Студопедия КАТЕГОРИИ: АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Графічні матеріали дипломної роботи
Графічна частина проекту у кінцевому варіанті визначається дипломником-автором проекту разом з керівником дипломної роботи і залежить від значимості об’єкта, його площі, наявності насаджень, їх кількості та якості, задач, пов’язаних з темою дипломної роботи та ін. Ситуаційний план – це частина плану міста, району, парку, присадибної ділянки, де показана територія запроектованого об’єкту. Масштаб плану залежить від розмірів об’єкту та визначається дипломником-автором проекту разом з керівником (1:100, 1:200, 1:500, 1:1000). Дане креслення має містити всі наявні будівлі, рослини, МАФи, доріжки та інші об’єкти що характеризують територію. Обов’язково вказуються умовні позначення, експлікація, баланс території, асортиментна відомість наявних рослин. Текстом, з усіх сторін об’єкту виконується напис, що вказує на прилеглу територію (назва вулиці, житлова забудова та ін.). Креслення виконується в монохромному (чорно-білому) варіанті. На ситуаційному плані виконують напис “Ситуаційний план”, роза вітрів з орієнтацією за сторонами світу, кутовий штамп. Опорний план виконується на топогеодезичній основі, а саме, на ньому вказують межі об’єкта проектування, горизонталі, точки перепаду висот рельєфу. Крім цього на опорний план наносять всі наявні комунікації (водогін, газолін, водовідведення, системи зрошення, електромережу) якщо вони існують. Крім цього вказується та ж інформація, що і на ситуаційному плані. На опорному плані виконують напис “Опорний план”, роза вітрів з орієнтацією за сторонами світу, кутовий штамп. Генеральний план убільшості випадків виконується у масштабі 1:100, 1:200, 1:500 і являє собою креслення, на якому зображений об’єкт у проектованих межах, виконується в кольорі. Генплан проектують на основі опорного або ситуаційного планів. На кресленні показують існуючі і ті, що проектуються, будівлі МАФи, водойми, дорожньо-стежкова мережа, майданчики, малі форми, споруди, входи, зелені насадження із зазначенням типу посадок (дерева, кущі, квіткові і трав’янисті рослини, відкриті газони). Розміри рослин повинні відповідати їх дорослому віку, на план виноситься асортиментна відомість, розмірні лінії не проставляються. На генеральному плані можуть бути поміщені: напис “Генеральний план”, роза вітрів з орієнтацією за сторонами світу, балансом території, масштаб, експлікація, асортиментна відомість та кутовий штамп. До генплану додаються схеми функціонального та ландшафтного зонування території об’єкта. Поперечні та повздовжні профілі вулиць і проїздівхарактерних ділянок у масштабі 1:100, 1:200-1:500. Вони розробляються для всієї території об’єкта, що проектується, або для його частини у найбільш характерних місцях. На цих кресленнях дається об’ємне рішення насаджень та споруд, а також вертикальне планування території. Фрагменти території генплануз детальною проробкою у масштабі 1:10-1:50 (найбільш цікаві рішення деталей, біогруп, малих архітектурних форм та інших елементів у двох проекціях – фронтальній та горизонтальній). Графічний матеріал бажано виконувати в електронному варіанті користуючись графічними редакторами Компас або AutoCad. Допускається виконання креслень в туші у довільній графіці (чорно-біла графіка, чорно-біла графіка з використанням кольору, відмивка, аплікація тощо). *Примітка. Залежно від площі території об’єкта, його функції, конкретних цілей та задач, які потрібно вирішити у процесі роботи, керівнику дипломної роботи дається право внести необхідні корективи до змісту пояснювальної записки та склад креслень, враховуючи при цьому, що дипломник у своєму проекті повинен показати знання всіх предметів (особливо спеціальних), якими він оволодів у процесі навчання у вузі відповідно до майбутньої спеціальності.
3.1.3Структура дипломної роботи науково-дослідного характеру
Титульний лист Завдання на дипломну роботу РЕФЕРАТ ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ (у розділі визначають 2-3 підрозділи) РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ АНАЛІЗ (у розділі визначають 2-4 підрозділи). ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ Титульний аркуш повинен відповідати додатку А. РЕФЕРАТ (одна сторінка) – відомості про обсяг, кількість ілюстрацій, таблиць, число використаних джерел літератури, подають перед змістом роботи після відгуку керівника. В рефераті стисло відображають актуальність досліджень, наукову новизну і практичне значення одержаних результатів. ЗМІСТвключає вступ, номер і назву усіх розділів і підрозділів, висновки, список використаних джерел і додатки. Кожен розділ і підрозділ позначається номером сторінки на якій вони починаються, на відстані 1-2 см від правого краю листа. ВСТУП (об’єм 1-2 сторінки). Викладається обґрунтування обраного напрямку досліджень, його суть, актуальність, новизна. В кінці вступу дипломник вказує на співвиконавців та їх участь у виконанні наукової роботи. Висловлює своє відношення на адресу спеціалістів господарства, в якому проводились дослідження. РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ (об’єм 7-8 сторінок). В цьому розділі подається систематизований аналіз сучасного стану досліджуваної проблеми за матеріалами 25-30 публікацій. Використовуються першоджерела, опубліковані переважно за останні роки. Перед написанням розділу всі першоджерела групуються за напрямком досліджень (поживний режим ґрунту, вплив добрив на величину та якість врожаю, освітленість посівів чи насаджень, тощо). Літературу слід розміщувати в хронологічному порядку, дотримуватись логічної послідовності. Якщо подібні результати мали місце у декількох дослідників, то детальний аналіз даних робиться на основі одного літературного джерела, а відносно інших дипломник констатує, що аналогічні чи відмінні результати отримані також іншими дослідниками чи іншими дослідними установами. Посилання на наукові публікації обов’язково повинно супроводжуватись відомостями про назву установи і місцевість, де ці дані отримані. В аналізі стану досліджуваних питань обов’язково необхідно показати наслідки, отримані дослідниками в попередній період у тих умовах, де виконується дана тема дипломної роботи. В кінці розділу робиться заключения про рівень дослідженості теми та доцільність продовження її в даному напрямку в конкретних умовах. Відповідно до теми досліджень розділ можна поділити на 2-3 підрозділи. РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ, УМОВИ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ (об’єм 2-3 сторінки). 2.1. Об’єктом досліджень можуть бути: рослини чи їх окремі органи, сорти гібриди. Стисло подається ботанічна і біологічна характеристика об’єкту. Дещо детальніше висвітлюються його характерні особливості: реакція на окремі агрозаходи, імунність до хвороб і шкідників, декоративність тощо. Описуючи об’єкт досліджень, варто подати його рисунок, або фото. 2.2. Ґрунтово-кліматичні умови. Подається характеристика ґрунту, на якому проведений дослід. Вказуються його назва та основні показники родючості: вміст гумусу, елементів живлення, реакція ґрунтового розчину на глибині розміщення основної маси коренів. Також дається оцінка потенційних можливостей ґрунту за сприятливих умов забезпечення рослин поживними речовинами. Характеризуються елементи погоди за кожний рік досліджень та вегетаційний період культури (температура, опади, відносна вологість повітря, при необхідності освітленість, висота снігового покриву, дати заморозків, тощо). Середні багаторічні дані наводяться за останні 15-20 років. Співставляючи ці дані, дипломник робить висновок про типовість чи нетиповість погодних умов для даного місця досліджень і відповідність їх для об’єкту досліджень. У дипломних роботах, дослідження яких проводились в спорудах закритого ґрунту, описуються умови мікроклімату за фактичними даними спостережень і обліків (освітленість, температурний режим, відносна вологість повітря, вологість ґрунту, склад субстратів, поживних розчинів, тощо). 2.3. Схема досліду включає відомості про схему досліду з повним переліком варіантів (як правило не більше 4-5). Вказуються розміри дослідних і облікових ділянок, їх повторність. Обґрунтовується доцільність того чи іншого методу розміщення варіантів у досліді. Розміщення варіантів бажано показати у вигляді схеми. 2.4. Методика проведення досліджень. Вказуються методи, які застосовувались при проведенні досліджень. Детально описують лише мало відомі методи, а для загально відомих робиться посилання на прізвище автора методики. Вказується метод статистичного аналізу достовірності результатів досліджень та економічного їх обґрунтування. Коротко викладається технологія проведення досліджень: підготовка ґрунту, удобрення, захист від шкідників і хвороб, система обрізування дерев або кущів. На зрошуваних ділянках описують режим і спосіб зрошення. При цьому вказується лише на ті заходи, які фактично застосували у досліді. РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ І ЇХ АНАЛІЗ (об’єм 20-25 сторінок). Це основний розділ дипломної роботи, в якому висвітлені результати проведених досліджень. Матеріал необхідно подавати в розрізі окремих питань, які вивчалися у відповідності з планом наукових досліджень, поділивши розділ на окремі підрозділи, дотримуючись при цьому логічної послідовності їх викладу. Перед написанням розділу отримані дані, які найбільш чітко відображають суть явища, підлягають математичній обробці. Спочатку розкриваються умови росту рослин, формування окремих елементів продуктивності залежно від погодних умов та факторів, що досліджувались. В дипломній роботі з рослинами, які базуються на вивченні рослин залежно від схем сівби (садіння), системи удобрення, впливу стимуляторів росту та на дослідженні окремих елементів технології вирощування – проходження фенологічних фаз розвитку, основні біометричні показники росту рослин та їх фотосинтетичний потенціал. В дипломних роботах з використанням зрошення – наводиться водний режим в кореневмісному шарі ґрунту та зміни в характеристиках мікроклімату. Кожний підрозділ закінчується коротким підсумком викладеного матеріалу. ВИСНОВКИ повинні складатись із 4-5 пунктів, бути чіткими, обґрунтованими, лаконічними, не громіздкими і випливати з експериментальних показників. В них не повинен повторюватись аналіз результатів досліджень в скороченому вигляді. В пропозиціях виробництву вказують економічний ефект від впровадження кращих варіантів досліду. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ повинен містити 30-35 найменувань наукової літератури, в тому числі не менше 30 % за останні п’ять років. До списку включаються всі джерела, на які були зроблені посилання в тексті. Список складається за алфавітом прізвищ перших авторів або заголовків і має наскрізну нумерацію. Прізвища авторів та місць видання слід вказувати у називному відмінку. Допускається скорочення місць видання: Москва /М./, Ленінград /Л./, Київ /К./. Приклад оформлення літературних джерел наведено в пункті 4.6. даних рекомендацій. ДОДАТКИ включають допоміжний матеріал до основного змісту дипломної роботи, який потрібен для уточнення вивчених питань та підтвердження окремих висновків і пропозицій. До них відносяться таблиці математичної обробки експериментальних даних, технологічні карти вирощування культур, хід розрахунків економічної ефективності варіантів досліду, схематичні плани організації території, різні малюнки, тощо.
|
||
Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 245. stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда... |