Відповідальність за порушення земельного законодавства

Угоди, укладені з порушенням встановленого законом поряд­ку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних діля­нок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Громадяни і юридичні особи несуть цивільну, адміністра­тивну або кримінальну відповідальність відповідно до законо­давства за такі порушення:

1) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

2) самовільне зайняття земельних ділянок;

3)  псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічни­ми водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

4) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель;

5) невиконання вимог щодо використання земель за цільо­вим призначенням;

6) порушення строків повернення тимчасово займаних зе­мель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

7)  знищення межових знаків;

8) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри й кількість земельних ділянок;

9) непроведення рекультивації порушених земель;

10) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехні­чних споруд, захисних насаджень;

11) невиконання умов знімання, збереження і нанесення ро­дючого шару ґрунту;

12) самовільне відхилення від проектів землеустрою;

13)  ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; 

14) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають повернен­ню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. По­вернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.