ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

    5.1. Керівник курсового проекту після ознайомлення зі звітом дає письмовий або усний відзив про роботу студента, в якому характеризує студента, його досягнення та недоліки в самостійній роботі, обсяг індивідуально виконаної роботи, виявлену зацікавленість у роботі, дисциплінованість, ерудицію студента, тощо. Необхідно оцінити проект в балах до 50.

5.2. Публічний захист курсової роботи відбувається в навчальній групі студентів, на засіданні кафедри або на наукових семінарах студентів та аспірантів кафедри або факультету. Для доповіді студентові надається до 10 хвилин. Рекомендується під час доповіді користуватись ілюстраціями у вигляді плакатів. Члени комісії та інші присутні на її засіданні, в тому числі і студенти задають питання. Відповіді мають бути вичерпними, але лаконічними. Члени комісії ознайомлюються зі звітом. При оцінюванні курсових проектів приймаються до уваги такі показники: якість доповіді, правильність відповідей на запитання, ступінь складності поставлених задач, об'єм самостійної роботи, якість оформлення звіту з урахуванням даних методичних вказівок, ступінь використання ПЕОМ. По проектах, що не відповідають вимогам, встановленим у даних методичних вказівках, бали та оцінка не виставляються. Студентові пропонується усунути виявлені недоліки. Якщо робота містить грубі порушення, може бути призначений повторний захист. За ілюстративний матеріал, що використовувався при захисті курсового проекту ставляться бали до 20, за доповідь, правильність відповідей – до 30 балів, за оформлення і зміст проекту до 50 балів. Максимальна кількість балів за виконання курсового проекту – 100 балів.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. ДСТУ-3008-95 “Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”

2. СТ ВУЗ-ХПІ-3.01-2010 “Текстові документи в сфері навчального процесу. Загальні вимоги до виконання.”

Додаток А

Зразок оформлення титульного аркуша

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Житомирський державний технологічний унівеситет

Кафедра природничих наук

УДК 539.2:548.75

ЗВІТ

про курсовий проект

ЯКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ КІТІОНІВ Fe³⁺ У ПИТНІЙ ВОДІ

Керівник курсової роботи _________________________ А.Т. Пугачов

доцент кафедри природничих наук            (дата, підпис)

Виконавець курсової роботи    _________________________ П.І. Гнатченко

студент ЕО – 31               (дата, підпис)

2013

Додаток Б

Зразок написання реферату

РЕФЕРАТ

Звіт про курсову роботу: 19 с., 9 рис., 3 табл., 2 додатки, 12 джерел.

    Об`єкт дослідження – питна вода централізованого водопостачання.

    Мета роботи – якісне визначення вмісту катіону Fe³⁺ у водопровідній воді.

    Методика дослідження – кількісне визначення вмісту іонів феруму (3+) за допомогою методу фотоколориметрії, якісне визначення за допомогою якісної специфічної реакції з роданідом амонію

    Показано, що іони феруму (3+) характерне забруднення для питної води м .Житомира. Аналіз кількісних методів дослідження на вміст вказаного іону показав, що найбільш ефективним і точним є метод з використанням фотоелектрокалориметрії.

    Одержані результати можуть бути використані при дослідженні якісного та кількісного складу води

    ІОНИ Fe³⁺, ФОТОЕЛЕКТРОКАЛОРИМЕТР, СПЕЦИФІЧНА РЕАКЦІЯ, ПИТНА ВОДА, ЯКІСНИЙ СКЛАД ВОДИ.

Додаток В

Приклади оформлення анотації до звітів про курсовий проект

АНОТАЦІЯ

Звіт про курсову роботу: 19 с., 7 рис., 2 табл., 2 додатки, 10 джерел.

    У курсовій роботі було встановлено, що диоксид нітрогену є одним із вагоміших забруднювачів повітря міста, джерела його викиду є пересувні та стаціонарні джерела; пересувні джерела є найбільшим забруднювачем повітря міста диоксид нітрогену. Аналіз статистичних даних по забрудненню міст Житомирської області диоксидом нітрогену показав, що повітряний простір м.Житомира найбільш забруднений.

ДИОКСИД НІТРОГЕНУ, ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ, ПЕРЕСУВНІ ДЖЕРЕЛА, СТАЦІОНАРНІ ДЖЕРЕЛА, МЕТЕОРОЛОГІЧНІ УМОВИ.

АНОТАЦІЯ

Звіт про курсову роботу: 24 с., 9 рис., 3 табл., 3 додатки, 14 джерел.

    Описуються вакуумні методи виготовлення наноструктурованих магнітних плівок: термовакуумні, іонно-плазмові, іонно-променеві. Розглянуто методику вимірювання магнітних властивостей плівок за допомогою вібраційного магнетометру. Дана методика застосована для вимірювання намагніченості та коерцитивної сили надтонких плівок кобальту товщиною від 1 до 20 нм. Проведено аналіз залежностей вказаних характеристик від товщини плівок.

 ВАКУУМНИЙ МЕТОД, НАНОСТРУКТУРОВАНА ПЛІВКА, ВІБРАЦІЙНИЙ МАГНЕТОМЕТР, НАМАГНІЧЕНІСТЬ, КОЕРЦИТИВНА СИЛА, КОБАЛЬТ

Додаток Г(1)

Приклад оформлення змісту

ЗМІСТ

Додаток Г(2)

Зразок оформлення змісту

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ ТА
ТЕРМІНІВ……………………………………………………………….5
ВСТУП………………………………………………………………… .6
1 ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД...........................................................…… 8
1.1. Хімічний склад води………………………………………………...8
1.1.1. Головні іони в природних водах……………………...……… 12
1.1.2.  Розчинні гази……………………………………………..…... 14
1.1.3.  Біогенні речовини………………………………………..…... 17
1.1.4.  Органічні речовини…………………………………………... 21
1.1.5 . Мікрокомпоненти……………………………………….……. 25
2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА…………………………… .27
2.1.  Методи аналізу води………………………………………………27
2.1.1.  Хімічні методи…………………………………………...…… 27
2.1.2.  Електрохімічні методи……………………………..………... 28
2.1.3. Оптичні методи………………………………………….…... 29
2.1.4.  Хроматографічні методи…………………………….…….… 30
2.2.  Результати моніторингу складу водопровідної води……….…..31
2.3 Техніка безпеки……………………………………………….….. 32
ВИСНОВКИ……………………………………………………………33
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..……..34
ДОДАТКИ………………………………………………………..…….35

Додаток Д