Кожен клас НС ділиться на групи, які містять конкретні їх види

План лекції з дисципліни

Цивільний захист

для студентів очної та заочної форми навчання

підготовка спеціалістів, магістрів за напрямами підготовки:

- маркетинг 7.03050701 8.03050701

- фінанси і кредит 7.03050801 8.03050801

- облік і аудит 7.03050901 8.03050901

- менеджмент 7.03060101 8.03060101

- екологія та охорона навколишнього середовища 7.04010601 8.04010601

- технологія зберігання і переробки зерна 7.05170101 8.05170101

- гідромеліорація 7.06010301 8.06010301

- агрономія 7.09010101 8.09010101

- технологія виробництва і переробки продукції тваринництва 7.09010201 8.09010201

- садово-паркове господарство7.09010303 

- процеси, машини та обладнання агропромислових підприємств 7.10010201 8.10010201

- ветеринарна медицини 7.11010102 8.11010102

Тема 2

Надзвичайні ситуації – класифікація, причини виникнення та складові системи їх моніторингу

Дніпропетровськ 2013

План лекції з дисципліни Цивільний захист для студентів усіх факультетів очної та заочної форми навчання. ДДАУ, Дніпропетровськ, 2013.

План лекцій може бути використаний при викладанні та вивченні дисципліни Цивільний захист.

Матеріали тексту лекцій можуть бути використані для проведення практичних і семінарських занять, а також для самостійного вивчення студентами.

Склав: ст. викладач                                                         Ю.Ф. Стаценко

Рецензенти: к.т.н., доцент                                               В.А. Шаломов

                к.т.н.                                                              Г.Г. Капленко

                ст. викладач                                                 А.Є. Самусєв

Методичні вказівки розглянуті та схвалені на засіданні кафедри «Безпека життєдіяльності»

Протокол № ___від___________2013р.

Зав. кафедри БЖД, професор                                    А.С. Бєліков  

Вступ

За даними ООН близько 1 мільярда чоловік, тобто (кожна шоста людина планети) постраждали від повені за останні 20 років.

Щорічно в нашій країні виникають НС природного і техногенного характеру, що призводить до загибелі великої кількості людей, с/г тварин та значних матеріальних збитків.

Так, за даними статистичного управління України в 2006 році відбулося 1719 НС, загинуло 517 осіб.

У зв'язку з частими стихійним лихом, аваріями і катастрофами, збільшенням їх кількості у багатьох регіонах України виникла ситуація серйозної загрози для населення, окремо для кожної людини, суспільства, навколишнього середовища і в цілому стабільності роботи економіки України.

Масштаби, характер руйнувань і кількість постраждалих людей залежить від:

- типу, масштабу і місця аварії, катастрофи або стихійного лиха;

- швидкості розвитку НС;

- особливості регіону;

- об'єктів господарювання та населених пунктів, які опинилися в районі НС. Таку ситуацію можна прирівняти до воєнних дій.

Для проведення рятувальних робіт необхідно залучення великої кількості людей і матеріальних ресурсів, а такий розвиток подій скорочує час на підготовку і проведення таких заходів.

Зменшення масштабів людських втрат і матеріальних збитків, попередження НС, ліквідація їх наслідків є найважливішою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади, всіх органів управління цивільного захисту.

Всі НС, які відбуваються на Україні, підлягають класифікації.

Питання 1. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій (НС) природного, техногенного, соціально-політичного і

Військового характеру

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 1988 р. № 1099 визначені терміни:

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітоотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели або можуть призвести до людських і матеріальних збитків.

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, яка створює на об'єкті, території та акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, устаткування та транспортних засобів, порушення виробничого, транспортного процесу або завдають шкоди екології.

Відповідно до розмірів і заподіяної шкоди аварії діляться на чотири групи:

1) - легкі (без жертв)

2) - середні (із загибеллю до 3-х осіб)

3) - важкі. Внаслідок яких:

- загинуло до 5-ти (п'яти) і травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновані основні конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, ділянки (розраховується цех, дільниця з чисельністю робочих 100 осіб і більше), випадки порушення технологічних процесів роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва, роботи цехів, ділянок, окремих об'єктів, падіння опор ліній електропередач.

4) - особливо важкі, внаслідок яких:

- загинуло 5-24 людини або травмовано від 10 до 100 чоловік;

- стався викид сильнодіючих, отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин на санітарно-захисну зону підприємств;

- збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш ніж в 10 разів;

- зруйновані будинки, споруди або основу конструкції об'єкту, що створило загрозу для життя і здоров'я значній кількості працюючих на підприємстві та населенню.

Катастрофа (від грец. переворот) - великомасштабна аварія або інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

За загальноприйнятою концепції катастрофи класифікуються за тяжкості:

1) - малі (з кількістю загиблих 25-100 га).

2) - середні (з кількістю загиблих 101-1 000 осіб, які потребують госпіталізації від 51 до 250 осіб).

3) - більше (з кількістю загиблих понад 1 000 чоловік і потребують госпіталізації більше 250 чоловік).

Небезпечне природне явище - подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю масштабами розповсюдження і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та екології.

Потенційно небезпечний об’єкт - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються і транспортуються небезпечні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні та транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, які створюють реальну небезпеку виникнення НС.

Надзвичайні ситуації можуть класифікуватися за наступними ознаками:

1 - ступінь раптовості: раптові (непрогнозовані) і очікувані (прогнозовані). Легше прогнозувати соціальну, політичну, економічну ситуації; складніше - стихійні лиха; своєчасне прогнозування НС і правильні дії дозволить уникнути значних втрат і в окремих випадках запобігати НС;

2 - швидкість поширення: НС може носити вибуховою, стрімкий, швидко поширений або помірний, плавний характер. До стрімким, найчастіше ставляться більшість військових конфліктів, техногенних аварій, стихійних лих. Щодо плавно розвиваються ситуації екологічного характеру.

3 - масштаб поширення. Залежно від територіального поширення, обсягах заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули розрізняють ЧОТИРИ РІВНЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ:

Надзвичайні ситуації загальнодержавного рівня - це НС, яка розвивається на території двох і більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, які перевищують можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, м. Києва та м. Севастополя) але не менше 1% обсягу витрат відповідного бюджету.

З кількістю потерпілих людей більше 300 людей загинуло більше 5 осіб. З зменшенням загального поголів'я худоби понад 40% від загального, загибеллю посівів с/г культур понад 40%.

Надзвичайні ситуації регіонального рівня - це НС, яка розвивається на території двох і більше адміністративних районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або загрожують перенесенням на територію суміжній галузі України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, які перевищують можливості окремого району, але не менше 1% обсягу витрат відповідного бюджету. З кількістю потерпілих людей від 50 до 500 осіб, загиблих від 3 до 5 осіб), з зменшенням загального поголів'я худоби від 20 до 40% загального, загибеллю посівів сільськогосподарських культур від 20 до 40%.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня - це НС, яка виникає на кордоні потенційно небезпечного об'єкта, загрожує розширенням самій ситуації або її вторинних наслідків в окрузі, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі коли для її ліквідації необхідні і технічні ресурси в обсягах, які власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менше 1% обсягу витрат відповідного бюджету. До НС місцевого рівня відносяться так же ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інші, які не входять до переліку - потенційно-небезпечних об'єктів. З кількістю потерпілих від 20 до 50 людей, загиблих 1-2 людини. З зменшенням загального поголів'я худоби від 10 до 20% загального, загибеллю посівів сільськогосподарських культур від 10 до 20%.

Надзвичайні ситуації об'єктового рівня - це НС, яка не падає в перераховані вище визначення, тобто така, яка розвивається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки її не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони. З кількістю потерпілих до 20 осіб, загиблим - одному. Зменшенням загального поголів'я худоби до 10% загального, загибеллю посівів с/г культур до 10%.

У разі якщо наслідки аварії (катастрофи) можуть бути віднесені до різних галузях або конкретних видів НС, остаточне рішення приймає комісія по волоссю техногенно-екологічної безпеки і НС на тому рівні, до якої належить ця ситуація.

Розглядаються по черзі всі критерії груп за Додатком до Положення про класифікацію НС «Загальні ознаки віднесення НС до відповідного рівня».

Так в сільському господарстві:

Населення (персонал) підприємств, жителі, пасажири і т.д.

4. - тривалість дії: по тривалості дії НС можуть носити тимчасовий характер або мати затяжний плин. Всі НС, в результаті яких відбувається забруднення навколишнього середовища, відносяться до затяжних;

5 - за характером НС: можуть бути навмисними (навмисними) і навмисними (ненавмисними); до навмисним слід віднести більшість національних, соціальних і військових конфліктів, терористичні акти та ін., стихійні лиха по характеру свого походження є ненавмисними; до цієї групи відносяться також більшість техногенних аварій і катастроф.

Існує безліч класифікацій НС через виникнення, безліч ще буде запропоновано, тому цей напрям в науці продовжує успішно розвиватися.

Для організації ефективної роботи з попередження НС, ліквідації їх наслідків, зниження масштабів витрат і збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти теорією виникнення катастроф.

Положення про класифікацію НС за характером походження подій, які обумовлюються виникненням НС на території

України розрізняються на чотири класи надзвичайних ситуацій.

- НС природного;

- НС техногенного;

- НС соціального політичного;

- НС військового характеру.    

Кожен клас НС ділиться на групи, які містять конкретні їх види

Надзвичайні ситуації природного характеру це:

- небезпечні літосферні (геологічні), метеорологічні, гідрологічні морські і прісноводні явища;

деградація ґрунтів (ґрунтів) і надр;

- природні пожежі;

- зміна стану повітряного басейну;

- інфекційні захворювання людей; с/г тварин;

- масове поразку с/х рослин хворобами і шкідниками;

- зміна стану водних ресурсів;

- зміна стану біосфери та ін.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру це:

- транспортні аварії (катастрофи);

- пожежі;

- неспровокованi вибухи або їх загроза;

- аварії з викидами (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин;

- раптове руйнування споруд та будинків;

- аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення;

- гідродинамічні аварії на греблях греблях та ін.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру це:

- ситуації, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного напрямки;

- здійснення або реальна загроза вчинення терористичного акту (озброєння напад, захоплення та утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку й телекомунікації, напад або загроза нападу на екіпаж повітряного або морського судна);

- крадіжка (загроза крадіжки або знищення суден;

- установка вибухових пристроїв в громадських місцях;

- крадіжка або захоплення зброї;

- виявлення застарілих боєприпасів та ін.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру це:

- ситуації, пов'язані з наслідками використання зброї масового ураження (ЗМУ);

- звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори поразки населення внаслідок руйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ з радіоактивним та токсичними речовинами;

- викидів нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин токсичних викидів нафтопродуктів, транспортних та інженерних комунікацій тощо. Як попередити виникнення НС?

Крім того, класифікація природних і техногенних НС може бути здійснена за іншими ознаками:

- загальної причини виникнення;

- увазі;

- наслідку;

- терміну і масштабом прояви.

Основними причинами виникнення НС на Україні є:

- надзвичайно техногенне навантаження територій;

- значний моральний і фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств України;

- погіршення матеріально - технічного забезпечення, зниження виробничої і технологічної дисципліни;

- незадовільний стан заощадження, утилізації та поховання высокотоксичных, радіоактивних та побутових відпочинку;

- ігнорування економічних факторів, вимог, стандартів;

- недостатня увага керівників відповідних органів державного управління з проведення комплексу заходів, спрямованих на попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру і зниження їх наслідків;

- відсутність сучасних систем управління небезпечними процесами;

- низька професійна підготовка персоналу і населення за дії в екстремальних умовах;

- дефіцит кваліфікованих кадрів;

- низький рівень використання прогресивних ресурсозберігаючих і екологосберігаючих технологій.

Які НС природного характеру відбуваються на Україні і в нашій області?

Питання 2. Надзвичайні ситуації природного характеру на Україні і

Дніпропетровської області

Стихійні лиха - це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічної ситуації з раптовим порушенням систем життєзабезпечення населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об'єктів господарської діяльності, що, у свою чергу, може призвести до аварій і катастрофа.

Причинами стихійного лиха можуть служити:

- швидке переміщення речовини (землетруси, зсуви);

- вивільнення внутриземной енергії (вулканічна діяльність, землетрусу);

- підвищення рівня води річок, озер і морів (повені, цунамі);

- вплив незвичайного вітру (урагани, торнадо, циклони);

Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви) можуть виникати в результаті діяльності людини, але частіше першопричиною стихійних лих служать сили природи.

Наслідки стихійних лих бувають досить важкими. Найбільшої шкоди завдають повені (40% загального утрати), урагани (20%), землетруси і посухи (по 5%), 10% загального утрати припадає на інші види стихійних лих.

Стихійні лиха є трагедією для будь-якої держави і, особливо, для тих районів, де вони виникають. В результаті стихійних лих страждає економіка країни, так як при цьому руйнуються виробничі підприємства, знищуються матеріальні цінності, гинуть люди. Крім того, стихійні лиха створюють несприятливі умови для життя населення, що може бути причиною спалахів масових інфекційних захворювань. Кількість постраждалих від стихійного лиха людей може бути досить значним, а характер поразок дуже різноманітним.

Фахівці в області безпеки діяльності, наводячи дані про втрати при стихійних лихах, припускають, що в майбутньому у зв'язку з ростом і концентрацією населення кількість жертв стихійних катастроф збільшитися в десятки разів.

За останні 20 років XX століття від стихійних лих в світі постраждало в загальній складності понад 800 мільйонів людей (понад 40 мільйонів чоловік в рік), загинуло більше 140 000 чоловік, а щорічний матеріальний збиток склав більше 100 млрд. доларів.

Непрямий екологічний збиток - забруднення навколишнього середовища при руйнуванні стихією підприємств, на яких використовуються або виробляються для здоров'я людей і природи матеріали.

Непрямий соціальний збиток проявляється в втрати довіри людей до здатності керівництва захистити їх від утисків, посилення соціальних розбіжностей.

Величина та співвідношення різних видів збитку залежить від наступних чинників:

- щільності населення;

- ступеня підготовленості суспільства і стихійних лих;

- характеру і технології об'єктів народного господарства.

У таблиці 1 наведено дані про наслідки стихійних лих за 1962-1992 роки.

Наслідки стихійних лих

Таблиця 1

У таблиці 2 наведені дані про середньорічний розрахунок збиток від стихійних лих природного характеру за період з 1988 по 1992 роки (у мільйонах доларів США).

Середньорічний розрахунковий збиток від стихійних лих

Таблиця 2

Протягом всієї історії існування людства люди піддалися природних небезпек. Перекази про найдавніших стихійних лихах дійшли до нас з глибини тисячоліть. Руйнування біблійних міст Содому і Гоморри сучасні вчені пояснюють землетрусом, що стався близько трьох тисячоліть тому на території сучасного Ізраїлю.

Стихійні лиха підрозділяють за часом протікання, на раптові (землетруси, урагани, смерчі, цунамі, торнадо), на тривалі (епідемії, посухи, повені, епізоотії).

З причин виникнення стихійні лиха підрозділені на природні (виверження вулканів, сильні коливання рівня моря, повені, урагани, сильна спека, сильні морози, заморозки). І антропогенні (зсуви, пилові бурі, ерозія). Багато стихійні лиха можуть виникнути і в результаті впливу природних сил і в результаті антропогенного впливу на навколишнє середовище (пожежі, пилові бурі, ерозія ґрунту, обвали, зсуви, лавини і т.д.).

Діяльність більшості порушень природного середовища, які стають стихійними найчастіше, вимірюються годинником або кількома цілодобово.

Багато стихійні лиха мають регіональний характер, оскільки одне і те ж природне явище може бути нормальним в одному районі і екстремальним в іншому. Наприклад, морози і снігопади зазвичай для Росії і Скандинавії, але у більш теплих країнах виявляються стихійними лихами, часто завдають значної шкоди. Збиток від стихійних лих може бути прямими або непрямими. Прямий збиток - це загибелі або травмування людей, різні руйнування. Визначення розміру прямого збитку не викликає утруднень. Оцінка непрямого збитку досить складне завдання.

Непрямий економічний збиток називається порушення нормального режиму господарської діяльності поза зоною руйнувань із-за порушення функціонування енергетичних, транспортних та інших комунікацій та підприємств-суміжників, а так само з-за непередбаченого відволікання коштів на відновні роботи.

Часто при аналізі виникнення стихійних лих не враховують соціально-економічні причини. Але не рідко природні явища виявляються небезпечними тоді, коли людина «підставляє» себе, свої засоби виробництва і природні ресурси. Стихійні лиха було б точніше назвати лихами природокористування, що викликаються як природними небезпеками, так і малою керованістю процесами економічного розвитку.

Можливі причини стихійних лих:

- застосування технологій виробництва і засобів життєзабезпечення, уразливих для впливу природних сил;

- вплив людини на середу, приумножающее її потенційні небезпеки;

- заселення свідомо небезпечних територій.

На Україні щорічно виникає до 300 НС природного характеру. В 2005 році від їх впливу:

- загинуло 83 людини;

- постраждало 1 787 людей.

На Україні можливе виникнення практично всього спектру небезпечних НС. До них відносяться: 1) Небезпечні літосферні (геологічні) явища:

- зсуви;

- обвали;

- осипи;

- просідання земної поверхні різного походження;

- землетрусу.

2) Небезпечні гидросферные (гідрологічні) явища:

- повені;

- повені;

- підвищення рівня ґрунтових вод.

3) Небезпечні атмосферні (метеорологічні) явища:

- урагани (штормові вітри);

- сильні снігопади;

- сильний град;

- сильна ожеледь;

- блискавки.

4) Природні пожежі лісових і торф'яних масивів.

5) Масові інфекційні захворювання людей і с/г тварин.

6) Захворювання рослин хворобами і шкідниками.

Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, пагорби, а також близьке розташування теплих морів обумовлює різновид кліматичних умов: від зайвої вологості в західному Поліссі - до посушливого в південній степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, горах Українських Карпат і Криму. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер для навколишнього природного сфери і населення.

Розглянемо НС природного характеру більш детально. Стихійні лиха литосферного (геологічного) характеру.

Землетруси

На Україні найбільш руйнівними землетрусами були:

- землетрус 1341 року, що охопило, крім Криму, велику область, при цьому водами Чорного моря була затоплена частина суші.

- наприкінці XV століття, коли землетрус обрушило гору і фортеця у Ялтинського мису, і спустіння Ялти тривало 70 років.

- землетрус 11 жовтня 1869 року з епіцентром в районі Судака силою 6 балів, яке охопило весь Крим, при цьому в Судаку і Таракташ були пошкоджені і зруйновано багато споруд, у тому числі і міцні генуезькі.

- землетрус 25 липня 1875 року силою 6 балів з епіцентром поблизу Севастополя викликало у нього пошкодження будинків, тріщини в інкерманських маяках і в куполі церкви Георгіївського монастиря.

- Ялтинські землетрусу 25 червня 1927 року 7 балів і 11 вересня того ж року - 8 балів. Руйнування піддалося 70% всіх будівель, матеріальний збиток склав 25 млн. рублів.

Землетрус - це сейсмічні явища, які виникають в результаті несподіваних зсувів і розривів у корі на великих глибинах Земної кори і більш глибоких шарах Землі або внаслідок вулканічних і обвальних явищ, коли на великі відстані передаються пружинні хвилі. Вогнище землетрусу знаходиться на глибині близько 60 км, а іноді на глибині до 700 км.

Залежно від причин і місця виникнення землетрусу діляться на:

- тектонічні;

- вулканічні;

- обвальні;

- моретрясения (цунамі).

Основними параметрами, які характеризують силу, і характер землетрусу є:

- інтенсивність енергії на поверхні землі;

- магнітуда (загальна енергія землетрусу);

- глибина вогнища.

У світі щорічно виникає близько 100 000 землетрусів.

У сейсмічно небезпечних районах України загальною площею 120 000 км сила землетрусів на поверхні Землі може скласти від VI до IV балів (по 12 бальною шкалою МSК-64) де проживає 11 млн. чоловік і розташовано близько 300 хімічних пожежонебезпечних об'єктів і густа мережа газо, нафти і продуктопроводів.

З цього Південний берег Криму сейсмоопасный. За останні два сторіччя зареєстровано 200 землетрусів від 4-7 балів.

Південно-Азовська сейсмоактивна зона виділена зовсім недавно. У 1987 році зафіксовано кілька землетрусів 5-6 балів.

Чи може бути руйнівний землетрус в Дніпропетровській області? За поглядами фахівців сейсморозвідки - немає.

Це пов'язано з особливістю земних пластів, на яких розташована частина північної, центральної і східної України (приблизно 1/3 площі), ми знаходимося на «українському щиті», це гранітний нерухомий ділянка планети, який не є джерелом коливального процесу. Дещо де він навіть виходить на поверхню, наприклад в районі парку ім. Шевченко.

Але небезпека для нас все-таки існує, зокрема можливі «точкові» руйнування техногенного характеру, винуватцем яких може стати навіть слабкий сейсмічний поштовх. Це обвали в гірських районах кар'єрних виробок, зсуви поблизу подтопливных старих будинків. Такі поштовхи можуть викликати «активність» земляних пластів, як це було на ж/м Тополя 6 червня 1997 року. 27 жовтня 2004 р о 23:40 у Дніпропетровській області відчувалося землетрусу (з епіцентром в Румунії) з силою 3-4 бали за шкалою МSК-64). Велика кількість людей відчувало і бачило: розхитування люстр, деренчання посуду, тремтіння меблів, у багатьох машинах на вулиці спрацьовувала охоронна сигналізація. Чергові МНС України в області передали повідомлення: «Не проявляти паніки і взявши з собою документи і цінні речі вийти на вулицю».

Домашня кішка журналіста, який писав статтю про землетрус, вночі) за годину до його початку знайшла притулок під ванною і відмовлялася виходити з укриття, навіть, незважаючи на улюблений «Віскас». Його знайомий розповів, що у нього «румунське ПП» вивело тарганів. Інших комах спішно покинули «небезпечну квартиру». Деякі втім, вже до ранку повернулися «додому».

Інженерно-сейсмічна оцінка визначає, що в деяких районах України від 30 до 50% будівель не відповідають сейсмічному рівня. Ще на стадії проектування необхідно розрахувати сейсмічну небезпека місцевості, проаналізувати характер і руйнівну силу найбільш частих стихійних лих, суворо дотримуватися будівельним нормам і правилам.

Частково ці заходи можна провести під час реконструкції або виконання інших ремонтно-будівельних робіт.

Необхідно також забезпечити запас продуктів, медикаментів підготувати сили для рятувальних та інших невідкладних робіт. Важливо, щоб кожна людина знала і вмів діяти в умовах ЧС, психологічно був підготовлений до будь-якої ситуації вдома і на роботі.

У Японії, де часто трапляються землетруси, проводяться профілактичні заходи, у тому числі й психологічна підготовка. Всіх жителів, включаючи дітей, навчають правил поведінки в НС.

Зсуви

Вони можуть виникати на всіх схилах з крутизною від 20°С у будь-яку пору року. Швидкість руху зсуву становить від 0,06 м/рік до 3 м/секунду.

Зсуви це зміщення мас гірських порід вниз по схилу, яке

Виникає через порушення рівноваги.

Зсуви виникають за порушення соковитості гірських порід внаслідок:

- вивітрювання;

- вимивання опадів і підземними водами;

- неразумнее господарської діяльності людей тощо.

Тільки швидкі зсуви можуть завдавати катастрофи з людськими жертвами. Обсяг порід, смещаемый при обвалах буває в межах від сотень до багатьох мільйонів кубічних метрів. Надзвичайні вогнища зсувів на території України зафіксовано на правобережжя Дніпра, Чорноморському узбережжі, в Закарпатській і Чернівецькій областях.

На Україні в 1990 р було зафіксовано 15 000 зсувних ділянок, у 2000 р. - 18 000 тис., в 2006 р. - 20 000 тис.

Зсуви на території Західної України, узбережжі Чорного і Азовського морів (вони на 50% освоєних площ на схилах з глинистим ґрунтом і суглинків), за останні 30 років їх кількість збільшилася в 5 разів. Найбільші у Закарпатській, Івано-Франківської, Чернігівській, Миколаївській, Одеській, Харківській, в Криму і останнім часом у Дніпропетровській області. У Кримських горах зсуви блокові і лінійні довжиною 0,5-2,5 км, завширшки 0,3-1,5 км. На території с/г діяльності в Прикарпатті, Криму, Донбасі, Одеській, Дніпропетровській, Хмельницькій, у південних і південно-західних регіонах, Дунай, Південний Буг.

Частіше відбуваються зсуви видавлювання (розміром до 5 км) і зсувні потоки.

У районах активної господарської діяльності, таких як Прикарпатті, Крим, Донбас, Одеська, Львівська, Хмельницька і ін. промислові і огламирации зафіксовано в 2008 році, 138 000 зсувів.

На каскаді Дніпровських водосховищ на узбережжі Азовського і Чорного морів поширені зсуви запливання і фронтальні, які існують на узбережжі Азовського і Чорного морів. На морських узбережжях України довжиною 2 630 км виявляються процеси руйнування званої абразією - це руйнування берега (морів, водосховищ, озер) хвилями прибою.

Біля берегів Криму щорічно знищується - 22 га між дельтами Дунаю і Криму - 24 га. У північній частині Азовського моря - 19 га. Їй піддається 60% берегів Азовського і 30% Чорного моря. Швидкість абразії становить у середньому 13-42 м/рік.

Основними причинами посилення темпів руйнування морських берегів є:

1) Природні фактори - пов'язані з тектонічними зануреннями Південного Приазов'я;

2) Антропогенні. До яких відносяться:

- твердого регулювання стоку води річок;

- забруднення водних басейнів і пов'язане з ними зниження продуктивності річок;

- безсистемне будівництво берегової смуги і кіс;

- будівництво берегозахисних споруд, які не мають характер наявності гідродинамічних процесів;

- використання малоефективних або явно шкідливих берегозакрепляющих коштів і конструкцій;

- відступ від запланованих рішень;

- безконтрольний вивіз піску з кіс;

- порушення протизсувних режимів при будівництві терас і інші шкідливі наслідки господарської діяльності людей на узбережжі.

На 60% території України розвиваються карстові процеси. Це провалювання земної поверхні. У землі виникають тріщини, в які провалюються будівлі, споруди, транспорт. Це явище карбонатного, сульфатного і соляного карсту. Найбільші на території Волинської області, на площі - 594 км , Рівненській - 214 км .

У Дніпропетровській області відбуваються небезпечні геологічні процеси і явища. До большемасштабным можна віднести:

- зсуви;

- осідання;

- обвали;

- осипи;

- обвалення порід розробляються простором;

- ерозія і т.д.

Зсувні явища в області відбуваються в містах Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ і в селі Новоселиці Широківського району. Загальна площа зсувних територій в області становить 1 788,6 га, яка зажадає виселення 13 259 осіб, які проживають в 6 728 будинках.

Осідання, руйнування порід в штольнях Дніпро, області зберігаються в Кривому Розі, Жовтих Водах, Павлогорадському, Петропавлівському і Широківському районах.

Якщо на початку 90х років зсувних ділянок в м. Дніпропетровську було -17, зараз близько - 150. Понад 50 ділянок вимагають безотложных заходів.

Правобережна частина Дніпропетровська суцільно «виткана» з пагорбів і балок. 14 000 гектарів, 1/3 території міста має посадковими властивостями, так званих «лесових ґрунтів» але «лесові породи» у своєму природному, сухому стані - надійні і міцні. Зсув - це розплата за нашу безгосподарність, за варварське ставлення до нашого житлового фонду (засмічення стоків води, проривами труб).

Дніпропетровському водоканалу 135 років. Щорічно на кожному з 1 767 км трубопроводу (водопроводу) трапляється не менше 3-х проривів, 4 904 аварії в 2008 р. Реальні втрати води досягають 40-45%.

В області підтоплено ґрунтовими водами 554 сільських населених пункти (з 1445 сільських населених пунктів Дніпро, області) на площі 25 000 га, де проживає близько 75 000 жителів, а також 43 міста та селища міського типу загальною площею 27,8 га. Найбільш складна обстановка склалася в містах Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Павлоград, Новомосковськ, Нікополь, Марганець, Синельникове і в Апостольському, Солонянському і Широківському районах.

Підвищення рівня ґрунтових вод на 70% - результат діяльності людей (скидання води, розорювання берегів річок, загружение дорогами і будівлями підземних річок).

Службам інженерної частини міст не вистачає ні сил, ні коштів навіть на прогнозування розвитку зсувних і посадкових процесів в повному їх прояві. Щоб знизити різко піднявся за останні роки рівень ґрунтових вод, необхідно чистити зливові колектори не менше 4-х раз на рік. На це потрібні чималі гроші, яких у комунальників немає.

Тому забиті брудом водостоки, як правило, невода, коли на місто обрушується рясний дощ. Вода промиває нові шляхи і, змішуючись з ґрунтом, утворює рухливі зсуви.

Сьогодні «Гарячими» точками обвалів у р. Дніпропетровські є: