Тема 5. Аналіз поведінки споживача

55. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач прагне максимізувати:

а) різницю між загальною і граничною корисністю;

б) загальну корисність;

в) середню корисність;

г) граничну корисність;

д) кожну з названих величин.

56. Карта байдужості споживача показує:

а) яку корисність може отримати споживач від певного блага;

б) яке благо більше подобається споживачу;

в) множину кривих байдужості споживача, кожна з яких відбиває різний рівень загальної корисності наборів двох благ;

г) як змінюється споживання при зростанні доходу споживача;

д) всі відповіді правильні.

57. Щоб опинитися у стані рівноваги, споживач повинен:

а) не купувати неякісні товари;

б) бути впевненим, що ціни всіх придбаних ним товарів пропорційні загальним корисностям;

в) врівноважити граничні корисності останніх одиниць придбаних ним товарів;

г) бути впевненим, що ціна кожного товару дорівнює граничній корисності грошей;

д) розподілити доход таким чином, щоб остання гривня, витрачена на купівлю будь-якого товару, принесла такий же приріст корисності, як і гривня, витрачена на купівлю іншого товару.

58. Одне з наступних тверджень неправильне, знайдіть його:

а) кожна точка на кривій байдужості означає комбінацію двох товарів;

б) кожна точка на бюджетній лінії означав комбінацію двох товарів;

в) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень задоволення потреб;

г) всі точки на бюджетній лінії відбивають однаковий рівень доходу;

д) всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу.

59. Якщо споживач обирає комбінацію товарів, яка представлена точкою торкання бюджетної лінії і кривої байдужості, то він:

а) максимізує граничну корисність;

б) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

в) не повністю використовує свій бюджет;

г) використовує свій бюджет нераціонально;

д) усі відповіді невірні.

60. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

а) його бажаннями та розмірами доходу;

б) лише цінами товарів, які він купує;

в) бажаннями, розмірами доходу споживача та цінами товарів, які він купує;

г) лише його бажаннями;

д) цінами товарів, які купує споживач, та розмірами його доходу.

61. Збільшення доходу споживача графічно виражається у:

а) зміні нахилу бюджетної лінії;

б) паралельному зрушенні бюджетної лінії ліворуч;

в) паралельному зрушенні бюджетної лінії праворуч;

г) зменшенні нахилу бюджетної лінії;

д) збільшенні нахилу бюджетної лінії.

62. Рівновага споживача на карті байдужості - це:

а) будь-яка точка на найвищій з кривих байдужості;

б) будь-яка точка на бюджетній лінії;

в) будь-яка точка у просторі, обмеженому бюджетною лінією;

г) точка дотику бюджетної лінії до кривої байдужості;

д) будь-яка точка поза бюджетною лінією.

63. Який з|із| наступних|таких| варіантів розкриває суть поняття «гранична норма заміщення» (при переміщенні донизу по кривій байдужості)?

а) відношення|ставлення|, в якому споживач готовий замінювати одне благо на інше;

б) кількість, на яку споживання|вжиток| одного блага повинно бути збільшено, щоб компенсувати споживачу втрату загальної корисності від скорочення споживання|вжитку| іншого блага на одну одиницю;

в) відношення|ставлення| цін двох товарів в точці оптимуму споживача;

г) всі відповіді вірні;

д) вірні відповіді б) і в).

64. Якщо ціна товару Х складає 12 грн., а ціна товару У – 3 грн., то споживач в умовах обмеженого бюджету досягне рівноваги, коли відношення граничної корисності товару У до граничної корисності товару Х буде дорівнювати:

а) 4;

б) 1/6;

в) 1/4;

г) 1/3;

д) – 0,25.            

65. Якщо гранична норма заміщення блага У благом Х протягом всієї кривої байдужості дорівнює – 2/3, це означає, що:

а) ці два блага є абсолютними субститутами;

б) ці два блага абсолютно доповнюють один одного;

в) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ характеризується спадною граничною нормою заміщення;

г) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ, має випуклість відносно до початку координат;

д) крива байдужості, яка відбиває набори з цих двох благ має вигляд вертикальної лінії.