Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.

Перелык питань

1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці.

2. Характеристика основних інструментів фінансового ринку.

3. Класифікація фінансових ринків за основними ознаками.

4. Сутність регулювання фінансового ринку: принципи, напрями, рівні та форми регулювання.

5. Сутність фінансових посередників та їх функції.

6. Небанківські фінансово-кредитні інститути (лізингові компанії, факторингові компанії, кредитні спілки): загальна характеристика, форми ти види діяльності.

7. Зміна вартості грошей в часі. Прості та складні відсотки.

8. Види та структура процентних ставок.

9. Фінансові ризики. Методи оцінки та управління фінансовими ризиками.

10. Сутність, структура та інструменти грошового ринку.

11. Обліковий ринок і його особливості.

12. Міжбанківський ринок та операції, що здійснюються на ньому.

13. Поняття, функції та суб'єкти валютного ринку.

14. Конверсійні операції на валютному ринку. Поняття конверсії валюти. Валютний курс та крос-курс: сутність, визначення.

15.  Сучасні методи та схеми хеджування ризиків на фінансовому ринку.

16.  Валютні операції.

17.  Валютне регулювання та курсова політика Центрального банку.

18. Характеристика основних похідних фінансових інструментів.

19. Операції опціон. Хеджування за допомогою опціонів.

20. Сутність цінних паперів та їх місце на фінансовому ринку. Класифікація цінних паперів за основними ознаками.

21. Характеристика акцій та механізм їх функціонування.

22. Облігації, їх види та роль в економіці.

23. Сутність фондової біржі, її види, функції, правила.

24. Біржові фондові індекси.

25. Формування портфеля цінних паперів.

26. Загальна характеристика фондового ринку та його класифікація.

27.  Основні операції фондового ринку.

1. Фінансовий ринок: сутність, функції та роль в економіці.

Фінансовий ринок – це саморегулююча система ринків, де концентрується попит і пропозиція на різні фінансові активи та послуги, пов’язані з придбанням активів; це сфера економічних відносин між суб’єктами ринку в процесі формування та реалізації попиту і пропозиції фінансових активів. З організаційної точки зору, фінансовий ринок є системою самостійних окремих ринків (сегментів), у кожному з яких виділяються ринки конкретних видів фінансових активів (сегменти).

Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність в потребі фінансових ресурсах з наявністю джерел задоволення цих потреб. Кошти є в наявності у одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників (заощаджувачів) до користувачів (інвесторів).

Крім того, фінансовий ринок стимулює зростання обсягів виробництва, накопичення фінансових ресурсів та сприяє появі й розвитку позитивних соціальних змін в суспільстві.

Фінансовий ринок за своїм обсягом, складом і структурою повинен забезпечити різноманітні види торгівлі усіма формами фінансових ресурсів.

Отже, метою утворення та функціонування фінансового ринку є акумулювання та ефективне розміщення заощаджень в економіці, стан якої значною мірою зумовлений ефективністю переливання інвестиційних коштів від тих, хто має заощадження, до тих, у кого на цей момент є потреба в капіталі. Чим різноманітніша з точки зору суб'єктів і розмірів структура заощаджень та можливостей інвестицій, тим більшою є необхідність в існуванні фінансового ринку.

Фінансовий ринокповинен забезпечити потреби суб’єктів підприємницької діяльності та фінансові інститути фінансовими ресурсами.

Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях.

Функції фінансового ринку - це основні завдання кожного сегмента ринку, що забезпечують його розвиток. Функції поділяють на загальні, які характерні для всіх сегментів фінансового ринку і спеціальні (конкретні) - характеризують розвиток окремої сфери ринку.

Основними (загальними)функціями фінансового ринку є:

Забезпечення взаємодії покупців і продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них.

Кожен із інвесторів на фінансовому ринку аналізує ситуацію, що діє на ринку, і вкладає кошти у фінансові активи, враховуючи дохідність і ризиковість своїх вкладень. Емітенти фінансових активів, щоб бути конкурентоспроможними на фінансовому ринку, прагнуть забезпечити інвесторам необхідний рівень дохідності їх фінансових вкладень. Таким способом на ефективно діючому фінансовому ринку формується рівноважна ціна на фінансові активи, яка задовольняє інвесторів, емітентів і фінансових посередників.

Запровадження фінансовим ринком механізму викупу в інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищення ліквідності цих активів.

Викуп у інвесторів фінансових активів забезпечують фінансові посередники - дилери ринку, які в будь-який момент, коли це потрібно інвесторам, готові викупити фінансові активи, що їм належать. Чим ефективніше функціонує фінансовий ринок, тим вищу ліквідність він забезпечує фінансовим активам, що перебувають в обігу на ньому, оскільки будь-який інвестор може швидко і практично без втрат у будь-який момент перетворити фінансові активи на готівку. Фінансові посередники завжди готові не тільки викупити фінансові активи, а й продати їх інвесторам у разі потреби.

Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.

Вирішальну роль у переміщенні капіталів відіграють фінансові посередники, які, здійснюючи великі обсяги операцій з інвестування та залучення коштів, зменшують для учасників ринку витрати і відповідні ризики від проведення операцій із фінансовими активами. Особливо помітна ця роль при фінансуванні посередниками корпорацій, що мають не найвищий кредитний рейтинг, і кількість яких є значною в усіх країнах світу, а також посередники зменшують витрати через здійснення економії на масштабі операцій і вдосконалення процедур оцінювання цінних паперів емітентів та позичальників на кредитному ринку.

Специфічніфункції діють у конкретних сферах.

1. Характеристика основних інструментів фінансового ринку.

Здійснюючи операції на фінансовому ринку, його учасники вибирають відповідні фінансові інструменти їх проведення. Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. У Законі "Про цінні папери та фондовий ринок" [20] фінансові інструменти - це цінні папери, строкові контракти (ф'ючерси), інструменти грошового обігу, відсоткові строкові контракти (форварди), відсоткові, курсові чи індексні свопи, опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони).

Фінансові інструменти, які обертаються на окремих сегментах фінансового ринку, характеризуються на сучасному етапі великою різноманітністю (табл. ).

Таблиця. Характеристика основних інструментів фінансового ринку

Наведена класифікація відображає поділ фінансових інструментів лише за найбільш суттєвими загальними ознаками. Кожна з розглянутих груп фінансових інструментів, у свою чергу, класифікується за окремими специфічними ознаками, які відображають особливості їх випуску, обігу і погашення.

1. Класифікація фінансових ринків за основними ознаками.

Торгівля фінансовими ресурсами може здійснюватися в різних формах і різних методах, що визначає розгалуженість і різноманітність фінансового ринку. Відповідно, існує велика кількість ознак, за якими можна класифікувати фінансовий ринок. Розглянемо основні підходи та основні ознаки класифікації фінансових ринків, що розглядаються багатьма авторами, які досліджують фінансовий ринок (табл.).