За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи.

Добрий день

-Доброго

- Я приїхала в гості і нікого не знаю давайте познайомимося

-Добре мене звуть Марія а вас?

- А мене олеся дуже приємно

-Звідки ви приїхали?

-Я приїхала з Україною до друзів

- У нашому місті є багато цікавих місць які ви можете подивитися

-Спасибі я обов'язково подивлюся

, Бажаю добре провести час

-Спасибі до побачення

, Всього доброго

                                                  Б-2

133 буквi

2 4 вiдмiни-1 2 3 4. Именныки у множени не мають видмины.1 видм- чел. Жiн рiд. Сер. –а –я парта; 2- чел .рид -0 –о кинь, сер р. –о –е –я викно; 3-ж.р -_0 и слово мати сiль; 4- телля поросся . е три группи тверда-парта , мягка-кинь, и мишана-дощь до яких належать лишь 1 ,2 видмина

3.дні тижня називаються: понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя.Січеньлютий березень квітень травень червень липень серпень вересень жовтень листопад грудень.Сухий квітень — голодний рік.Лютий без снігу — літо без хліба.

Б-3.1.

Ь пишемо в кінці слова
У початковій формі ім. чол. роду	Учитель, вогонь, стілець, ґедзь
У початковій формі ім. жін. роду	Зав’язь, мідь, міць, ніжність, сталь
У початковій формі у числівниках, що називають одиниці першого й другого десятків	П’ять, шість, дев’ять, одинадцять, шістнадцять, а також у числівниках двадцять, тридцять
Ь пишемо в середині слова
Перед о	Сьогодні, льотний, трьома, синього
Перед буквами, що позначають тверді приголосні звуки, у тому числі у прикметникових суфіксах –ськ-, -цьк-, -зьк-; у суфіксах з пестливим значенням –оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, - юсіньк-	Більший, батько, сядьте, обухівський, кагарлицький, острозький, голубонька, гарненький, малесенький, радісінький
Після букви л перед буквами, що передають на письмі м’які приголосні звуки	Рибальський, сільський, пальці, Ользі
Ь не пишеться
Після букв, що позначають губні і шиплячі приголосні звуки	Степ, голуб, сімдесят, вісімсот, насип, ніч, ніч, пишеш, смієшся, ріж, ріжте
Після р, що позначає кінцевий звук слова і складу	Буквар, календар, секретар, перевірте, чотирма, Харків (але Горький)
Після букви ц в іменниках іншомовного походження	Абзац, шприц, матрац

2.2 видмина- чел .рид -0 –о кинь, стол. Нема коня столу.

3.Хто любить, той легко вчить
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все як пишеться, так вимовляється, -
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, і піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова бринить душа.

Б-4. 1.Пишеться ЙО:

1. В українських словах на початку слів, після голосного знайомий, чийого,.
2. В іншомовних словах: йод, майор,
Пишеться ЬО:
для передавання звука о після м’якого приголосного: багатьох, сьогодні, трьох. 

2.якщо слово закинчуется приголосним то буде подовження: нич-ниччю; якщо подовження не вбувается : радисть –радистю: якщо закинч губними б п м в фи р то апостроф кров*ю. оруд видмин-кров*ю. ночами, радистю.

3.ми з моею сестрою виришили пити у речовый магазин.в магазини сестра побачила гарну сукню./-може мени його примиряти? Спросиа вона- який розмир вы носите? Зопитав продавець. –мени потрибен сорок червертый розмир,примиряй йй дуже сподобалась и вона сказала- беремо!

Б-5.1 .звуки о е вживаются у видкритому склади а звук iу закрытому сiль-соли,нix-ночи;

О з а гонити –гоняти;

Е з i летiти-лiтати

Е з о женитись-жонатый

И зо глотка-глитати

И з i дитина-дiти.

2.Прикме́тник — самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? Прикметники за значенням поділяються на такі розряди:

§ якісні, що виражають ознаки предметів безпосередньо власним лексичним значенням: сумна пісня,; відносні, що позначають ознаку предмета не безпосередньо, а через відношення його до іншого предмета, явища, дій: вступний тест,

§ присвійні, що виражають належність предмета певній істоті: материн рушник.

3. Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Б-6. 1.г-ж-з дорога-дорижка-на дорози; к-ч-ц рука ручка на руцi; х-ш-с вухо deirjна вуси; т-ч патити почу.

2. прикметники виражають ознаки вони мають ступені порівняння: вищий і найвищий. Кожен зі ступенів має дві форми: просту і складену.

Проста форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою суфіксів -іш, -ш:

добрий - добр-іш-ий,

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів більш, менш:

яскравий — більш яскравий, швидкий — менш швидкий.

Проста форма найвищого ступеня порівння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-: дорожчий — най-дорожчий 2 Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів найбільш, найменш: тривожний — найбільш тривожний,

3.у мене е хлопець. Його звати михайло. У нього темне волосся и смаглявий колир шкири. У нього дуже гарни кари очи. Вин високого зросту з широкими плечима и сильними руками.

Б-7. 1. Українська мова славиться своєю милозвучністю.для цего подрибно спрощення. Групи приголосних, де найчастіше відбувається спрощення:- ждн – жн (тиждень – тижневий);- здн – зн (проїздити – проїзний);- стн – сн (честь – чесний);- стл – сл (стелити – слати)- слн – сн (ремесло – ремісник)- стц – сц (містити) – місце);- лнц – нц (сонце – від «сълньце»);- рдц – рц (серденько – серце);

2.Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками. прикметники поділяються на дві групи — тверду і м'яку. Множина .

До твердої групи належать:

а) якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ий: веселий, гіркий,

б) присвійні прикметники із суфіксами -ів -ин , які в називному відмінку однини чоловічого роду після цих суфіксів мають нульове закінчення: батьків, дідів

в) усі короткі форми прикметників: готов, жив, здоров

До м'якої групи належать:

а) відносні прикметники, що мають основу на м'який приголосний -н- і в називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на -ій : верхній, весінній, вечірній,

б) усі прикметники на -жній, -шній,: ближній, домашній, завтрашній,

3.Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Б-8. 1. 1. Подвоєння виникає:

коли збігаються два однакових звуки на межі префікса й кореня: віддалити; коли збігаються два звуки [н] на межі кореня та су­фікса: щоденник; суфіксі -енн(ий): здоровенний, численний; у прикметниках із наголошеними суфіксами -енн(ий), -анн(ий) зі значенням інтенсивності, можливості чи не­ можливості дії: незрівнянний, коли збігаються два звуки [с] на межі дієслівної основи й частки -ся: вознісся, розрісся;

2.Числівник — це самостійна частина мови, що вказує на кількість предметів або їх порядок і відповідає.на.питання скільки? котрий?.Числівники поділяють на дві групи: кількісні та порядкові.
Кількісні числівники означають кількість предметів, відповідають на питання скільки? й можуть бути:
•власне.кількісними.(два,.п’ять,.вісім,.тридцять.шість);
•дробовими(чотири.восьмих,.сім.цілих.три.десятих);
•збірними(троє,десятеро,тринадцятеро);
Порядкові числівники означають порядок, відповідають на питання котрий?: перший, одинадцятий,.сороковий.За.будовою.числівники.бувають:
•прості (складаються.з.одного.слова).чотири
•складні (складаються.з.одного.слова.з.двома.коренями).
•складені (складаються.з.двох.і.більше.слів).п’ятдесят чотири 

3.Український рушник споконвіку був символом України.Вишиті рушники як неодмінний атрибут народного побуту, весільної та святкової обрядовості, як традиція.люди ніколи не обходилися без рушників. Рушник супроводжує українця протягом усього життя і в радості, і в горі.На рушнику несли дитину до хрещення.Важлива функція рушника в обрядах сватання та вінчання.крім рушників для сватів, дівчина повинна була вишити ще.Рушник завжди був символом гостинності — на ньому підносять дорогим гостям хліб-сіль.

Б-9. 1.Подовження м'яких звуків [д], їх], [з], [с], [ц], [л], [н] та шиплячих [ж], [ч], [ш] буває:в іменниках середнього роду II відміни, що мають за­кінчення -а -я): колосся, волосся,в іменниках І відміни на зразок стаття, суддя, рілля, Ілля;в окремих прислівниках: зрання, спросоння, суддя, в орудному відмінку іменників жіночого роду III від­міни перед закінченням -ю: річчю, піччю, ніччю,в окремих формах дієслова лити: ллю, ллєш,У формах кров'ю, любов'ю, матір'ю немає подвоєння букв.

2.писля числивников рдин имен ставится в однини -61 километр 60 километрив.

Писля числ два и бильше имен ставится у множени- 4 будинки , 4 мисяци.

Писля тыс милл имен в род видм.-тис рокив.

Писля дробовых числ имен в род вид.-1-4 процента.

Збирни числ.поеднуются :-з имен що озночають назви тварин осиб птахив-трое школярив.

-з имен сер род.-двое викон, трое видер.

-з имен яки мають лишь множену-двоэ ножниць.

У датах лишь у род вид .-переше березня.

3.Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
Ти водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,
І зелені луги, й солов'їні гаї,
І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,
І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,
В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:
І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов.

Б-10.1.Пишеться пре-

В якісних прикметниках і прислівниках для вираження найвищого ступеня якоїсь ознаки: прекрасний, премудрий.Пишеться при-:в словах, що означають наближенняприеднання : прикрити,прибигти.Префікс ПРІ вживається у словах прірва, прізвище, прізвисько. 

2.Кількісні числівники, що означають цілі числа, змінюються за відмінками так:

• У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини.
• Числівники 40, 90, 100 мають у Р., Д., Ор., М. відмінках закінчення -а.
• В кількісних дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник — як порядковий.
• Порядкові числівники відмінюються як прикметники твердої групи.
• У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. 

3.Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть - і настане
Ще й для мене весела весна.

Б-11.1.Буква З пишеться:
• у кінці префіксів роз-, без- незалежно від вимови: розписка, розчистити, безхмарний;
• перед більшістю приголосних, незалежно від вимови: зжати, зсунути, зчистити.
Буква С пишеться перед к, п, т, ф, х: скинути, сформувати, схил.

2.за лексичним значенням, граматичними ознаками та за морфологічним складом займенники поділяються на дев'ять розрядів:1 Особові: я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.2 зворотний: себе.3 Питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки?4Відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки.5 Неозначені: хтось, щось, будь-хто, будь-що, який-небудь, дещо, абиякий, хтозна-чий. 6 Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки.7 Присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній.8 Вказівні: той, цей, такий, стільки.9 Означальні: весь, всякийі кожний, самий, сам, інший.

3.я живу у маленькому мисци рибниця.вулиця моя мае назву верш. Вона дуже широка.мае дуже багато будинкив е магазини ательє та побутови майстерни. Наша вулиця мае дуже багато деревьев-це каштаны беризки.яки дуже гарни восени. На вулийи знаходится школа дитячий садок.будинки вси девятиповерхови у кажному двори е дитячи площадки.моя вулиця дуже гарна та велика.

Б-12.1.Разом пишуться:всі складноскорочені слова з першими частинами авіа-, авто-, біо-, зоо-, водо‑, газо-, гідро.метеослужба, агрокомплекс.Складні слова, першою частиною яких є кількісний числівник: трипроцентний.Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ: самокат, лісосплав.Іменники, утворені шляхом поєднання трьох ібільше основ: веломотоспорт.Складні прикметники, що виступають як наукові терміни: головоногі

Через дефіс пишуться:Повторення того самого словабілий-білий, легенький-легенький.окремо: кінець кінцем, одним одна.Іменники, що означають науковий.ступінь,.спеціальність,професію:магнітолог-астроном, член-кореспондент.Іменники, що означають державні посади, військові звання: генерал-губернатор.. Складні іменники з першою складовою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, міні-, обер-.

За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи.

До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною.

До другої групи належать усі інші займенники, які відмінюються за займенниковою відміною.

ІМЕННЕ ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ: ОСОБОВИХ І ЗВОРОТНОГО СЕБЕ

н. | я | ти | — ми | ви

р. | мене | тебе | себе | нас | вас

д. | мені | тобі | собі | нам | вам

3. | мене | тебе | себе | нас | вас

0. | мною | тобою | собою | нами | вами

м. | (на) мені | тобі | собі | (на) нас | вас

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВО-ВКАЗІВНИХ ЗАЙМЕННИКІВ

Н. | він | воно | вона | вони

Р. | його (нього) | її (неї) | їх (них)

Д. | йому | їй | їм

З. | його (нього) | її (неї) | їх (них)

О. | ним | нею | ними

М. | (на) ньому (нім) | (на) ній | (на) них

Запам'ятайте: характерною особливістю відмінювання особових і осооо-во-вказівних займенників є те, що під час відмінювання змінюється не тільки закінчення, а й основа: я — мене; ти — тебе; він — його; вона — її; ми — нас; ви — вас; вони — їх; зворотний займенник себе не має форм називного відмінка, роду, множини. Відмінюється як особовий займенник другої особи ти.

ЗАЙМЕННИКОВЕ ВІДМІНЮВАННЯ

Відмінювання вказівного займенника цей (це, ця)

чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | для всіх родів

Н. | цей | це | ця | ці

Р. | цього | | цієї | цих

Д. | цьому | | цій | цим

3. Н. або Р. | | це | цю | Н. або Р

0. | цим | | цією | цими

М. | (на) цьому (цім) | | (на) цій | (на) цих

Відмінювання вказівного займенника той (те, та)

чоловічий рід | середній рід | жіночий рід | для всіх родів

Н. | той | те | та | ті

Р. | того | того | тієї (тої) | тих

Д. | тому | тому | тій | тим

З. Н. або Р. | | те | ту | Н. або Р.

О. | тим | тим | тією (тою) | тими

м. | (на) тому (тім) | (на) тій | (на) тих

3.Т.Г.Шевченко-поет i художник.Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури.У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, проблем та ідей (соціальних, політичних, філософських, історичних, художніх), які до нього ще не порушувалися в українській літературі.Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українську літературу ідей, мотивів.

були поеми «Катерина», «Тарасова ніч», «Іван Підкова», балада «Тополя».Тарас ночами ходив у Літній сад малювати.

Б-13.1.Пишеться І:

Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чіатурі.
2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд.
3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): Сімферополь, Сідней, Зімбабве.
4. У прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та ц: Дідро, Меріме, Сінклер.
Пишеться И:1. В основах загальних іншомовних слів після букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним (крім й): директор, цирк, інститут, позиція, таксист, шифер, режим, коридор, чипси.
2. Як виняток:
• у давно запозичених словах: бинт, вимпел, графин, миля, кипарис, кит, скипидар, спирт;
• у словах, запозичених із східних мов: башкир, калмик, кизил, кинджал, кисет, кишлак.
3. В основах власних іншомовних назв після шиплячих та ц перед наступним приголосним:
Чингізхан, Цицерон, Шиллер, Чикаго, Вірджинія, Жизель.
4. В географічних назвах:
• після р, д, т перед приголосним (крім й):
Тибет, Мадрид, Кордильєри;
• у кінцевих -ида, -ика: Антарктида, Африка;
• у назвах Єгипет, Вифлеєм, Єрусалим, Сирія, Сицилія, Пакистан, Китай, Бразилія. 

2. я — мене. він — його. вона — її. його — у нього. її — до неї. воно — без нього. будь-який, скільки-небудь), а з частками аби-, де-, -сь- разом (абиякий, дещо, хтось).

3.спорт дуже важливий для нашого здоров'я. деякі люди займаються спортом заради здоров'я, а деякі - професійно. в світі є різні види спорта.мне дуже подобається волейбол. ця гра в команді. Вона вимагає рухливості і багато енергії. підтримує людину в гарній формі.

Б-14.1.чоловичьи  имена по батькови творятся за допомогоюсуф ович який додается до основы. –Михайлович. .деяки за допомогою суф ич- лукич.але григорович та миколайович.

Жин . творятся за допомогою суф ивн.-михайливна. Але лукивна миколаивна.

2.Дієсло́во — самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання "що робити?", "що зробити?". В українській мові дієслово має 5 типових форм.неозначена форма (інфінітив): писа-ти, говори-ти, літа-ти, гримі-ти, мерзну-ти, дивува-ти;

1. Особова форми: (він) пиш-е, писа-в-Ø, напиш-е, буде + писа-ти, писати-ме, писа-в-Ø + би, хай + пиш-е;

2. дієприкметник: пожовті-л-ий, посиві-л-ий; писа-н-ий, підписа-н-ий; залюбл-ен-ий, бач-ен-ий; вими-т-ий, коло-т-ий; активні дієприкметники (пишучий) українській мові не притаманні, цю функцію виконують описові конструкції — що (або який) пише.

3. безособова на -но/-то: написа-но, зробле-но,прожи-то, випи-то;

4. дієприслівник: пиш-учи, любл-ячи, підписа-вши, полюби-вши.

Спільними ознаками для всіх типів дієслівних форм є такі:

а) вид — недоконаний та доконаний, що встановлюється питаннями:

§ що робити? — недоконаний вид, який виражає незавершену дію: співати, відвідувати, переконувати

§ що зробити? — доконаний вид, який виражає завершену дію: заспівати, відвідати, переконати

§ В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий і майбутній.

Теперішній час означає дію, яка відбувається постійно або в момент мовлення.Минулий час означає дію, яка відбувалася або відбувалася до моменту мовлення про неї. Майбутній час означає дію, яка відбувається після мовлення про неї. Безособові дієслова означають:

§ явища природи (розвидняється, підмерзає, смеркає);

§ стихійні явища (замело, занесло, висушило, залило);

§ фізичний стан людини або її відчуття (нудить, трусить);

Дієслова можуть означати дію завершену і незавершену.Зміна дієслів за способами часами і числами називається дієвідмінюванням. До І дієвідміни належать дієслова, які у 3-і особі множини мають закінчення – уть, - ють, до ІІ – з закінченням – ать, - ять. При дієвідмінювані дієслів можливе чергування приголосних. Дієслово бути у всіх особових формах однини і множини має одну форму – є.

3.Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Б-15.1.газета гомин-це едина республиканська газета яка выходе укр мовою в приднестровье один раз на тиждень. Це газета укр громади придн. Газета мистить таки рубрики як: новини, новыни ризного хар- ру, читанка, дитяча сторинка, дозвилля.крим того иснують ризни пидрубрики: це вам користно знати, зирки вищують вам.

2.Прислівник — незмінна самостійна частина мови, що характеризує дію, стан чи ознаку предмета.
Прислівники поділяють на означальні та обставинні.
Означальні прислівники:
• якісно-означальні (як?): тихо;
• кількісно-означальні (скільки? якою мірою?): багато, надзвичайно;
• способу дії (яким способом?): гуртом.
Обставинні прислівники:
• місця (де? куди? звідки?): тут, вліво, зверху;• часу (коли? доки? відколи?): сьогодні, вранці, здавна;