Міжнародні символи, що використовуються

Практична робота № 1

Тема: Теоретичні основи товарознавства

Непродовольчих товарів

Ключові слова та поняття: товарознавство, етапи товарознавства, товар, споживчі властивості, споживча вартість, якість товару, показник якості, стандарт, сертифікат, сертифікація, асортимент, показники асортименту, градація якості, ідентифікація, зберігання, упакування, ідентифікація, маркування, засоби товарної інформації, товарні знаки.

Мета: сформувати навички роботи зі стандартами, засвоїти методику визначення якості, оволодіти практичними навиками розпізнавання різних видів інформації на товарі.

Матеріально-технічне забезпечення: нормативні документи, підручники, конспекти, натуральні зразки товарів.

Завдання № 1. Ознайомтеся з видами нормативних документів, їх основними розділами, за результатами оформіть табл.1.

Таблиця 1

Види нормативних документів

Завдання № 2. Ознайомтеся зі знаками та символами маркування товарів. Замалюйте їх та надайте визначення у таблиці 2:

1.Знак відповідності – це … .

2.Експлуатаційні знаки – це … .

3.Екологічні знаки – це… .

4.Компонентні знаки – це … .

Таблиця 2

Інформаційні знаки

Інформаційні знаки, можна поділити на такі групи:

v товарні знаки,

v знаки відповідності або якості,

v компонентні знаки,

v експлуатаційні знаки,

v попереджувальні знаки,

v екологічні знаки.

Товарні знаки – спеціальні позначки, що дають змогу відрізнити товари одних юридичних осіб від однорідних товарів інших юридичних або фізичних осіб.

Знаки відповідності або якості. Знак відповідності (в галузі сертифікації) — захищений законодавством знак, що використовується відповідно до правил системи сертифікації і показує, що забезпечується необхідна впевненість в тому, що дана продукція, процес або послуга відповідає конкретному стандартові або іншому нормативному документу.

Залежно від сфери дії знаки відповідності бувають національними і транснаціональними.

Логотип європейського знака відповідності

Логотип національного знака відповідності

Рис. 1. Знаки відповідності національним стандартам

Компонентні знаки — це знаки, що використовуються для інформації про харчові додатки або інші компоненті, властиві (або невластиві) для товару.

На багатьох закордонних, а інколи й на вітчизняних, товарах зустрічаються компонентні знаки, що позначаються буквою Е з цифровим кодом, який складається з трьох або чотирьох цифр.

Усі харчові додатки були поділені на функціональні класи залежно від технологічних функцій:

Е100 – Е199 – барвники;

Е200 – Е299 – консерванти;

Е300 – Е399 – антиокислювачі;

Е400 – Е499 – стабілізатори;

Е500 – Е599 – емульгатори;

Е600 –Е699 – посилювачі смаку та аромату;

Е700 і далі – запасні індекси.

Крім Е-компонентних знаків на маркуванні деяких непродовольчих товарів є компонентні знаки, що дозволяють розпізнавати склад цих товарів. Зокрема, це часто зустрічається на лакофарбових товарах та мийних засобах. Наприклад, знак М-11 на фарбі означає, що це олійна фарба (М), для зовнішніх робіт (1), на натуральній оліфі (1), М-15 – теж олійна фарба для зовнішніх робіт, але на комбінованій оліфі (5).

Експлуатаційні знаки – це знаки, що знайомлять споживачів з правилами експлуатації, методами догляду та налагодження споживчих товарів. Такі знаки наносять на етикетки, ярлики, бирки, упаковку або безпосередньо на товар. У табл. 1 наведено деякі міжнародні символи, що застосовуються для текстильних виробів.

Таблиця 1

Міжнародні символи, що використовуються

На етикетках і упаковках

		-	При хімічній чистці застосовувати тетрахлоретилен;			-	Виріб прати не можна;
		-	Виріб можна чистити всіма загальновідомими розчинниками;			-	Машинне прання;
		-	При хімічній чистці застосовувати лише важкий бензин (уайт-спірит);			-	Машинне прання не рекомендується;
		-	Сушити на плічках;			-	Хлороване відбілювання застосовувати не можна;
		-	Прасувати не можна;			-	Виріб можна відбілювати за допомогою засобів, що містять хлор;
		-	Прасувати при температурі не вище 120 С°;			-	Хімічна чистка;
		-	Прасувати при температурі не вище 160 С°;			-	Хімічна чистка не рекомендується;

Продовження табл. 1

		-	Прасувати при температурі не вище 190 С°;			-	Дозволяється сушити в барабанній сушці. Не потребує особливої обережності;
		-	Ручне прання;			-	Вологі вироби сушити на плоскій поверхні;
		-	Прати при температурі не вище 30 С°;			-	Хімічна чистка потребує обережності;
		-	Виріб можна кип'ятити;

Маніпуляційні знаки – це знаки, що інформують про правила поводження з товаром. Частіше за все ці знаки наносяться на транспортну тару, їх символіка, найменування та призначення регламентуються ГОСТ 14192-77 „Маркування вантажів”.

Попереджувальні знаки — це знаки, що використовуються для гарантування безпеки споживачів і навколишнього середовища під час експлуатації потенційно небезпечних товарів.

Попереджувальні знаки поділяються на два види:

—  ті, що попереджують про небезпеку;

—  ті, що попереджують про дії для безпечного використання.

Попереджувальне маркування має включати:

—найменування небезпечної речовини, її торгову марку та загальновизнаний синонім;

—серійний номер ООН і класифікаційний шифр речовини згідно з ГОСТ 19433-88;

—символи небезпеки;

—сигнальне слово, що виділяється жирним шрифтом:

„НЕБЕЗПЕЧНО” – для привернення уваги до великого 5 ступеня ризику, який може супроводжуватися великою імовірністю смерті або тяжкого каліцтва;

„ОБЕРЕЖНО” – для привернення уваги до середнього ступеня ризику і потенційної загрози заподіяння шкоди здоров'ю людини та навколишнього середовища.

Символи небезпеки повинні супроводжуватися написами, що характеризують вид небезпеки. Вони виконуються чорним кольором на помаранчевому або жовтому фоні.

Екологічні знакиінформують споживачів про екологічну чистоту споживчих товарів і екологічно безпечні способи їх експлуатації, використання або утилізації.

Екологічні знаки поділяють на три підгрупи:

– знаки, що інформують про екологічну чистоту товару або безпечність для навколишнього середовища («Білий лебідь» в скандинавських країнах, «Блакитний ангел» в Німеччині);

– знаки, що інформують про екологічно чисті способи виробництва або утилізації виробів чи упаковки («Ресайклінг» в США, «Зелена крапка» в Німеччині);

– знаки, що інформують про небезпечність продукції для навколишнього середовища.

«Білий лебідь»	«Блакитний ангел»	«Зелена крапка» «Ресайклінг»

Завдання № 3. Згідно зі штриховим кодом на зошиті, ручці, пакеті від молока, чаю, кави та ін. проведіть ідентифікацію цих товарів за такою схемою:

1. Складіть цифри, що стоять на парних позиціях.

2. Суму, отриману в пункті 1, помножте на 3.

3. Складіть цифри, що стоять на непарних позиціях.

4. Складіть цифри, що отримані в пункті 2 і 3.

5. Визначте контрольне число як різницю між одержаною

сумою і найближчим до нього більшим числом, кратним 10.

Штрихове кодування – це система автоматичної ідентифікації об'єктів кодування.

Основним об'єктом штрихового кодування є товар. Конкретні одиниці товару мають певні характеристики (розмір, масу, ціну, якість), завдяки яким один товар відрізняється від іншого, і тому повинні мати різні коди. Штриховий код не класифікує товар, а ідентифікує його так, щоб будь-який інший товар, що реалізується на міжнародному ринку, не міг мати такий же код.

Штрихове кодування найбільш широко використовується при виробництві й реалізації товарів, що дозволяє автоматизувати облік у виробництві, на складах сировини і готової продукції, в оптових і роздрібних торговельних підприємствах, тобто скрізь, де необхідна повна і точна інформація про переміщення матеріальних цінностей.

Використання шрихового коду разом з ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

– виробникам – облік кількості виробленої продукції, її сортування і розміщення в складах за видами, найменуваннями, сортами; облік товарних запасів; формування товарних партій при виконанні замовлень;

– оптовим посередникам – приймання товарів за кількістю й асортиментом; облік і контроль товарних запасів на складах; відвантаження в роздрібну торговельну мережу;

– транспортним організаціям – швидке і безпомилкове приймання та відвантаження товарів;

– роздрібній торгівлі – приймання товарів за кількістю й асортиментом; оптимальне розміщення товарів у складі; облік і контроль товарних запасів у магазинах; контроль за збереженням товарів; забезпечення ритмічного поповнення запасів товарів по мірі їх реалізації.

Коди ЕАN можуть бути 8-розрядними (для товарів невеликого розміру), 13-розрядними (для більшості товарів) і 14-розрядними (тільки для транспортної тари). Всі вони являють собою комбінації штрихів і пробілів різної ширини. При цьому найвужчий штрих або пробіл береться за одиницю товщини – модуль. Інші штрихи і пробіли за шириною дорівнюють двом і трьом модулям. Кожна цифра коду ЕАN являє собою комбінацію двох штрихів і двох пробілів. Перші 2–3 цифри, так званий національний префікс, означають країну, де знаходиться організація, що зареєструвала виробника та його товар, і присвоюються Асоціацією ЕАN.

Наступні 3–5 цифр – код виробника, який видається конкретній організації-виробнику національним органом з ідентифікації.

Наступні 3–5 цифр кодів ЕАN–8 і ЕАN–13 – це інформація, що присвоюється товару організацією-виробником або продавцем самостійно у вигляді реєстраційного номера в межах свого підприємства. У даних цифрах виробник може закодувати необхідні для ідентифікації відомості про товар.

Будь-які зміни, що вносяться в товар і викликають його зміну, вимагають перекодування і встановлення нового штрихового коду. Тільки зміна вартості товару не призводить до зміни штрихового коду.

Остання цифра штрихового коду – контрольна, яка дозволяє перевірити правильність зчитування штрихового коду сканером. На початку і на кінці штрихового коду знаходяться крайні подовжені штрихи, які вказують на початок і кінець зчитування коду. В центрі штрихового коду є центральні видовжені штрихи, які полегшують візуальну перевірку повноти запису коду.

Штриховий код наноситься на транспортну або споживчу тару (упаковку) друкарським способом або за допомогою етикеток і ярликів, що наклеюються на упаковку чи тару.

Існують певні правила розміщення штрихових кодів на упаковці товару:

— кожен товар має тільки один код ЕАN, який повинен знаходитись на зворотній стороні упаковки (лицьовою стороною вважається та сторона, де розміщена назва товару) в правому нижньому куті. Якщо цього зробити не можна, то штриховий код може розміщатися на лицьовій стороні;

— код повинен бути розміщений тільки вертикально;

— код повинен мати темний колір;

— знаходиться код тільки на світлому фоні;

— штриховий код не повинен бути там, де вже є інші елементи маркування;

— штриховий код має певні розміри.

Використання штрихового коду не збільшує витрати часу на виробництво товару і не підвищує його вартість.

Контрольні питання:

1.Що таке якість товарів?

2.Які види стандартів чинні в Україні?

3.Що таке оцінка якості товарів?

4.Якими документами регламентується якість товарів?

5.Яка продукція є об’єктом сертифікації?

6.Що таке сертифікація товарів?

7.Який порядок проведення сертифікації продукції?

8.Що таке дефект товару?

9.Дайте визначення асортименту за його класифікацією.

10. Які фактори впливають на забезпечення та збереження якості товарів?