РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ПРОДАЖ І ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ

Доходи від реалізації предметів широкого споживання, одягу і харчування (доходи логістичної системи), які будуть продані в новому торговому центрі споживачам, які притягнуті від інших центрів (при різних граничних оборотах центру), можуть бути розраховані за формулою:

                                                                                         (2.1)

де  - кількість районів, од;

 - частка обсягу продаж товару, що приходиться на споживачів, які задіяні до торгового центру з -го житлового району, . Визначається за формулою:

                                                                            (2.2)

де  - проектний обсяг продаж нового торгового центру (максимальний обсяг продаж, який може бути реалізований), грн;

 - кількість існуючих торгових центрів, од;

 - час поїздки від -го житлового району до нового торгового центру, год;

 - час поїздки з -го житлового району в -й існуючий торговий центр, год;

 - повний оборот -го існуючого торгового центру. Визначається з формули:

                                                                                    (2.3)

Де  - відсоток загального обсягу покупок, що припадає на даний торговий центр (з завдання).

 Розрахунки провести для наступних значень проектних обсягів продаж кожного нового торгового центру:

1-й проектний варіант обсягів продаж нового торгового центру - ,

2-й проектний варіант - ,                                                  (2.4)

3-й проектний варіант - .

В шарі підприємств торгівлі розміщуємо три нових варіанти торгових центрів, робимо їх вибірку, приєднуємо її до шару ВДМ та перестворюємо транспортну мережу.

Час поїздки від -го житлового району до нового торгового центру ( ) визначається побудовою матриці: Routing/Logistics – Cost Matrix.

Час поїздки з -го житлового району в -й існуючий торговий центр ( ) визначається з таблиці 1.2.

Результати розрахунків подати у вигляді таблиці.

Таблиця 2.1. Дані розрахунку обсягу продаж, що планується

Рекомендації для виконання розрахунку доходів:

1. В оверлейну таблицю додати три нових стовпці, в які з допомогою формули занести дані про проектні варіанти об’ємів продаж нових торгових центрів (формули 2.4).

2. Створити нову матрицю по житлових районах (Matrix - Import) і заповнити її даними зі стовпця «Проектний обсяг покупок » оверлейної таблиці; знайти суму стовпців утвореної матриці.

3. В оверлейну таблицю додати нові стовпці (кількість їх має дорівнювати кількості існуючих торгових центрів). Заповнити стовпці значеннями повного обороту кожного існуючого ТЦ (формула 2.3). Значення проектного обсягу покупок взяти з отриманої в результаті виконання кроку 3 матриці. Всі рядки стовпців «Повний оберт ТЦ1», «Повний оберт ТЦ2» і т.д. будуть заповнені одним і тим же числом.

4. Перенести дані про час руху з першого житлового району в кожен існуючий ТЦ з матриці часу руху між житловими районами і існуючими ТЦ в таблицю. Зберігати утворену таблицю «Час руху з І району в ТЦ» в форматі Fixed-format Binary (*.bin).

5. В утворену в результаті виконання кроку 4 таблицю додати три стовпці: «квадрат часу руху» (функція pow), «повний оборот» кожного ТЦ (дані взяти з оверлейної таблиці зі стовпців, отриманих в результаті виконання кроку 3) та «відношення» (відношення повного обороту до квадрату часу руху).

6. Зробити кроки 4-5 для всіх житлових районів.

7. Знайти суми значень стовпців «відношення» для кожної таблиці.

8. Додати в оверлейну таблицю новий стовпець «Відношення», туди вписати отримані в результаті виконання кроку 7 суми.

9. Аналогічно до виконання кроку 4 з матриці часу руху з житлових районів до нових ТЦ утворити таблиці зі стовпцями «час руху» та «квадрат часу руху».

10. В оверлейну таблицю додати три стовпці, куди занести дані з таблиць, отриманих в результаті виконання кроку 9 («квадрат часу руху з ЖР до нового ТЦ1», («квадрат часу руху з ЖР до нового ТЦ2» та («квадрат часу руху з ЖР до нового ТЦ3»).

11. В оверлейну таблицю додати 9 стовпців часток обсягу продаж (для кожного варіанту нового ТЦ і для кожного проекту об’єму продаж). Заповнити їх формулою 2.2.

12. В оверлейну таблицю додати 9 стовпців і заповнити їх добутками проектних обсягів щорічних покупок на куб часток обсягу продаж, що припадають на споживачів, які задіяні до торгового центру з -го житлового району.

13. Експортувати оверлейну таблицю в Microsoft Excel і знайти суми по останніх дев’ятьох стовпцях – доходи логістичної системи.

3. РОЗРАХУНОК ТРАНСПОРТНИХ ВИТРАТ

Витрати по транспортуванню товарів від розподільчих до торгових центрів (витрати логістичної системи на транспортування ( )) розраховують для двох варіантів: при використанні орендного і власного автотранспорту.

При використанні орендного автотранспорту витрати по транспортуванню товарів визначають за формулою:

                                       (3.1)

де  - собівартість однієї автомобіле-зміни при експлуатації вантажного автомобіля спеціалізованим підприємством, грн.;

 - тривалість робочої зміни водія, год;

 - коефіцієнт використання автомобілів у часі;

 - відстань від місця розташування розподільчого до торгового центру, км;

2 - коефіцієнт, що враховує зворотній по­рожній рейс;

 - середня експлуатаційна швидкість руху вантажного автомобіля, км/год;

 - тривалість навантаження вантажів в автомо­біль в розподільчому центрі, год;

 - тривалість розвантаження вантажів з автомобіля в торговому центрі, год;

 - річний вантажопотік товарів від розподільчого до торгового центру, т/рік;

 - вантажність автомобіля, що використовується для перевезення товарів від розподільчого до торгового центру, т;

   - коефі­цієнт використання вантажності автомобіля;

   - середня кількість кілометрів, яку може пройти вантажний автомобіль на 1 л палива, км;

 - вартість 1 л палива, грн. (прийняти реальну вартість станом на даний час);

 - коефіці­єнт рентабельності, що враховує прибуток, який отримує автотран­спортне підприємство.

Відстань від розподільчого центру до торгового центру визначається з відповідної матриці, побудованої в TransCAD.

Вантажність автомобіля та середня кількість кілометрів, яку може пройти вантажний автомобіль на 1 л палива визначається залежно від типу та марки автомобіля, прийнятого до перевезення.

Річний вантажопотік, що проходить через розподільчий центр, визначають за формулою:

                                                                                                  (3.2)

де  - середня ціна однієї тони вантажу, грн.

Результати розрахунку значень вантажопотоку подати в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Характеристика вантажопотоків

Величина вантажопотоку нового ТЦ, т при

При використанні власного автотранспорту витрати по транспортуванню товарів визначають за формулою:

                                                    (3.3)

де  - собівартість однієї автомобіле-зміни при експлуатації вантажного автомобіля торговим центром, грн.

Собівартість 1 автомобіле-зміни експлуатації вантажного автомобіля можна визначити за формулою:

(3.4)

де  - показник, що враховує витрати на ремонт авто­мобіля, %;

 - показник, що враховує адміністративні і загальнозаводські витрати, %;

 - кількість днів роботи в році, днів;

 - середня заробіт­на платня водія за місяць, грн.;

 - ставка відрахувань в позабюджетні фонди від фонду оплати праці (в пенсійний, зай­нятості та ін.), %;

 - ставка збору в Дорожній фонд, %;

 - вартість вантажного автомобіля, яким перевозять това­ри від розподільчого до торгового центру, грн.;

 - ставка податку на майно, %;

 - норма амортизаційних відрахувань від вартості автомобіля на 1000 км пробігу, % ;

 - потужність двигуна вантажного автомобіля, к. с.;

 - ставка податку на володарів транспортних засобів, грн./к. с.;

Вартість вантажного автомобіля та потужність двигуна вантажного автомобіля визначається залежно від типу та марки автомобіля, прийнятого до перевезення.

На основі поданої методики і користуючись вихідними даними, провести розрахунки з визначення транспортних витрат для всіх варіантів місць розташування торгових центрів відносно розподільчих центрів з урахуванням використання  власного чи орендного автотранспорту. Результати розрахунків подати у вигляді таблиці 3.2.

Таблиця 3.2. Характеристика транспортних витрат

РЦ	Вид транспорту	Новий торговий центр
		при			при			при
РЦ1	орендний
	власний
РЦ2	орендний
	власний
РЦ3	орендний
	власний

4. ВИБІР СХЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Вибір схеми функціонування логістичної системи здійснюють на основі критерію ефективності. Розрахунки проводять з урахуванням значень доходів і витрат.

За критерій ефективності логістичної системи приймається прибуток, який визначається за формулою:

                                                                                  (4.1)

де  - прибуток логістичної системи, грн.;

         - доходи логістичної системи, грн.;

       - витрати логістичної системи відповідно на транспортування, розподільчий центр і торговий центр, грн.;

        - коефіцієнт, що враховує податок на прибуток, прийняти .

Витрати на реалізацію товарів у торговому центрі (витрати логістичної системи на торговий центр ( )) розраховують за формулою:

                                                                                              (4.2)

де  - коефіцієнт, що враховує частку витрат торгового центру (прийняти ).

Дані розрахунку значень критерію ефективності зводять до табл. 4.1.

Таблиця 4.1. Результати розрахунку значень прибутку логістичної системи

На основані значень табл.4.1 визначають схему функціонування логістичної системи (табл.4.2).

Таблиця 4.2. Схема функціонування логістичної системи

Варіант нового центру ( , , )	Проектний обсяг продаж, грн.	Варіант розподільчого центру (РЦ1, РЦ2, РЦ3)	Варіант використання транспорту (власний, орендний)	Величина прибутку, грн.

Далі для обраної схеми функціонування логістичної системи встановлюють залежність зміни критерію ефективності від параметрів системи. Вхідну змінну (фактор, що впливає на функціонування логістичної системи) вибирають згідно завдання.

При виборі математичної моделі керуються даними, отриманими в ході дослідження об’єкта (графічно визначають лінійну або нелінійну залежність вхідних і вихідних змінних). У випадку припущення нелінійної залежності обирають можливі варіанти опису цієї нелінійності (парабола, гіпербола).

Результати розрахунків заносяться в таблицю.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Николайчук В. Е. Логистика. — СПб: Питер, 2001. — 160с.

2. Системы и моделирование. Д.Н.Хорафас / Под ред. И.Н.Коваленко. -М.: Мир, 1967. – 420с.

3. Эффективность логистического управления: Учебник для вузов / Под общ.ред. Л.Б.Миротина. – М.: Екзамен, 2004. – 448с.

4. Маликов О.Б. Деловая логистика. – СПб.: Политехника, 2003. – 223с.

5. Практикум по экономике организации (предприятия): Уч.пособие / Под ред.проф.П.В.Тальминой и проф.Е.В.Чернецовой. – М.:Финансы и статистика, 2003. – 464с.

6. Методы исследований и организация экспериментов / Под ред.проф. К.П.Власова. – Харьков.:Издательство Гуманитарный центр, 2002. – 256с.

ДОПОМІЖНІ МАТЕРІАЛИ