Студопедия
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Методичні рекомендації при вивченні теми
Організація роботи з кадрами
САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ
ТЕМА № 6. Організація навчання персоналу та підвищення кваліфікації.
МЕТА:Тема вивчається з метою поняття студентами підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації. Студенти повинні знати концепцію безперервного навчання. Студенти повинні орієнтуватись в формах і методах підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників та спеціалістів.
Форми контролю:
- доповіді;
- обговорення;
- тести.
1. Рекомендована література до теми:
| 1
| Конституція України, 28.06.1996 р.
| | 2
| Загальна декларація прав людини: прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48 (Док. ООН/РЕS/217 А).
| | 3
| Кодекс Законів України про працю від10.12.1971р. із змінами і доповненнями.
| | 4
| Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини: від 04.11.96.
| | 5
| Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 505 - із змінами і доповненнями.
| | 6
| Закон України «Про державну службу» від 16.12.93 № 3723 — із змінами і доповненнями.
| | 7
| Закон України «Про державне пенсійне забезпечення» від 05.11.91 № 1788 - із змінами і доповненнями.
| | 8
| Примірне положення про відділ кадрів від 14.11.74.
| | 9
| Типове положення про атестацію педагогічних працівників: Наказ Міністерства освіти і науки України 06.10.2010 N 930
| | 10
| Типові правила внутрішнього трудового розпорядку від 20.05.84.
| | 11
| Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України: Наказ Міністра освіти України від 20 грудня 1993 р. N 455
| | 12
| Положення про стажування молодих спеціалістів від 25.06.73.
| | 13
| Порядок обчислення стажу державної служби: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.94 № 283 - із змінами і доповненнями.
| | 14
| Положення про формування кадрового резерву для державної служби: Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N 199
| | 15
| Положення про ранги державних службовців: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.96 № 658.
| | 16
| Національний класифікатор України класифікатор професій ДК 003:2010: Наказ Держспоживстандарту України 28.07.2010 N 327
| | 17
| Державний класифікатор України. Класифікатор професій: Наказ Держстандарту України від 27.07.95 № 257.
| | 1
| Алексеев С. Автоматизация системи управлення в промишленности -М.: Экономика, 3990.
| | 2
| Богиня Д.П., Гришнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2001. – 313 с.
| | 3
| Бойко М.Л. Співак В.М., ХазІн М.Н. Цивільно-правові документи. Зразки контрактів. - К., 1996.
| | 4
| Войченко Е.Г. Планування організації роботи відділу кадрів. - К., 1986.
| | 5
| Винницька Н.М. Організація роботи з кадрами: Курс лекцій. - К., 1998.
| | 6
| Гринкова В.М., Самойленко С.М. Методика розрахунку кадрового потенціалу підприємства / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Вип.200 В 4 Т. – Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – с. 681 – 689.
| | 7
| Зівіновська Г.Т. Економіки праці: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 200с.
| | 8
| Колот А.М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998. – 224 с.
| | 9
| Коновалова А.Ю. Психологічне тестування. - X., 1992.
| | 10
| Корж А.В. Документація право-ділової сфери: Навчальний посібник лекції та зразки документів. - К., 2002.
| | 11
| Макух Я.Д., Залуцький І.Д. Кадрове діловодство: Навчальний посібник – К. Знання, 2006. – 13 с.
| | 12
| Масхма М.Б. Економіка праці та соціально – трудові відносини: Навчальний посібник. – К., 2002.
| | 13
| Матвєєва В. Кадрова документація. – Харків: Фактор, 2003.
| | 14
| Лебедев П.І. Особливості організації кадрової служби. - Л., 1986.
| | 15
| Лебедев В.І. Психологія і управління. - М., 1990.
| | 16
| Лоос В.Г. Промислова психологія. - К., 1980.
| | 17
| Матвеєва В. Кадрова документація. - X., 2002.
| | 18
| Молдаванов, Сидоров. Сучасний діловий документ. - К-, 1992.
| | 19
| Палкін М.Е. Книга працівника по кадрах. - М., 1986.
| | 20
| Пастухов В.П. Трудове право України: порядок ведення та оформлення кадрових документів: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2005.
| | 21
| Пашков А.С. Кадрова політика і право. - М, 1989.
| | 22
| Пушкар О.І. Інформатика, комп'ютерна техніка, комп'ютерні технології. - К.: Академія, 2001.
| | 23
| Рабінович А.П. Кореспонденція і діловодство. - К., 1973.
| | 24
| Рейзберг Б.А. Кадри для АСУ. - М: Економіка, 1979.
| | 25
| Рубан Г.С. Робота з кадрами на виробництві. - К., 1980.
| | 26
| Самойленко С.М. Сутність розвитку персоналу, та його роль у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства / Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. – Вип.192 В 4 Т. – Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – с. 695 – 899.
| | 27
| Тарасюк П.А. Керівник І колектив. - К., 1974.
| | 28
| Фельзер А.В. Делопроизводство. - К. 1987.
| | 29
| Филипчев А.В. Роботаз кадрами. -М.: Економіка, 1990.
| | 30
| Филиповський В.Н. Трудовий колектив: організація і ефективність роботи.-К., 1989.
| | 31
| Цветаєв В.м. Управление персоналом: Учсбное пособие. - Спб„ 2001.
| | 32
| Щекин Г.В. Теорія і практика управління персоналом. - К., 1998.
| | 33
| Чернадчук В.Д. Організація діловодства. -К., 1997.
| | 34
| Щекін Г.В. Атестація і резерв кадрів. - К., 1992.
| | 35
| Щекін Г.В. Кадрові служби-організації і розвиток. - К., 1992.
| | 36
| Щекін Г.В. Кадровий потенціал управління. - К., 3992.
| | 37
| Щекін Г.В. Прогнозування і планування роботи з персоналом. - К.,1992.
| | 38
| Щекін Г.В. Система управління і організація роботи з персоналом. - К.,1992.-К,
| | 39
| Щекін Г.В. Управління процесами стабілізації виробничим колективом. 1992.
| | 40
| Щокін Г.В. Теорія кадрової політики: Монографія. – К.: МАУП, 1997. – 176 с.
| | 41
| Кадрове діловодство: Методичний посібник. – Дніпропетровськ: Баланс-клуб, 1999. – 112 с.
| | 42
| Журнал "Право України". Журнал "Відділ кадрів". Журнал "Економіка АПК".
|
Питання для самостійного вивчення:
Система професійної підготовки кадрів за кордоном.
Навчання та підвищення кваліфікації дерслужбовців.
Методичні рекомендації при вивченні теми
При вивченні першого питання (Система професійної підготовки кадрів за кордоном.) студентам слід звернути увагу на те, що
Останнім часом у зв'язку з доступністю професійного навчання за кордоном великі підприємства почали активно використовувати цю форму. Так, німецькі фірми використовують дві форми навчання свого персоналу за кордоном: практика на виробництві й обмін досвідом. Навчання свого персоналу німці проводять в 156 країнах світу, але основна частина навчається в США, Франції, Англії та Японії.
Основні цілі програми навчання, за А.П. Волгіним —російським спеціалістом, розподіляються таким чином:
Таблиця Розподіл основних цілей програми навчання за А.П. Волгіним
| Цілі програми
| Кількість програм
| %
| | Одержання загальної інформації про країну, культуру, розвиток особистих здібностей
| 60
| 34,3
| | Додаткова освіта
| 26
| 14,8
| | Удосконалення загального рівня освіти, в тому числі мовної
| 39
| 22,9
| | Цілеспрямоване підвищення кваліфікації
| 42
| 24,0
| | Підготовка до роботи за новими технологіями, з новою технікою
| 3
| 1,7
| | Встановлення професійних і ділових контактів
| 5
| 2,9
| | Разом
| і 75
| 100
|
В Україні така підготовка організовується міністерствами, відомствами і приватними організаціями. Так, майже 12 % промислових підприємств України посилають своїх працівників нарізні форми професійного навчання за кордон, особливо суднобудівні, металургійні, переробні підприємства. Прикладів навчання наших спеціалістів за кордоном можна навести багато.
Слід відмітити, що японські фірми на професійне навчання, підвищення кваліфікації персоналу витрачають коштів в 3-4 рази більше, ніж у США, незважаючи на те, що в останніх вони є досить високими.
Безперервна освіта в Японії є складовою частиною процесу праці. Протягом тижня працівник зобов'язаний витрачати 4 години робочого і 4 години особистого часу на навчання, оскільки вони повинні володіти спеціальностями, і підвищувати свою кваліфікацію протягом всього трудового життя.
Основою японської системи професійного навчання у фірмах є концепція «гнучкого працівника». Перехід до нових технологій вимагає значних витрат, необхідних для поновлення знань та перепідготовки працівників. В Японії вважають, що перепідготовка персоналу дешевша, ніж його заміна, вже ведеться підготовка для переходу до загальної вищої освіти. Як відомо, загальна потреба в освіті включає в себе насамперед:
- потребу працюючого населення у підвищенні кваліфікації;
- потребу молоді у повноцінних і різносторонніх знаннях;
специфічні освітні запити населення, не зайнятого у виробництві.
При вивченні другого питання (Навчання та підвищення кваліфікації дерслужбовців.) студентам слід звернути увагу на те, що
П О С Т А Н О В А від 7 липня 2010 р. N 564 Про затвердження Положення про систему підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування
1. Система підготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (далі -
система підготовки) створюється з метою задоволення потреби
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, інших органів і організацій, на які
поширюється дія Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 )
та "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 )
(далі - органи, на які поширюється дія Законів України "Про
державну службу" ( 3723-12 ) та "Про службу в органах місцевого
самоврядування") ( 2493-14 ), у високопрофесійних та
висококультурних працівниках, здатних компетентно і відповідально
виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні
технології, сприяти інноваційним процесам.
2. До системи підготовки належать навчальні заклади, що
виконують освітньо-професійні програми підготовки та професійні
програми підвищення кваліфікації державних службовців і посадових
осіб місцевого самоврядування, програми спеціалізацій за
спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" галузі
знань "Управління та адміністрування" , та органи, що здійснюють
управління підготовкою та підвищенням кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. { Абзац
перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 19
( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Провідним навчальним закладом системи підготовки є
Національна академія державного управління при Президентові
України (далі - Національна академія), яка здійснює методичне
забезпечення професійного навчання державних службовців і
посадових осіб місцевого самоврядування та підвищення кваліфікації
викладачів, які залучаються для проведення зазначеного навчання.
3. Підготовка державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування - здобуття освітнього ступеня магістра за
спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" галузі
знань "Управління та адміністрування", в тому числі на основі
здобутого раніше освітнього ступеня магістра та набутого
практичного досвіду за іншою спеціальністю, а також навчання в
аспірантурі, докторантурі, інших навчальних закладах або наукових
установах за спеціальностями, спрямованими на провадження
професійної діяльності на державній службі та на службі в органах
місцевого самоврядування. { Абзац перший пункту 3 із змінами,
внесеними згідно з Постановою КМ N 19 ( 19-2016-п ) від
13.01.2016 }
{ Абзац другий пункту 3 виключено на підставі Постанови КМ
N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування - навчання з метою оновлення та набуття
умінь, знань, навичок і здатності виконувати завдання та
обов'язки, необхідні для провадження професійної діяльності на
державній службі та на службі в органах місцевого самоврядування.
4. Мета, зміст, строки, форми і методи підготовки та
підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування визначаються у відповідних
освітньо-професійних та професійних програмах, що розробляються
навчальними закладами згідно з вимогами цього Положення і
нормативно-правових актів МОН.{ Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 809
( 809-2012-п ) від 22.08.2012, N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
5. Прийом до вищих навчальних закладів на навчання за
освітньо-професійними програмами підготовки магістрів з публічного
управління та адміністрування проводиться відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2013 р. N 255
( 255-2013-п ) "Про затвердження положень про прийом, стажування в
органах державної влади і органах місцевого самоврядування
слухачів, працевлаштування випускників Національної академії
державного управління при Президентові України, а також переліку
органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в яких
проводиться у 2013-2018 роках стажування слухачів Національної
академії" (Офіційний вісник України, 2013 р., N 30, ст. 1030) та
Порядку прийому на навчання за освітньо-професійною програмою
підготовки магістрів за спеціальністю "Державна служба" галузі
знань "Державне управління" та працевлаштування випускників,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня
2009 р. N 789 ( 789-2009-п ) (Офіційний вісник України, 2009 р.,
N 58, ст. 2031).{ Пункт 5 із змінами, внесеними згіно з Постановою КМ N 19
( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
6. Підготовка магістрів з публічного управління та
адміністрування здійснюється за освітньо-професійними програмами і
передбачає здобуття поглиблених правових, економічних,
політологічних, управлінських, соціально-гуманітарних,
психолого-педагогічних, фахових та інших знань, необхідних для
нормативно-правового, організаційно-розпорядчого та
консультаційно-дорадчого забезпечення діяльності органів, на які
поширюється дія Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 )
та "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ).{ Абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Освітньо-професійні програми розробляються університетами,
академіями, інститутами згідно з вимогами
професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування певних
категорій, стандартами освіти і затверджуються МОН за погодженням
з Нацдержслужбою. { Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
7. Особи, які успішно пройшли атестацію, отримують документ
про вищу освіту встановленого зразка освітнього ступеня магістра
за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" галузі
знань "Управління та адміністрування".{ Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 19 ( 19-2016-п ) від
13.01.2016 }
8. Підвищення кваліфікації державних службовців і посадових
осіб місцевого самоврядування є безперервним процесом і
здійснюється за такими видами:
навчання за професійними програмами підвищення кваліфікації;
тематичні постійно діючі семінари;
спеціалізовані короткострокові навчальні курси;
тематичні короткострокові семінари, зокрема тренінги;
стажування в органах, на які поширюється дія Законів України
"Про державну службу" ( 3723-12 ) та "Про службу в органах
місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), а також за кордоном;
самостійне навчання (самоосвіта); { Абзац сьомий пункту 8 в
редакції Постанови КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
щорічний Всеукраїнський конкурс "Кращий державний службовець"
(для державних службовців). { Абзац пункту 8 в редакції Постанови
КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Строк та форма підвищення кваліфікації визначаються органом,
у якому працює державний службовець чи посадова особа місцевого
самоврядування, залежно від сфери їх діяльності. При цьому строк
підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням
заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів (за
погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, - двох
місяців), без відриву від служби - шести місяців, для
військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ -
90 календарних днів (за умови відшкодування фінансових витрат
стороною, що приймає, та за рішенням Віце-прем'єр-міністра України
відповідно до розподілу функціональних обов'язків - 18 місяців).
9. Підвищення кваліфікації за професійними програмами
спрямовується на фахове удосконалення та оновлення знань і набуття
умінь, навичок державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування, які займають посади відповідних категорій в
органах, на які поширюється дія Законів України "Про державну
службу" ( 3723-12 ) та "Про службу в органах місцевого
самоврядування" ( 2493-14 ), а також осіб, зарахованих до
кадрового резерву.
Підвищення кваліфікації за професійними програмами
здійснюється протягом першого року роботи для вперше прийнятих на
державну службу чи службу в органах місцевого самоврядування або
обраних та призначених на відповідні посади, а також у разі
потреби перед або за результатами чергової атестації, але не рідше
ніж один раз на п'ять років.
Професійна програма передбачає навчання:
за загальною складовою частиною - удосконалення та оновлення
знань і набуття умінь, навичок у вирішенні правових, економічних,
політологічних, управлінських, соціально-гуманітарних та інших
питань професійної діяльності державного службовця і посадової
особи місцевого самоврядування на посадах відповідної категорії;
за функціональною складовою частиною - здобуття додаткових
знань і набуття умінь, навичок відповідно до вимог
професійно-кваліфікаційних характеристик державних службовців і
посадових осіб місцевого самоврядування певних категорій посад;
за галузевою складовою частиною - здобуття додаткових знань з
новітніх досягнень у певній галузі чи сфері діяльності.
Вимоги до структури і змісту професійних програм ( z0422-15 )
розробляються Національною академією та затверджуються
Нацдержслужбою. { Абзац сьомий пункту 9 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Професійні програми розробляються відповідними навчальними
закладами, узгоджуються з Нацдержслужбою та органами, на які
поширюється дія Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 )
та "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ).{ Абзац восьмий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою
КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
{ Абзац дев'ятий виключено на підставі Постанови КМ N 19
( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
10. Тематичні постійно діючі семінари, тренінги проводяться
за програмами та планами, що розробляються відповідними
навчальними закладами і затверджуються органами, на які
поширюється дія Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 )
та "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), на
підставі типових програм і рекомендацій, підготовлених
Національною академією та затверджених Нацдержслужбою в
установленому порядку.
У разі потреби проводяться тематичні короткострокові семінари
з вивчення актуальних проблем державного управління, нових актів
законодавства, передового вітчизняного та зарубіжного досвіду
провадження управлінської діяльності.
Тренінги для державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування першої - четвертої категорії організовує і
проводить Центр адаптації державної служби до стандартів
Європейського Союзу в межах компетенції, а також навчальні
заклади, що мають право на провадження відповідної освітньої
діяльності. { Абзац третій пункту 10 із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Тренінги для вищого корпусу державної служби (державних
службовців першої - другої категорії) організовує і проводить
Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу
у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. { Абзац
четвертий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
Тренінги для державних службовців четвертої - сьомої
категорії проводять центри перепідготовки та підвищення
кваліфікації працівників органів державної влади, органів
місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та
організацій, а також регіональні інститути державного управління,
інститут підвищення кваліфікації керівних кадрів Національної
академії та галузеві навчальні заклади.
Навчання за програмами тематичних постійно діючих семінарів,
тематичних короткострокових семінарів, тренінгів та отримання
сертифіката про підвищення кваліфікації враховуються державним
службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування під час
чергової атестації, зарахування до кадрового резерву та
призначення на вищу посаду.
11. Стажування державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування в органах, на які поширюється дія Законів
України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та "Про службу в органах
місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), а також за кордоном
проводиться з метою вивчення досвіду управлінської діяльності,
здобуття практичних знань, набуття умінь і навичок за фахом.
Після стажування, що проводиться за індивідуальним планом,
державний службовець і посадова особа місцевого самоврядування
подає звіт про виконання плану стажування керівникові органу, в
якому він проходив стажування, та керівникові органу, який
направляв на стажування.
12. Іноземні фахівці, представники іноземних навчальних
закладів, інших установ та організацій залучаються до навчання за
пріоритетними напрямами підготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на
підставі відповідних договорів, у тому числі про міжнародну
технічну допомогу, договорів про співробітництво між українськими
та іноземними навчальними закладами, а також інших договорів із
зарубіжними партнерами, укладених і зареєстрованих згідно із
законодавством України.
13. Нацдержслужбою разом з органами, на які поширюється дія
Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та "Про службу в
органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ) і яким
підпорядковані відповідні навчальні заклади, у межах їх
повноважень здійснюється управління підготовкою державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування п’ятої -
сьомої категорії, підвищенням кваліфікації першої - сьомої
категорії державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування.{ Пункт 13 в редакції Постанови КМ N 19 ( 19-2016-п ) від
13.01.2016 }
14. Мережа навчальних закладів з підготовки магістрів за
спеціальністю "Публічне управління та адміністрування" галузі
знань "Управління та адміністрування" для роботи на посадах п’ятої
- сьомої категорії державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування, а також підвищення кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування першої -
сьомої категорії формується Нацдержслужбою на конкурсній основі в
установленому МОН порядку.{ Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 809
( 809-2012-п ) від 22.08.2012; в редакції Постанови КМ N 19
( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
15. Чисельність професорсько-викладацького складу навчальних
закладів з підготовки та підвищення кваліфікації державних
службовців і посадових осіб місцевого самоврядування та
індивідуальні норми часу для розрахунку обсягу навантаження
встановлюються відповідно до актів Кабінету Міністрів України та у
межах коштів, передбачених на цю мету.
16. Нацдержслужбою або іншими органами, на які поширюється
дія Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та "Про
службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 ), в межах їх
повноважень за результатами аналізу кадрового забезпечення
відповідного органу та Національною академією щороку готується
заявка до проекту державного замовлення на підготовку та
підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування.
17. Державними замовниками підготовки та підвищення
кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого
самоврядування є:
підготовки магістрів за спеціальністю "Публічне управління
та адміністрування" галузі знань "Управління та адміністрування"
для роботи на посадах п’ятої - сьомої категорії та підвищення
кваліфікації державних службовців першої - сьомої категорії -
Нацдержслужба; { Абзац другий пункту 17 в редакції Постанови КМ
N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
підготовки магістрів за спеціальністю "Публічне управління та
адміністрування" галузі знань "Управління та адміністрування" для
роботи на посадах першої - четвертої категорії, що проводиться
Національною академією, - Державне управління справами; { Абзац
третій пункту 17 в редакції Постанови КМ N 19 ( 19-2016-п ) від
13.01.2016 }
підготовки магістрів за спеціальностями, спрямованими на
провадження професійної діяльності на державній службі та на
службі в органах місцевого самоврядування, - органи, на які
поширюється дія Законів України "Про державну службу" ( 3723-12 )
та "Про службу в органах місцевого самоврядування" ( 2493-14 );{ Абзац четвертий пункту 17 із змінами, внесеними згідно з
Постановою КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб
місцевого самоврядування четвертої - сьомої категорії - органи, на
які поширюється дія Законів України "Про державну службу"
( 3723-12 ) та "Про службу в органах місцевого самоврядування"
( 2493-14 ). { Абзац п'ятий пункту 17 із змінами, внесеними згідно
з Постановою КМ N 19 ( 19-2016-п ) від 13.01.2016 }
18. Фінансування підготовки та підвищення кваліфікації
державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування
здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів,
бюджету Автономної Республіки Крим та інших джерел.
|
