Поняття й сутність логістики

Лекція 1.

Контрольні запитання

1. Розкрийте історію виникнення логістики.

2. Дайте визначення логістики як науки.

3. Дайте визначення логістики як господарської діяльності.

4. У чому полягає принципова відмінність логістичного підходу до управління матеріальним потоком від традиційного?

5. Чим були обумовлені етапи історичного розвитку логістики?

6. Перелічіть та охарактеризуйте етапи розвитку логістики.

7. Розкрийте зміст сучасних концептуальних положень логістики.

8. Що є об’єктом та предметом вивчення логістики?

9. У чому полягає кінцева мета логістичного управління. Шість правил логістики?

10. Дайте визначення логістичної функції та перелічіть її види.

11. Наведіть та охарактеризуйте види логістики.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЛОГІСТИКИ

Поняття й сутність логістики

Термін «логістика» походить від грецького слова «logistike», що означає «мислення, розрахунок, доцільність» [1]. Історично склалося так, що логістика, як практична діяльність, розвивалася завдяки військовій справі. Так у першому тисячолітті нашої ери у військовому лексиконі ряду країн з логістикою пов'язували діяльність з управління перевезеннями, озброєння армії, планування й постачання військ матеріальними ресурсами (МР), утримання запасів і т.п. Логістичні принципи та моделі широко використовувалися під час першої та другої світових воєн. Подібно дослідженню операцій, математичній оптимізації, сітьовим моделям і іншим методам прикладної математики, що показали свою ефективність у військовій області, логістика поступово перейшла в сферу господарської практики та стала широко використовуватися в економіці до 70-х років XX століття.

Найбільш широке трактування терміна «логістика» розуміє під логістикою управління всіма видами потоків (матеріальними, людськими, енергетичними, фінансовими та ін.), що існують в економічних системах. Управління будь-яким об'єктом має на увазі спочатку прийняття рішення, а потім його реалізацію. Для того щоб приймати рішення, необхідні певні знання, для практичної реалізації прийнятих рішень потрібні конкретні дії. Виходячи із цього, розглянемо логістику, з одного боку, як науку, а з іншого боку, як господарську діяльність.

Логістика як наука розробляє наукові принципи, методи, математичні моделі, що дозволяють планувати, контролювати й управляти транспортуванням, складуванням і іншими матеріальними й нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі [1, 2, 3]:

· доведення сировини й матеріалів до виробничого підприємства;

· внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів;

· доведення готової продукції (ГП) до споживача з врахуванням його вимог;

· передачі, зберігання й обробки відповідної інформації.

Логістика як господарська діяльність – це процес управління рухом і зберіганням сировини, матеріалів, напівфабрикатів і ГП у господарському обороті від первинного джерела сировини до кінцевого споживача ГП, а також пов'язаної із цими операціями інформацією [1, 3].

У цьому посібникуЛогістикарозглядається як теорія й практика управління матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними потоками [2, 3].

Основним об'єктом управління логістики, як господарської діяльності, є наскрізний матеріальний потік, тобто матеріальний потік (МП), що проходить по логістичному ланцюзі (ЛЛ), починаючи від первинного джерела сировини через всі проміжні процеси аж до надходження до кінцевого споживача [1-3]. Новизна логістичного підходу в полягає в зміні пріоритетів між різними видами господарської діяльності на користь посилення значущості діяльності з керування наскрізним МП. На рис. 1.1 представлений традиційний і логістичний підходи до управління МП на макрорівні. На макрорівні МП проходить по ЛЛ, що складається з декількох самостійних підприємств (рис. 1.1). На мікрорівні ЛЛ складається з різних служб одного підприємства (рис. 1.2).

Принципова відмінність логістичного підходу до керування МП від традиційного полягає[3]:

1) в об'єднанні розрізнених МП у єдиний наскрізний МП;

2) у виділенні єдиної функції керування наскрізним МП:

3) у технічній, економічній, інформаційній інтеграції окремих ланок ЛЛ у єдину систему (на макрорівні – різних підприємств, на мікрорівні – різних служб підприємства).

Рисунок 1.1 – Традиційний і логістичний підходи до управління МП на макрорівні

Рисунок 1.2 – Традиційний і логістичний підходи до управління МП на мікрорівні

Етапи розвитку логістики

Етапи історичного розвитку логістики були обумовлені [3]:

· об'єктивними тенденціями на ринку;

· широтою розуміння можливостей логістичного підходу й рівнем розробки концепцій, методів і моделей логістичного управління;

· рівнем охоплення логістичним керуванням різних сфер діяльності підприємств;

· складністю логістичного керування;

· рівнем розвитку технічних засобів обробки й передачі даних, механізації й автоматизації виробництва.

Виділяють наступні етапи розвитку логістики [2, 3].

1. Етап становлення (1960-ті роки). Інтеграція транспортно-складського процесу для розподілу ГП. Логістичний підхід спочатку був використаний у сфері обігу, охопивши на етапі становлення організацію зберігання й транспортування ГП. Транспорт і склад, раніше зв'язані лише операціями навантаження й розвантаження, починають працювати на один економічний результат за єдиним графіком і за єдиною погодженою технологією. Тобто починають спільно вирішуватися завдання організації транспортно-складського процесу.

2. Етап розвитку (1970-ті роки). Інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів. На цьому етапі розвитку виробництво, складське й транспортне господарства підприємств почали працювати як єдиний злагоджений механізм, тобто відбувалося управління потоком вироблених товарів від виробничої лінії до кінцевого споживача.

3. Етап інтеграції (1980-ті роки). Інтеграція виробничих, складських і транспортних процесів, що включають роботу із сировиною й ГП. Етап інтеграції характеризується об'єднанням логістичних функцій фірми і її логістичних партнерів у так званий повний ЛЛ, що включає закупівлю – виробництво – розподіл і продаж.

4. Етап глобалізації (2000-ні роки). В 1990-ті роки концепція логістики, ключовим положенням якої є необхідність інтеграції, була визнана більшістю учасників ланцюгів постачання, виробництва й розподілу. З'явилися фундаментальні зміни в організації й управлінні ринковими процесами у всій світовій економіці. Компанії стали здійснювати свою діяльність не тільки на регіональному або національному рівнях, але й на глобальному. Почалася глобалізація світової економіки.