Критерії рівня сформованості знань

І. ПОНЯТІЙНИЙ

Знання та відтворення понятійно - категоріальної інформації про об’єкти, предмети, властивості, процеси, методи та способи діяльності.

ІІ. ФУНДАМЕНТАЛЬНИЙ

Знання теорій, законів, закономірностей, об’єктів, предметів, їх властивостей, процесів, методів (алгоритмів) і способів діяльності на рівні, достатньому для формування і впровадження власної моделі професійної діяльності, в тому числі і в екстремальних умовах.

ІІІ. ПРИКЛАДНИЙ, ТВОРЧИЙ

Володіння методологією дослідження теоретичних завдань та проблем організації правової служби на підприємстві, в організації, сформованість вмінь та навичок творчого користування новітніми технологіями правового забезпечення підприємницької діяльності.

Бакалавр повинен уміти:

1. З циклу гуманітарних та соціально - економічних дисциплін:

· формувати власне розуміння минулого, сучасного та майбутнього України, давати їм оцінку;

· творчо підходити до розуміння та тлумачення проблем сучасної соціальної діяльності;

· аналізувати сучасні політичні, соціальні та економічні проблеми розвитку суспільства і визначати власну життєву позицію;

· орієнтуватися у складних економічних процесах, аналізувати їх стан, оцінювати їх на макро- і мікрорівнях;

· формулювати особисте бачення шляхів вирішення проблем становлення громадянського суспільства, демократизації суспільного та державного життя, реформування економіки;

· застосовувати на практиці методи політичної діяльності, орієнтуватися в механізмах організації та проводити типологію сучасних політичних систем;

· застосовувати на практиці конкретно - соціологічні методи наукових досліджень (опитування, анкетування тощо);

· надавати консультації фізичним та юридичним особам з питань застосування норм чинного законодавства України, особливо з питань підприємницької діяльності;

· застосовувати досягнення національної та світової культури при вирішенні професійних та життєвих завдань;

· сприяти формуванню персоналу, брати участь в організації роботи щодо професійної орієнтації молоді.

З циклу фундаментальних дисциплін:

· володіти поняттями і категоріями, які увійшли до теоретико - методологічного арсеналу загальнолюдської, політичної та правової культури;

· використовувати принцип історичного підходу при інтерпретації різних подій як минулого, так і сучасного політичного та державного життя;

· вести пошук історичних правових документів і тлумачити їх;

· робити конкретний порівняльний аналіз державних і правових інститутів різних країн світу, зокрема: виборчих систем, конституційного статусу парламенту, глави держави та уряду, судових систем, муніципальних систем тощо;

· відстоювати загальнолюдські та національні цінності;

· застосовувати знання про державно - правові ідеї минулого при аналізі сучасних правових доктрин, концепцій, ідей;

· застосовувати Конституцію, інші нормативні акти України, міжнародно - правові джерела права при вирішенні конкретних юридичних справ;

· формулювати вимоги до дій державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб на предмет їх відповідності приписам норм Конституції України;

· застосовувати на практиці норми, що регламентують питання підприємницької діяльності;

· визначати основні напрями економічної політики держави;

· здійснювати на науковій основі розробку пропозицій щодо вдосконалення нормативно - правового регулювання підприємницької діяльності та щодо покращання організації правового забезпечення підприємницької діяльності;

· організувати роботу по вдосконаленню діючих та розробці нових методик правової роботи на підприємстві.

3. З циклу професійних і спеціальних дисциплін:

· добре орієнтуватися в системі національного законодавства України, особливо в цивільному та фінансовому;

· давати пояснення положень чинного законодавства;

· давати правову оцінку діям і подіям;

· давати оцінку доказів, їх сукупності в юридичній справі та в конкретних криміналістичних ситуаціях;

· застосовувати спеціальні прийоми виявлення, фіксації та дослідження доказів;

· розв’язувати задачі щодо планування та організації юридичного процесу, вирішення юридичної справи;

· приймати вірні процесуальні рішення;

· складати проекти угод, інших юридичних актів, процесуальних документів;

· аналізувати стан дотримання законності у різних сферах юридичної практики;

· виявляти причини й умови, які сприяли вчиненню правопорушень, розробляти і здійснювати необхідні заходи щодо їх попередження;

· складати постанови про порушення кримінальної справи, протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності;

· готувати нормативно - правові акти для державної реєстрації;

· готувати документи для легалізації суб’єктів підприємницької діяльності;

· представляти і захищати інтереси підприємств в арбітражних судах, готувати необхідну для цього документацію;

· проводити консультативну роботу на підприємстві, в організації;

· давати правову оцінку діям суб’єктів підприємницької діяльності, в тому числі і щодо виконання договірних зобов’язань;

· робити висновки щодо законності проведення на підприємстві, в організації перевірок (ревізій);

· давати правову оцінку документам перевірок (ревізій) на підприємстві, в організації, в тому числі документам про накладання санкцій за порушення чинного законодавства;

· надавати правове супроводження господарсько - договірній діяльності;

· розглядати і надавати відповіді на скарги, заяви, пропозиції, інші форми звернення;

· організувати науково - дослідну роботу;

· впроваджувати у практику результати науково - дослідної роботи з метою вдосконалення організації і роботи правової служби підприємства, організації;

· здійснювати зв’язок із відповідними науково - дослідними та навчальними закладами;

· здійснювати роботу щодо вдосконалення форм і методів професійного навчання та підвищення кваліфікації кадрів;

· узагальнювати та сприяти поширенню позитивного досвіду організації правового забезпечення підприємницької діяльності;

· самостійно здійснювати наукові дослідження та розробляти наукові теми відповідно до затверджених методик;

· скласти робочий план проведення семінарського (практичного) заняття з правової навчальної дисципліни.

Критерії рівня сформованості вмінь

І. РЕПРОДУКТИВНИЙ

1.1. Відтворення досвіду практичної діяльності шляхом самостійного вибору та застосування типових і нових методів (алгоритмів) діяльності у стандартних умовах.

1.2. Застосування наукових розробок в роботі юридичної служби підприємства, організації.

1.3. Відтворення наукової, педагогічної та навчально - методичної практики.

ІІ. АЛГОРИТМІЧНИЙ (ЕВРИСТИЧНИЙ)

2.1. Вирішення типових фахових завдань шляхом самостійного вибору (евристичний метод) та застосування типових методів (алгоритмів) діяльності в нових умовах.

2.2. Забезпечення ефективної організації та управління правовою роботою на підприємстві, в організації на основі аналітичного відтворення практики.

ІІІ. ТВОРЧИЙ

3.1. Вирішення фахових завдань шляхом застосування нових методів (алгоритмів) діяльності в нових умовах.

3.2. Постійне вдосконалення організації правової роботи завдяки використанню ефективних форм, методів, засобів та прийомів.

Виробничі функції та вміння, якими повинен володіти випускник

1. Правотворча (нормотворча):

1.1. Підготувати відповідний нормативний акт.

1.2. Розробляти рекомендації (методики) щодо застосування нормативно - правових актів, що стосуються підприємницької діяльності, здійснювати наукові дослідження у цій сфері.

1.3. Обґрунтовувати пропозиції щодо внесення змін, доповнень до діючих нормативно - правових актів.

2. Правозастосовча:

2.1. Аналізувати та узагальнювати судову практику.

2.2. Здійснювати правове забезпечення виконання рішень судів та інших органів.

2.3. Неупереджено і своєчасно здійснювати виконавче провадження.
2.4. Розглядати заяви, скарги фізичних та юридичних осіб, роз'яснювати сторонам їх права і обов'язки, за довіреністю представляти та захищати інтереси в судах, господарських судах, інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування.

2.5. Грамотно, лаконічно, обґрунтовано і відповідно до вимог законодавства складати позовні заяви, скарги, листи та інші юридичні документи.
2.6. Давати характеристику нормативним актам (правилам, інструкціям, положенням) підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

2.7. Розглядати господарські, цивільні, трудові та інші спори.
2.8. Готувати господарські договори, сприяти їх виконанню та забезпечувати їх.
2.9. Готувати документи, необхідні для легалізації підприємств.
2.10. Готувати документи до розгляду справ у судах, господарських судах.
2.11. Надавати письмові та усні консультації щодо правильного застосування діючого законодавства.

3. Правоохоронна:

3.1. Запобігати правопорушенням і виявляти їх.

3.2. Сприяти неухильному дотриманню чинного законодавства (зокрема, проводити роз'яснювальну роботу).

3.3. Аналізувати матеріали результатів проведення контрольних заходів, виявляти при цьому порушення чинного законодавства та вирішувати питання щодо притягнення до відповідальності осіб, що скоїли відповідні правопорушення.
3.4. Забезпечувати законність діяльності державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.

3.5. Вживати заходів щодо запобігання порушень

4. Облік та систематизація нормативно - правових актів:

4.1. Аналізувати локальні нормативні акти підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування щодо відповідності їх чинному законодавству.

4.2. Вміти систематизувати нормативно - правові акти.

4.3. Своєчасно вносити до нормативних актів прийняті зміни і доповнення.
4.4. Вести облік нормативно - правових актів.

5. Організаційно - управлінська:

5.1. Створювати підлеглим сприятливі умови для навчання та розвитку, виявляти та оцінювати індивідуальні потреби працівників у навчанні, розробляти проекти планів підготовки і підвищення кваліфікації кадрів.
5.2. Контролювати системність і якість проведення занять, виконання навчальних планів і програм, наслідки навчально - пізнавальної діяльності, аналізувати якісні показники результатів навчання та його ефективності.
5.3. Організовувати роботу юридичної служби підприємства, організації, відповідних підрозділів правового забезпечення підприємницької діяльності, інших структурних підрозділів.

5.4. Вести стратегічне планування юридичної діяльності, використовуючи різноманітні наукові дослідження.

5.5. Налагоджувати взаємодію з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, в тому числі з правоохоронними органами, судами, управліннями юстиції.

5.6. Проводити прийоми громадян.

5.7. Надавати консультаційні послуги.

5.8. Приймати відповідні управлінські рішення.

5.9. Аналізувати роботу підприємства, організації, відповідних юридичних служб та підрозділів, розробляти заходи щодо її вдосконалення.

5.10. Розробляти програмні документи, механізми їх реалізації, готувати звіти про результати діяльності відділу.

5.11. Координувати роботу юридичної служби, відповідного юридичного структурного підрозділу (відділу, управління, департаменту тощо) з діяльністю інших підрозділів органу, установи, підприємства, організації, закладу.

6. Науково - педагогічна:

6.1. Здійснювати наукові дослідження та розробляти поетапно за завданнями наукову тему відповідно до затверджених методик.

6.2. Проводити експерименти, конкретні соціологічні дослідження, вивчати, аналізувати, узагальнювати науково - технічну інформацію.

6.3. Забезпечувати наукове супроводження, запровадження наукових досліджень у практику.

6.4. Використовувати загальнонаукові та специфічні методи збирання первинної інформації.

6.5. Застосовувати наукові методи обробки інформації.

6.6. Використовувати наочність в оформленні результатів дослідження.

6.7. Забезпечувати зацікавленість працівників у навчанні та підвищенні кваліфікації.

6.8. Використовувати передові прийоми, дидактичні методи та інтенсивні технології навчання.

Здатності випускника, які вимагаються, та система вмінь, що свідчить про їх наявність

1. Здатність засвоювати і реалізовувати наукові та культурні досягнення світової цивілізації:

1.1. Оцінювати і прогнозувати політичні, економічні, екологічні, культурні та інші події та явища.

1.2. Мати широкий світогляд у галузі міжнародного життя та політичних процесів.

1.3. У життєдіяльності орієнтуватися на загальнолюдські цінності та загальноприйняті правила поведінки.

2. Здатність займати активну життєву, професійну та громадянську позицію:

2.1. Захищати інтереси громадян, держави, поєднувати суспільні, колективні та індивідуальні інтереси.

2.2. Виконувати конституційні обов'язки.

2.3. Дотримуватися норм законодавства та вимагати цього від інших осіб.

2.4. Захищати права людини і громадянина.

2.5. Розвивати комунікабельність та можливість адаптації у колективі.

2.6. Володіти мистецтвом менеджменту, високими моральними рисами керівника правової служби підприємства, організації.

3. Здатність нести відповідальність за діяльність організації:3.1. Дотримуватися загальнолюдських моральних норм і цінностей.

3.2. Взаємоузгоджувати особисті, суспільні та колективні інтереси.

3.3. Прогнозувати соціальні аспекти впливу ділової активності на працівників, споживачів, місцеві спільноти, суспільство.

3.4. Зміцнювати моральні засади суспільства, колективу.

3.5. Добровільно відгукуватися і робити позитивний внесок у розв’язання загальних соціальних проблем: захист довкілля, захист прав громадян, охорона здоров'я і безпека, захист інтересів споживача.

3.6. Дотримуватися етики ділового спілкування.

4. Здатність до ефективної, комунікаційної взаємодії, у тому числі засобами сучасних інформаційних технологій:

4.1. Володіти високим рівнем спілкування державною та іноземними мовами.

4.2. Чітко, послідовно та логічно висловлювати свої думки.

4.3. Створювати і підтримувати гармонійну соціальну мережу ділових та особистих контактів як передумову ділового успіху.

4.4. Залежно від ситуації обирати відповідні інформаційні засоби та канали комунікацій.

4.5. Користуватися мережею "Internet".

4.6. Створювати власний імідж, удосконалювати його складові: зовнішній вигляд, манери, впевненість у собі.

4.7. Демонструвати добрі манери, культуру мови.

4.8. Вести ділові переговори.

4.9. Доводити інформацію до виконавців, зацікавлювати їх у вирішенні проблеми.

4.10. Готувати і проводити усні публічні виступи в аудиторіях різного типу.

4.11. Добирати і використовувати психолого-педагогічні технології у професійній та іншій сферах життєдіяльності.

5. Здатність до здорового способу життя:

5.1. Пропагувати і вести здоровий спосіб життя.

5.2. Розробляти оптимальний режим роботи та відпочинку і дотримуватися його.

5.3. Фізично самовдосконалюватися.

5.4. Уникати стресових ситуацій.

5.5. Зберігати трудову активність в екстремальних ситуаціях.

5.6. Здійснювати саморегуляцію, підтримувати добрий настрій.

6. Здатність до засвоєння нових знань, самовдосконалення:

6.1. Здійснювати самоаналіз, використовувати методи адекватної самооцінки.

6.2. Спокійно сприймати свої невдачі і збагачувати власний досвід.

6.3. Долати власні недоліки та шкідливі звички.

6.4. Адаптуватися до зростаючих потоків інформації, до наслідків науково - технічного прогресу.

6.5. Долати стереотипи мислення і практики.

6.6. Використовувати різноманітні методи та прийоми самовиховання.

6.7. Розвивати лідерський потенціал, підприємливість і виправдано ризикувати.

6.8. Використовувати психотехнології у самопрограмуванні, самоутвердженні.

6.9. Здійснювати самоменеджмент, встановлювати життєві цілі, визначати їх пріоритетність, планувати власну кар’єру.

6.10. Тренувати пам’ять.

6.11. Обирати оптимальні форми постійного підвищення власної кваліфікації.

АНОТАЦІЯ

Навчально – методичний комплекс навчальної дисципліни "Сімейне право України" є специфічною частиною освітньо-професійної програми підготовки бакалавра права.

Змістом навчання є науково обґрунтований методичний та дидактичний навчальний матеріал згідно вимог Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 65 20.01.1998 р. (із змінами та доповненнями).

Зазначена освітньо-професійна програма підготовки бакалавра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально – економічну, психологічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково – практичну підготовку, яка базується на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра права або освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста права з метою отримання повної вищої освіти, достатньої для виконання професійних обов’язків та (робіт) інноваційного характеру високого рівня складності.

Навчальна дисципліна "Сімейне право України" присвячена висвітленню проблем сімейно-правових питань.

Основна мета викладаннядисципліни "Сімейне право України" - засвоєння студентами теоретичних знань у сфері сімейних відносин між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами, відносин, пов’язаних з влаштуванням дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також формування практичних умінь і навиків щодо правильного тлумачення та застосування сімейно-правових норм, що регулюють зазначену сферу сімейних відносин.

Підготовка майбутнього фахівця в галузі сімейного права, який би міг аналізувати наукову літературу і чинне законодавство як крізь призму їх практичного застосування, так і шляхом проведення самостійної наукової роботи.

Навчальний курс охоплює основні положення чинного законодавства про цивільно-правову відповідальність, доктринальні розробки і судову практику у вказаній сфері.

Згідно освітньо-професійної програми курс "Сімейне право" є дисципліною, яка присвячена вивченню питань пов’язаних сімейно-правовими правовідносинами. Дисципліна вивчається протягом одного семестру.

Вивчення навчальної дисципліни організується і проводиться на основі вимог наказів Міністра освіти, науки, молоді та спорту, Міністра Внутрішніх Справ та ректора Національної академії внутрішніх справ, директора інституту та інших діючих документів.

Навчальна дисципліна "Сімейне право України" тісно пов’язана з такими дисциплінами, як "Теорія держави і права", "Цивільне право", "Адміністративне право", "Конституційне право", "Цивільне процесуальне право", "Міжнародне приватне право".

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Серед різноманітних суспільних відносин, урегульованих правом, виокремлюють сферу досить складних людських стосунків, які засновані на родинних зв’язках або спрямовані на їх створення та водночас можуть містити елементи економічного характеру. Це - сімейні правовідносини. Вони виникають на основі укладеного шлюбу, народження дітей чи іншого родства, усиновлення дітей, прийняття дітей на виховання. Ці стосунки за своїм змістом дуже близькі до цивільних і по суті є такими. Однак вони мають особливості, які дають підстави виділити їх в окрему сферу, а норми, що їх регулюють, - в окрему галузь права - сімейне право.

Таким чином, сімейне право - це сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові та такі, що ґрунтуються на них, майнові відносини, які виникають на основі шлюбу, сім’ї, родства, усиновлення, прийняття дітей на виховання.

Сімейні правовідносини - це насамперед особисті немайнові відносини. Так, шлюбні відносини - це подружні стосунки взаємної поваги, любові, моральної підтримки, на основі яких виникають майнові права і обов’язки подружжя. Або батьківство - це передусім кровний і духовний зв’язок батька з дитиною, його піклування про неї, виховання тощо, а на їх основі виникає обов’язок щодо утримання цієї дитини до досягнення повноліття.

Сімейні відносини виникають лише між громадянами на підставі конкретних юридичних фактів. Юридичні ж особи взагалі не є суб’єктами сімейного права. Ці відносини регулюються спеціальними нормативно-правовими актами, основним з яких є Сімейний кодекс України. Істотний вплив на них мають норми етики, моралі, звичаї та традиції.

Сімейне право регулює особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір’ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, а також деякі майнові відносини між іншими членами сім’ї. Але сімейне право не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником та між іншими родичами за походженням.

В рамках курсу "Сімейне право" деталізуються такі сімейні правовідносини - це передусім стосунки між членами сім’ї. Поняття сім’ї розглядається багатьма науками: філософією, соціологією, психологією та ін. Щодо права, то єдиного визначення сім’ї для всієї правової системи України раніше не існувало, оскільки воно не визначалося на законодавчому рівні.

Метою викладання дисципліни є:

- виконання вимог Закону України "Про вищу освіту" в частині підготовки бакалавра;

- вивчення та засвоєння норм, положень та інститутів Сімейного кодексу України, початок якому було закладено прийнятою в 1996 році Конституцією України, в якій закріплено ряд основоположень правових принципів, на яких будується сімейне законодавство, головним з яких є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина.

- аналіз та узагальнення судової практики щодо вирішення сімейних спорів;

- розвиток навичок самостійного вирішення практичних проблем в сфері сімейних правовідносин.

Завдання дисципліни "Сімейне право" полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студенти:

1) знали:

- положення актів сімейного законодавства України та міжнародних договорів щодо правового регулювання правовідносин між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами;

- основні положення сімейно-правової доктрини з питань укладання та припинення шлюбу, виникнення, припинення правовідносин між батьками та дітьми, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- - підходи судової практики щодо тлумачення і застосування законодавства України, що регулює сімейні правовідносини

2) вміли:

- правильно тлумачити сімейно-правові норми;

-  застосовувати сімейно-правові норми для вирішення конкретних практичних ситуацій;

- складати проекти сімейно-правових договорів та інших документів;

- самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни;

- самостійно ставити практичні проблеми і шукати шляхи їх вирішення;

- самостійно проводити прівняльно-правовий аналіз;

- самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику.

Допомогти зрозуміти зміст сімейно-правовових правовідносин, в першу чергу, такі види самостійної підготовки студентів: вивчення наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, виступів вчених і працівників правозастосовчих органів у періодичній пресі, узагальненої судової практики, зарубіжного законодавства та літератури тощо.

З цією метою складено список джерел, які опубліковані в останні роки та не включалися до програми з дисципліни "Сімейне право України".

Поглиблене засвоєння норм інституту сімейно-правових правовідносин передбачає вивчення сучасних теоретичних концепцій, дискусійних положень науки цивільного права, критичне осмислення проблемних питань, розвиток самостійного правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися в нормативному матеріалі і засвоїти необхідний обсяг інформації.

Переважна більшість цих проблем розглядається в лекціях, має бути обговорена в ході семінарських занять та самостійно осмислена студентами при підготовці реферативних повідомлень, згідно визначеної тематики.

При підготовці до семінарських занять і, особливо при написанні реферату в порядку самостійної роботи студента, слід звертатися до лектора та викладачів, які ведуть семінарські заняття, за консультацією.

Якщо студент не підготувався до семінару чи пропустив його з будь – якої причини, він зобов’язаний відпрацювати цю тему викладачу, який веде заняття. В разі, якщо ці вимоги не будуть виконані або до початку залікової сесії не будуть подані реферати у встановлений строк, студента за поданням кафедри не буде допущено до складання екзаменаційної сесії.