Правовий статус земель лісового фонду.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

  Землі лісового фонду поділяються на:

 а) лісові:

 вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;

 не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;

 б) нелісові:

 зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;

 зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);

 зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.

До лісового фонду не належать:

 усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

 окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

 Усі ліси в Україні є власністю держави.

Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.

 Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.

 До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.

 До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

  Для ведення лісового господарства важливе значення мають такі поняття, як групи лісів і категорія захисності лісів.Лісове законодавство виділяє ліси першої та другої групи. Основна ціль такого поділу полягає в тому, щоб визначити режим заготівлі деревини і забеспечити охорону найбільш цінних лісів, які мають важливе природоохоронне значення. В залежності від груп і категорій захищенності лісів встановлюється порядок ведення лісового господарства в них, використання лісового фонду, а також порядок вилучення ділянок лісового фонду. Віднесення лісів до відповідної групи визначає використання тих чи інших видів і способів вирубки,ширини просік. До першої групи належатьліси, що виконують переважно природоохоронні функції.До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлутаційне значення, і для збереження захисних фукцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмежаного лісокористування.

 88.Суб"єкти, об"єкти, зміст та підстави виникнення, зміни та припинення лісового землекористування.

О"бєктом лісового землекористування є лісовий фонд. Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

 До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

 До лісового фонду не належать:

 усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;

 окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.

Суб"єкти: постійні або тимчасові лісокористувачі.

Право користування ділянками лісового фонду виникає з моменту державнох реєстрації договорів аренди ділянки лісового фондуотримання лісового білета, ордера або лісового білета.

Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.

 У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для

ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт. У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять

до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.

 Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.

У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним

юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.

 Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором.

 Постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України.

Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється в разі:

 1) добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;

 2) закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;

 3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;

 4) невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням;

 5) користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами;

 6) систематичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;

 7) вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.

 Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду провадиться Радою народних депутатів, яка її надавала, у разі незгоди тимчасових лісокористувачів, - у судовому порядку.

 Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.