Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПІДБІР ТА ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ
Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними (а можливо й архівними) джерелами з теми роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки університету, а також провідних наукових бібліотек м. Києва, бібліотечні посібники, списки літератури посібників та статей, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань. Під час джерелознавчих пошуків необхідно з'ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб не повторювати в роботі загальновідомих істин, більш конкретно визначити напрями та основні розділи свого дослідження. Ознайомлення з літературою доцільно починати в такій послідовності: · нормативні документи (Конституція, закони, підзаконні акти); · наукові видання (підручники, посібники, періодичні видання); · статистичні дані, матеріали практики. Ознайомлення з джерелами слід починати в порядку зворотному хронологічному, тобто спочатку доцільно вивчити останні публікації, потім – минулорічні, потім – дворічної давнини. Стан вивченості теми доцільно аналізувати з інформаційних видань, метою випуску яких є оперативна інформація як про самі публікації, так і найсуттєвіші моменти їх змісту. Нині випуском інформаційних видань займаються Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України, служби науково-технічної інформації міністерств і відомств. Цінну поточну інформацію можна отримати через Інтернет. Адреси WEB-сайтів наведено в додатку Н. Бібліографічні виписки джерел краще робити на каталожних картках, щоб скласти з них робочу картотеку, яка, на відміну від записів у зошиті, зручна тим, що її завжди можна поповнювати новими матеріалами, контролювати повноту добору літератури з кожного розділу роботи, знаходити необхідні записи. Картки робочої картотеки використовують для складання списку літератури, тому бібліографічні описи на картках мають бути повними, відповідати вимогам ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний опис документів здійснюється за стандартом ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)» [1]. Крім основних відомостей про видання, на картках записують анотацію, а також шифр документа і назву бібліотеки, в якій він зберігається. Після вивчення підібраної літератури доцільно скласти розгорнутий план і структурно-логічну схему майбутньої роботи. Розгорнутий план майбутньої роботи – це подальша деталізація затвердженого плану роботи. У розгорнутому плані виділяються підпитання, що розвивають проблеми, винесені в назву підрозділів. Практика написання студентами робіт свідчить, що в розгорнутому плані достатньо виділити приблизно три-п'ять досліджуваних підпитань. Структурно-логічна схема роботи являє собою схематичне відображення взаємозв'язків між окремими частинами. При написанні роботи можуть використовуватися різні способи подачі окремих частин; синтетичний (індуктивний) або аналітичний (дедуктивний). З використанням синтетичного (індуктивного) способу створюються дрібні фрагменти роботи, які об'єднуються в більш значні і так до створення єдиного тексту. При використанні аналітичного (дедуктивного) способу тема майбутньої роботи поділяється на завдання, котрі у свою чергу, поділяються на ідеї, що складаються з ідеї більш дрібного рівня. Оскільки дослідження теми проводиться шляхом її аналізу, то існує точка зору згідно з якою дедуктивний метод є основним.
ОФОРМЛЕННЯ СУПРОВІДНИХ ДОКУМЕНТІВ
Студенту необхідно узгодити з науковим керівником завдання для виконання роботи. Зразок завдання наведено в додатку В. Завдання затверджується завідувачем випускової кафедри. Мета складання завдання – з'ясувати задум роботи й поставлених у ній основних проблем. Оформлення завдання передбачає складання плану майбутньої роботи під керівництвом наукового керівника. Календарний план (графік) написання й оформлення роботи складається залежно від обраного студентом і узгодженого з науковим керівником методу написання роботи: послідовного, вибіркового чи цілісного. Практика написання робіт показує, що кращим є цілісний метод. Завдання на роботу оформляється на стандартному бланку, виконаному на двох сторінках аркуша формату А4. Реферат призначений для ознайомлення з роботою в цілому. Він має бути стислим, інформаційним і містити відомості, що дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї роботи. Реферат має включати: · дані про обсяг роботи, кількість таблиць, рисунків, додатків, джерел (посилань) згідно зі списком; · текст реферату; · ключові слова; · анотації. Текст реферату повинен послідовно відображати таку інформацію: мета і завдання роботи; об'єкт і предмет дослідження; методи дослідження; результати та їх новизна; ефективність від впровадження розроблених пропозицій; наукова і практична значущість роботи та висновки. Ключові слова – основні поняття, терміни, що характеризують суть роботи, їх перелік має складатися з 5-15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через кому. Частини реферату, з яких відсутні дані, опускаються. Реферат має складатися не більше, ніж 500 слів на одній сторінці формату А4. Зразок складання реферату наведено у додатку Е. В анотації зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи, основний зміст та результати дослідження, ключові слова. Анотація має бути написана українською мовою (для ОКР бакалавра, спеціаліста); українською, російською та англійською (для ОКР магістра) Супровідні документи підшиваються до дипломної роботи в такому порядку: · завдання на роботу (зразок наведено у додатку В); · реферат (зразок наведено у додатку Е); · анотація українською мовою(для ОКР магістра – українською та англійською мовами); · інформаційна карта (зразок наведено у додатку Ж); · відгук наукового керівника (зразок наведено у додатку З); · зовнішня рецензія (зразок наведено у додатку И); · висновок кафедри на дипломну роботу (зразок наведено у додатку К); Далі робота брошурується й готується до захисту в ДЕК. ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ |
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 388. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |