Богдан Хмельницький у Франції.

В ході Тридцятилітньої війни воєнними послугами козаків прагнула скористатися й Франція, яка входила до антигабсбурзької ліги. За документами, знайденими І.Борщаком, першу спробу найняти козаків французький уряд зробив ще в 1636 р. Але тільки під кінець Тридцятилітньої війни, у 1646 р., козацький корпус з’являється на французькій службі й бере участь у воєнних акціях.

Абсолютистська Франція, будучи католицькою державою, виступила на боці протестантів у Тридцятилітній війні і на останньому її етапі відігравала вирішальну роль у запеклій боротьбі з австрійськими та іспанськими Габсбургами. А це вимагало великого напруження сил, постійного поповнення військ, які швидко танули, і французьким дипломатам було доручено по всій Європі вербувати найманців. У 1644 р. граф де Брежі, французький посол у Варшаві, повідомляв регента, кардинала Мазаріні, що є можливість завербувати кілька тисяч козаків. Характеризуючи їх, де Брежі писав, що це "дуже відважні вояки, непогані вершники, досконала піхота, особливо вони здатні до захисту фортець".

Цікаво зазначити, що в організації козацької експедиції у Францію активну роль відігравав Богдан Хмельницький. В реляції від 21 вересня 1644 р. Брежі інформував Мазаріні, що у козаків "є нині дуже здібний полководець Хмельницький, його тут при дворі (Владислава IV) поважають". А через місяць посол повідомляв регента: "Цими днями був у Варшаві один із старшин козацької нації, полковник Хмельницький, про якого я мав писати вашій еміненції. Він був у мене, я мав з ним дві розмови. Це людина освічена, розумна, добре знається на латинській мові. Щодо служби козаків у його величності (короля Франції), то, якщо війни з турками не буде, Хмельницький готовий допомогти мені в цій справі".

І справді, Богдан Хмельницький брав активну участь у переговорах з французами від козаків, а для їх завершення у березні 1645 р. разом із старшинами Сірком (Сіро) і Солтенком виїздив до Франції. Там була укладена угода, за якою до Франції мав прибути козацький корпус у кількості двох тисяч шестисот чоловік на чолі зі своїми старшинами. У жовтні того ж року козаки вирушили морем із Данцига до Кале. На той час, після битви при Рокруа, в якій французи завдали поразки іспанцям, театр воєнних дій у Нідерландах змістився на крайню північ, до Фландрії. Навесні 1646 р. командуючим французької армії, що тут діяла, став знаменитий полководець принц Конде. На його вимогу армія була поповнена загоном англійців, голландською піхотою і козацьким корпусом. Козацькі старшини залишилися на своїх місцях, але головним командиром корпусу було призначено Сіро.

Принц Конде головною метою поставив захоплення Дюнкерка — важливого порту і центрального опорного пункту іспанців у Фландрії. Незадовго перед тим іспанці реконструювали укріплення Дюнкерка, оперезали його новим валом з десятьма бастіонами і глибоким ровом, наповненим водою. Крім того, вони старанно укріпляли невеликі міста на підступах до Дюнкерка — Мардік, Берге, Фюрне та інші. Неприступним робила Дюнкерк також навколишня гола рівнина, вкрита сипучими пісками, в яких по коліна грузли ноги й майже неможливо було рити траншеї.

Запорожці брали активну участь в операціях принца Конде, хоч їм було дуже важко діяти в незвичних природних умовах. Герцог д’Омаль, автор "Історії принців Конде в ХVI і ХVII ст." (1885), зазначав, що "козаки, воїни, а не військовослужбовці, безстрашні кавалеристи, не здатні, проте, орудувати лопатою й киркою, не вміли будувати укрить і зариватися в нори, як лисиці. Але їх число було значне і, розумно використані, вони зайняли Мардік, Берге та інші укріплені пункти". Особливо запеклим і кровопролитним був бій за Мардік, який називали "ключем до Дюнкерка"; в ньому полягло багато французів і найманців, зокрема козаків. До речі, в цьому ж бою був поранений в плече пострілом з мушкета герцог Ларошфуко, в майбутньому визначний французький письменник, автор "Максим".

26 серпня 1646 р. Мазаріні писав у листі до абата Рів’ера, помилково називаючи козаків "поляками" (на тій підставі, що вони вважалися підданими польської корони): "Ми задовольнили бажання головного полковника поляків (тобто Сіро). Можна буде розміщувати їх у містах за умови, що вони будуть там найсильнішими, і використовувати в компанії з англійцями й швейцарцями". А це означає, що принц Конде, вважаючи на специфічність козацького війська, здебільшого використовував його для відбиття зовнішніх атак австрійців та іспанців, які намагалися прорвати облогу Дюнкерка. Після того, як ці спроби зазнали невдачі, іспанський генерал Вера, пересвідчившись у безвихідності становища, в ніч проти 7 жовтня дав згоду на капітуляцію. Очевидно, козаки активно діяли на заключному етапі битви за Дюнкерк, бо їхній загін брав участь в урочистому вступі військ принца Конде у місто 11 жовтня 1646 р.

Ні українські, ні французькі джерела не містять прямих свідчень про те, що Богдан Хмельницький був учасником цієї козацької експедиції у Франції. Але його участь цілком ймовірна, оскільки він був одним з головних її організаторів. На цю думку наводить і такий факт: коли в 1655 р. в Україну прибув агент французького короля, Хмельницький у бесіді з ним заявив, що з приємністю згадує дні, проведені у Франції, розпитував про принца Конде і "з гордістю називав його своїм старим воєначальником"; про це сповіщав у своєму донесенні Терлон, французький посол у Швеції. Наведені слова Хмельницького можна розглядати як підтвердження того, що йому довелося свого часу воювати під командуванням знаменитого французького полководця в складі козацького експедиційного корпусу.

Запитання і завдання:

1. Як позначилися суспільно-політичні процеси в країнах Західної Європи на становищі елітарної верстви українського суспільства в Речі Посполитій.

2. Охарактеризуйте спільне і відмінне у розвитку Нідерландської та Української революцій.

3. В чому полягала роль українського козацтва в контексті зародження буржуазної моделі суспільних відносин в країнах Західної Європи.

4. В який спосіб українське козацтво виявилось залученим до бойових дій у Тридцятилітній війні 1618-1648 рр.

5. Яке місце відводилось козацтву у воєнно-політичних акціях антигабсбурзької ліги протестантських країн.

6. Підготуйте виклад на тему “Українські козаки у Франції”.

Рекомендована література:

1. История Европы. – Т.4. – М., 1994.

2. Н.Дейвіс Європа. Історія. – К., 2001.

3. Г.Вейс. История цивилизации. Новое время XIV-XIX вв. – Т.3. – М., 1998.

4. Д.Наливайко. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI-XVIII ст. – К., 1998.

5. Д.Наливайко. Козацька християнська республіка (Запорізька Січ у західноєвропейських пам’ятках). – К., 1992.

6. Ф.Дворнік. Слов’яни в європейській історії та цивілвзації. – К., 2000.

7. Європейське відродження та українська література. – К., 1993.

8. Г.Нудьга. Українська дума й пісня в світі. – Кн.2. – Львів 1998.

9. В.Любащенко. Історія протестантизму в Україні. – Львів 1995.

10.  В.Січинський. Чужинці про Україну. – К., 1992.

11.  Ф.Бродель матеріальна цивілізація, економіка, капіталізм. – Т.1-3. К., 1995, 1997.

12.  П.Сас. Політична культура українського суспільства (кінець XVI–перша половина XVII ст.)

13.  Н.Яковенко. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. – К., 1993.