Основні функції суб'єктів забезпечення цивільного захисту

Основними функціями суб'єктів забезпечення ЦЗ, в залежності від завдань, уповноважень і компетентності у сфері ЦЗ є:

- збір, обробка, аналіз, обмін і дача інформації з питань ЦЗ;

- створення і підтримка в постійній готовності сил оповіщення

- оперативне оповіщення органів управління, сил цивільного захисту, підприємств і населення про загрозу або виникнення НС, про небезпеки, які виникають під час ведення бойових дій або внаслідок цих дій;

- своєчасне достовірне інформування про зупинку, яка позначається, та заходи, які здійснюються для попередження НС та її ліквідації;

- організація та здійснення радіаційного, хімічного, інженерної, біологічної, медичної та психологічної захисту населення і території від НС;

- евакуація населення й майна в безпечні райони

- укриття населення в захисних спорудах ЦЗ;

- забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя в районах виникнення НС;

- забезпечення населення засобами колективного та індивідуального захисту;

- проведення заходів світломаскування та інших видів маскування;

- моніторинг і прогнозування НС;

- облік і ведення державних реєстрів потенційно небезпечних об'єктів на Україні, об'єктів підвищеної небезпеки на Україні, потенційно небезпечних ділянок території на Україні

- планування заходів ЦЗ;

- створення сил ЦЗ та забезпечення їх постійної готовності до дій за призначенням;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних і фінансових резервів, необхідних для збереження, ліквідації НС, а також навчання сил ЦЗ;

- навчання населення діям в НС та способам захисту від небезпек, які виникають під час ведення воєнних дій або в наслідок цих дій

- зменшення на об'єктах економіки запасів небезпечних хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин;

- забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

- розробка і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки у воєнний час;

- організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері ЦЗ;

- здійснення державної експертизи, сертифікації, стандартизації, ліцензування та дозвільної діяльності у сфері ЦЗ в порядку, передбаченому законодавством;

- здійснення запобіжних заходів з питань ЦЗ на потенційно небезпечних об'єктах і об'єктах підвищеної небезпеки на період фінансово-економічних складностей у їх діяльності;

- проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації НС, а також у разі виникнення небезпеки для населення під час ведення воєнних дій або наслідків цих дій;

- ліквідація пожеж, в т.ч. таких, які виникають під час ведення воєнних дій або наслідок цих дій;

- надання внаслідок НС, а також під час ведення воєнних дій, або внаслідок цих дій, медичної допомоги постраждалому населенню, організація його лікування та проведення санітарно-протиепідемічних заходів, надання першої допомоги;

- здійснення заходів соціального захисту населення, постраждалого внаслідок НС, проведення гуманітарних акцій;

- організація та здійснення заходів життєзабезпечення постраждалого населення під час НС, а також під час військових дій або наслідку цих дій;

- санітарна обробка людей і спеціальна обробка одягу, техніки, обладнання, будівель, споруд, території, які були заражені радіоактивними, хімічними та біологічними речовинами;

- участь у заходах щодо розшуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів, що залишилися після ведення воєнних дій;

- охорона громадського порядку в районах, які постраждали під час ведення воєнних дій або наслідку цих дій, а також у наслідку НС техногенного та природного характеру;

- відновлення робіт об'єктів життєзабезпечення комунальних ліній;

- поховання трупів людей і тварин;

- визначення та затвердження статусу нейтральних зон на території держави, забезпечення виконання в таких зонах вимог згідно Женевської конференції про захист жертв війни від 12.08.1949р.;

- підготовка та кваліфікація рятувальників, пожежних та інших працівників, які беруть участь у ліквідації НС, в т.ч. навички надання першої медичної допомоги, створення для цього необхідних матеріально-фінансових ресурсів;

- підготовка керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань ЦЗ;

- забезпечення постійної готовності сил і засобів ЦЗ до дій в умовах воєнного стану та в особливий період;

- забезпечення підготовки органів управління і сил ЦЗ дій у НС;

- розробка та виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на попередження НС і захист населення і території від них;

- науково-технічне забезпечення заходів ЦЗ, впровадження науково-технічної продукції для забезпечення заходів ЦЗ;

- розробка законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері ЦЗ;

- участь у заходах міжнародної взаємодії у сфері ЦЗ;

- інші функції, у відповідності з основними завданнями ЦЗ;

Розподіл за обсягами і відповідальність за виконання завдань і функцій ЦЗ здійснюється територіями, галузевими та виробничими принципами.

Додаток 4

Обов'язки підприємств, організацій та установ з питань

Цивільного захисту

Підприємства, установи та організації зобов'язані:

- створювати підрозділи з питань ЦЗ або призначати спеціальних штатних або не штатних осіб з питань ЦЗ;

- створити відділення функціональних підсистем єдиної державної системи ЦЗ та здійснювати управління ними;

- забезпечувати, в разі необхідності, своїх робітників засобами індивідуального захисту;

- розміщувати інформацію про заходи безпеки та відповідного проведення у випадках виникнення аварій;

- організувати, у разі потреби, під час виникнення на підприємстві НС, проведення евакуаційних заходів;

- створити на об'єкті сили ЦЗ, підрозділи пожежної охорони та необхідну для її функціонування матеріально-технічну базу та забезпечити їх готовність до практичних дій;

- створити документацію страхового фонду;

- провести оцінку ризиків виникнення НС на об'єкті, провести заходи щодо недопущення перевищення ризиків вище прийнятних;

- здійснити навчання працівників з питань ЦЗ, в т.ч. окремо правилами пожежної безпеки, регулярно проводити їх тренування;

- здійснити ідентифікацію об'єктів щодо виявлення серед них потенційно небезпечних та об'єктів підвищеної небезпеки, паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів та контроль за станом техногенної небезпеки;

- забезпечити виконання вимог законодавства посадових осіб, органів державного контролю з питань ЦЗ;

- розробити плани локалізації та ліквідації аварій, плани заходів щодо їх запобігання, робочі документи, посадові інструкції та інші організаційно-розпорядчі документи, що стосуються забезпечення техногенної безпеки та діям в НС, проводити періодично тренування і навчання;

- складати угоди для постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування державними аварійно-рятувальними службами і формуваннями, якщо воно не передбачене законодавством;

- створювати за необхідності системи раннього виявлення НС та оповіщення персоналу і населення у разі їх виникнення;

- впроваджувати інженерно-технічні заходи ЦЗ, які знижують ступінь ризику виникнення НС, нести пов'язані з цим матеріальні та фінансові втрати;

- забезпечити вільний доступ керівних осіб, органів державного нагляду з питань ЦЗ та пожежної безпеки для здійснення державного нагляду і проведення по ЦЗ в умовах дотримання порядку;

- забезпечити вільний доступ аварійно рятувальних служб, підрозділів пожежної охорони для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією НС;

- створити, з погодженням з центральними та місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони належать або територіально розташовані, фонд захисних споруд ЦЗ (способів колективного захисту) для укриття працюючих і персоналу;

- забезпечити підтримання вимог і законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення та підтримання захисних споруд ЦЗ у стані готовності до використання за призначенням;

- здійснювати облік захисних споруд ЦЗ, які знаходяться на балансі (утриманні);

- дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного, протівоепіфітотичного режиму;

- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх виконання;

- підтримувати у справному стані спеціальну пожежну техніку, обладнання та засоби протипожежного захисту, не допускати їх використання не за призначенням;

- виконувати інші задачі і заходи у сфері ЦЗ.

Додаток 5

Термінологічний словник

ОСНОВНІ ЗАСТОСОВАНІ СКОРОЧЕННЯ:

АІУС- автоматизована інформаційно-управляюча система

АРР - аварійно-рятувальні роботи

АХНР - аварійна хімічно-небезпечна речовина

ВР - вибухові речовини

ЗС - Збройні сили

ШСЗ - штучний супутник Землі

ЛА - літальний апарат

НАТО - Північноатлантичний союз

НРБ - норми радіаційної безпеки

ОР - отруйні речовини

НХР - небезпечна хімічна речовина

ПРС - пошуково-рятувальна служба

РР - радіоактивні речовини

СНІП- будівельні норми і правила

ФП - фізичні поля

ХЗ - хімічна зброя

НС - надзвичайна ситуація

А

АБРАЗІЯ, процес руйнування хвилями і прибоєм берегів морів, озер і водоймищ. Виникає при крутості вихідного укосу прибережної частини дна більш 0,01; спостерігається також по берегам усіх водойм і водотоків від хвиль, що піднімаються пропливаючими мимо моторними судами.

АВАРІЙНО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНА РЕЧОВИНА ІНГАЛЯЦІЙНОЇ ДІЇ, аварійно хімічно небезпечна речовина, при викиді (розливі) якої може відбутися масова поразка людей інгаляційним шляхом.

АВАРІЙНО ХІМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНА РЕЧОВИНА (АХНР), небезпечна хімічна речовина, яка застосовується в промисловості і сільському господарстві, при аварійному викиді (розливі) якої може відбутися зараження навколишнього середовища у вражаючих живий організм концентраціях (токсодозах).

АВАРІЙНА ОБСТАНОВКА, сукупність факторів і умов, що склалися в результаті аварії, що відбулася, на стаціонарному об'єкті, на транспорті чи в населеному пункті.

АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ НА ЯДЕРНІЙ УСТАНОВЦІ, стан ядерної установки, що характеризується порушенням меж безпечної експлуатації, але не перейшов в аварію.      

АВАРІЙНА СИТУАЦІЯ, 1) сполучення умов і обставин, що створюють аварійну обстановку, положення; 2) інцидент утрати процесу керування джерелом іонізуючого випромінювання, що міг привести, але не привів до незапланованош опромінення людей чи радіоактивному забрудненню навколишнього середовища.

АВАРІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ, середовище, утворене дією руйнівних сил (факторів) на об'єкти в зоні НС.

АВАРІЙНИЙ ВИБУХ, вибух, що відбувся в результаті порушення технології виробництва, помилок обслуговуючого персоналу або помилок, допущених при проектуванні.

АВАРІЙНИЙ ВИКИД, ненавмисний викид забруднюючих речовин у навколишнє середовище (воду, грунт, атмосферу) у результаті аварій на технічних системах, очисних спорудженнях тощо.

АВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ, комплекс (підсистема) спеціальних пристроїв, призначених для своєчасного реагування на відхилення від установлених параметрів роботи системи потенційно небезпечних об'єктів і швидкого (як правило, в автоматичному режимі) усунення чи недопущення причин і передумов виникнення НС.

АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНІ РОБОТИ, дії по порятунку людей, матеріальних і культурних цінностей, захисту природного середовища в зоні . НС, локалізації НС чи доведенню, до мінімально можливого, рівня впливу характерних для них небезпечних факторів. Характеризуються наявністю факторів, що загрожують життю і здоров'ю людей, які проводять роботи і вимагають спеціальної підготовки, екіпірування й оснащення.

АВАРІЯ МОРСЬКОГО (РІЧКОВОГО) ОБ'ЄКТА, небезпечна техногенна подія на морському (річковому) об'єкті, що представляє загрозу життю і здоров'ю людей або приводить до ушкодження корпуса морського (річкового) об'єкта чи його устаткування, до втрати мореплавності або до ушкодження морським (річковим) об'єктом берегового спорудження і забрудненню навколишнього природного середовища, для ліквідації чи локалізації якої потрібна допомога пошуково-рятувальних і інших спеціальних сил і засобів.

АВАРІЯ НА АЕС, порушення встановленого (штатного) режиму роботи ядерної установки, при якому відбувся вихід радіоактивних матеріалів і/чи іонізуючого випромінювання у кількостях, що призводять до значного опромінення персоналу, населення і радіаційному забрудненню навколишнього середовища.

АВАРІЯ НА МАГІСТРАЛЬНОМУ ТРУБОПРОВОДІ, аварія на трасі трубопроводу, пов'язана з викидом і виливом під тиском небезпечних хімічних чи пожежовибухонебезпечних речовин, що приводить до виникнення НС. У залежності від виду продукту, що транспортується, виділяють аварії на газопроводах, нафтопроводах і продуктопроводах.

АВАРІЯ НА ПІДЗЕМНОМУ СПОРУДЖЕННІ, небезпечна подія на підземній шахті, гірському виробленні, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері, пов'язана з раптовим повним чи частковим руйнуванням споруджень, що створює загрозу життю і здоров'ю людей, які знаходяться в них, і/або приводить до матеріального збитку.

АВАРІЯ, руйнування споруджень і/або технічних пристроїв, неконтрольований вибух і/або викид небезпечних речовин. Велика аварія (як правило, з людськими жертвами) є катастрофою.                                                                        

АВІАЦІЙНА КАТАСТРОФА, небезпечна подія на повітряному судні, у польоті чи процесі евакуації, яка призвела до загибелі чи пропажі без звістки людей, заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень, руйнування чи пошкодження судна і розміщених на ньому матеріальних цінностей.

АВІАЦІЙНО-КОСМІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, використання, інформаційних каналів зв'язку для одержання аерофотознимків чи супутникової відеоінформації з різних географічних регіонів про виникнення й еволюцію небезпечних метеорологічних явищ і процесів.

АВТОМАТИЗОВАНА СИСТЕМА, сукупність взаємозалежних систем і засобів зв'язку, оповіщення й автоматизація керування, що забезпечують автоматизоване виконання задач, покладених на систему, і є складовою частиною місцевої підсистеми автоматизованої інформаційно-керуючої системи.

АЕРОФОТОЗНІМАННЯ, (аерофотографування, повітряне фотографування), фотографування місцевості й окремих об'єктів з літальних апаратів.

АКУСТИЧНА ПОРАЗКА, така, що уражає об'єкти енергією акустичних випромінювань, які призводять до втрати здатності об'єктів до заданого функціонування (виконанню поставлених задач).

АКЦІЯ ТЕРОРИЗМУ (карне законодавство), здійснення вибуху, підпалу чи інших дій, що створюють загрозу загибелі людей, заподіяння значного майнового збитку, або настання інших суспільно-небезпечних наслідків, якщо ці дії зроблені з метою порушення суспільної безпеки, лякання населення або створення впливу на прийняття рішень органами влади, а також загрозу здійснення зазначених дій у тих же цілях.

АЛЬФА-ВИПРОМІНЮВАННЯ, вид іонізуючого випромінювання - потік позитивно заряджених часток (а-часток), що виникають при радіоактивному розпаді і ядерних реакціях. Проникаюча здатність А.-в. невелика (затримується паперовим аркушем). Небезпечне влучення джерел А.-в. до організму з їжею чи повітрям через ушкодження шкіри.

АНАЛІЗ НЕБЕЗПЕКИ, процедура виявлення потенційних подій, яка тягне за собою реалізацію небезпеки; аналіз механізмів подібних подій, імовірності їхнього виникнення; визначення вразливості територій і ступеня ризику для суспільства.

АНАЛІЗ РИЗИКУ, процес визначення загроз безпеки системи й окремих її компонентів, визначення їх характеристик і потенційного збитку, а також розробка мір захисту.

АНТРОПОГЕННА АВАРІЯ, небезпечна подія на об'єктах економіки із загрозою для життя і здоров'я людей, прямо чи побічно викликана недоліками (помилками) у діяльності людини.

АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ, забруднення, що виникає в результаті діяльності людей, у тому числі їх прямого чи непрямого впливу на інтенсивність природного забруднення.

Б

БАНК ДАНИХ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, інформаційно- довідкова система, що містить накопичену постійно поповнювану і підтримувану в робочому стані сукупність зведень про можливі НС або ті, що відбуваються.

БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, стан захищеності населення, об'єктів економіки і навколишнього природного середовища від небезпек у НС. Розрізняють безпеку за видами (промислова, радіаційна, хімічна, сейсмічна, пожежна, біологічна, екологічна), за об'єктами (населення, об'єкт економіки і навколишнє природне середовище) і основним джерелам НС.

БЕЗПЕКА ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ (УСТАТКУВАННЯ), властивість виробничого процесу (устаткування) зберігати відповідність вимогам безпеки праці при виконанні заданих функцій в умовах, установлених нормативно - технічною документацією.

БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ, стан процесу дорожнього руху, що відбиває ступінь захищеності його учасників і суспільства від дорожньо- транспортних випадків і їх наслідків.

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, 1) сприятливий, нормальний стан навколишнього середовища життя людини - умов праці і навчання, харчування і відпочинку, при яких знижена можливість виникнення небезпечних факторів, що загрожують його здоров'ю, життю, майну, законним інтересам; 2) навчальна дисципліна, що дає знання, навички й уміння забезпечення власної безпеки і виживання в несприятливих чи загрозливих умовах.

БЕЗПЕКА ІНФОРМАЦІЇ, стан захищеності інформації від випадкового чи навмисного доступу людей, що не мають на це права, її одержання, розкриття, модифікація чи руйнування.

БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ, стан захищеності людини як індивідуума і члена суспільства, його права на життя і здоров'я.

БЕЗПЕКА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, стан захищеності навколишнього середовища від шкідливих антропогенних і природних впливів.

БЕЗПЕКА НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ, стан захищеності життя і здоров'я людей, їх майна і середовища від небезпек у НС.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ, стан умов праці, при якому виключений вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

БЕЗПЕКА ТЕРИТОРІЇ, забезпечення безпечного і стійкого розвитку території, життя і здоров'я населення, що проживає на ній в умовах можливих зовнішніх і внутрішніх загроз. Досягається комплексом правових, організаційних, технологічних, інженерно-технічних і інших мір у залежності від можливих конкретних загроз.

БЕЗПЕКА, стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Безпека є найважливішою потребою людини поряд з його потребою в їжі, воді, одязі, житлі, інформації. Ця загальнонаукова категорія виступає інтегральною формою вираження життєздатності і життєстійкості різних об'єктів конкретного світу у внутрішній і зовнішній політиці, обороні, економіці, екології, соціальній "політиці, здоров'ї народу, інформатиці, технології й ін.

БЕЗПЕЧНИЙ РІВЕНЬ ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН, гігієнічні нормативи припустимого вмісту хімічних речовин в об'єктах навколишнього середовища.

БЕТА-ВИПРОМІНЮВАННЯ, електронне чи позитронне корпускулярне іонізуюче випромінювання з безупинним енергетичним спектром, що випускається при ядерних перетвореннях. Відомо близько 1500 бета - радіоактивних ізотопів. Велика кількість їх утвориться при ядерному вибуху і під час роботи ядерних реакторів. При зовнішньому опромінюванні організму Б.-в. уражає лише поверхневі тканини, при влученні ізотопів усередину може виникнути променева хвороба.

БІОЛОГО-СОЦІАЛЬНА НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ, стан, при якому в результаті виникнення джерела біологічно-соціальної НС на визначеній території порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, існування сільськогосподарських тварин і проростання рослин, виникає загроза житло і здоров'ю людей, широкого поширення інфекційних хвороб, втрат сільськогосподарських тварин і рослин.

БІОЛОГІЧНА АВАРІЯ, аварія, що супроводжується поширенням небезпечних біологічних речовин у кількості, що створює загрозу житло і здоров'ю людей, тварин і рослин, що наносять збиток навколишньому природному середовищу.

БІОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, стан захищеності людей, сільськогосподарських тварин і рослин, природного середовища від небезпек, викликаних джерелом біологічно-соціальною НС.

БІОЛОГІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ, привнесення в екосистему і розмноження в ній далеких для неї видів організмів. Забруднення мікроорганізмами називають також бактеріологічним чи мікробіологічної.

БІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ, комплекс мір, що дозволяють обмежити біологічне враження.

В

ВЕТЕРИНАРНА ЛАБОРАТОРІЯ, установа в системі державної ветеринарної служби, що займається встановленням лабораторного діагнозу хвороб тварин, виявленням хворих сільськогосподарських тварин, причин їхньої загибелі, шляхів виникнення і поширення інфекційних хвороб, визначенням якості і нешкідливості продуктів і сировини тваринного походження, кормів і води.

ВЕТЕРИНАРНА ОБСТАНОВКА, фактори та умови, що характеризують ветеринарний стан у смузі дій об'єднання (з'єднання, частини); складова частина тилової обстановки. В.о. включає: епізоотичний стан території; ветеринарно-санітарний стан об'єктів продовольчої служби і військової торгівлі; наявність поранених і хворих тварин; стан сил і засобів ветеринарної служби; можливість використання місцевих ресурсів для ветеринарного забезпечення і його особливості. Зведення про В.о. одержують від ветеринарної розвідки й інших джерел.

ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНИЙ НАГЛЯД, система контролю виконанням ветеринарно-санітарних правил і проведенням протиепізоотичних заходів, спрямованих на захист сільськогосподарських тварин від інфекційних хвороб і попередження зараження людей від них.

ВЗРИВОБЕЗПЕКА, стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху, чи у випадку його виникнення запобігається вплив на людей викликаних ним небезпечних і шкідливих факторів і забезпечується , збереження матеріальних цінностей.

ВИБУХ, швидкоплинний процес фізичних і хімічних перетворень речовин, що супроводжується звільненням значної кількості енергії в обмеженому обсязі, у результаті якого в навколишнім просторі утворюється і поширюється ударна хвиля.

ВИБУХОВА ХВИЛЯ, область стиснутої продуктами вибуху середовища, що поширюється від місця вибуху з надзвуковою швидкістю. На зовнішній межі цієї області, що представляє собою фронт ударної хвилі, середовище стрибком переходить у стан руху з більш високими тиском, щільністю і температурою. На визначеній відстані В.х. перетворюється в звукову (чи пружну хвилю у твердому середовищі), що поширюється з характерної для даного середовища швидкістю звуку. Найважливішими характеристиками В.х. є максимальний надлишковий тиск і тривалість його дії у фронті, питомий імпульс фази стиску і розрядження.

ВИДИ ВПЛИВУ НА ЛЮДИНУ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ, механічні травми (переломи, рани, вивихи, синдром тривалого натиснення); радіаційний вплив (зовнішнє опромінення, інкорпорація радіонуклідів); термічний вплив (опіки і відмороження); психологічна травма; вплив токсичних речовин (хімічні отруєння, хімічні опіки); вплив електричного струму.

ВИКИД БІОЛОГІЧНО ПРИПУСТИМИЙ, обсяг (кількість), що надійшов за одиницю часу в атмосферне повітря, водойми, грунт забруднюючих речовин і інших шкідливих впливів на природне середовище, перевищення яких веде до несприятливих наслідків як для середовища, так і для її мешканців.

ВИКИД НЕБЕЗПЕЧНОЇ ХІМІЧНОЇ РЕЧОВИНИ, вихід за короткий проміжок часу з технологічних установок, ємностей для збереження чи транспортування НХР в кількості, здатному викликати хімічну аварію.

ВИКИД, короткочасне (разове) за визначений час надходження в навколишнє середовище будь-яких забруднюючих речовин чи надлишкового тепла з газами, що відходять.

ВИМІРНИК ДОЗИ, дозиметр, прилад для виміру сумарної дози іонізуючого випромінювання, отриманої людиною за час перебування на радіоактивно зараженій місцевості. Розрізняють військові й індивідуальні.

ВІДНОВЛЕННЯ КЕРУВАННЯ В НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ, заходи щодо коректування планів дій, відновленню зв'язку й організації взаємодії сил і засобів, що беруть участь у ліквідації НС.

ВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, комплекс заходів, спрямованих на одержання природних ресурсів у колишній кількості. Досягається за допомогою штучних мір після повного чи часткового виснаження цих ресурсів.

ВІДНОВЛЕННЯ ТЕРИТОРІЇ ПІСЛЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, планомірно проведені відповідними територіальними органами виконавчої влади відбудовні, ремонтно-відбудовчих і будівельних робіт, а також робіт з відбудови систем життєзабезпечення населення і соціально-реабілітаційні заходи на території, де була ліквідована НС.

ВІДТВОРЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, комплекс економічних, екологічних, технологічних, організаційних й ін. заходів щодо підтримки середовища життєдіяльності людини, тваринного і рослинного світу в межах, сприятливих для існування людини і його соціально-економічного розвитку.

ВІДХОДИ, залишки сировини, матеріалів, некондиційні і побічні продукти, використана готова продукція, яка втратила свої первісні споживчі якості, розташовані у визначених місцях за визначеними правилами, з наступним використанням, переробкою, ліквідацією, похованням; у залежності від джерела утворення розрізняють відходи споживання і відходи виробництва. Крім того, виділяються відходи небезпечні - відходи технологічної діяльності, що прийшли в непридатність хімічні продукти й ін., що наносять шкоду людині і екосистемам, а також відходи токсичні - відходи, що містять речовини, що при контакті з організмом людини (у побуті чи на виробництві) можуть викликати відхилення в стані здоров'я, що проявляється як у процесі контакту з відходами, так і в подальшому.

ВІЙСЬКОВА НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ, обстановка на визначеній території, акваторії, що склалася в результаті впливу засобів збройної боротьби сторін, при якій порушуються нормальні умови життєдіяльності людей, виникає загроза їхнього життя і здоров'я, наноситься збиток майну і навколишньому природному середовищу.

ВІЙСЬКОВИЙ КОНФЛІКТ, форма вирішення міждержавних чи внутрішньодержавних протиріч із двостороннім використанням військового насильства. Поняття "В.к." охоплює усі види збройного протиборства в соціально-політичних цілях, включаючи світові, регіональні, локальні війни і збройні конфлікти. У сучасному міжнародному праві терміни "В.к." і "війна" вживаються як синоніми.

 ВОДООХОРОННА ЗОНА, територія, що примикає до акваторії рік, озер, водойм й ін. поверхневих водяних об'єктів, на якій установлюється спеціальний режим господарської й інших видів діяльності з метою запобігання забрудненню, засміченню, засоленню і виснаженню водяних об'єктів, а також збереження середовища життя об'єктів тваринного і рослинного світу.

ВОДООЧИЩЕННЯ, технічне доведення якості води, що надходить у водогінну мережу, до встановлених нормативами показників.

ВОДОСКИД, гідротехнічне спорудження для пропуску води, що скидається з верхнього б'єфа щоб уникнути його переповнення.

І ВТОРИННА ХМАРА, хмара зараженого повітря, що утворюється в результаті випару розливу АХНР з підстилаючої поверхні.

ВТОРИННІ ВРАЖАЮЧІ ФАКТОРИ, явища і процеси, що виникають як наслідок дії основних (пфвиннтс) вражаючих факторів впливу на шодей, об'єкти і середовище при застосуванні супротивником ядерної, хімічної, біологічної й ін. зброї, а також при виникненні природних НС, аварій і катастроф. ДО В.в.ф. відноситься радіоактивне, хімічне, біологічне (бактеріологічне) зараження місцевості, зброї і військової техніки, запасів матеріальних засобів, продовольства і вододжерел, а також геофізичні зрушення, що викликають кліматичні, сейсмічні й інші аномалії. Найбільш небезпечні і довгостроково діючі В.в.ф. можуть виникнути в результаті руйнування АЕС, гребель гідроелектростанцій, великих об'єктів хімічної, газової, паливної й ін. видів промисловості.

ВУЗОЛ ЗВ'ЯЗКУ, організаційно-технічне об'єднання сил і засобів зв'язку, розгорнутих на пункті керування, які забезпечують обмін інформацією в інтересах органа керування.

ВУЛКАН, геологічне утворення, що виникає над каналами і тріщинами в земній корі, по яких на земну поверхню викидаються лава, попіл, гарячі гази, пари води й уламки гірських порід.

ВУЛКАНІЧНЕ ВИВЕРЖЕННЯ, Період активної діяльності вулкана, коли він викидає на земну поверхню розпечені чи гарячі тверді, рідкі і газоподібні вулканічні продукти і виливає лаву.

ВУЛКАНІЧНИЙ ЗЕМЛЕТРУС, слабке коливання земної поверхні, викликаний тремтінням стінок магмо провідних каналів при русі магми в процесі підготовки чи в момент вулканічного виверження.

Г

ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ (випромінювання), фотонне (електромагнітне) іонізуюче випромінювання, що випускається при ядерних перетвореннях чи анігіляції часток.

ГЕОЕКОЛОГІЯ, практичний розділ екології, що займається вивченням регіональних і глобальних змін компонентів природного середовища, обумовлених техногенним впливом; у конкретній практиці об'єктом вивчення геоекології є екосистеми чи їх складові частини: грунт, поверхневі і підземні води, приземна атмосфера і гірські породи.

ГЕОЛОГІЧНЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ЯВИЩЕ, подія геологічного походження чи результат діяльності геологічних процесів, що виникають у земній корі під дією різних природних чи геодинамічних факторів чи їхніх сполучень, що роблять чи можуть зробити вражаючі впливи на людей, сільськогосподарських тварин і рослини, об'єкти економіки і навколишнє природне середовище.

ГЕОПАТОГЕННА ЗОНА, зона, в якій тривале перебування приводить до розладу здоров'я і загибелі людей.

ГЕОФІЗИЧНЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ЯВИЩЕ, подія геофізичного походження чи результат процесів у літосфері, гідросфері, атмосфері Землі, що виникають під дією різних геофізичних факторів чи їхніх сполучень, що роблять чи можуть зробити вражаючі впливи на населення, сільськогосподарських тварин і рослини, об'єкти економіки і навколишнє природне середовище.

ГЕРБІЦИДИ, хімічні речовини, які застосовуються для знищення рослинності. Можуть бути вибіркової і суцільної дії. Застосовуються у вигляді емульсій, розчинів і порошків для знищення бур'янів, а у військових цілях, у т.ч. і в суміші з дефоліантами, - для знищення посівів, листя на деревах і т.п. Деякі Г. впливають і на живі організми.

ГІГІЄНА КАТАСТРОФ, науковий напрямок і область практичної діяльності, що вивчають санітарно-гігієнічні наслідки НС та розробляють принципи й організацію санітарно-гігієнічного забезпечення при їх ліквідації.

ГІГІЄНІЧНИЙ ДІАГНОЗ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ, висновок про санітарно-гігієнічний стан зони НС, що є підставою для організації і проведення заходів щодо збереження здоров'я і працездатності населення й учасників аварійно-рятувальних робіт при ліквідації НС.

ГІДРАВЛІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИЙ ОБ'ЄКТ, об'єкт при руйнуванні якого відбувається утворення хвилі прориву і зони катастрофічного затоплення території, у якій відбувається загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, ушкоджуються чи знищуються матеріальні цінності, а також наноситься збиток-навколишньому природному середовищу.

ГІДРОДИНАМІЧНА АВАРІЯ, аварія на гідротехнічній споруді, пов'язана з поширенням води з великою швидкістю і виникненням загрози техногенної НС.

ГІДРОДИНАМІЧНО НЕБЕЗПЕЧНІ ОБ'ЄКТИ, об'єкти, при руйнуваннях яких можливе утворення хвилі прориву і затоплення великих територій (греблі, дамби, зрівняльні резервуари й ін.).

ГІДРОЛОГІЧНА СТАНЦІЯ, установа, задачами якої є вивчення гідрологічного режиму на території її діяльності й оперативне обслуговування народного господарства.

ГІДРОЛОГІЧНЕ НЕБЕЗПЕЧНЕ ЯВИЩЕ, подія гідрологічного походження чи результат гідрологічних процесів, що виникають під дією різних природних гідродинамічних факторів чи їх сполучень, що роблять вражаючий вплив на людей, сільськогосподарські тварини і рослини, об'єкти економіки і навколишнє середовище (повені, селі, цунамі й ін.).

ГІДРОЛОГІЧНИЙ ПОСТ, пункт на водяному об'єкті, обладнаний пристроями і приладами для проведення систематичних гідрологічних спостережень.

ГІДРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ, науково обґрунтоване прогнозування очікуваного гідрологічного режиму.

ГІДРОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ, систематичні спостереження над гідрологічними елементами, найчастіше їх вимір.

 ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНА СЛУЖБА, система функціонально об'єднаних фізичних осіб, а також юридичних осіб, у т.ч. органів виконавчої влади, що здійснюють діяльність в області гідрометеорології і суміжних з нею областях (метеорології, кліматології, агрометеорології, гідрології, океанології, геліогеофізики), моніторинг навколишнього природного середовища, його забруднення, у т.ч. іоносфери і навколоземного космічного простору, представлення інформації про стан навколишнього природного середовища, його забруднення, про небезпечні природні явища.

ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, комплекс заходів проведених з метою всебічної оцінки елементів погоди, своєчасного виявлення небезпечних метеорологічних і гідрологічних процесів, оцінки їхнього можливого впливу на дії підрозділів і проведення заходів щодо захисту населення і ліквідації НС.

ГІДРОТЕХНІЧНІ СПОРУДЖЕННЯ, греблі, будинки гідроелектростанцій, водоскидні, водоспускні і водовипускні спорудження, тунелі, канали, насосні станції, судноплавні шлюзи, суднопідйомники; спорудження, призначені для захисту від повеней і руйнування берегів водойм, берегів і дна рукавів рік; спорудження (дамби), що огороджують сховища рідких відходів промислових і сільськогосподарських організацій; пристрої від розмивів на каналах, а також ін. спорудження, призначені для використання водяних ресурсів і запобігання шкідливого впливу вод і рідких відходів.

ГЛОБАЛЬНА (НАЦІОНАЛЬНА) НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ, НС, дія якої може спричинити чи спричинила людські жертви, збиток здоров'ю людей і навколишньому природному середовищу, матеріальні втрати і порушення умов життєдіяльності людей на такій території, що ліквідація її наслідків вимагає погоджених зусиль світового співтовариства.

ГЛОБАЛЬНА БЕЗПЕКА, захищеність системи міжнародних відносин і екологічної ситуації від загроз, здатних дестабілізувати обстановку у світі, викликати кризу загальнопланетного масштабу.

ГРАД, атмосферні опади у вигляді часточок щільного льоду діаметром від 5 мм до 15 см, звичайно разом зі зливами при грозі.

ГРІНПІС, міжнародна громадська організація захисників навколишнього середовища в Західній Європі й Америці; заснована в 1971 р. у Канаді, має відділення в 25 країнах. Бореться проти ядерних випробувань і радіаційної загрози, проти забруднення навколишнього середовища промисловими відходами, виступає в захист тваринного світу, морів й ін.

ГРОЗА, атмосферне явище, пов'язане з розвитком могутніх кучево- дощових хмар, що супроводжується багаторазовими електричними розрядами між хмарами і земною поверхнею, звуковими явищами, сильними опадами, нерідко з градом.

ГУМАНІТАРНА КАТАСТРОФА, подія з трагічними наслідками для життєдіяльності й існування населення у визначеному районі, регіоні, країні.

Д

ДЕЗАКТИВАЦІЯ, видалення чи зниження рівня радіоактивного забруднення з будь-якої поверхні чи з будь-якого середовища.

ДЕЗИНСЕКЦІЯ, процес знищення шкідливих комах, сільськогосподарських шкідників, здійснюваний фізичними, хімічними і біологічними методами.

ДЕЗИНФІКУЮЧІ РЕЧОВИНИ, хімічні речовини, що мають у невеликих концентраціях широкий спектр бактерицидної дії. Застосовуються для дезінфекції речового майна, приміщень, техніки й ін. Основні групи Д.р.: такі, що згортають білок. (Феноли і їхні похідні, спирти, солі важких металів й ін..) набрякання і розчинення білка (лугу, четвертинні амонієві підстави й ін.); окислювачі (галоїди, перекиси й ін.), а також альдегіди, силікати й ін.

ДЕЗИНФЕКЦІЯ, процес знищення чи видалення збудників інфекційних хвороб людини і тварин у зовнішньому середовищі фізичними, хімічними і біологічними методами.

ДЕМЕРКУРИЗАЦІЯ, видалення ртуті і п з'єднань фізико-хімічними або механічними способами з метою виключення отруєння людей і тварин.

ДЕРАТИЗАЦІЯ, профілактичні і винищувальні заходи щодо знищення гризунів з метою запобігання розносу інфекційних захворювань чи економічного збитку від них.

ДЕТОКСИКАЦІЯ, руйнування в зовнішньому середовищі токсинів, що представляють собою з'єднання бактеріального, рослинного і тваринного походження.

ДЖЕРЕЛО БІОЛОГО-СОЦІАЛЬНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, особливо небезпечна чи широко розповсюджена інфекційна хвороба людей, сільськогосподарських тварин і рослин, у результаті якої на визначеній території відбулася чи може виникнути біологічно-соціальна НС.

ДЖЕРЕЛО ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ, обмежена в просторі область, до якої можуть бути віднесені всі характеристики визначеного впливу на навколишнє середовище. Джерелом впливу може бути: точка викиду забруднюючої речовини; господарський чи природний об'єкт, щй виробляє забруднюючу речовину; регіон, звідки надходить забруднююча речовина (при далекому і трансграничному переносі).

ДЖЕРЕЛО ЗАБРУДНЕННЯ, 1) точка викиду речовини (труба і ін.); 2) господарський чи природний об'єкт, що виробляє забруднюючу речовину; 3) регіон, звідки надходять забруднюючі речовини (при далекому і трансграничному переносі); 4) позарегіональний фон забруднень, накопичених у середовищі (наприклад, у повітряному - СО , у водяному - його кислотність і т.п.).

ДЖЕРЕЛО ЗБУДНИКА ІНФЕКЦІЙНОЇ ХВОРОБИ, організм зараженої людини чи тварини, у якому йде природний процес збереження, розмноження і виділення в зовнішнє середовище збудника інфекційної хвороби.

ДЖЕРЕЛО НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, небезпечне природне явище, аварія чи небезпечна техногенна подія, широко розповсюджена інфекційна хвороба людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а також застосування сучасних засобів поразки, у результаті чого виникла чи може виникнути НС.

ДЖЕРЕЛО ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ, природний чи виробничий об'єкт, речовина, технічний пристрій і ін., специфічна діяльність чи особливі властивості яких потенційно містять підвищену небезпеку заподіяння шкоди життю і здоров'ю населення, сільськогосподарських тварин і рослин, природному і матеріальному середовищу.

ДЖЕРЕЛО ПРИРОДНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, 1) небезпечне природне явище чи процес, у результаті якого на визначеній території чи акваторії виникла чи може виникнути НС; 2) землетрус, вулканічне виверження, зсув, обвал, сель, карстове осідання в лісових грунтах, ерозія, переробка берегів, цунамі, лавини, повені, підтоплення, затор, шториовни нагін води, сильний вітер, смерч, курна буря, суховій, сильні опади, посуха, заморозки, туман, гроза, природна пожежа.

ДЖЕРЕЛО ТЕХНОГЕННОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, небезпечна техногенна подія, у результаті якої на об'єкті, визначеній території чи акваторії відбулася техногенна НС. До небезпечних техногенних подій відносять аварії на промислових об'єктах чи на транспорті, пожежі, вибухи чи вивільнення різних видів енергії.

ДИВЕРСІЯ, дії спеціально підготовлених підрозділів (груп) чи окремих людей у тилу супротивника по руйнуванню комунікацій, вузлів і ліній зв'язку, виведення з ладу військових, промислових і ін. об'єктів, порушенню керування військами, знищенню живої сили і військової техніки, впливу на морально - психологічний стан військ і населення супротивника.

ДОЗА ЗАПОБІГАЮЧА, прогнозована доза внаслідок радіаційної аварії, що може бути відвернена захисними заходами.

ДОЗА ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ (ДОЗА ОПРОМІНЕННЯ), міра дії іонізуючого випромінювання в будь-якому середовищі. Розрізняють: поглинена доза, еквівалентна доза й експозиційна доза. Енергія, поглинена всією опроміненою масою, називається інтегральною (сумарною) дозою іонізуючого випромінювання.

ДОЗА СМЕРТЕЛЬНА, доза кількості речовини, що викликає смертельний результат.

ДОЗА ТОКСИЧНА, доза хімічної речовини чи токсину, що викликає поразку (захворювання), що не приводить до смертельного результату.

ДОЗИМЕТР, прилад для виявлення і прямого виміру експозиційної, поглиненої й еквівалентної дози іонізуючого випромінювання чи їх потужності.

ДОЗИМЕТРИЧНИЙ КОНТРОЛЬ, комплекс організаційних і технічних заходів щодо визначення доз опромінення людей, проведених з метою кількісної оцінки ефекту впливу на них іонізуючих випромінювань.

ДОЗИМЕТРИЧНИЙ ПРИЛАД, прилад для оцінки іонізуючих випромінювань Д.п. забезпечують ведення радіаційної розвідки, дозиметричний контроль радіаційного опромінення людей, визначення радіоактивного забруднення навколишнього середовища. До Д.п. відносяться вимірники дози (дозиметри), вимірники потужності дози (рентгенометри), індикатори радіоактивності, радіометри, спектрометри й ін.

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИЙ ВИПАДОК, транспортна аварія, що виникла в процесі дорожнього руху за участю транспортного засобу і яка спричинила загибель людей або заподіяння їм важких тілесних ушкоджень, ушкодження транспортних засобів, доріг, споруджень, вантажів чи інший матеріальний збиток.

ДОЩ КИСЛОТНИЙ, КИСЛИЙ (КИСЛОТНІ, КИСЛІ ОПАДИ), дощ (сніг), що містить кислоти, які утворюються в результаті розчинення в атмосферній волозі окислів сірки, азоту, хлористого водню й ін. промислових викидів. Попадання таких опадів у водойми і грунт приводить до загибелі риби, різкому зниженню родючості сільгоспугідь, приросту лісів і іх усиханню.

Е

ЕКОЛОГІЧНА АВАРІЯ, виробнича чи транспортна аварія, не передбачена діючими технологічними регламентами і правилами, що супроводжується істотним збільшенням негативного впливу на навколишнє середовище.

ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА, стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства, природного середовища від загроз, що виникають у результаті антропогенних і природних впливів на них.

ЕКОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА, безпосередня небезпека порушення стійкості і надійності екосистем у результаті людської діяльності й природних катастроф, що може привести до незворотних змін навколишнього природного! середовища.

ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА, 1) природна аномалія (тривала посуха, масовий мор худоби й ін.), яка нерідко виникає в результаті прямого чи непрямого впливу господарської діяльності людини на природні процеси, що приводить до несприятливих екологічних наслідків чи навіть загибелі населення визначеного регіону; 2) аварія технічного пристрою (атомної електростанції, танкера й ін.), що призвела до змін у природному середовищі і, як правило, до масової загибелі живих організмів.

ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА, порушення взаємозв'язків усередині екосистеми чи необхідні явища в біосфері, викликані антропогенною діяльністю і такі, що загрожують існуванню людини як виду. За ступенем загрози життю людини і розвитку суспільства виділяються несприятлива екологічна ситуація, екологічне лихо й екологічна катастрофа.

 ЕКОЛОГІЧНА НАДЗВИЧАИНА СИТУАЦІЯ, екологічно небезпечна ситуація, що вимагає з метою захисту життя і здоров'я громадян, а також з метою захисту навколишнього природного середовища обов'язкового вживання екстрених заходів для усунення такої ситуації.

ЕКОЛОГІЧНА НЕБЕЗПЕКА, стан, що загрожує житгевоважливим інтересам особистості, суспільству і навколишньому природному середовищу в результаті антропогенних і природних впливів на неї.

ЕКОЛОГІЧНА СИСТЕМА (ЕКОСИСТЕМА), єдиний складний природний комплекс, у якому живі організми і нежива матерія, пов'язані між собою обміном речовин і енергією, створюють разом стійку цілісність.

ЕКОЛОГІЧНЕ ЛИХО, надзвичайна екологічна ситуація, що характеризується незворотними змінами навколишнього природного середовища й умов життєдіяльності людей.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ, людська діяльність, а також стихійні природні нещастя і катастрофи, у результаті яких змінюється навколишнє середовище й умови існування людини і суспільства.

ЕКОЛОГІЧНІШ РИЗИК, співвідношення величини можливого збитку при впливі екологічного фактору й імовірності реалізації цього впливу.

ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНА СИТУАЦІЯ, ситуація, що характеризується наявністю чи можливістю руйнування або негативною зміною стану навколишнього природного середовища під впливом антропогенних і природних впливів на неї; у тому числі обумовлених нещастями і катастрофами, включаючи стихійні, і у зв'язку з цим загрожує житгевоважливим інтересам особистості і суспільства.

ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИЙ ОБ'ЄКТ, об'єкт народного господарства, оборонний чи природний об'єкт, стан функціонування якого приводить чи може привести до негативного впливу на людей, сільськогосподарських тварин і рослин, на навколишнє природне середовище чи його окремі компоненти.

ЕКОНОМІЧНИЙ ЗБИТОК, матеріальні втрати і витрати, пов'язані з ушкодженнями (руйнуваннями) об'єктів виробничої і невиробничої сфери економіки і порушеннями виробничих коопераційних зв'язків.

ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА, захищеність енергетичної системи країни від загрози виникнення дефіциту в забезпеченні споживачів економічно доступними паливно-енергетичними ресурсами прийнятної якості в умовах нормального функціонування і при надзвичайних обставинах, включаючи порушення стабільного топливо-и енергопостачання. Критичні ситуації в сфері Ен.Б. пов'язані з природними явищами (суворі зими, повені, землетруси й ін.), виробничими аваріями, а також з явищами загальноекономічного (руйнування інвестиційного процесу й ін.), соціально-політичного характеру (страйки, міжнаціональні конфлікти й ін.).

ЕНЗООТІЯ, одночасне поширення інфекційної хвороби серед сільськогосподарських тварин у визначеній місцевості, чи господарському пункті, природні і господарсько-економічні умови яких виключають широке поширення даної хвороби.

ЕНФІТОТІЯ, масове захворювання рослин, що виявляється на одній і тій же території і протягом ряду років має незначні коливання.

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА, розкриття конкретних проявів епідемічного процесу, а також установлення причин, що обумовили його виникнення, і факторів сприятливих його розвитку.

ЕПІДЕМІЧНА ОБСТАНОВКА, сукупність даних, що характеризують рівень, структуру і динаміку інфекційної захворюваності у військах (силах) у районі їхнього розміщення чи в смузі дій; складова частина мед. і тилової обстановки. Е.о. може бути сприятливою, хитливою, неблагополучною і надзвичайною. Залежить від наявності очагів інфекції і їхнього характеру, умов розміщення військ, ефективності протиепідеміологічних заходів й інших факторів.

ЕПІДЕМІЯ, масове, прогресуюче в часі і просторі, в межах визначеного регіону, поширення інфекційної хвороби людей, що значно перевищує звичайний, реєструємий на даній території, рівень захворюваності.

ЕПІЗООТІЯ, одночасне прогресуюче в часі і просторі, в межах визначеного регіону, поширення інфекційної хвороби серед великого числа одного чи багатьох видів сільськогосподарських тварин, що значно перевищує звичайний, реєструємий на даній території, рівень захворюваності. Виділяють наступні види епізоотії: за масштабами поширення - приватні, об'єктові, місцеві і регіональні; за ступенем небезпеки - легкі, середньої ваги, важкі і надзвичайно важкі: за економічнимзбитком - незначні,передні і великі.

ЕПІФІТОТІЯ, масове, прогресуюче в часі і просторі, інфекційне захворювання сільськогосподарських рослин і/чи різке збільшення чисельності шкідників рослин, що супроводжується масовою загибеллю сільськогосподарських культур і зниженням їх продуктивності.

ЕРОЗІЯ, процес руйнування гірських порід водяними потоками.

Є

ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ (ЕДСЕМ), система, що забезпечує інформаційне керування в області охорони, навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, екологічно безпечний стійкий розвиток країни і її регіонів. Інформацію ЕДСЕМ використовують органи державної влади і керування, інші зацікавлені організації, підприємства й установи для прийняття обґрунтованих рішень і; інформування населення.

Ж

ЖИВУЧІСТЬ ОБ'ЄКТА ЕКОНОМІКИ, властивість об'єкта зберігати чи швидко відновлювати здатність функціонувати (робити продукцію) в умовах усіх видів шкідливих впливів.

ЖИВУЧІСТЬ, здатність військ (сил) і військової техніки зберігати чи швидко відновлювати свою боєздатність. Ж. досягається насамперед стійким керуванням, своєчасним розосередженням сил і засобів і зміною районів розташування військ, маскуванням, захистом військ (сил) від зброї масової поразки, створенням резерву сил і засобів й ін.

ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ, існування і діяльність людини.

ЖИТТЄЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, сукупність взаємозалежних за часом, ресурсами і місцем проведення силами і засобами заходів, спрямованих на створення і підтримку умов, мінімально необхідних для збереження життя і підтримки здоров'я людей у зонах НС, на маршрутах їх евакуації й у місцях розміщення евакуйованих за нормами і нормативами для умов НС, розроблених і затверджених у встановленому порядку.

ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ, здатність особи зберігати своє існування в мінливих умовах навколишнього середовища; рефлекторно-психологічні норми (адекватність) відповідних реакцій організму на зміни в навколишньому середовищі.

З

ЗАБРУДНЕННЯ ВОДЯНОГО СЕРЕДОВИЩА, надходження у водяне середовище небезпечних речовин, що наносять збиток біологічним ресурсам, здоров'ю людини і його діяльностей на акваторії.

ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ, привнесення і виникнення в фунті нових, зазвичай нехарактерних для неї фізичних, хімічних чи біологічних агентів чи перевищення в розглянутий час природного середнього багаторічного рівня (у межах його крайніх коливань) концентрації перерахованих агентів.

ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ (ТЕРМАЛЬНЕ), форма фізичного (зазвичай^ антропогенного) забруднення, що відбувається в результаті підвищення температури середовища, головним чином у зв'язку з промисловими викидами нагрітого повітря, газів і вод. Може виникати і як вторинний результат зміни хімічного складу середовища.

ЗАБРУДНЕННЯ ШУМОВЕ, перевищення природного рівня шуму і ненормальна зміна звукових характеристик (періодичності, сили звуку і т.п.) на робочих місцях, у населених пунктах й інших місцях внаслідок роботи транспорту, промислових пристроїв, побутових приладів, поводження людей чи з ін. причин.

ЗАБРУДНЕННЯ, усе, що виводить природні системи й об'єкти з природного стану рівноваги або відрізняється від норми, що зазвичай спостерігається.

ЗАБРУДНЮЮЧА РЕЧОВИНА (ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА, НЕБЕЗПЕЧНА РЕЧОВИНА, ШКІДЛИВА РЕЧОВИНА, ДОМІШОК), речовина, котра здатна заподіяти шкоду здоров'ю людей чи навколишньому середовищу. До основних забруднюючих речовин звичайно відносять: сукупність зважених часток, двооксид сірки, оксид вуглецю, вуглеводні, двооксид азоту, свинець.

ЗАВАЛИ, аварійне середовище з твердих елементів.

ЗАГАЗОВАНІСТЬ- наявність у повітрі шкідливих чи вибухонебезпечних газоподібних речовин у відчутних концентраціях.

ЗАГРОЗА БЕЗПЕКИ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, стан, при якому створюється небезпека для життя і здоров'я людини чи групи людей, а також для його чи їхньої власності в НС.

ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ, сукупність умов і факторів, що перешкоджають реалізації національних інтересів, а також створюють небезпеку національним цінностям і національному способу життя. Джерелами загроз можуть бути: закордонна держава (група держав), угруповування осіб, окремі особи, процеси і явища в економіці, екології, інформаційній сфері й ін.

ЗАГРОЗА, 1) безпосередня небезпека заподіяння збитку об'єкту; 2) потенційна можливість реалізації небезпеки. Виникає в результаті дії окремих факторів чи їхньої сукупності.

ЗАЖОР, скупчення шуги з включенням мілкого битого льоду в руслі ріки, що викликає стиснення водяного перетину і пов'язаний з цим підйом рівня води.

ЗАЛІЗНИЧНА АВАРІЯ, аварія на залізниці, яка визвала ушкодження однієї чи декількох одиниць рухливого складу залізниць до ступеня капітального ремонту і/чи загибель одного чи кількох людей, заподіяння потерпілим тілесних ушкоджень різного ступеня або повна перерва руху на аварійній ділянці, що перевищує нормативний час.

ЗАЛОМ, завали, що виникають звичайно в мілководних чи вузьких місцях рукавів рік у результаті скупчення вимитих і нанесених рікою дерев, а також окремих пнів, гілок й ін. 3. може викликати різкий підйом рівня води і затоплення заплави, а також розмив і зсув русла.

ЗАМІСЬКА ЗОНА, територія поза межами зони ймовірної НС, установленої для населених пунктів, що мають потенційно небезпечні об'єкти народного господарства й іншого призначення, підготовлена для розміщення населення.

ЗАПАЛЬНІ РЕЧОВИНИ, спеціальні речовини (суміші), що виділяють при горінні велику кількість теплоти. Застосовуються в запальній зброї. Можуть горіти з використанням кисню повітря (вогневі суміші, білий фосфор, сплав "електрон") і без доступу повітря - тверді піротехнічні склади з пального й окислювача (терміти, цирконій і його сплави з ін. металами, що включають кисень солі).

ЗАРАЖЕННЯ БАКТЕРІАЛЬНЕ, проникнення в організм людини чи тварини патогенних бактерій.

ЗАРАЖЕННЯ МІСЦЕВОСТІ, один з наслідків застосування ядерної, хімічної і біологічної зброї чи аварії (руйнування) об'єктів ядерно-паливного циклу і хімічної промисловості, трубопроводів з хімічно небезпечними компонентами, а також падіння космічного апарата з ядерною енергетичною установкою на борті. Розрізняють радіоактивне, хімічне і біологічне зараження.

ЗАРАЖЕННЯ, проникнення в організм людини чи тварини патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, грибків, найпростіших чи ін.).

ЗАСОЛЕННЯ ВОД, перевищення звичайної концентрації солей у результаті природних чи антропогенних причин: для прісних вод - понад 1 г/л, солоних вод - більш 10 г/л.

ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТІВ, перевищення (понад 0,25%) вмісту в ґрунті легкорозчинних солей (карбонат натрію, хлоридів і сульфатів), обумовлене засоленістю ґрунтоутворюючих порід (залишкове засолення), чи, найчастіше, неправильним зрошенням, принесенням солей ґрунтовими чи поверхневими водами.

ЗАТОПЛЕННЯ МІСЦЕВОСТІ, 1) штучне - покриття водою знижених ділянок місцевості при будівництві гідротехнічних споруджень; 2) природне - покриття водою знижених ділянок місцевості в період повіддя, паводка і злив; 3) штучне водяне загородження, створено з метою затримати просування супротивника, скути його маневр чи змусити залишити зайняту їм територію, порушити бруківку і зірвати поромні і десантні переправи.

ЗАТОР, скупчення крижин у руслі ріки під час льодоходу, що викликає стиснення водяного перетину і пов'язаний з цим підйом рівня води.

ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ, показник, що відбиває рівень поширення будь-якої інфекційної хвороби серед населення в цілому, або у його окремих вікових, професійних групах.

ЗАХИСНА СПОРУДА, інженерне спорудження, призначене для укриття людей, техніки і майна від небезпек, що виникають у результаті наслідків аварій і катастроф, на потенційно небезпечних об'єктах, або стихійних лих у районах розміщення цих об'єктів, а також від впливу сучасних засобів поразки.

ЗАХИСТ ВІД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЇ (АВАРІЙ, КАТАСТРОФ), комплекс правових, організаційних, економічних, інженерно-технічних, природоохоронних і спеціальних заходів, спрямованих на попередження виникнення джерел небезпек, підготовку і подолання наслідків НС з метою збереження життя і здоров'я людей, зниження збитку на об'єктах і в середовищі життя і життєдіяльності.

ЗАХИСТ ВОДОДЖЕРЕЛ І СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ВІД ЗАРАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ, комплекс організаційних, інженерно- технічних і санітарних заходів щодо запобігання чи зниження радіоактивного забруднення, хімічного і біологічного (бактеріологічного) зараження вододжерел і систем водопостачання в НС.

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ, сукупність взаємозалежних за часом, ресурсами і місцем заходів, спрямованих на запобігання чи граничне зниження втрат населення і загрози його життю і здоров'ю від вражаючих впливів джерел НС.

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ, комплекс взаємопов'язаних за місцем, часом, метою, ресурсами заходів щодо усунення чи зниження на постраждалих територіях до прийнятного рівня загрози життю і здоров'ю людей у випадку реальної небезпеки чи виникнення в умовах реалізації небезпечних і шкідливих факторів, стихійних лих, техногенних аварій і катастроф.

ЗАХИСТ ОБ'ЄКТІВ, комплекс організаційних, інженерно-технічних й інших заходів, які здійснюються на об'єкті з метою забезпечення його діяльності в умовах вражаючих впливів НС, запобігання чи зменшення загрози життю і здоров'ю персоналу і населення прилягаючих територій, а також швидкого проведення невідкладних робіт для відновлення діяльності об'єкта.

ЗАХИСТ ТВАРИН І РОСЛИН, комплекс організаційних, технічних, зооветеринарних і агротехнічних заходів, проведених з метою запобігання чи зниження втрат тварин і збитку в рослинництві від вражаючих впливів джерел НС військового і мирного часу.

ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ, комплекс організаційних, екологічних, інженерно - технічних, природоохоронних, спеціальних й інших заходів, спрямованих на попередження виникнення джерел НС, підготовку до подолання викликаних ними небезпек і ліквідації їхніх наслідків з метою зниження втрат і руйнувань на об’єктах економіки й особистого майна громадян, а також на обмеження збитку завданому навколишньому природному середовищу при НС.

ЗАХИСТ, 1) оборона, огородження від ворожих дій; 2) запобігання від чого-небудь шкідливого, неприємного. У ЗНС основним об'єктом 3. є особистість з її правом на захист життя, здоров'я і майна у випадку виникнення НС.

ЗАХИЩЕНІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ, здатність системи протистояти несанкціонованому доступу до конфіденційної інформації, її перекручуванню чи руйнуванню. З.і. можна розглядати як з позицій технічного захисту від несанкціонованого доступу, так і соціально-психологічного за ступенем конфіденційності і таємності.

ЗАХИЩЕНІСТЬ ОБ'ЄКТА (СИСТЕМИ), здатність запобігти загрозі, протистояти їй зі збереженням можливості виконання об'єктом (системою) своїх функцій і задач.

ЗАХОДИ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, і сукупність заходів, проведених завчасно і спрямованих на максимально можливе зменшення ризику виникнення НС, а також на збереження життя і здоров'я людей, зниження розмірів збитків завданих навколишньому природному середовищу і матеріальних втрат у випадку виникнення НС.

ЗБИТОК ВІД ЗАБРУДНЕННЯ СЕРЕДОВИЩА, фактичні і можливі збитки (прямі і непрямі) народного господарства, пов'язані із забрудненням середовища життя, а також додаткові витрати на ліквідацію негативних наслідків забруднення. Враховуються також втрати, пов'язані з погіршенням здоров'я населення, скороченням тривалості періоду працездатності і життя людей.

ЗБИТОК ВІД ПОВЕНІ, втрати матеріальних цінностей у результаті ушкодження чи повного руйнування усього, що створено в процесі трудової діяльності людини в наслідок повені.

ЗБИТОК ЕКОЛОГІЧНИЙ, збиток, нанесений навколишньому природному середовищу.

ЗБИТОК ЕКОНОМІЧНИЙ, матеріальні втрати і витрати, пов'язані з , ушкодженнями (руйнуваннями) об'єктів виробничої сфери економіки, її інфраструктури і порушеннями виробничо-коопераційних зв'язків.                                         

ЗБИТОК СОЦІАЛЬНИЙ, беззворотні і санітарні втрати людей, матеріальні втрати особистої власності, витрати на лікування потерпілих і на відновлення працездатності, морально-психологічні витрати і зниження рівня життя.

ЗБИТОК, втрати і витрати, що нанесені (можуть бути нанесені) суспільству в результаті НС.

ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ, основна властивість людської спільноти, и природний стан, що відбиває індивідуальні пристосувальні реакції кожного індивідуума і здатність усієї спільноти найбільш ефективно здійснювати свої соціальні і біологічні функції у визначених умовах конкретного регіону. Поняття "З.н." безпосередньо не несе в собі кількісної міри. Орієнтований внесок різних факторів у здоров'я населення: спосіб життя - 50-52%, біологія (генетика) людини - 20-22%, навколишнє середовище -18-22%, охорона здоров'я - 7-12%.

ЗДОРОВ'Я, об'єктивний стан і суб'єктивне почуття повного фізичного, психологічного (психічного) і соціального комфорту.

ЗЕМЛЕТРУС, підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають у результаті раптових зсувів і розривів у земній корі чи верхній частині мантії Землі і передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, комплекс заходів, спрямованих на зменшення індивідуального і соціального ризику нижче від граничного чи припустимого рівня, установленого відповідним органом виконавчої влади з обліком економічних і спеціальних факторів.

ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ПРИРОДНИХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, зниження імовірності виникнення природних НС шляхом проведення комплексу організаційних, інженерно-технічних,природоохоронних, санітарно-гігієнічних, санітарно-епідеміологічних спеціальних заходів, спрямованих на організацію спостереженім і контролю за станом навколишнього природного середовища, прогнозування і підготовку до НС.

ЗОНА БІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ, територія чи акваторія, у межах якої відбувається поширення: привнесеної небезпечної біологічної речовини, біологічних засобів поразки людей і тварин чи патогенних мікроорганізмів, що створюють небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин, а також для навколишнього природного середовища.

ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО ЛИХА, територія чи акваторія, у межах якої визначений вид господарської діяльності людини викликав виникнення надзвичайної екологічної ситуації, де маються наслідки катастрофи чи рівноважний стан екологічної системи (навколишнього природного середовища) на гранично низькому енергетичному рівні.

ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ, місця на поверхні суші й в акваторіях океану, де людина в результаті своєї діяльності може створити небезпечні екологічні ситуації.

ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОЇ КАТАСТРОФИ, зона, де негативні зміни природних комплексів приводять до неможливості ведення традиційної господарської діяльності і проживання людини.

ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОЇ КРИЗИ, зона, де зміна властивостей природних комплексів представляє загрозу для ведення господарської діяльності і здоров'я людини.

ЗОНА ЗАРАЖЕННЯ, територія чи акваторія, у межах якої поширені небезпечні хімічні і біологічні речовини в кількостях, що створюють небезпеку для людей, сільськогосподарських тварин і рослин протягом визначеного часу. Виділяють зони хімічного і біологічного зараження.

ЗОНА ЗАТОПЛЕННЯ, територія, що покривається водою в результаті перевищення приливу води в порівнянні з пропускною здатністю русла.

ЗОНА ЙМОВІРНОГО ЗАТОПЛЕННЯ, територія, у межах якої можливе чи прогнозується утворення зони затоплення.

ЗОНА ЙМОВІРНОГО КАТАСТРОФІЧНОГО ЗАТОПЛЕННЯ, зона ймовірного затоплення, на якій очікується чи можлива загибель людей, сільськогосподарських тварин і рослин, ушкодження чи знищення матеріальних цінностей, а також завдання збитку навколишньому природному середовищу.

ЗОНА ЙМОВІРНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ, територія чи акваторія, на якій існує або не виключена небезпека виникнення НС.

ЗОНА ЛИХА, частина території чи окрема місцевість у зоні НС, яка сильно постраждала і потребує додаткової і негайної допомоги, матеріальних ресурсів для ліквідації НС.

ЗОНА МОЖЛИВОГО РУЙНУВАННЯ (під час ядерного вибуху), територія, у межах якої під час ядерного вибуху може виникнути надлишковий тиск у фронті повітряної ударної хвилі.

ЗОНА НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ, частина території чи місцевості, на якій відповідно до закону введений надзвичайний стан.

ЗОНА НАДЗВИЧАЙНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ СИ