Порядок збирання та обробки статистичного та іншого фактичного матеріалу

Однією з форм роботи над літературними джерелами є збирання та обробка статистичних даних, які є основою органічного зв'язку теорії та практики. При цьому треба не лише відбирати цифри й факти, але й узагальнювати дані з різних джерел, співставляти їх,  порівнювати та аналізувати.

Важливими джерелами даних є статистичні довідники. "Народне господарство України" та інші. Більшість таких довідників випускається щорічно. Особлива ретельність потрібна під час аналізу даних установ, господарських організацій та підприємств. Використовуючи ці матеріали, необхідно враховувати методику розрахунків і отримання тих чи інших даних.

Треба звернути увагу на те, що зайві відомості утруднюють систематизацію матеріалу. Тому з усіх фактів і цифр, які є в літературі, що вивчається, слід виписувати лише ті, які безпосередньо стосуються теми роботи. Цифровий матеріал, що використовується в роботі, повинен бути співставним.

Зібраний матеріал треба згрупувати і, якщо можливо, скласти таблиці. Таблиці повинні бути не громіздкими, а зручними та зрозумілими для огляду та аналізу. Поряд з таблицями пропонується використовувати графіки, діаграми та схеми, які дозволяють більш наочно ілюструвати процеси та закономірності, які розглядаються в роботі. Обов’язково повинні бути посилання на них в тексті роботи.

                    7. Порядок написання курсової роботи       

Після ретельного вивчення літературних джерел та фактичних даних треба уважно перечитати всі зібрані виписки, систематизувати їх відповідно до питань плану роботи.

Текст курсової роботи повинен відповідати питанням плану, бути чітко розділений за планом, інакше неминучі повтори одного й того ж матеріалу у різних місцях роботи або прогалини у висвітленні окремих питань. Кожному питанню плану повинен відповідати розділ тексті курсової роботи під такою ж назвою. Кожен розділ повинен починатись з нової сторінки.

Теоретичний зміст курсової роботи повинен вирізнятись простотою, точністю та лаконічністю викладу. Текс роботи треба висловлювати "від себе", своїми словами. При цьому слід намагатись уникати як багатослів'я, так і занадто емоційних виразів.

Аналітична глава повинна містити дослідження проблеми і грунтуватися на достовірної та повної інформації про досліджуваний предмет, що міститься в статистичній звітності, даних оперативного та бухгалтерського обліку та інших робочих документах організації, на базі якої здійснюється аналіз. У цьому розділі слід позначити рамки аналізу, виявити тенденції в розвитку досліджуваних процесів, недоліки і відхилення від вимог, що пред'являються на сучасному етапі до діяльності комерційних організацій. При підготовці цієї глави слід повніше використовувати знання, набуті при вивченні таких наукових дисциплін, як статистика, економічний аналіз господарської діяльності, математичні методи в економіці.

У проектній частині намічаються основні напрями та перспективи вирішення проблеми. Доцільність впровадження тієї чи іншої пропозиції поряд з аргументованим викладенням його сутності повинна бути підкріплена техніко-економічним обгрунтуванням (якщо такий розрахунок можливий).

Практична частина курсової роботи повинна відбивати реальний стан та аналіз ситуації в організації, яка є об’єктом дослідження

Список літератури, що була використана при виконанні курсової роботи, оформлюється в загальноприйнятому порядку з послідовною нумерацією джерел.

Повне копіювання не тільки цілих блоків тексту, а й окремих фраз з наявних публікацій без посилання на джерело не дозволяється.

Після закінчення роботи над викладенням тексту його треба ретельно відредагувати.

Вимоги до оформлення курсової роботи

Остаточний текст курсової роботи має бути  надрукований накомп'ютері. Закреслювання, вставки, довільні скорочення слів (крім загальноприйнятих) і будь-які позначення не дозволяються. Робота виконується на державній мові.

Обсяг курсової роботи – 65-70 сторінок друкованого тексту.

Оформлення роботи може відповідати вимогам ДСТУ 3008-95 "Документація. Звіти в сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення".

Курсову роботу друкують за допомогою комп'ютера на одній стороні листа білого папера формату А4 (210 х 297 мм), до сорока рядків на сторінці що містять 1600-1700 друкованих знаків. Один авторський аркуш нараховує 40 000 знаків і містить приблизно 24 сторінки самої роботи. Сучасні комп'ютерні текстові редактори самостійно регулюють кількість знаків у рядку.

Текст роботи друкують, залишаючи поля таких розмірів: лівий - не менше 30 мм, правий - не менше 10 мм верхній - не менше 20 мм, нижній - не менше 20 мм. При виконанні роботи на комп'ютері застосовується 14 розмір шрифту з інтервалом 1,5. Загальний обсяг роботи на комп'ютері 65-70 стор. без додатків. Шрифт печатки повинний бути чітким, стрічка - чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи може бути однаковою.

Текст основної частини роботи розділяють на розділи, підрозділи, пункти і підпункти (останні якщо є).

Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, "ВСТУП", “РОЗДІЛ”, "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими буквами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше пропозицій, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу.

Відстань між заголовком і текстом може дорівнювати 1 інтервал. Кожну структурну частину курсової роботи треба починати знової сторінки.

Додатки до роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння роботи:

· реальні документи підприємства;

· рекламні матеріали;

· проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

· таблиці допоміжних цифрових даних;

· інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання роботи;

· ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті роботи.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки.

Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток" і поряд - велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г,Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Єдиний додаток позначається як додаток А.

Нумерація

До загального обсягу роботи не входять додатки але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних підставах.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів,пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подаютьарабськими цифрамибез знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний лист який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному листі номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куту сторінки без крапки наприкінці.

Зміст, вступ, висновки і пропозиції, список літератури не нумерують. Номер розділу ставлять після слова "РОзділ", після номера крапку не ставлять, потім з великої букви друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у границях кожного розділу. Номер підрозділу складається з розділу і порядкового номера підрозділу між який ставлять крапку, наприклад: "2.3" (третій підрозділ другого розділу).

Ілюстрації

Рисунки, графіки, схеми, діаграми, розміщені в роботі, повинні відповідати вимогам стандартів «Єдиної системи конструкторської документації» і «Єдиної системи програмної документації».

Фотозйомки й інші рисунки, розміром менше ніж формат А4, повинні бути наклеєні на листі білого папера формату А4. Ілюстрації необхідно розміщати в роботі безпосередньо після тексту, де вони відзначаються вперше, на всі ілюстрації повинні бути виноски в роботі. По необхідності під ілюстрацією розміщають пояснювальні дані (під рисунковий текст). Ілюстрації можуть мати назва, що розміщають під ілюстрацією після пояснювальних даних разом з номером ілюстрації. Ілюстрації необхідно нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу (додаток Ж).

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформляють у виді таблиць відповідно до рисунка.

Таблиця 1.1

Основні показники продукції

Таблицю необхідно розміщати безпосередньо після тексту, де на ній стоїть виноска, чи на наступній сторінці. Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядкової нумерації у границях розділу, наприклад таблиця 2.3 – третя таблиця другого розділу.

Таблиця повинна мати назву, яка повинна бути стиснутою і відображати зміст таблиці (додаток Г).

Якщо рядки чи стовпці виходять за формат сторінки, таблицю розділяють на частини, переносячи частини таблиці на наступну сторінку, над якими пишуть «Продовження табл. 2.3».

Обов’язково повинні бути визначенні одиниці вимірювання.

Формули і рівняння

Формули і рівняння безпосередньо розміщають після тексту, де стоять на них виноски, посередині сторінки і нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в границях розділу. Наприклад:

(1.1)

де К_е – коефіцієнт росту чисельності економічно активного населення;

К_з, К_безр. – коефіцієнти зайнятості населення та безробіття;

У_0з, У_0безр – рівні зайнятості і безробіття в базисному періоді.

Переносити формулу чи рівняння можна тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступної рядка.

Посилання

Посилання в тексті роботи на джерела необхідно позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад «... у роботах [5, с.12]...».

Допускається приводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання повинне відповідати її бібліографічному опису по переліку посилань і позначенням номера.

При посиланнях на розділи, підрозділи, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки позначають їхнього номера, наприклад, «... у розділі 2....», «... на рис. 2.3...».

Список використаних джерел

Список використаної літератури — елемент бібліографічного апарата, що містить бібліографічні зведення про джерела і розміщається після Висновків. Такий список складає одну з істотних частин курсової роботи, що відбиває самостійну творчу роботу студента і свідчить про рівень фундаментальності проведеного дослідження.

Бібліографічний опис складають безпосередньо по друкованих роботах виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків цілком без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.д. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, уставок пропущених зведень.

Про джерела, що включені в список, необхідно надати назву відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковою назвою робіт.

Титульний лист роботи оформлюється за формою, наведеною у додатку А. На аркуші, наступному за титульним, наводиться план курсової роботи (додаток Б). Він є одночасно і змістом: напроти кожного питання з правого боку зазначаються певні сторінки тексту курсової роботи.

У кінці роботи наводиться список використаної літератури. Він складається у такій послідовності. Спочатку зазначаються державні та урядові документи, міждержавні угоди, потім - за алфавітом за прізвищами авторів або назвами робіт, монографії, брошури, статистичні довідники та інші джерела такого роду; далі – статті з журналів та газет.

На останньому аркуші курсової роботи (остання сторінка «ВИСНОВКІВ») студент ставить свій підпис і зазначає дату її виконання.

У такому вигляді курсова робота здається не пізніше зазначеного терміну методисту кафедри, який її реєструє і передає науковому керівникові для рецензування.

Захист курсової роботи

Перевірена науковим керівником, курсова робота разом із його рецензією повертається слухачу . У разі незадовільної оцінки робота має бути перероблена відповідно до зауважень наукового керівника і повторно подана у зазначений рецензентом термін.

Курсова робота, яка відповідає викладеним у даних методичних рекомендаціях вимогам, залежно від її якості оцінюється на "відмінно", "добре", "задовільно". Ці оцінки є попередніми. До захисту треба відповісти на зауваження рецензента.

 Під час захисту курсової роботи студент має виявити глибокі знання з вивчених розділів курсу, вміти розкрити зміст розглянутих у курсовій роботі положень і відповісти на поставлені членами комісії запитання. За результатами захисту комісія може уточнити попередню оцінку курсової роботи, що її запропонував рецензент.

                                               ДОДАТКИ      

Додаток А