Співвідношення довжини голови й тіла

Модуль І.Характеристика фізіологічних систем організму на різних етапах онтогенезу.

Тема 1.2. Закономірності росту і розвитку людини.

Лабораторна робота № 3.

Тема: Визначення пропорцій тіла та оцінка фізичного розвитку за допомогою методів-ндексів.

Мета:навчитися правильно оцінювати пропорції тіла тавизначати фізичний розвиток за допомогою розрахунківіндексів тіла.

Обладнання: таблиці, сантиметрова стрічка, товстотнийциркуль, ростомір, лінійка, терези.

Теоретичні відомості.

Під пропорціями тілалюдини розуміють співвідношення його поздовжніх, поперечних, переднєзадніх і обхватних розмірів. Тому для характеристики пропорцій тіла використовуються не абсолютні, а відносні його розміри, що обчислюютьсязавідношенням до довжини тіла. Незважаючи на винятково велику різноманітність індивідуальних особливостей, завжди є найбільш типові риси його будови. Наприклад, нижні кінцівки завжди довші за верхні, плече довше передпліччя, стегно довше гомілки й т.д.

За основу визначення пропорцій тіла беруть який-небудь модуль, за допомогою якого встановлюється конкретний канон пропорцій тіла. Під модулем мається на увазі розмір тієї або іншої частини тіла даноїлюдини, прийнята за одиницю міри, за допомогою якої можна виразити розміри будь-якої іншої частини тіла. Канон — це правило для створення ідеальної фігури людини, уякій всі розміри тіла перебувають у певних співвідношеннях з одиницею виміру (модулем).

Вчення про пропорції тіла почало складатися в далекій давнині й привертало до себе увагу антропологів, лікарів, художників і скульпторів. Їх цікавило, яку фігуру варто вважатинормальною, або пропорційною, у якій всі частини тіла мали б найбільшу гармонію. Для з'ясування даного питання й були запропоновані модулі й канони.

Скульптори Древнього Єгипту брали за одиницю (модуль) вимір довжини середнього пальця лівої кисті, що по канону укладалася 19 разів у довжині тіла, висота стопи дорівнювала одному модулю, пупок розташовувався на одинадцятомурозподілу знизу, сосок грудної залози – між чотирнадцятим і п'ятнадцятим розподілами й т.д (рис.1).У Давній Греції найбільшою популярністю користувався канон Поліклета (Vстоліття до н.е.). За цим каноном голова становить 1/8, обличчя– 1/10, а голова й шия - 1/6 довжини тіла. Був розповсюджений і так званий квадрат давніх, заяким довжина розпростертих рук дорівнює довжині тіла людини. Леонардо да Вінчі (1452- 1519 р.) трохи змінив цей канон. Він уважав, що фігура з піднятими догори руками й розведеними ногами вписується в коло, центром якогоє пупок (див.рис.1).Найбільшою популярністю користувалися канон Леонардо да Вінчі, що вважав модулем голову, і канон Фріча, який за вихідну величину приймав довжину хребетного стовпа (відстань від підносовоїкрапки до лобкової). Фріч відзначав, що довжина хребетного стовпа в 2,5 рази менша довжини тіла, а голова й хребетний стовп разом становлять половину довжини тіла.

Рис.1. Пропорції тіла за модулями

Сучасні уявлення про пропорції тіла здоровоїлюдини ґрунтуються на точних знаннях анатомії. Вважається, що довжина тіла залежить переважно від довжини нижніх кінцівок. При середньому зрості дорослої людини 165-170 см довжина хребетного стовпа становитьприблизно 40%, у високорослих людей хребетний стовп відносно коротший, а унизькорослих відносно довший.

Розміри голови частіше, ніж розміри інших частин тіла, використовувалися як модуль для визначення канону, що цілком обґрунтовано, тому що індивідуальні коливання висоти голови (22-23 см) невеликі (табл.1). Більшість авторів вважає, що висота голови становить1/8 довжини тіла. Однак це співвідношення властиво лише людям, зріст (довжина тіла) яких вище 180 см. При зрості в 175 см голова укладається в довжині тіла 7 і 3/4 рази, при зрості 170 см - 7 і 1/2 рази, при зрості165 см - 7 разів, тобто висота голови в порівнянні зізростом тіла тим менша, чим вище зріст.

Таблиця 1

Співвідношення довжини голови й тіла

(за Г. Фанконі й А. Вальгреном)

Ширина пліч завжди більша за ширину таза й становить 1/4 частину довжини тіла й дорівнює довжині стегна. Кінчик середнього пальця опущеної верхньої кінцівки доходить до середини стегна (у високорослих людей трохи вище, унизькорослих - нижче). Довжина верхньої кінцівки дорівнює довжині хребта, довжина ключиці - довжині грудини. Довжина плеча відноситься до довжини передпліччя як 3:4. Довжина кистістановить 1/4 частину верхньої кінцівки, довжина середнього пальця – 1/2 довжини кисті. Проксимальна, середня й дистальна фаланги відносятьсяодна до одної як 5:3:2. Окружність променезап'ясткового суглоба відповідає довжині кисті. Ширина кисті дорівнює довжині її середнього пальця.

Подвоєна окружність зап'ястя дорівнює окружності шиї, а подвоєна окружність шиї - окружності талії. Довжина нижньої кінцівки від найбільш виступаючої точки великого вертлюга до підошви становить 53% довжини тіла, довжина стегна - 1/4 довжини тіла й дорівнює довжині гомілки разом з висотою стопи. Положення колінного суглоба відповідає половині довжини нижньої кінцівки, гомілка коротша від стегна на висоту стопи. Довжина стопи відноситься до довжини кисті як 4:3 і дорівнює окружності кисті, стислої в кулак, на рівні голівок п'ясткових кісток.

Статеві особливості в пропорціях тіла досить значні. Жінкам властива менша довжина тіла, коротші кінцівки, ширший таз, вузькі плечі, менші розміри кисті й стопи. Однак ширина пліч більша від ширини стегон. Верхній відділ грудної клітинив жінок вужчий, ніж у чоловіків.

Вікові особливості в пропорціях тіла особливо великі у зв'язку з нерівномірним розвитком протягом життя окремих частин тіла. Так, голова збільшується за весь період після народження людини тільки у два рази, тулуб - в 3 рази, верхні кінцівки - в 4 рази, нижні кінцівки - в 5 разів, а шия - в 7 разів.

Система співвідношень розмірів окремих частин тіла, розроблена російськиманатомом П.І. Карузіним:

■ зріст людини дорівнює довжині розведених рук; ■ довжина долоні дорівнює довжині обличчя (від підборіддя до початку волосяного покриву) (рис. 2); ■ зріст людини дорівнює десяти довжинам кисті; ■ зріст людини дорівнює чотирьом довжинам стегна; ■ довжина передпліччя дорівнює довжині стопи; ■ зріст людини дорівнює 8 довжинам голови; ■ довжина стопи дорівнює окружності кулака; ■ у чоловіків довжина плеча дорівнює довжині двох кистей; ■ довжина носа приблизно дорівнює довжині вуха, а ширина вуха становить приблизнополовину його довжини; ■ відстань між кистями розведених рук дорівнює сумі довжин обох ніг; ■ у чоловіків довжина голови дорівнює чотирьом довжинам носа.

Рис. 2. Співвідношення довжини долоні і голови

Фізичний розвиток- це стан морфологічних і функціональних властивостей і якостей, якілежать в основі визначення вікових особливостей, фізичної сили і витривалості організму.Показниками, що використовуються для оцінки фізичного розвитку дитини у різні
періоди розвитку є: маса тіла, довжина тіла (лежачи, стоячи, сидячи); окружність грудної
клітки, окружність голови.

Вікові зміни довжини тіла. Середня довжина тіла новонароджених дівчаток становить 52,2 см, хлопчиків – 52,6 см; заперший рік життя вона збільшується на 25 см, потім з 3-х до
6-ти років щорічна надбавка довжини тіла складає 4–5 см.Збільшення довжини тіла в 6–7-річному віці на 8–10 смодержало назву напівростового (або ростового) стрибка. У
період статевого дозрівання (11–14 років) відбувається ростовий (II ростовий), абопубертатний, стрибок. Довжинатіла при цьому зростає протягом першого року відразу на 11–12 см, а в останній рік – на 6–7 см.Збільшення довжини тіла, як і маси, протягом кожного
року відбувається циклічно: найінтенсивніше збільшуютьсяпоказники росту в літні місяці, тоді як збільшення масипереважно спостерігається в осінній період.Усереднені показники довжини, маси і площі поверхні тілалюдей у різні вікові періоди постнатального онтогенезу представлені в табл. 2.

Таблиця 2

Усереднені показники довжини, маси і площі поверхні тіла
людей у різні вікові періоди

Вікові зміни маси тіла. Вага тіла новонародженихдівчаток становить у середньому 3,4 кг, хлопчиків – 3,5 кг.Відразу після народження вага новонародженогозменшується приблизно на 200 г, а потім починає інтенсивнозростати: за перший місяць життя маса збільшується на 600 г, задругий і третій – на 800 г, а в кожен наступний (до одного року)щомісячнезбільшення на 50 г менше, ніж у попередній місяць.Отже, первинна вага тіла дитини до 4–4,5 міс. приблизноподвоюється, а до року –  потроюється й становить 10,3 кг дляхлопчиків і 9,8 кг – для дівчаток. За перший рік життявідбувається збільшення маси тіла (6–7 кг), за другий – 2–3 кг,у подальші три роки – 1,5–2 кг, а на 6–7 роках життя – зновузростає. Пік швидкості збільшення маси тіла в дівчатокприпадає на 13 років (5,0–5,5 кг за рік), а в хлопчиків – на15 років (5,5–6,5 кг за рік).Максимально припустима маса тіла в кг. наведена в табл. 3.

 Таблиця 3