Практичне завдання 1. Впровадження Системи екологічного менеджменту в НТУ на прикладі кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Екосистема – основна одиниця біосфери, яка є об`єктом вивчення екології. Екосистема – складний природний комплекс живих істот, що взаємодіють з неорганічним середовищем та знаходяться в матеріально-енергетичній, це довільна сукупність організмів і неорганічних компонентів навколишнього середовища , в якій може здійснюватись кругообіг речовин залежності від неї.Поняття екосистема було вперше використано А. Тенслі у 1935 році. Цей термін є одним з основних понять у екології. Кожна екосистема складається з біоценозу та біотопу.Їхня взаємодія відбувається через речовинно - енергетичний обмін.

В структурі кожної екосистеми можна виділити 4 функціональні компоненти:

1-абіотичне оточення

2-комплекс автотрофних організмів

3-комплекс гетеротрофних організмів

4-комплекс організмів, які розкладають орган. сполуки до мінерального стану.

Види екосистем за масштабами поділяються на мікро-, мезо-, макроекосистеми. За ступенем трансформації людської діяльності екосистеми поділяються на природні, антропогенні та антропогенно-природні.

Біосфера – це глобальна екосистема Землі. Розрізняють :

- мікроекосистеми( стовбур гниючого дерева);

- мезоекосистеми ( ліс,ставок);

- макроекосистеми ( океан,континент).

Для людини та її добробуту найбільш важливими є сільськогосподарські, лісні , прибережні та прісноводні екосистеми.

Екологічні фактори–елементи середовища пробування,що впливають на існування та розвиток організмів ,і на які живі істоти реагують реакціями пристосування.

Існують три основних типи екологічних факторів :

1. Абіотичні – сукупність неорганічних умов середовища, що включає до себе наступні фактори :

- хімічні ( склад повітря,води, грунту);

- фізичні ( температура,світло,тиск,вологість).

2. . Біотичні – взаємодія живих організмів ( один організм є харчем для інших організмів).

3. Антропогенні – форми діяльності людини, які впливають на живі оргазми безпосередньо або посередньо.

Одні й ті ж екологічні фактори різноманітно впливають по різному на організми різних видів ,які мешкають разом. Для одних вони можуть бути сприятливими, для інших – ні. Важливим елементом є реакція організмів на інтенсивність дії екологічного фактора, негативна дія якого може виникати у разі надлишку або нестачі дози. Наслідками негативної дії екологічних факторів є забруднення води, ґрунту та повітря.

Із заснуванням Київського автомобільно-дорожнього інституту у Києві відновилася підготовка автомобілістів, дорожників та мостобудівників. Ще до 1930 року таких фахівців вже готували на відповідних факультетах Київського політехнічного інституту, а згодом і Київського інституту народного господарства (згодом на їх базі було створено Харківський автомобільно-дорожній інститут та Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту).

У 1945 році в КАДІ навчалося 247 студентів і працювало 49 професорів, доцентів та викладачів. У повоєнний період першому директору щойно створеного інституту Ю.М.Даденкову (згодом - член-кореспондент АН України, впродовж багатьох років - Міністр вищої освіти України) вдалося залучити до викладацької роботи багатьох видатних вчених.

У КАДІ викладали доктор технічних та фізико-математичних наук М.О.Лаврентьєв (академік і віце-президент AH CPCP, академік АН України та ряду академій країн світу, засновник і голова Сибірського відділення АН CPCP, лауреат Ленінської і Державних премій); відомий фахівець в галузі машинобудування, академік АН України А.О.Василенко; відомий вчений-будівельник, лауреат Державної премії CPCP професор Д.А.Руденко; фізико-хімік, професор В.А.Рейтер (академік АН України, Заслужений діяч науки УРСР); вчений-металург, лауреат Державної премії CPCP О.О.Сігов; математик і механік М.О.Кільчевський (згодом академік АН України); механік В.Д.Кубенко (згодом академік НАН України, лауреат Державної премії України, Заслужений діяч науки і техніки України); талановиті вчені І.І.Гіхман, О.М.Пеньков, С.I.Тетельбаум, І.А.Кириєнко - майбутні члени-кореспонденти АН України.
За майже 60 років свого існування Національний транспортний університет підготував понад 69 тисяч спеціалістів для України, колишнього СРСР та багатьох країн світу.

КАДІ одним із перших вищих навчальних закладів СРСР запровадив ступеневу підготовку на заочній та вечірній формі навчання, створивши спочатку у Києві, а потім у Кам'янець-Подільському та Луцьку загальнотехнічні факультети.
Наш університет свого часу першим серед вищих навчальних закладів України розпочав підготовку фахівців з організації дорожнього руху, економіки автомобільного транспорту, економіки дорожнього будівництва, обладнання і технології підвищення зносостійкості та відновлення деталей машин і конструкцій, організації перевезень та управління на транспорті.

З урахуванням вимог ринкових відносин та інформатизації транспорту до майбутніх випускників в університеті створено нові кафедри: "Менеджмент та підприємництво", "Транспортні системи та маркетинг", "Економіка та інформатика", "Організація виробництва", "Виробничі системи і сервіс на транспорті", "Транспортне право, системний аналіз та логістика", "Конституційне та адміністративне право".

НТУ–вищий навчальний заклад IV рівня акредитації.

На сьогоднішній день НТУ виповнився 71 рік. У його складі працюють 4 інститути :

- Інститут заочного та дистанційного навчання.

- Інститут економіки і бізнесу на транспорті.

- Інститут доуніверситетьскої підготовки та міжнародного співробітництва.

- Науково-дослідний інститут проблем транспорту і будівельних технологій.

Також діяльності університету підпорядковується 4 факультети :

1. Автомеханічний факультет

2. Дорожньо-будівельний факультет

3. Факультет економіки, менеджменту і права

4. Факультет транспортних та інформаційних технологій.

На сьогоднішній день в Національному транспортному університеті навчаються біля 11 тисяч студентів. У порівнянні з 1945 роком , за часів коли НТУ ще називався КАДІ навчалося лише 247студентів ,а науковий колектив налічував лише 49 професорів.

Завдання 3.На сайті ntu.kar.net знайти інформацію про кафедру екології та безпеки життєдіяльності. Побудувати організаційну структуру кафедри. Дати характеристику екологічної підготовки спеціалістів транспортно-дорожньго комплексу.

Структура кафедри екології та безпеки життєдіяльності включає в себе:

Декан факультету

Завідувач кафедри

Викладачі кафедри