Стислий виклад теми та методичні вказівки до її вивчення

Засвоєння матеріалу цієї теми студентами буде сприяти розумінню того “хто є хто” на ринках тих чи інших товарів, сировинних ресурсів, послуг, і як застосування логістичного підходу створює конкуренті переваги на зазначених ринках.

Ефективна ринкова стратегія функціонування окремо взятої фірми базується на зв’язках між фірмою, споживачем і конкурентом. Як правило, з підвищенням обсягу виробництва товарів їх собівартість знижується. Проте в умовах перенасиченості ринку товарами досягнення прибутковості у діяльності фірм шляхом орієнтації на збільшення лише обсягів продаж не реально. Щоб продати товар необхідно виділити його із подібних йому, надати йому додаткові властивості, що в найбільшій мірі відповідають потребам споживача. Цьому сприяє стратегія сегментації ринку.

Таким же потужним засобом надання додаткових споживчих властивостей є обслуговування в процесі доставки, після продажу і т.п. Ринок стає все більш чутливим до якості обслуговування, яке все більше впливає на досягнення конкурентних переваг (див .рис.).

      Переваги у

   обслуговуванні                                                      

                                                            Переваги у виробництві

              Рис.1. Логістика і конкурентні переваги у ринковій економіці.

Найбільш захищеною і безпечною для фірм, підприємств від атак конкурентів є позиція в правому верхньому квадранті. Логістика тут розглядається як інструмент, що дозволяє зайняти і утримувати цю позицію.

Сучасний ринок ставить перед логістикою як зв’язувальним ланцюгом між потребами ринку, виробництвом, мережею розподілу і доставки задачі прискорення руху матеріальних потоків і зокрема засобів виробництва, по логістичному ланцюгу. Тривалий процес транспортування приводе до того, що продукція стає морально застарілою ледь попавши на ринок (напр. комп’ютери). Необхідно прискорити рух товарів, зробити всю ЛС більш гнучкою, що швидко адаптується до умов ринку. Є три основні шляхи вирішення цієї проблеми:

- скорочення довжини логістичного ланцюга шляхом більш тісних контактів з постачальниками і споживачами і виключення із процесів руху товарів операцій складування ;

- контроль за матеріальним потоком на всьому шляху його просування на основі створення інформаційних систем управління логістикою ;

- надання всіх видів діяльності, які зв’язують ринок послуг з ринком попиту, як взаємозв’язаної ЛС.

Основою економіки будь-якої держави є ринок товарів і послуг або товарний ринок. Об’єктами товарного ринку є товари і послуги, а суб’єктами – виробники і споживачі, продавці і покупці. Товар – це продукт праці, який призначений для продажу і задовольняє певну потребу підприємства або населення. Послуга – це товар, який не має матеріальної форми.

Складовою товарного ринку є ринок засобів виробництва (РЗВ), який складається із засобів праці та предметів праці. Предмети праці – це природна речовина (сировина, матеріали), на яку людина впливає в процесі праці з метою пристосування її для особистого або виробничого споживання. Засоби праці – це сукупність усіх речових елементів, які людина використовує для впливу на предмети праці. Із всіх засобів праці найбільше значення для розвитку виробництва, і відповідно для розвитку суспільства, мають знаряддя праці (обладнання, устаткування, прилади, різні агрегати і апаратура і т.п.). саме знаряддя праці є мірилом розвитку виробничих можливостей людини, розвитку суспільних виробничих сил і відповідно виробничих відносин, при яких здійснюється праця.

РЗВ відповідно до наукових уявлень про його суть передбачає таку суспільну організацію обміну, при якій реалізація продукції здійснюється на основі прямих взаємовідносин виробників із споживачами і торговими посередниками при вільному виборі партнера, що базуються на логістичному підході в умовах конкурентної змагальності продавців у задоволенні замовлень споживачів.

В попередніх темах вже розглядалась взаємодія окремих елементів маркетингу і логістики в процесі організації дистрибутивних мереж збуту вироблених продуктів і, зокрема засобів виробництва. Тут слід наголосити, що вчені і практики останнім часом почали вести мову про маркетингову логістику, принципи її формування, вироблення і реалізацію спільної стратегії для досягнення поставленої мети з допомогою цього економічного механізму.

Концепції логістики і маркетингу базуються на спільності, перш за все, операцій планування. Як відомо, маркетинг – це планування зорієнтоване на попит, на потреби споживача товару чи послуги, а логістика – планування матеріального попиту по наявності, доступності і часу реалізації товару. Логістику у фірмах часто сприймають як другу частину маркетингу. Інтереси між ними настільки сильні і тісно переплетені, що інколи важко буває їх розділити.

Ми вже зазначали, що маркетинг визначає “що треба робити”, а логістика озброює інструментарієм і механізмами реалізації маркетингових досліджень. Припустимо служба маркетингу обґрунтувала необхідність випуску нових видів продукції. Тоді завданням служби логістики буде забезпечити виробництво сировиною, управління запасами, транспортування і ін. все це робиться у розрізі нового виду продукції. Таким чином, логістику можна розглядати як інструмент реалізації стратегії маркетингу.

Використовуючи початковий зміст, що вкладений у поняття “фізичний розподіл” закордонними дослідниками, можна дати йому наступне визначення: “фізичний розподіл – це комплексна логістична активність (операція), яка є складовою частиною процесу дистрибуції, і яка включає в себе всі логістичні операції, що зв’язані з фізичним переміщенням і збереженням ГП в товаропровідних структурах виробників і (або) логістичних посередників”. Фізичний розподіл часто ототожнюється з дистрибуцією, яка займається просуванням ГП від виробників до кінцевих споживачів, організацією продаж, перед і після продажним сервісом. Фізичний розподіл підлягає аналізу, контролю і аудиту з метою встановлення найбільш ефективних каналів розподілу.

Основні канали розподілу в ЛС діляться на: 1. Незалежних гуртових посередників. 2. Збутові організації промислових фірм і підприємств. 3. Агенти, товарні брокери, ділери, комісіонери і інші посередники. 4. Товарні біржі, торгові дома, ярмарки, аукціони, фірмова торгівля і ін.

Основними ринками засобів виробництва виступають: 1. Ринок масової продукції базових галузей промисловості. 2. Ринки масової продукції галузей переробної промисловості. 3. Ринок продукції, що реалізується за індивідуальним замовленням споживачів – це, як правило, ринки унікального обладнання – літаки, кораблі, крупні гідро і електротурбіни, потужні трансформатори і ін.

Питання для самоконтролю

1. Які фактори логістичної концепції господарювання підвищують конкурентноздатність суб’єктів підприємництва?

2. Охарактеризуйте показник ПІК – прибуток на інвестований капітал при визначенні конкурентноздатності окремих видів ГП.

3. Дайте визначення ринку засобів виробництва.

4. Перерахуйте задачі, які вирішуються службою логістики спільно зі службою маркетингу.

5. Що спільного і які відмінності між дистрибуцією і фізичним розподілом ГП?

6. Що таке логістичний канал? Які функції він виконує? Назвіть основні види ринків засобів виробництва.

Практичне заняття 1.