Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Розрахунок чисельності допоміжних робітників виконується за нормами обслуговування або укрупнено у відсотках від чмсельності основних виробничих робітників.

Орієнтовно на дільниці по виробництву, обслуговуванню та ремонту електронної побутової апаратури чисельність допоміжних робітників складає приблизно 15-20% від чисельності основних виробничих робітників.

Ч_доп = (15÷20) ×Ч_осн/100, чол.                   (6.9)

Найбільш поширеними професіями допоміжних робітників при виробництві, обслуговуванні та ремонті електронної побутової апаратури є:  

Розподіл допоміжних робітників по професіям і розрядам виконується в табличній формі аналогічно основним виробничим робітникам.

Таблиця 3 – Відомість допоміжних робітників 

6.2.3 Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців залежить від характеру та обсягу робіт на дільниці і визначається на підставі відповідних нормативів схеми управління підприємством.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців складає 12-15% від загальної кількості основних і допоміжних робітників

Ч_доп = (12÷15) ×(Ч_осн + Ч_доп)/100, чол.            (6.10)

Для виробничої дільниці встановлюється (приблизно) наступний склад керівників і спеціалістів:

1. Начальник дільниці, якщо на дільниці два старших майстра.

2. Старший майстер, якщо йому підлеглі три майстра.

3. Майстер на 25-30 основних і допоміжних робітників.

4. Технолог-нормувальник, якщо на дільниці зайнято не менше 25 робітників і виконується різноманітна номенклатура робіт.

5. Технолог-планувальник для здійснення на дільниці оперативно-виробничого планування.

Чисельність службовців на дільниці складає 3-5% від загальної чисельності робітників.

На дільниці може бути встановлений наступний склад службовців:

1. Оператор ПК

2. Комірник, якщо на дільниці є комора для збереження матеріалів і комплектуючих, запасних частин.

Чисельність керівників, спеціалістів та службовців зводимо в таблицю 4.

Таблиця 4 – Відомість керівників, спеціалістів та службовців

Після визначення чисельності по кожній категорії працівників дільниці по виробництву, обслуговуванню та ремонту електронної побутової апаратури для характеристики всього складу працюючих складається зведена відомість чисельності працюючих на дільниці, яка надається в таблиці 5.

Таблиця 5 - Зведена відомість чисельності працюючих на дільниці

6.4 Визначення чисельності робітників бригади

Чисельність основних виробничих робітників визначаємо за формулою

Ч_р =                          (6.5)

де Ч_р- планова чисельність робітників у бригаді;

Σ Т- річний (місячний) обсяг робіт бригади по виконанню електромонтажних робіт побутової електронної апаратури, н-год;

F_eф – річний (місячний) ефективний фонд робочого часу робітника, год.;

К_вн   - плановий коефіцієнт виконання норм, К_вн  = 1 ÷ 1,25.

Ефективний фонд робочого часу робітника визначаємо за формулою

F_еф = D S q n_втр, год.,                               (6.6)

де D – кількість робочих днів, за які виконується робота, наприклад приймаємо D = 22 дні;

S – кількість змін, приймаємо S = 1 зміна;

q – тривалість зміни, приймаємо q = 8 год.;

  n_втр – коефіцієнт, що враховує планові втрати часу робітників
через невиходи на роботу в зв'язку з відпусткою, хворобами, виконанням
держобов'язків і т. д.(за даними завдання на курсову роботу).

Наприклад, приймаємо відсоток невиходів на роботу (планові, фактичні) - 3 %. Тоді

n_втр =  = 0,97.                                                                

Визначаємо дійсний фонд робочого часу 1 робітника:
F_еф= 22  1  8 0,97 = 170,72 год.                                    

    Тепер можна знайти чисельність основних виробничих робітників у бригаді:

Ч_р =               чол.

Приймаємо чисельність бригади –  чол.

Розраховану чисельність основних виробничих робітників бригади зводимо в таблицю  6 за професіями і розрядами.

Таблиця 6 – Відомість основних виробничих робітників 

Визначаємо середній розряд робітників Р_р за формулою:

                                                     (6.7)

де R — число робітників даного розряду;

Р_р — тарифний розряд робітника;

Рр =     

Тепер можна знайти середню годинну тарифну ставку:

     ,             (6.8)

де С _{год.сер.} -середня годинна тарифна ставка,

С _год.т.  ^— годинні тарифні ставки відповідних розрядів,

η - загальна кількість робітників,

Р_п — кількість робітників відповідних розрядів.

С_{год.сер.} =                                грн./год.

Отже, середня годинна тарифна ставка С_{год.сер.} =     грн./год.

6.5 Визначення вартості матеріальних та енергетичних витрат на виконання робіт

Розрахунок вартості матеріальних витрат виконується на підставі нормативно-довідкових документів, комплектувальної та матеріальної відомостей, специфікацій, креслення, прайс-листів гуртових цін на матеріали, вільних ринкових цін комплектуючих виробів та напівфабрикатів. 

Розрахунок виконуємо в табличній формі.

Таблиця 7 - Розрахунок вартості електромонтажних матеріалів та комплектуючих

Транспортно-заготівельні витрати становлять 10-15% від вартості матеріалів.

Вартість матеріалів з врахуванням транспортно-заготівельних витрат становить:

Вмат =

Загальна вартість матеріалів вноситься на статтю калькуляції «Сировина і матеріали».

Витрати електроенергії для монтажу електротехнічного об’єкта визначаються за формулою

Вен = Р Т  Цен,                         (6.11)

де Р – потужність електроустаткування, яке застосовується при виконанні  електромонтажних робіт побутової електронної апаратури, квт-год;

Т – тривалість роботи електроустаткування, яке застосовується при виконанні електромонтажних робіт побутової електронної апаратури, год.;

Цен – вартість 1 квт/год електроенергії, грн., приймаємо Цен =1,2673333грн. (без ПДВ);

Обчислюємо вартість електроенергії, яка використовується при виконанні електромонтажних робіт побутової електронної апаратури

Вен =

Загальна вартість електроенергії вноситься на статтю калькуляції «Паливо та енергія на технологічні цілі».

6.6 Розрахунок фонду оплати праці робітників бригади  та ЄВ

  Оплата праці згідно із законом України «Про оплату праці» - це ціна трудових ресурсів, задіяних у виробничому процесі, що залежить від кількості і якості витраченої праці, попиту та пропозиції праці.

Заробітна плата – сукупність винагород у грошовій чи натуральній формі, отриманих за фактично виконану роботу, а також за періоди, що включаються в робочий час.

Основними елементами фонду оплати праці є наступні складові.

Основна заробітна плата (далі ОЗП) нараховується за фактично відпрацьований час і усі виконані на підприємстві роботи.

Додаткова заробітна плата (далі ДЗП) включає виплати за не відпрацьований на підприємстві час, що установлені закотом: оплата відпусток і вихідних; допомога при звільненні; пільгові години при укороченому робочому дні для підлітків; доплати за роботу в нічний час; доплати бригадирам; одноразова винагорода за вислугу років.

Інші заохочувальні і компенсаційні виплати.

В основі розрахунку фонду заробітної плати бригади лежить відрядна форма оплата праці, а точніше пряма відрядна система. При прямій відрядній системі розмір заробітку визначається кількістю виробленої за визначений відрізок часу продукції чи кількістю виконаних операцій і відрядною розцінкою.

Фонд оплати праці (далі ФОП) визначається як сума основної і додаткової заробітної плати. (Приймаємо, що компенсаційні виплати в даному періоді не здійснюються).

При нарахуванні заробітної плати на підприємстві необхідно розрахувати суму нарахувань на фонд заробітної плати й утримань із заробітної плати робітників бригади на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування – система прав, обов’язків і гарантій, що передбачає надання соціального захисту і включає матеріальне забезпечення громадян у випадку хвороби; повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності; втрати годувальника; безробіття по незалежним від них причинам і в інших випадках.

Зарплата працівників визначається на основі середньогодинної ставки і визначеної трудомісткості виконуваних робіт.

Знаходимо основну заробітну плату робітників бригади за формулою

З_о=Т·С_гсер.                                  (6.12)

 Визначаємо основну заробітну плату робітників бригади                                                                                          

З_о=                 грн.

Крім того робітники отримують додаткову зарплату, яка включає доплати і премії. Додаткова зарплата складає 30-35% від основної і визначається за формулою:

З_д=(35% · 3_О)/100.                     (6.13)

 З_д=                        грн.

Заробітна плата робітників основна і додаткова вноситься на статтю калькуляції «Заробітна плата виробничих робітників».

Визначаємо загальну заробітну плату за формулою

З_заг=З_о+ З_д.                                   (6.14)

 З_заг=                              грн.

На фонд заробітної плати проводяться нарахування. Відповіднодо Закону (законопроект №3688) "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24 грудня 2015.

Єдина ставка єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийнята в розмірі 22%, максимальна величина бази нарахування ЄСВ збільшена до 25 мінімальних місячних заробітних плат, а ЄСВ, який утримується із заробітної плати (доходу) працівників (фізичних осіб) - скасовано.

Єдиний внесок (загальна сума нарахувань) становить:

                                  ЄВ = 22% від (З_о + З_д)                           (5.5)

ЄВ =          (грн.)

Загальна сума нарахувань на фонд заробітної плати (ЄВ) вноситься на статтю «Єдиний внесок».

6.7 Розрахунок фонду оплати праці працівників дільниці  та ЄВ

6.7.1Розрахунок фонду оплати праці основних виробничих робітників дільниці та ЄВ здійснюється аналогічно 6.6.

6.7.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників дільниці  та ЄВ

Оплата праці допоміжних робітників погодинно-преміальна. Заробіток нараховується за фактично відпрацьований час згідно їх тарифного розряду. Премія виплачується по встановленим показникам згідно розробленого положення.

Прямий (тарифний) фонд оплати допоміжних працівників розраховується за формулою

ФОП _доп = Ч_рдоп × _{Сгод. сер.доп.} × Ф_еф., грн.,             (6.20)

де Ч_рдоп – кількість допоміжних робітників, чол.;

С_{год. сер.доп.} – середня годинна тарифна ставка допоміжних робітників, грн.;

Ф_еф. – ефективний фонд часу одного робітника, год.

Доплати допоміжним робітникам за погодинно-преміальною системою оплати праці можуть бути прийняті у розмірі 20% від прямого фонду.

Ф_допл = ФОП_доп × 20%, грн.              (6.21)

Визначаємо основний фонд заробітної плати допоміжних робітників

ФОП _{осн.доп.} = ФОП_доп  + Ф_допл, грн.                   (6.22)

Єдиний внесок розраховується аналогічно основним виробничим робітникам.

6.7.3 Розрахунок фонду оплати керівників, спеціалістів і службовців

Праця керівників, спеціалістів і службовців оплачується за твердо встановленими окладами згідно штатному розкладу. Виплата премій здійснюється із ФМД і становить 15-20% (або не виплачується). Всі інші розрахунки виконуються аналогічно робітникам.

Весь розрахунок фонду оплати всіх працюючих зводять в таблицю 9.

Таблиця 9 – Зведена відомість оплати праці працюючих на дільниці

6.8 Визначення вартості виконаних робіт

Гуртова ціна підприємства містить суму коштів, необхідних для виконання робіт по монтажу електротехнічного об’єкта сторонній організації, яка обчислюється на основі чинної кошторисно-нормативної документації та складається із собівартості, прибутку та податку на додану вартість.

Величина прибутку встановлюється, виходячи із норми рентабельності на продукцію.

Податок на додану вартість (ПДВ) – це основний вид непрямого оподаткування, який забезпечує основну масу податкових надходжень до бюджету. ПДВ встановлюється у вигляді процентної надбавки до цін, в Україні встановлена єдина ставка ПДВ : 20% - включення в ціни товарів, робіт, послуг.

Собівартість – це грошовий вираз витрат, спрямований на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг.

За виробничим призначенням витрати групуються в статті калькуляції залежно від виробничого призначення.

1.  Стаття «Сировина і матеріали» включає витрати на сировину, основні і

допоміжні матеріали, куповані вироби і напівфабрикати, а також транспортно - заготівельні витрати; вартість зворотних відходів віднімається за ціною їх можливого використання чи реалізації.

2. Стаття «Паливо і енергія на технологічні цілі» включає витрати на паливо, електроенергію, пару та ін., які використовуються у технологічному процесі, за нормами витрат, тарифами і цінами.

3. Стаття «Заробітна плата виробничих робітників містить витрати на оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих виготовленням продукції обчислюється відповідно до трудомісткості технологічних операцій, тарифних ставок або відрядних розцінок, витрати на оплату відпусток, часу виконання державних обов'язків, доплати за виконання додаткових функцій та ін., обчислюється у відсотках до основної.

4. Стаття «Єдиний внесок» включає єдиний соціальний внесок, розмір якого встановлюється у відсотках від основної і додаткової заробітної плати відповідно до класу професійного ризику виробництва.

5. Стаття «Загальновиробничі витрати» містить виробничі накладні витрати на організацію виробництва і управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування, обчислюються шляхом складання кошторису цих витрат на певний період і розподілу їх на одиницю продукції пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників.

6. Стаття « Адміністративні витрати» відображає загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства: до них належить витрати на утримання адміністративно - управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних актів загальногосподарського призначення, охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати та ін., обчислюються згідно із встановленими нормами,, тарифами і цінами.

7. Стаття «Підготовка та освоєння виробництва» містить витрати на освоєння нових підприємств, цехів, підготовку та освоєння нової продукції; підготовчі роботи в добувній промисловості; списуються на продукцію рівними частками за встановлений період їхнього відшкодування.

8. Стаття «Інші виробничі витрати» включає сплату процентів за короткострокові позики банків, оплату робіт із сертифікації та інші витрати, які включаються у собівартість продукції, але не віднесені до перелічених раніше статей.

9. Стаття «Витрати на збут» містить витрати на пакувальні матеріали, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрат на маркетинг та рекламу.

Сума перших п'яти статей становить виробничу собівартість продукції; усіх статей - повну собівартість продукції.

Розрахунок вартості електромонтажних робіт побутової електронної апаратури (приклад) зводимо в таблицю 10.

Таблиця 10 – Розрахунок вартості електромонтажних робіт побутової електронної апаратури

Вартість електромонтажних робіт побутової електронної апаратури становить                             грн.

6.9 Техніко-економічні показники роботи дільниці (бригади)

Виробничо-господарська діяльність, технічний та організаційний рівень виробництва характеризується техніко-економічними показниками, які необхідно відобразити в таблиці після виконання всіх розрахунків.

Техніко-економічні показники дільниці відображаємо в таблиці 11.

Таблиця 11 – Техніко-економічні показники дільниці

Техніко-економічні показники бригади відображаємо в таблиці 12.

Таблиця 12 – Техніко-економічні показники бригади

Література

Основна

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р. № 2542 –ІІІ.

2. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Істина, 2003.

3. ДСТУ 2960-94. Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення.

4. ДСТУ 2391-94. Система технологічної документації. Терміни та визначення.

5. ДСТУ 2962-94. Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення.

6. ДСТУ 2961-94. Організація промислового виробництва. Нормування матеріалів та виробничих процесів. Терміни та визначення.

7. ДСТУ 3185-95. Організація промислового виробництва. Праця та заробітна плата. Терміни та визначення.

8. ДСТУ 2974-94. Технологічне підготовлення виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення.

9. Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. // Урядовий кур’єр. – 1995, - 18 травня.

10.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №61 від 16.07.1999р. № 996 – ХІV.

11.Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014р. № 80 –VІII.

12.Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №24645- VІ від 08.07.2010р.

13.Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” у редакції Закону України від 30 жовтня 1996 року зі змінами від 14 липня 1999 року №938 – XIV.

14.Податковий Кодекс України, 2013. 

15.Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексуУкраїни та леяких законів Украхни (щодо податкової реформи)» від 28.12.2014р. № 71 –VІII.

16. Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

17.Закон України “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 року №1201 – ХІІ.

18.Інструкція №21-5 «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затверджена Постановою Правління ПФУ від 27.09.10р.

19. Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Держказначейства України від 25.11.08р. №495.

20. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції промисловості від 02.02.2001р. №47.

21. Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції» від 23.02.2001р. №113-2001.

22. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Атіка.2007.

23. Економіка підприємства: Навч. посібн. / За заг. ред.. П.В. Круша, В.І. Подвігіної, Б.М. Сердюка. – К.: Ельга-Н, КНТ, 2007.

24. Економіка та організація виробництва: Підручник / За ред.. В.Г. Герасимчука, А.Е. Розенплентера. – К.: Знання,2007.

25. Калініченко О.В., Плотник О.Д. Економіка підприємства. Практикум. Навчальний посібник. К: Кондор, 2012.

26. Круш П.В., Подвігіна В.І.,Гулевич В.О. та ін. Організація виробництва: Підручник / За заг. ред. П.В.Круша, В.І.Подвігіної, В.О.Гулевич. – К.: Каравела, 2010.

27. Пасічник В.Г., Акіліна О.В. Організація виробництва. Навч. посібн. – К.: ЦУЛ, 2005.

28. Петрович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: «Магнолія плюс»,2005.

29. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. Економіка підприємства: підручник/ За загальною редакцією Й.М. Петровича. – Львів: «Новий світ-2000», 2004.

30. Тарасюк Т.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: Каравела,2008.

31. Шваб Л.І.. Економіка підприємства. Київ „Каравелла” 2007.

32. Швиданенко Г.О. Економіка підприємства. Київ: КНЕУ, 2009.

Допоміжна

34. Васильков В.Ч. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003рік

35. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред С.Ф. Покропивного .– К.: КНЕУ, 2003.

36. Економіка підприємств: Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. д-ра екон. Наук, проф. С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999.

37. Мороз В.С.,Тельнов А.С. Організація виробництва. Навчальний посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2007.

38. Сідун В.А., Пономарьова Ю.В. Економіка підприємства: Навч. пос. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003.

39. Семенов Г.А., Станчевський В.К., Панкова М.О., Семенов А.Г., Гребінець К.М. Організація і планування на підприємстві: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006.

40. Швайка Л.А. Планування діяльності підприємства. Навч. посібник. – Львів «Новий світ». 2004 р.

41. Кулішов В.В. Економіка підприємства: теорія і практика . Навч. посібник. – К.: Ніка – Центр, 2002.

Інформаційні ресурси

1. www.minfin.gov.ua – Міністерство фінансів України.

2. www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського.

3. www.ukrstat.gov.ua – Державний комітет статистики України.

4. www.zakon.rada.gov.ua – Верховна Рада України.

5. http://www.vobu.com.ua/ - Все про бухгалтерський облік.

6. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 - Податковий кодекс України

7. http://pidruchnyk.at.ua/publ/ekonomika/ekonomika_i_biznes/10 - Економіка і бізнес

Додаток №1.