Перехід від гіперспоживання до спільного споживання

Зелена енергетика

Ще у 70-х роках минулого століття почали з’являтися страхітливі прогнози про вичерпання природних ресурсів та екологічні катастрофи, що стануть наслідком надмірних викидів вуглекислого газу. Ці прогнози поки, що не справдились, можливо через те, що викиди вуглекислого газу почали скорочуватися.

Україна має високий потенціал до розвитку відновлювальної енергетики. Сонячні й вітряні степи на півдні, струмку гірські річки на Заході, багато вільної землі для розміщення – за потенціалом ми випереджаємо низку європейських країн. Вже пару років ведуться розмови про побудову сонячного парку на території ЧАЕС. Перевагою цього проекту є вже підведені електромережі здатні обробляти великі об’єми енергії. Проте далі розмов справа не просувається і поки що зелена енергетика розвивається переважно за рахунок маленьких приватних електростанцій.. Наразі лише 1,25% всієї електроенергії виробляється з відновлювальних джерел. В ЄС середній показник складає 27%.

Здешевлення сировини

Через зростання частки відновлювальної енергетики поступово падатиме попит, а відповідно й ціна на традиційні джерела енергії – нафту, газ вугілля. Розвиток хімічної промисловості дозволить створити матеріали, що за своїми характеристиками не поступаються природнім, а розвиток біології та генної інженерії призведе до селекції нових агрокультур та вирішення проблеми голоду. Внаслідок цього будуть дешевшати всі сировинні ресурси. Перші ластівка цього явища ми вже можемо спостерігати у здешевленні нафти та металів.

Україна, експорт якої складається переважно з чорної металургії та продуктів сільського господарства це може завдати серйозного удару. Через падіння цін погіршуватиметься торгівельний баланс, в країну потраплятиме менше валюти, що тягтиме за собою інфляцію і падіння кономіки.

Автоматизація виробництва

Зараз світ переживає четверту промислову революцію. Ключовою ознакою кожної з попередніх було поступове витіснення людської праці машинною. Передбачається, що вже протягом кількох десятиліть роботизовані механізми замінять людей в усіх галузях де необхідна фізична праця. Безпілотні автомобілі замість таксі і громадського транспорту, 3д принтер заміст цілої виробничої лінії, автоматизовані каси замість продавців в магазині. Мільйонам людейдоведеться перекваліфіковуватися.

А тим часом Україна продовжує дотувати збиткову професійно-технічну освіту, а у вищій школі вся програма будується на елементарному відтворенні матеріалу. В результаті на ринок праці випускають людей абсолютно не готових до конкуренції в сучасних умовах.

Електронний документообіг

Сучасні технології позбавлять праці і тих хто виконує монотонну розумову роботу. Наприклад чиновників. Виявляється, вже необов’язково сидіти весь день в черзі, щоб дізнатися, ти приніс довідку не тої форми, і взагалі треба звертатись в інший кабінет. Сучасні люди цінують свій час і прагнуть витрачати його ефективно. Так в Україні портал державних послуг iGov на якому можна замовити основні документ в режимі онлайн.

З поширенням доступу до інтернету такий спосіб може повністю витіснити не лише візити до установ, а й весь паперовий документообіг. В результаті відпаде потреба у сотнях тисяч чиновників. Всі ці люди зможуть перейти в реальний сектор економіку, що безсумнівно матиме позитивний ефект для зростання ВВП.

Ріст креативних індустрій

Єдині галузі в якій роботи не зможуть замінити людину – ті де необхідна творча діяльність. Комусь необхідно створювати нові моделі роботів та придумувати нові алгоритми, тому зростатиме попит на фахівців у сфері ІТ. Архітектори, дизайнери, митці будуть ще більш затребуваними ще тому, що у людей з’являтиметься більше часу і вони будуть прагнути розвиватися, подорожувати, пізнавати щось нове. Зросте попит на освітні послуги, бо в нових умовах людині доведеться освоювати 2-3 професії протягом кар’єри та постійно слідкувати за новинками у своїй галузі.

Для формування цих галузей необхідний високий рівень людського капіталу. Що включає в себе рівень освіти, професійної підготовки, зайнятість та інші елементи. В рейтингу Людського капіталу Світового Економічного Форуму у 2017 році Україна посідає 24 місце, випереджаючи практично всіх своїх сусідів. У 2016 ми були 26, а в 2015 – 31-ми. Основною перевагою України в цьому рейтингу є високий рівень освіти, завданням держави є втримати цих людей в країні.

Зростання міст

В умовах зростання рівня транспорту й комунікацій люди активно мігруватимуть. Кваліфіковані фахівці креативних індустрій будуть дефіцитом та зможуть обирати для себе найзручніші умови праці та життя. А такий рівень зможуть забезпечити міста, що раніше почали працювати над сучасним розвитком. Таким чином, фінансові та людські потоки концентруватимуться в мегаполісах. Вже через 8 років провідні 600 міст світу будуть вмішувати 2 млрд. населення та виробляти 60% світового ВВП. Фактично це будуть абсолютно самостійні політичні одиниці, своєрідна реінкарнація грецьких міст-держав, у яких зародилася демократія та наука.

Єдине українське місто, яке наразі можна вважати мегаполісом – Київ, в сотні разів бідніше за провідні міста світу. Та проблема навіть не в цьому, а у відсутності стратегічного бачення розвитку міста: хаотична забудова, знищення історичних пам’яток та парків, зношеність інфраструктури – все це зменшує рівень комфорту і вподальшому буде джерелом нових проблем.

Мобільність ринку праці

Водночас, в сучасному світі все для більшої кількості професій не є обов’язковим фізична присутність на робочому місці. Працівники завдяки цьому зможуть працювати з дому, чи подорожуючи по світу. Але й роботодавець матиме ширший вибір на ринку праці. Замість того, щоб для якоїсь роботи нижчої ланки наймати спеціаліста в Нью-Йорку чи Дубаї, простіше найняти фахівця зі Східної Європи чи Південної Азії, який має ті самі компетенції і в рази меншу зарплату.

Україна за потенціал для аутсорсингових послуг посідає 24 місце в світі. Основною перевагою є досить дешевий доступ до робочої сили. Але не слід забувати, що це переважно чорноробочі ІТ-сфери які з розвитком штучного інтелекту будуть замінюватися алгоритмами.

Електромобілі

Перехід від двигунів внутрішнього згорання до електричних здається вже вирішеною справою. Ряд країнзадекларували свої наміри протягом кількох десятиліть повністю відмовитися від дизельних автомобілів. Україна в цьому сегменті теж не пасе задніх і має дуже швидкі темпи зростання кількості таких транспортних засобів, більшість з яких – вживані автомобілі з Європи. Згідно рейтингу видання Insideeves Україна ввійшла до топ-5 країн світу за рівнем розвитку електротранспорту, поступившись лише Китаю, Норвегія, Швеції та Ісландії. Крім вибухових темпів росту купівлі електромобілів, автори рейтинг відзначають рішення уряду пересадити патрульну поліцію на автомобілі з гібридним двигуном та податкові пільги при їх ввезенні. Україна обійшла в рейтингу таких визнаних світових лідерів як США, Японія та Нідерланди, журналісти відзначають, що Україна подає приклад країнам, що розвиваються, як слід проводити перехід до електротранспорту.

Ця тенденція збережеться, принаймні ще протягом року. У грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила закон який скасовує ПДВ та акциз на ввезення електоромобілів, щоправда лише до січня 2019. Завдяки цьому їх вартість має зменшитися на 10-20%, що напевно стимулюватиме подальше збільшення попиту.

Перехід від гіперспоживання до спільного споживання

Більшість власників авто використовує їх всього протягом 2-3 годин на день. Решту часу автомобіль просто стоїть, займаючи міський простір. Схожа ситуація, наприклад, із туристичним спорядженням, інструментами для ремонту та інші предмети, що рідко використовуються, але мають високу вартість. Логічніше взяти її в оренду, чи попросити у сусіда. І розвиток сучасних комунікаційних технологій дозволяє зробити це за декілька кліків. Найбільш відомими прикладами шерінгової економіки є AirBnbта BlaBlaCar та частково Uber. Запуск 3Gдав можливість для розвитку цих технологій в Україні, проте світові компанії не відносять Україну до пріорітетних напрямів свого розвитку, а населення з недовірою ставиться до віртуального оформлення майнових угод.