Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу (проводиться в усній формі на початку вересня)

1. Чи вмієш і любиш ти читати?

2. Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку?

3. Чи читають тобі книжки вдома?

4. Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?

5. Де можна брати книжки для читання?

6. Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?

Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах (форма опитування - письмова)

1. Чи є в тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва?

2. Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.

3. Чи пам'ятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.

4. Про що ти найбільше любиш читати?

5. Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх.

6. Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки?

7. На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку?

8. Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?

Отже, учителеві слід приступити до важливого етапу керівництва читанням - добору літератури для позакласного читання. Адже для того, щоб кожного разу дізнаватись про щось нове, щоб кожна прочитана книжка ставала новою сходинкою в пізнанні світу, випадкове читання не годиться. Тут потрібна продумана система, певний порядок.

Методика має достатньо різноманітних видів творчих робіт, які використовуються на уроках читання. Це ілюстрування (словесне, графічне, музичне); складання мовленнєвої партитури виразного читання (розстановка і дотримання під час читання наголосів, пауз інтонаційних, граматичних, логічних, змістових, психологічних), читання різним тоном: золотим (з пафосом), срібним (легко, ясно, прозоро), мідним (глухо, з використанням низьких звуків мовлення), оксамитовим (задушевно, правдиво, щиро, передаючи почуття суму, журби, радості, мрії); постановка живих картинок; продукування діалогів протилежного змісту; складання монологічного висловлювання за твором від імені головного героя або одного з них; складання опису з елементами міркування, або розповіді з елементами опису; робота з ілюстрованими прислів'ями; тлумачне читання; читання-перефразування; трансформативні вправи (складання за змістом вірша оповідання, на основі змісту оповідання - казки, за сюжетом казки - оповідання, за абзацом оповідання - прислів'я, приказки, за змістом байки - казки і т. ін.); складання плану, анотації; запис у зошитах нової для себе думки словами автора чи своїми; читання-драматизація як ефективний засіб підготовки до виразного читання; читання-інсценізація; робота над лексико-семантичними групами. Наприклад: які слова в тексті підкреслюють переживання людини? За допомогою яких слів автору вдалося показати бідне життя? тощо.

На уроках читання широкого вжитку набули перекази: детальні, стислі, вибіркові, з перебудовою тексту з творчим доповненням. Переказ твору допомагає дітям закріпити в пам'яті зміст прочитаного у всіх його деталях і засвоїти логіку зразка та його мови. Однак переказ - це не просто відтворення прочитаного. Необхідно на уроках читання ввести в переказ елемент творчості. Досвід показує, що переказ відбувається краще, якщо текст діти читають одразу ж, без попереднього його читання вчителем. Важливо й те, що навчати переказувати слід окремо - за прослуханим, за прочитаним мовчки (вголос), на основі побаченого і т. ін.

Результати багатьох досліджень показують, що в процесі досконалого читання усвідомлюється лише зміст прочитаного, а психофізіологічні операції, які передують тому, здійснюються ніби самі собою, неусвідомлено. Однак ці автоматизовані в процесі читання операції є складними і різнобічними. Технічна складність цього процесу яскраво виявляється вже під час аналізу руху очей читача. Рух очей досвідченого читача відбувається швидкими стрибками, від однієї точки фіксації (зупинки) до іншої.