Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.

1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Атрофія;*

2) Пляма;

3) Ерозія;

4) Рубець.*

2. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Рубець;*

2) Атрофія;*

3) Садно;

4) Кірочка.

3. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Папула;

2) Атрофія;*

3) Тріщина;

4) Рубець.*

4. До стійких вторинних елементів висипу належать:

1) Ліхеніфікація;

2) Лусочка;

3) Атрофія;*

4) Рубець.*

5. Атрофія шкіри розвивається внаслідок:

1) Запальної плями;

2) Папули;

3) Горбика;*

4) Вузла.*

6. Різновиди плям:

1) Розеола;*

2) Папула;

3) Петехія;*

4) Лейкодерма*.

7. Різновиди плям:

1) Еритема;*

2) Везикула;

3) Пухир;

4) Пурпура.*

8. Різновиди плям:

1) Еритема;*

2) Розеола;*

3) Папула;

4) Вузол.

9. Різновиди плям:

1) Рубець;

2) Лейкодерма;*

3) Атрофія;

4) Пурпура.*

10. Різновиди запальних плям:

1) Розеола;*

2) Еритема;*

3) Лейкодерма;

4) Екхімози.

11. Різновиди запальних плям:

1) Пурпура;

2) Розеола;*

3) Телеангіектазії;

4) Еритема.*

12. Різновиди незапальних плям:

1) Пігментні плями;*

2) Еритема;

3) Лейкодерма;*

4) Розеола.

13. Різновиди незапальних плям:

1) Екхімози;*

2) Сугіляціо;*

3) Пурпура;*

4) Еритема.

14. Після запальної плями утворюється:

1) Вторинна пляма;*

2) Екскоріація;

3) Кірка;

4) Рубець.

15. Після запальної плями утворюється:

1) Рубцева атрофія;

2) Лусочка;*

3) Кірка;

4) Петехії.

16. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

1) Вітропресія;*

2) Гратаж;*

3) Перкусія;

4) Метод „зонда”.*

17. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

1) Діаскопія;*

2) Перкусія;

3) Пальпація;*

4) Дренаж.

18. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

1) Визначення дермографізму;*

2) Пальпація;

3) Дренаж;

4) Діаскопія.*

19. Провідною теорією етіології червоного вовчака вважають:

1) Інфекційна;

2) Паразитарна;

3) Алергічна;

4) Аутоімунна.*

20. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Кірочка;

2) Пляма;*

3) Атрофія;*

4) Садно.

21. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Пляма;*

2) Ліхенізація;

3) Лусочка;*

4) Екскоріація.

22. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Рубець;

2) Атрофія;*

3) Кірочка;

4) Ерозія.

23. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

1) Лусочка;*

2) Пляма;*

3) Вузол;

4) Виразка.

24. Для склеродермії характерні елементи висипу:

1) Пляма;*

2) Пустула;

3) Атрофія;*

4) Садно;

25. Для склеродермії характерні елементи висипу:

1) Атрофія;*

2) Пляма;*

3) Папула;

4) Тріщина.

26. Клінічні форми хронічного еритематозу:

1) Дискоїдна;*

2) Дисемінована;*

3) Листовидна;

4) Бородавчата.

27. Клінічні форми хронічного еритематозу:

1) Дисемінована;*

2) Відцентрова Бієтта;*

3) Вегетуюча;

4) Папулонекротична.

28. Характерні місця висипу при дискоїдному червоному вовчаку:

1) Обличчя;*

2) Нижні кінцівки;

3) Волосиста частина голови;*

4) Верхні кінцівки.

29. Характерні патогістологічні зміни епідермісу при хронічному еритематозі:

1) Фолікулярний гіперкератоз;*

2) Атрофія базального шару епідермісу;*

3) Паракератоз;

4) Спонгіоз.

30. Характерні симптоми при дискоїдному червоному вовчаку:

1) Беньє-Мещерського;*

2) „Дамського каблука”;*

3) Нікольського;

4) Аушпіца.

31. Характерні клінічні прояви відцентрової еритеми Бієтта:

1) Еритема;*

2) Лусочка;

3) Атрофія;

4) Пігментація.

32. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

1) Еритема у вигляді метелика;*

2) Ендокардит;*

3) Поліартрит;*

4) Лейкоцитоз.

33. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

1) Поліневрит;

2) Геморагічна висипка;*

3) Тромбоцитоз;

4) Тромбоцитопенія.*

34. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

1) Перикардит;*

2) Гемолітична анемія;*

3) Протеїнурія;*

4) Горбики.

35. До препаратів, які використовують для лікування хронічних форм еритематозу, належать:

1) Делагіл;*

2) Пеніцилін;

3) Нізорал;

4) Грізеофульвін.

36. Для лікування хронічних форм еритематозу перевагу надають вітамінам:

1) С;

2) РР;*

3) В12;*

4) В1.

37. Для місцевого лікування хронічних форм еритематозу використовують мазі:

1) Кортикостероїдні;*

2) Протигрибкові;

3) Вітамінні;

4) Антипаразитарні.

38. До препаратів, які використовують для лікування системного еритематозу, належать:

1) Преднізолон;*

2) Делагіл;*

3) Метатрексат;*

4) Нізорал.

39. Для лікування системного еритематозу перевагу надають вітамінам:

1) С;

2) В12;*

3) В6;

4) РР.*

40. Для місцевого лікування системного еритематозу використовують мазі:

1) Антипаразитарні;

2) Протигрибкові;

3) Кортикостероїдні;*

4) Вітамінні.*

41. До клінічних форм склеродермії належать:

1) Себорейна;

2) Бляшковидна;*

3) Лінійна;*

4) Системна.*

42. В дитячому віці найчастіше зустрічається форма склеродермії:

1) Бляшковидна;

2) Лінійна;*

3) Еритродермічна;

4) Системна.

43. В основі патогенезу склеродермії знаходиться:

1) Порушення синтезу колагену;*

2) Порушення обміну колагену;*

3) Порушення мікроциркуляції;*

4) Дефекти імунної системи.*

44. Основними провокуючими факторами виникнення склеродермії є:

1) Хронічна інфекція;*

2) Ендокринні дисфункції;*

3) Стреси;*

4) Переохолодження.*

45. Стадії розвитку склеродермії:

1) Набряк;*

2) Еритема;

3) Атрофія;*

4) Ущільнення.*

46. Для лікування хронічної склеродермії використовують:

1) Пеніцилін;*

2) Стрептоміцин;

3) Лідазу;*

4) Алое.*

47. Для лікування хронічної склеродермії використовують:

1) Ультразвук;*

2) Іонофорез;*

3) Парафінотерапію;*

4) Рентгенотерапію.

48. Для місцевого лікування склеродермії використовують мазі:

1) Антипаразитарні;

2) Вітамінні;

3) Кортикостероїдні;*

4) Протигрибкові.

49. При системній склеродермії здебільшого вражається:

1) Шкіра;*

2) Стравохід;*

3) Сечовий міхур;

4) Серце.*

50. У лікуванні системної склеродермії використовують:

1) Стрептоміцин;

2) Пеніцилін;*

3) Лідазу;*

4) Преднізолон.*

51. У лікуванні системної склеродермії використовують:

1) Циклоферон;*

2) Гентаміцин;

3) Метатрексат;*

4) Пеніцилін.*

ТЕМА № 11

Нейродерматози. Атопічний дерматит. Пруріго. Кропив`янка. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.

Які характерні ознаки нейродерматозу?

1) Свербіж;*

2) Еритема;*

3) Папули;*

4) Везикули;

5) Мокнуття;

6) Кірочки;

7) Лусочки;*

8) Ліхеніфікація;*

9) Пігментація.*

2. Кропив’янка характеризується такими висипами, крім:

1) Висип викликає свербіж, злегка набряклий і виступає над поверхнею шкіри, округлої форми, блідо-рожевого або рожевого кольору, зникає через кілька годин;

2) Виступає над поверхнею шкіри, округлої форми, багато дрібненьких лусочок, кількість яких збільшується при зішкрябуванні, існує тижні, місяці;*

3) При вскриванні пухиря залишається ерозія;*

4) Висип не залишає ніяких слідів.

3. Атопічний дерматит нерідко поєднується з такими хворобами, крім:

1) Сінна лихоманка;

2) Бронхіальна астма;

3) Виразкова хвороба;*

4) Кропив’янка;

5) Дитячий свербець;

6) Оніхомікоз.*

4. Атопічний дерматит проявляється такою висипкою, крім:

1) Виразка;*

2) Еритема;

3) Папула;

4) Ерозія;

5) Пустула;*

6) Лусочка;

7) Кірка;

8) Мокнуття.

5. Визначте найбільш ефективні лікувально-профілактичні заходи при атопічному дерматиті;

1) Кліматотерапія;*

2) Таласотерапія;*

3) Гіпоалергенна дієта;*

4) Антибіотики;

5) Сульфаніламіди;

6) Вітаміни.

В якому шарі шкіри виникає первинний морфологічний елемент висипу при кропив’янці?

1) Роговий;

2) Остистий;

3) Базальний;

4) Сосочковий, шари епідермісу;*

5) Сітчастий;

6) Підшкірна основа.

Який первинний морфологічний елемент висипу характеризує кропив’янку?

1) Пляма;

2) Ерозія;

3) Садно;

4) Горбик;

5) Уртикарний елемент;*

6) Пухир;

7) Вузол.