Рівні художньої мови твору.

Плани семінарських занять зі вступу до літературознавства

Плани семінарських занять і методичні поради

Літературознавство як наука. Феномен мистецтва

Семінарське заняття №1

ТЕМА: Художній образ. Роди літератури.

Література:

· Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка і Ю.Коваліва. – К., 1997.

· Українська літературна енциклопедія. – К., 1988. – Т.1, 2.

· Фролова К. Цікаве літературознавство. – К., 1990.

· Аристотель. Поетика. – К., 1967.

· Вступ до літературознавства. Хрестоматія / Упор. Н.Бернадська. – К., 1995.

· Ткаченко А. Мистецтво слова. – К., 1998.

· Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

· Пахаренко В. Художнє слово. – К., 2001.

· Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002.

ПИТАННЯ:

.

1. Чуттєво-мисленнєве дерево.

2. Мистецтво, його види.

3. Образ. Види образів.

4. Художня деталь.

5. Поняття роду, жанру, жанрової форми.

6. Сутність епосу.

7. Сутність та історія розвитку лірики.

8. Сутність та історія розвитку драми.

ЗАВДАННЯ:

Ø За конспектом лекцій та за допомогою вказаної літератури опрацювати визначені питання.

Ø Занотувати до словника і знати напам’ять визначення таких понять: літературознавство, історія літератури, літературна критика, теорія літератури; літературознавча історіографія, бібліографія, текстологія, стилістика, психологія творчости, герменевтика, компаративістика, перекладознавство; мистецтво, образ, деталь; художня література, слово, літпроцес, метод, напрям; рід, жанр, жанрова форма; епос, розповідь, опис; лірика, ліричний герой; драма, ремарка.

Ø Накреслити на окремому форматному цупкому аркуші паперу схему “Літературознавство і його галузі”.

Ø Уважно прочитати відповідні розділи підручника А.Ткаченка (С.7 – 136), зробити конспект.

Ø Дібрати з української поезії приклади всіх образів.

Ø Законспектувати уривок з праці М.Коцюбинської “Література як мистецтво слова” (Вступ до літературознавства. Хрестоматія. – С.145 – 147), уривок з праці А.Веселовського “Історична поетика” (Хрестоматія. – С.216 – 221), статтю М.Вороного “Театральне мистецтво” (С.223 – 231).

Ø У оповіданні Г. Шкляра “Човни причалюють увечері” ( книга “Квіти в темній кімнаті”) виділити художні деталі і обґрунтувати їх значення;

Ø З творів М. Коцюбинського виписати зразки опису, розповіді, оповіді, роздуму.

Семінарське заняття №2

ТЕМА: Літературні жанри

Література:

· Конспект лекцій.

· Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка і Ю.Коваліва. – К., 1997.

· Аристотель. Поетика. – К., 1967.

· Вступ до літературознавства. Хрестоматія / Упор. Н.Бернадська. – К., 1995.

· Ткаченко А. Мистецтво слова. – К., 1998.

· Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

· Пахаренко В. Художнє слово. – К., 2001.

· Пахаренко В. Українська поетика. – Черкаси, 2002

ПИТАННЯ:

1. Архаїчні жанри епосу.

2. Сучасні жанри епосу.

3. Класичні жанри лірики.

4. Тематична класифікація лірики.

5. Драматичні жанри.

6. Суміжні жанри.

ЗАВДАННЯ:

Ø Накреслити на окремому цупкому аркуші паперу схему “Роди і жанри літератури”.

Ø Занотувати до словника і знати напам’ять визначення таких понять: казка, переказ, леґенда, міт, сміховинка і співомовка, епопея, оповідання, новела, нарис, билина, дума, поема, роман (і його жанрові форми), повість; гімн, дитирамб, псалом, ода, альба, серенада, епіталама, епітафія, епіграма, романс, елегія, послання; громадянська, інтимна, пейзажна, філософська, релігійна, сатирична лірика; медитація; трагедія, комедія, власне драма, водевіль, фарс; балада, байка, ліро-епічна поема, драматична поема; мемуари, щоденник, художній життєпис.

Ø Дібрати з української поезії (не за шкільною програмою) зразки усіх тематичних різновидів лірики;

Ø Законспектувати статтю І.Франка “Влада землі в сучасному романі” (Хрестоматія. – С.208 – 212, або Зібрання творів у 50 тт. – Т.26. – К., 1980. – С.176 - 182) – про історію роману як жанру; статтю Х.Ортеґи-і-Ґассета “Думки про роман” (Хрестоматія. – С.235 - 241) – про ознаки роману;

Ø Законспектувати працю Г.Нудьги “Українська балада” (Хрестоматія. – С.244 – 251).

Ø Прочитати одне з оповідань В.Захарченка зі зб. “Лозові кошики”. – К., 1986, “Клекіт старого лелеки”. – К., 1989, “У п’ятницю після обід”. – К., 1982, виділити жанрові риси цього твору.

Ø Уважно прочитати відповідні розділи підручника А.Ткаченка (С.69 – 130), зробити конспект.

Ø Прочитати одну з новел Гр.Тютюнника (зб. “Смерть кавалера” чи ін. його збірки), виділити жанрові риси цього твору або прочитати одну з новел зі збірки “Квіти у темній кімнаті” (К., 1997), виділити жанрові риси цього твору.

                     Семінарське заняття №3

ТЕМА: Зміст і форма

Література:

· Конспект лекцій.

· Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка і Ю.Коваліва. – К., 1997.

· Вступ до літературознавства. Хрестоматія / Упор. Н.Бернадська. – К., 1995.

· Клочек Г. У світлі вічних критеріїв. – К., 1989.

· Лесин В. Композиція художнього твору. – К., 1972.

· Домбровський В. Українська стилістика. – Мюнхен, 1993.

· Ткаченко А. Мистецтво слова. – К., 1998.

· Безпечний І. Мистецтво слова. – К., 1998.

· Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

· Пахаренко В. Художнє слово. – К., 2001.

ПИТАННЯ:

1. Зміст і форма. Поняття художности.

2. Тема та ідея твору, їх різновиди, проблематика.

3. Конфлікт, різновиди конфліктів, фабула.

4. Сюжет і його різновиди.

5. Основні вузли сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка; пролог і епілог.

6. Позасюжетні елементи: портрет, пейзаж, інтер’єр, екстер’єр, авторські відступи, назва, присвята, епіграф, вставні епізоди й новели.

7. Специфіка композиції ліричного твору.

ЗАВДАННЯ:

Ø Навести приклади позасюжетних елементів з різних творів української літератури.

Ø Накреслити схеми “Композиція ліричного твору” і “Композиція епічного та драматичного твору”.

Ø Прочитати оповідання В.Винниченка “Віють вітри, віють буйні” (зб. “Намисто”), письмово визначити у ньому складники змісту і форми, а також композицію і сюжет, етапи його розгортання.

Ø Знати напам’ять визначення таких понять: зміст, форма, тема, ідея, мотив, конфлікт, фабула, композиція.

Ø  Уважно прочитати відповідні розділи підручника А.Ткаченка (С.139 – 208), доповнити з нього матеріял лекції.

Ø Дібрати 2 – 3 вірші Л.Костенко або О.Забужко і визначити письмово етапи розгортання їхньої композиції.

Ø Письмово визначити етапи розгортання композиції п’єси І.Карпенка-Карого “Мартин Боруля”.

Ø Знати напам’ять визначення таких понять: сюжет, експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка, пролог, епілог, портрет, пейзаж, вставні епізоди і новели, авторські відступи, присвята, епіграф, заголовок.

Ø Уважно прочитати відповідні розділи підручника А.Ткаченка (С.139 – 208), доповнити з нього матеріял лекції.

Рівні художньої мови твору.

Семінарське заняття №4-5

ТЕМА: Лексика і тропи художнього твору

Література:

· Коцюбинська М. Література як мистецтво слова. – К., 1965.

· Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка і Ю.Коваліва. – К., 1997.

· Вступ до літературознавства. Хрестоматія / Упор. Н.Бернадська. – К., 1995.

· Ткаченко А. Мистецтво слова. – К., 1998.

· Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

· Пахаренко В. Художнє слово. – К., 2001.

ПИТАННЯ:

1. Лексика художнього твору, її ідейно-естетичні функції.

2. Прості тропи.

3. Складні тропи (зокрема скористатися міркуваннями Аристотеля про метафору у праці “Поетика” – Хрестоматія. – С.113 - 114).

4. Синтаксичні фігури.

5. Фоніка. Фоносимволіка.

ЗАВДАННЯ:

Ø Накреслити схеми “Лексика художнього твору”, “Тропи”, “Фігури”, “Фоніка”.

Ø На окремих картах виписати з маловідомих творів української літератури по 2 – 3 приклади лексичних засобів, тропів, фігур, фоніки; з’ясувати експресивні функції цих засобів у дібраних уривках.

Ø Знати напам’ять і занотувати до словника визначення таких понять: текст, контекст, підтекст, надтекст, архаїзми та їх різновиди, неологізми, діялектизми, жаргонізми, міщанський жаргон, професіоналізми, арготизми, варваризми, вульгаризми; троп, порівняння, епітет, постійні епітети, оксиморон, метафора, уособлення, персоніфікація, алегорія, символ, езопівська мова, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, антономазія, евфемізм, перифраз, іронія, сарказм, інвектива; синтаксична фігура, інверсія, опущення, еліпса, апосіопеза, риторичні запитання, звертання, оклики, заперечення, ствердження; анафора, епіфора, симплока, кільце, антитеза, асиндетон, полісиндетон, зіткнення, паралелізм; фоніка, евфонія, какофонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування (ономатопея).

Ø Уважно прочитати фрагменти з підручника А.Ткаченка (С.208 - 316), доповнити за ними матеріял лекції.

Семінарське заняття №6-7

ТЕМА: Основи віршування

Література:

· Качуровський І. Фоніка. Метрика. Строфіка. – К., 1994.

· Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Гром’яка і Ю.Коваліва. – К., 1997.

· Ткаченко А. Мистецтво слова. – К., 1998.

· Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. – К., 2001.

· Пахаренко В. Художнє слово. – К., 2001.

ПИТАННЯ:

1. Силабо-тонічна система. Скористатися працею І.Качуровського “Метрика” (Там само. – С.152 – 155)

2. Клавзула, рима, її різновиди, функції рим. Скористатися працею І.Качуровського “Рима. Ритмічні засоби українського вірша” (Хрестоматія. – С.141 – 145).

3. Способи римування.

4. Експресивні функції віршування.

5. Строфа. Звичайні строфи.

6. Східні строфи.

7. Довільний вірш. Верлібр.

ЗАВДАННЯ:

8. Накреслити схеми “Поетичні розміри”, “Види строф”.

9. Дібрати та записати на картках маловідомі приклади з української поезії до способів римування, віршових розмірів, видів строф.

10. Зробити аналіз двох маловідомих віршів української літератури за схемою:

- види клавзул;

- рими та їх естетичні якості;

- спосіб римування;

- віршовий розмір (його схема);

- які експресивні функції цих компонентів.

11. Занотувати до словника і вивчити терміни: версифікація, віршова мова, поетичний ритм, клавзула, її різновиди, рима (точна, приблизна, внутрішня), суміжне, перехресне, кільцеве, тернарне римування, білий вірш, стопа, хорей, ямб, пірихій, спондей, дактиль, амфібрах, анапест, бакхій, логаеда, анакруза, строфа, катрен, дистих, терцет, терцина, сонет, вінок сонетів, октава, тріолет, секстина, рондель, танка, гайку, рубаї, довільний вірш, верлібр.

12. Уважно прочитати відповідні розділи підручника А.Ткаченка (С.317 – 410), доповнити з них матеріяли лекції.