ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

ТЕСТИ

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З

ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

1. Визначення терміну «анамнез»:

a) * переклад з грецької мови «спогад про попередній стан»;

b)  переклад з латинської мови «відомості про попередній стан» або «спогад про попередній стан»;

c) переклад з грецької мови «розпитування»;

d) переклад з латинської мови «розпитування»;

e) переклад з латинської мови «дані про перебіг захворювання під час лікування».

2. Захворювання основне:

a) захворювання, яке хворий переніс у дитинстві;

b) *захворювання, що в даний час домінує;

c) захворювання, що має встановлену етіологію і патогенез;

d)  відновлення хвороби після деякого періоду ремісії.

3. Супутнє захворювання:

a) *патологія, що супроводжує основне захворювання, але не пов'язана з основним захворюванням і не домінує в даний час;

b) виникнення під час перебігу основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;

c) загострення патологічного процесу;

d) відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

1) інвалідність.

4. Ускладнення основного захворювання:

a) *виникнення внаслідок основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;

b) відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

c) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;

d) загострення патологічного процесу.

5. Рецидив захворювання:

a) *відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

b) тимчасове одужання;

c) виникнення внаслідок ос­новного захворювання нової патології, інколи досить важкої;

d) захворювання, що супро­воджує основну патологію, але не пов'язане з нею;

e) повне одужання.

6. Що таке ремісія:

a) повне одужання;

b) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;

c) виникнення внаслідок не сприятливого перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;

d) *тимчасове одужання (проміжок між періодами загострення хвороби);

4) відновлення хвороби через деякий час після одужання?

7. Реконвалесценція:

a) відновлення хвороби через деякий час після одужання;

b) тимчасове одужання;

c) виникнення на фоні перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;

d) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;

e) *повне одужання.

8.  Що таке сімейний анамнез:

a) спадковий анамнез;

b) вияснення стану здоров'я родичів (батьків, братів, сестер);

c)  одружений, заміжня, з якого часу; час настання клімаксу; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей;

d) непереносимість окремих ліків, продуктів у родичів;

e) *вияснення кількості одружень протягом життя і стану здоров'я всіх подружніх «половин»?

9.  Анамнез спадковий:

a) *вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);

b) непереносимість хворим ліків чи продуктів;

c) одружений, заміжня; час настання клімаксу, для жінок — початок менструацій; кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей.

10. Анамнез алергологічний:

a) вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);

b) *непереносимість пацієнтом ліків чи продуктів, підвищена чутливість до запахів;

c) одружений, заміжня; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, абортів, час настання клімаксу.

11. Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування:

a) С.П. Боткін;

b) * Г.А. Захар'їн;

c) А.А. Остроумов;

d) В.П. Образцов;

e) Н.Д. Стражеско?

12. З яких розділів складається історія хвороби:

a) загальний стан хворого, епікриз, щоденник;

b) сімейний, спадковий, алергологічний, професійний анамнез;

c) *паспортна частина, розпитування, нинішній стан, попередній діагноз, план обстеження і лікування, щоденник, результати додаткових обстежень, епікриз;

d) скарги, анамнез захворювання, анамнез життя?

13. Яка послідовність опитування:

a) алергологічний, сімейний, спадковий, гінекологічний анамнез;

b) скарги, анамнез захворювання, анамнез життя;

c) фізичний і розумовий розвиток, навчання і трудова діяльність;

d) усі перенесені захворювання в хронологічному порядку;

e) *паспортна частина, скарги, анамнез захворювання і життя?

14. Активне положення хворого в ліжку:

a) * положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;

b)  положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;

c)  положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;

d)  колінно-ліктьове положення хворого в ліжку.

15. Пасивне положення хворого в ліжку:

a)  положення в ліжку на лівому боці;

b)  положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;

c) * положення в ліжку, якого хворий не може змінити сам;

d) положення в ліжку, якого хворий набув сам, щоб полегшити свій стан.

16. Активно-вимушене положення хворого:

a) положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;

b) положення, якого хворий самостійно змінити не може;

c) *положення, якого хворий набув самостійно з метою полегшити больові відчуття;

d) положення, якого хворого примушує набувати патологіч­ний процес незалежно від його бажання;

e) необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.

17. Пасивно-вимушене положення хворого в ліжку:

a) положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності або за власним бажанням;

b) положення, якого хворий самостійно змінити не може;

c) положення, якого хворий набуває самостійно з метою полегшити больові відчуття;

d) *положення, якого хворого примушує набувати патологіч­ний стан незалежно від його бажання;

e) необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.

18. Положення ортопное набуває хворий на:

a) * бронхіальну астму;

b)  серцеву астму;

c)  бронхоектатичну хворобу;

d)  ексудативний плеврит;

e)  асцит.

19. Як виглядає положення ортопное:

a)  лежачи на спині;

b)  лежачи на животі;

c)  лежачи на правому боці;

d)  *сидячи з опущеними ногами;

e)  лежачи на правому боці?

20. Ступорозний стан:

a) *стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;

b) стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;

c) стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;

d) стан маячення.
21. Сопорозний стан:

a. стан оглушення, nepe6уваючи в якому хворий запамоморочений і погано орієнтується в навколишньому середовищі;

b. *стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;

c. стан непритомності, характеризується повною  втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;

d. стан маячення.
22. Що таке кома:

a) стан маячення;

b) стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений

c) *стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;

d) стан «сплячки», з якої хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння?

23. Галюцинації:

a) *уявні сприйняття, не пов'язані з реальною обстановкою;

b) кома;
3)ступор;
4)сопор;

c) ілюзії.

24. Кахексія:

a) ожиріння;

b) порушення травлення;

c) набряк;

d) *виснаження крайнього ступеня, різко знижене живлення тканин;

e) схуднення.

25. Що таке пастозність:

a) сильно виражений набряк;

b) *слабо виражений набряк;

c) набряк усього тіла;

d) кахектичний набряк;

e) стан нормальної напруженості тканин?

26. Набряк Квінке (ангіоневротичний):

a) 1)асцит;

b) анасарка;

c) кахектичний набряк;

d) пастозність;

e) *алергійний набряк.

27. Асцит:

a)  відсутність сечі;

b)  набряк підшкірної жирової клітковини;

c)  горб;

d) ожиріння;

e) * вільна рідина в череві порожнині.

28. Анасарка:

a) *набряк підшкірної жирової клітковини;

b) ожиріння;

c) набряк підшкірної жирової клітковини і поява рідини в серозних порожнинах

29  Танок каротид:

a) мала хорея (танок св. Вітa);

b) пульсація судин усього тіла;

c) гіперкінези;

d) *високоамплітудна пульсація  сонних артерій.

30. Струма:

a) зменшення щитоподібн| залози;

b) гіпертензія;

c) втрата голосу;

d) косоокість;

e) *збільшення щитоподібної  залози, зоб.

31. Комір Стокса буває в разі:

a) серцевої недостатності;

b) *стиснення верхньої поренистої вени пухлиною середостіння;

c) мікседеми;

d) гострого гломерулонефріту;

e) аліментарного ожиріння.

32. Афта:

a) вовче піднебіння;

b)косоокість;

c) заяча губа;

d) *виразково-пухирчасте ура­ження слизової оболонки ясені рота;

e) запалення язика.

33. Анізокорія:

a) відсутність одного ока;

b)  *неоднаковий розмір зі­ниць;

c)  відсутність зору на обидва ока;

d)  мимовільне посіпування очей у разі фіксації погляду вбік;

e)  витрішкуватість

34. Мідріаз:

a) відсутність одного ока;

b) відсутність зору на обидва ока;

c) опущення верхньої повіки;

d) *розширення зіниць;

e) звуження зіниць.

35. Блефароптоз:

a) відсутність одного ока;

b) відсутність зору на обидва ока;

c) *опущення верхньої повіки;

d) запалі очі;

e) витрішкуватість.

36. Алопеція:

a) оволосіння лиця у жінок за чоловічим типом;

b) рослинність тіла за жіночим типом у чоловіків;

c) опущення верхньої повіки;

d) пухирчастий лишай;

e) *облисіння.

37. Як виглядає лице хворого на мікседему:

a) *набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;

b) з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;

c)  запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-бліда;

d)  набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа

e)  набрякле, бліде, з набряками над і під очима?

38. Як виглядає лице Корвізара:

a) з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;

b) запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-блідого кольору;

c) набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;

d) набрякле, бліде, з набряка­ми над і під очима;

e) *набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа?

39. Лице Гіппократа:

a) набрякле бліде лице з набряками над і під очима;

b) лице з ціанотичним рум'янцем на щоках, цианозом губ;

c) лице з великим підборіддям, великими вухами;

d) лице набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;

e) *запалі очі, загострені риси лиця, шкіра бліда з синюш­ним відтінком.

40. Для яких захворювань харак­терне лице Гіппократа:

a) мікседеми;

b) *перитоніту;

c) тиреотоксикозу;

d) прокази;

e) захворювань нирок?

41. Лице Корвізара характерне для:

a) хвороб нирок;

b) пухлини середостіння;

c) акромегалії;

d) *серцевої недостатності;

e) прокази.

42. Місяцеподібне лице (facies selenica) буває у хворого:

a) на анемію;

b) на акромегалію;

c) *з хворобою Іценка—Кушінга (гіперкортицизм) ;

d) з мітральною вадою;

e) на тиреотоксикоз.

43. Як виглядає мітральне лице:

a) *ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;

b) бліде "безкровне"

c) анемічне;

d) набрякле;

e) загострені риси

44. Лице воскової ляльки зустрічається в разі:

a) хвороб нирок;

b) *анемії Аддісона-Бірмера;

c) мікседеми;

d) акромегалії;

e) серцевої недостатності.

45. Як виглядає лице хворого на акромегалію?

a) *з великим підборіддям і вухами;

b) бліде;

c) жовтяничне;

d) анемічне;

e) синюшне.

46. Як виглядає аденоїдне лице:

a) ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;

b) бліде, безкровне лице;

c) анемічне лице;

d) набрякле лице;

e) *дихання через постійно відкритий рот у зв'язку з утрудненою носовою прохідністю?

47. Гідроцефалія:

a) пастозність;

b) *збільшення розмірів голови внаслідок водянки мозку;

c) підшкірний набряк;

d) наявність рідини в плев­ральній порожнині;

e) наявність рідини в черевній порожнині.

48. Що таке диспное?

a) зупинка дихання;

b) *задишка;

c) знижена частота дихальних рухів за 1хв.;

d) вимушене положення сидячи з опущеними ногами;

e) вимушене положення лежачи?

49. Що таке апное:

a) задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

b) підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;

c) знижена частота дихальних рухів за 1хв.;

d) дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;

e) *зупинка дихання або подовження дихальної паузи;

50. Що таке тахіпное?

a) задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

b) *підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;

c) знижена частота дихальних рухів;

d) дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;

e) зупинка дихання або дихальна пауза;

51. Що таке брадіпное?

a) задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

b) більше ніж 20 дихальних рухів за 1хв.;

c) *менше ніж 16 дихальних рухів за 1хв.;

d) зупинка дихання;

e) *16-20 дихальних рухів за 1хв.?

52. Яка задишка характерна для бронхіальної астми:

a) інспіраторна;

b) *експіраторна;

c) змішана;

d) дихання Чейна-Стокса;

e) дихання Біота?

53. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:

a) бронхіту;

b) *сухого плевриту;

c) бронхоектатичної хвороби;

d) кавернозного туберкульозу легень;

e) бронхопневмонії?

54. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:

a) *туберкульозу біфуркаційних лімфатичних вузлів;

b) бронхіту;

c) бронхоектатичної хвороби;

d) бронхопневмонії;

e) кавернозного туберкульозу легенів?

55. Для якого захворювання характерний вологий кашель:

a) плевриту;

b) ателектазу легенів;

c) *бронхоектатичної хвороби;

d) туберкульозу трахео-бронхових лімфатичних вузлів;

e) емфіземи?

56. Харкотиння «повним ротом», частіше в ранковий час характерно для:

a) інфільтративно-вогнищевого туберкульозу легенів;

b) *бронхоектатичної хвороби;

c) вогнищевої пневмонії;

d) гострого бронхіту;

e) емпієми плеври.

57. Якщо гнійне харкотиння у великій кількості з'являється в певному положенні хворого, у нього можна запідозрити:

a) крупозну пневмонію;

b) дифузний бронхіт;

c) туберкульоз легенів;

d) рак легенів;

e) *бронхоектатичну хворобу.

58.За наявності у хворого харкотиння у вигляді малинового желе можна запідозрити:

a) крупозну пневмонію;

b) бронхоектатичну хворобу;

c) туберкульоз легенів;

d) абсцес легенів;

e) *рак легенів.

59. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

a) бронхіальна астма;

b) дифузний катаральний бронхіт;

c) вогнищева пневмонія;

d) *кавернозний туберкульоз;

e) гнійний плеврит?

60. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

a) ексудативний гнійний плеврит;

b) дифузний катаральний бронхіт;

c) вогнищева пневмонія;

d) бронхіальна астма (у період нападу):

e) *інфаркт легенів?

61. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

a) дифузний катаральний бронхіт;

b) бронхіоліт;

c) вогнищева пневмонія;

d) *бронхоектатична хвороба;

e) бронхопневмонія?

62. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

a) *мітральний стеноз;

b) емфізема легень;

c) плеврит;

d) бронхопневмонія;

e) дифузний катаральний бронхіт?

63. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

a) *ексудативного плевриту;

b) ракового обсіменіння плеври;

c) вогнищевої пневмонії;

d) туберкульозу легенів;

e) пневмосклерозу?

64. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

a) бронхіту;

b) туберкульозу легенів;

c) емфіземи легенів;

d) *міжребрової невралгії;

e) ексудативного плевриту?

65. Біль у грудній клітці характерний для:

a) емфіземи;

b) бронхоектатичної хвороби;

c) ексудативного плевриту;

d) *сухого плевриту;

e) нападів бронхіальної астми.

66. Біль у грудній клітці, пов’язанний з виникненням сухого плевриту, посилюється за таких умов:

a) коли хворий лежить на боці ураження;

b) коли грудна клітка стиснута і знижена дихальна екскурсія грудної клітки;

c) у разі кашлю;

d) *коли хворий лежить на спині;

e) коли хворий лежить на животі.

67. Біль у лівій половині грудної клітки за грудниною характерний для:

a) лівобічної вогнищевої пневмонії;

b) ателектазу лівої легені;

c) *стенокардії;

d) абсцесу лівої легені;

e) пневмосклерозу лівої легені.

68. Біль у правій половині грудної клітки характерний для:

a) правобічної вогнищевої пневмонії;

b) *правобічного ексудативного плевриту;

c) жовчнокам’ної хвороб;

d) ателектазу правої легені;

e) пневмосклерозу правої легені.

69. Статичний огляд грудної клітки передбачає:

a) визначення рухів обох половин грудної клітки;

b) *огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання;

c) огляд м’язів грудної клітки;

d) визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання;

e) визначення частоти, глибини і ритму дихання.

70. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:

a) визначення рухів обох половин грудної клітки;

b) визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання;

c) огляд м’язів грудної клітки;

d) *визначення симетричності участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму дихання;

e) оцінка симетричності обох половин грудної клітки.

71. Для нормостеничної грудної клітки характерні такі особливості:

a) грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

b) грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

c) дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

d) грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

e) *грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

72. Характерні особливості астенічної форми грудної клітки:

a) грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

b) *грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

c) дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

d) грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

e) грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

73. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:

a) *грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

b) грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розташовані, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

c) дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

d) грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

e) грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

74. Яка форма грудної клітки характерна для емфіземи легень:

a) паралітична;

b) рахітична;

c) *бочкоподібна;

d) лійкоподібна;

e) астенічна?

75. Паралітична грудна клітка характерна для:

a) емфіземи легенів;

b) *пневмосклерозу і карніфікіції легенів;

c) спондильозу;

d) кіфосколіозу;

e) людини, що змалку важко працювала.

76. Характерні особливості паралітичної форми грудної клітки:

a) грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

b) грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

c) *дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

d) грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

e) грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

77. Яка форма грудної клітки характерна для людини, що перенесла рахіт:

a) бочкоподібна;

b) паралітична;

c) *«куряча»;

d) човноподібна;

e) астенічна?

78. Кіфосколіозна грудна клітка характерна для:

a) емфіземи легенів;

b) рахіту;

c) *карніфікіції легенів;

d) інфаркту легенів;

e) пневмосклерозу.

79. Лійкоподібна грудна клітка («груди шевця») характерна для:

a) емфіземи легенів;

b) туберкульозу легенів;

c) спондильозу;

d) *аномалії розвитку грудини;

e) кіфосколіозу.

80. Човноподібна грудна клітка характерна для:

a) рахіту;

b) туберкульозу;

c) пневмосклерозу;

d) *сирингомієлії;

e) лордозу.

81. Яка форма грудної клітки характерна для сирингомієлії:

a) бочкоподібна;

b) паралітична;

c) «куряча»;

d) *човноподібна;

e) астенічна?

82. Збільшення розмірів однієї з половин грудної клітки характерне для:

a) пневмосклерозу;

b) наявності спайок у плевральній порожнині;

c) бронхіальної астми;

d) бронхіту;

e) *крупозної пневмонії в стадії розпалу.

83. Збільшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

a) розвитку плевральних спайок або повного зарощення плевральної щілини;

b) *ексудативного плевриту;

c) пневмосклерозу;

d) бронхіту;

e) бронхопневмонії.

84. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

a) ексудативного плевриту;

b) емфіземи легенів;

c) гідропневмотораксу;

d) *однобічного пневмосклерозу;

e) крупозної пневмонії в стадії розпалу.

85. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

a) *ателектазу легенів;

b) однобічного ексудативного плевриту;

c) емфіземи легенів;

d) великої пухлини легенів;

e) абсцесу легенів.

86. Який тип дихання властивий жінкам:

a) *грудний;

b) черевний;

c) змішаний;

d) ортопное;

e) тахіпное?

87. Який тип дихання властивий чоловікам:

a) грудний;

b) *черевний;

c) змішаний;

d) ортопное;

e) тахіпное?

88. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у дорослих:

a) 60-90;

b) 90-120;

c) *16-20;

d) 40-45;

e) 8-15?

89. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у новороджених:

a) 60-90;

b) *40-45;

c) 16-20;

d) 8-15;

e) 90-120?

90. Для якого стану характерне дихання Грокка:

a) коми;

b) менінгіту;

c) агонального стану;

d) *гіпоксії мозку;

e) для новороджених?

91. Що таке дихання Чейна-Стокса:

a) глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

b) глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

c) *після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

d) таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

e) поверхневі ритмічні дихальні рухи?

92. Для якого стану характерне дихання Чейна-Стокса:

a) коми;

b) менінгіту;

c) *агонального стану;

d) гіпоксії мозку;

e) для новороджених?

93. Що таке дихання Біота:

a) глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

b) *глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

c) після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

d) таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

e) поверхневі ритмічні дихальні рухи?

94. Що таке дихання Куссмауля:

a) *глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

b) глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

c) після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

d) таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

e) поверхневі ритмічні дихальні рухи?

95. Для якого стану характерне дихання Куссмауля:

a) *коми;

b) менінгіту;

c) агонального стану;

d) гіпоксії мозку;

e) для новороджених?

96. За допомогою пальпації грудної клітки визначають:

a) бронхофонію;

b) екскурсію нижніх країв легень;

c) висоту стояння діафрагми;

d) *форму грудної клітки, надчеревний кут;

e) висоту стояння верхівок легенів.

97. Надчеревний кут:

a) *епігастральний кут;

b) кут, під яким ребра відходять від ребер;

c) кут, утворений тілом груднини та її ручкою;

d) кут, який утворює груднина в яремній ямці;

e) кут, утворений ключицею і грудниною.

98. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

a) *болючість;

b) бронхофонію;

c) екскурсію нижніх країв легень;

d) висоту стояння верхівок;

e) вологі дрібно міхурцеві хрипи.

99. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

a) бронхофонію;

b) екскурсію нижніх країв легень;

c) *резистентність грудної клітки;

d) висоту стояння верхівок легенів;

e) вологі хрипи.

100. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

a) крепітацію на вдихові (crepitatio indux);

b) *голосове тремтіння;

c) вологі хрипи;

d) бронхофонію;

e) екскурсію нижніх країв легень.

101. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

a) бронхіт;

b) бронхоектатичну хворобу;

c) бронхопневмонію;

d) *емфізему легенів;

e) дифузний пневмосклероз.

102. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

a) бронхіт;

b) бронхоектатичну хворобу;

c) бронхопневмонію;

d) сухий плеврит;

e) *ексудативний плеврит.

103. Які умови потрібні для посилення голосового тремтіння:

a) розширення легенів;

b) накопичення рідини в плевральній порожнині;

c) *ущільнення легенів;

d) наявність повітря в плевральній порожнині;

e) пневмоторакс?

104. Посилення голосового тремтіння характерне для:

a) *крупозної пневмонії в стадії розпалу;

b) ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

c) нападу бронхіальної астми;

d) емфіземи легенів;

e) бронхоектатичної хвороби.

105. Голосове тремтіння посилюється в разі:

a) бронхіту;

b) нападу бронхіальної астми;

c) над каверною, що випорожнилася;

d) над абсцесом легені, що випорожнився;

e) *над зоною інфаркту легені.

106. За наявності запальної інфільтрації голосове тремтіння буде:

a) *посиленим;

b) ослабленим;

c) незміненим;

d) відсутнім;

e) різко ослабленим.

107. Голосове тремтіння зникає або стає ослабленим за таких умов:

a) крупозної пневмонії в стадії розпалу;

b) *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

c) сухий плеврит;

d) над лінією Соколова-Еліса-Дамуазо;

e) інфаркт легені.

108. Голосове тремтіння ослаблене за наявності такої патології:

a) інфаркт легенів;

b) крупозної пневмонії в стадії розпалу;

c) бронхоектатична хвороба;

d) емфізема легенів;

e) *за наявності порожнини, сполученої з бронхом і заповненої повітрям.

109. У хворих з сухим плевритом голосове тремтіння:

a) посиленим;

b) ослабленим;

c) *незміненим;

d) відсутнім;

e) різко ослабленим.

110. У хворих з пневмотораксом голосове тремтіння:

a) посиленим;

b) ослабленим;

c) незміненим;

d) *відсутнім;

e) різко ослабленим.

111. В якій послідовності проводять перкусії легень:

a) *порівняльна, топографічна перкусія;

b) топографічна, порівняльна перкусія;

c) визначення екскурсії легенів, висоти стояння верхівок, порівняльна перкусія;

d) визначення нижніх меж легенів, порівняльна перкусія;

e) визначення полів Креніга, топографічна, порівняльна перкусія;

112. Який вид перкусії застосовують для проведення порівняльної перкусії(якою за силою звуку є порівняльна перкусія):

a) *голосну;

b) тиху;

c) найтихішу;

d) дуже голосну;

e) звичайну?

113. Тривалість перкуторного тону:

a) буває більшою, якщо тканина менш щільна і маса її більша;

b) тканина більш щільна і маса її більша;

c) *тканина менш щільна і маса її менша;

d) не залежить від щільності тканини;

e) не залежить від маси тканини?

114. Перкуторна сфера:

a) ділянка перкуторного удару;

b) *вся ділянка, що коливається під впливом перкуторного удару (має ширину і глибину);

c) ширина поширення перкуторного удару;

d) глибина поширення перкуторного удару;

e) площа коливань, викликаних перкуторним ударом.

115. Тупий звук має такі характеристики:

1) високий, тривалий, тихий;

2) низький, тривалий, голосний;

3) низький, короткий, голосний;

4) низький, тривалий, тихий;

5) *високий, тихий, короткий.

116. Тимпанічний звук має такі характеристики:

1) високий, тривалий, тихий;

2) *низький, тривалий, голосний;

3) високий, тихий, короткий;

4) низький, короткий, голосний;

5) високий, короткий, голосний.

117. Який перкуторний звук над легенями в нормі:

1) коробковий;

2) притуплений;

3) *ясний легеневий;

4) притуплено-тимпанічний;яких

5) тупий?

118. Який перкуторний звук виникає над простором Траубе:

1) тупий;

2) притуплений;

3) ясний легеневий;

4) *тимпанічний;

5) притуплено-тимпанічний?

119. Де в нормі над грудною кліткою можна почути притуплений і тупий перкуторний звук:

1) під лопатками;

2) під ключицями;

3) у пахвових ділянках;

4) *праворуч, у ділянці розміщення печінки;

5) над ключицями?

120. Для яких патологічних станів характерний тупий звук над легенями:

1) емфіземи легенів;

2) *крупозної пневмонії в стадії розпалу;

3) пневмотораксу;

4) ателектазу легені, що починається;

5) над бронхоектазом, каверною, абсцесом легені, що випорожнилися?

121. Тупий звук над легенями характерний для:

1) емфіземи легенів;

2) пневмотораксу;

3) *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

4) бронхіту;

5) над тонкостінними кавернами, що випорожнилися?

122. При якому патологічному стані в легенях під час перкусії може визначитися притуплення перкуторного звуку:

1) *крупозної пневмонії в початковій стадії;

2) бронхіті;

3) пневмотораксі;

4) бронхіальній астмі;

5) емфіземі?

123. Для якого з перелічених захворювань характерне притуплення перкуторного звуку:

1) бронхіальної астми;

2) пневмотораксу;

3) емфіземи;

4) вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 10 см;

5) *вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 4 см?

124. При якому патологічному стані легенів під час перкусії визначається тимпанічний звук:

1) емфіземі легень;

2) *пневмотораксі;

3) крупозній пневмонії;

4) бронхіті;

5) бронхіоліті;

125. При якому з перелічених захворювань під час перкусії визначається притуплено-тимпанічний звук:

1) емфіземі;

2) бронхіальній астмі;

3) ателектазі легень;

4) пневмотораксі;

5) бронхіті?

126. При якому захворюванні під час перкусії легенів визначається коробковий звук:

1) пневмотораксі;

2) бронхонхоектатичній хворобі;

3) пневмонії;

4) *емфіземі легенів;

5) бронхіті?

127. Який перкуторний звук виникає в стадії гіперемії:

1) тупий;

2) притуплений;

3) *притуплено-тимпанічний ;

4) ясний легеневий;

5) тимпанічний?

128. Яким буває перкуторний звук у хворих на вогнищеву пневмонію, коли запальне вогнище розміщено на глибині 9 см:

1) притуплений;

2) притуплено-тимпанічний ;

3) тимпанічний;

4) *ясний легеневий;

5) коробковий?

129. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:

1) *ясний легеневий;

2) коробковий;

3) тимпанічний;

4) притуплений;

5) тупий?

130. Який перкуторний звук характерний для бронхіальної астми в момент нападу:

1) ясний легеневий;

2) *коробковий;

3) тимпанічний;

4) притуплений;

5) тупий?

131. Який перкуторний звук прослуховують над порожниною, що сполучається з бронхом:

1) ясний легеневий;

2) коробковий;

3) *тимпанічний;

4) притуплений;

5) тупий?

132. У разі якого захворювання може спостерігатися однобічне зміщення нижньої межі легенів угору:

1) *однобічного пневмосклерозу;

2) однобічної бронхоектатичної хвороби;

3) правобічної бронхопневмонії;

4) вогнищевого туберкульозу правої легені;

5) лівобічної плевропневмонії?

133. Для якого захворювання легенів характерне зміщення з одного боку нижньої межі легенів угору:

1) крупозної пневмонії;

2) *ексудативного плевриту;

3) бронхопневмонії;

4) емфіземі легенів;

5) бронхіті?

134. При якому захворюванні найчастіше відбувається зміщення нижньої межі легенів угору:

1) бронхоектатичній хворобі;

2) *пневмосклерозі;

3) бронхопневмонії;

4) бронхіальній астмі;

5) бронхіті?

135. Що відбувається у хворих на пневмонію, яка локалізується у нижній частці легенів:

1) з’являється тимпанічний тон;

2) зменшується висота стояння верхівок легенів;

3) зменшується ширина полів Креніга;

4) *зменшується активна рухомість нижнього краю легені;

5) збільшується активна рухомість нижнього краю легені?

136. Яку перкусію (за силою звуку) застосовують для проведення топографічної перкусії:

1) голосну;

2) *тиху;

3) найтихішу;

4) дуже голосну;

5) звичайну.

137. У разі застосування найголоснішої перкусії грудної клітини коливання не може пройти глибше, ніж на:

1) 4 см;

2) 5 см;

3) *7 см;

4) 1 см;

5) 2 см;

138. В якій послідовності проводять топографічну перкусію:

1) *визначення висоти стояння верхівок, нижніх меж легенів, екскурсій;

2) порівняльна, топографічна перкусія;

3) поля Креніга, екскурсія нижніх країв легені;

4) нижні межі легенів, порівняльна перкусія;

5) визначення екскурсій і висоти стояння верхівок легені.

139. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у дорослих людей:

1) на рівні остистого відростка V шийного хребця;

2) на рівні остистого відростка VІ шийного хребця;

3) *на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця;

4) на рівні остистого відростка І грудного хребця;

5) на рівні остистого відростка ІІ грудного хребця;

140. Висота стояння верхівок легенів спереду у здорових людей:

1) на 1-2 см вище від ключиці;

2) *на 3-4 см вище від ключиці;

3) на рівні ключиці;

4) на 2-3 см вище від ключиці;

5) на 7 см вище від ключиці;

141. Що таке поля Креніга:

1) висота верхівок легенів спереду;

2) висота верхівок легенів ззаду;

3) *ширина верхівок легенів;

4) ширина правої легені знизу спереду і ззаду;

5) ширина лівої легені знизу ззаду.

142. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:

1) пневмонії;

2) *туберкульозі;

3) пневмосклерозі;

4) гідротораксі;

5) емфіземі.

143. Яка найчастіша причина зміщення верхньої межі легенів вгору:

1) абсцес легенів;

2) бронхопневмонія;

3) *емфізема легень;

4) ателектазі;

5) бронхіті.

144. У разі якого захворювання верхня межа легені визначається нижче від нормального рівня:

1) пневмонії;

2) *первинного інфікування мікобактерії туберкульозу;

3) гідротораксу;

4) пневмосклерозу;

5) емфіземі.

145. Де в нормі проходить нижня межа легенів по передній пахвовій лінії:

1) *нижній край VІІ ребра;

2) верхній край VІ ребра;

3) нижній край VІІІ ребра;

4) верхній край ІХ ребра;

5) верхній край Х ребра;

146. Де в нормі проходить нижня межа легенів по середній пахвовій лінії:

1) нижній край VІІ ребра;

2) *нижній край VІІІ ребра;

3) верхній край VІІІ ребра;

4) верхній край ІХ ребра;

5) нижній край Х ребра;

147. Де в нормі проходить нижня межа легенів по лопатковій лінії:

1) нижній край VІІІ ребра;

2) нижній край ІХ ребра;

3) *верхній край Х ребра;

4) верхній край ХІ ребра;

5) нижній край ХІ ребра;

148. Коли нижня межа легенів зміщується вгору:

1) на глибокому вдихові;

2) у разі зморщення легеневої тканини;

3) у хворих на емфізему легень;

4) *у разі хронічного застою крові в легенях;

5) у разі ентероптозу;

149. Внаслідок якого патологічного процесу відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

1) лівобічного ексудативного плевриту;

2) ателектазу легені;

3) правобічного пневмотораксу;

4) *метеоризму;

5) бронхопневмонії;

150. У разі якої патології найчастіше відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

1) пневмонії;

2) адгезивного плевриту;

3) *асциту;

4) правобічного пневмосклерозу;

5) бронхіту;

151. Зміщення нижньої межі легені вниз характерно для:

1) бронхопневмонії;

2) *емфіземи легенів;

3) крупозної пневмонії;

4) бронхоектатичної хвороби;

5) бронхіту;

152. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):

1) *під час затримки дихання на висоті вдиху і видиху;

2) під час нормального дихання;

3) під час затримки дихання;

4) на фазі вдиху;

5) під час зміни положення тіла;

153. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується в разі:

1) глибокого дихання;

2) *емфіземи легень;

3) ентероптозу;

4) фізичного напруження;

5) задишки;

154. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легені:

1) рухомість унаслідок глибокого вдиху і видиху;

2) *рухомість у разі зміни положення тіла;

3) рухомість унаслідок глибокого вдиху;

4) рухомість унаслідок глибокого видиху;

5) рухомість у разі затримки дихання.

155. У хворого на фоні бронхіального дихання при вдоху та видиху вислуховується побічний дихальний шум, який не зникає при кашлі та підсилюється при натисканні фонендоскопом на грудну клітину. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. *шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. плевро-перікардіальний шум

156. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує тріск волосся або снігу. Шум не змінюється при кашлі і навіть посилюється. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. *крепітація

4. сухі хрипи

5. саккадоване дихання

157. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує лопанье бульбашок при вдоху та видиху. При кашлі цей шум зменшується і частково зникає. Це може бути:

1.* вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. жорстке дихання

158. Шум тертя плеври вислуховується при:

1. порожнині в легенях

2. *плевро-перікардіальних швартах

3. наявності рідини в плевральній порожнини

4. порушенні бронхіальної прохідності

5. ущільненні легеневої тканини

159. Патологічне бронхіальне дихання може бути при:

1. порожнині в легенях

2. плевро-перікардіальних швартах

3. наявності рідини в плевральній порожнини

4. порушенні бронхіальної прохідності

5. *ущільненні легеневої тканини

160. Послаблення везикулярного дихання та відсутність бронхофонії буває при:

1. порожнині в легенях

2. плевро-перікардіальних швартах

3. *наявності рідини в плевральній порожнині

4. порушенні бронхіальної прохідності

5. ущільненні легеневої тканини

161. Задишка експіраторного характеру є ознакою:

1. *зменшенні просвіту бронхів

2. порушенні дихального центру

3. збільшенні просвіту бронхів

162. Над легенями вислуховується м'який шум, що дує та підсилюється при вдоху і зменшується при видиху. Цей шум нагадує букву «Ф». Що це за шум?

1. патологічне бронхіальне дихання

2. *везикулярне дихання

3. сухі хрипи

4. вологі хрипи

5. крепітація

163. Відставання в акті дихання однієї з половин грудної клітини немає при:

1. ущільненні легеневої тканини

2. рідини в плевральній порожнині

3. при наявності газу в плевральній порожнині

4. порожнині в легенях

5. *порушенні прохідності бронхів

164. Ознакою асиметрії грудної клітини є:

1. *різний рівень розташування клюциц

2. різний рівень розташування лопаток

3. деформація грудини

4. деформація хребта

5. різний рівень розташування ребер

165. Бронхіальне дихання в нормі вислуховується

1. над легенями

2. над горлянкою

3. *над трахеєю

4. над серцем

5. в області пространства Траубе

166. Хрипи, що вислуховуються над поверхнею грудної клітини виникають:

1. в альвеолах

2. *у бронхах

3. у гортані

4. в плевральній порожнині

167. Вологі хрипи при вислуховуванні нагадують:

1. *пузирі, що лопаються

2. тріск снігу

3. свист в обидві фази дихання

4. скрип шкіряного ремня

168. Аускультативною ознакою синдрому скопичення газу в плевральній порожнині є6

1. відсутність везикулярного дихання

2. *бронхіальне дихання

3. крепітація

4. жорстке дихання

5. шум тертя плеври

169. Для синдрому порушення прохідності бронхів при аускультації характерні побічні дихальні шуми:

1. сухі високі хрипи

2. крепітація

3. вологі хрипи

4. *сухі низькі хрипи

170. Мілко- та середньопузирчасті хрипи та наявність бронхофонії можуть бути при:

1. *звуженні просвіту бронхів

2. ущільненні легеневої тканини

3. порожнині в легенях

4. підвищенні повітряності легеневої тканини

171. Амфоричне дихання є ознакою наявності:

1. компресійного спадіння легень

2. звуженні просвіту бронхів

3. наявності повітря в плевральній порожнині

4. *наявності порожнини в легенях

5. ущільненні легеневої тканини

172. Жорстке дихання та велика кількість сухих хрипів можуть бути при:

1. наявності повітря в плевральній порожнині

2. потовщенні листків плеври

3. *звуженні просвіту бронхів

4. ущільненні легеневої тканини

173.У людини гіпервентиляція внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання в неї значно більший, ніж у стані спокою?

А. *Дихальний об’єм.

В. Життєва ємність легень.

С. Резервний об’єм вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Загальна ємність легень.

174.Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який міститься в її легенях при цьому?

А. Життєва ємність.

В. Залишковий об’єм.

С.* Резервний об’єм видиху.

D. Дихальний об’єм.

E. Функціональна залишкова ємність легень.

175.Людина зробила максимально глибокий вдих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. *Загальна ємність легень.

В. Життєва ємність легень.

С. Ємність вдиху.

D. Функціональна залишкова ємність легень.

E. Дихальний об’єм.

176 Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. Функціональна залишкова ємність легень.

В. *Залишковий об’єм.

С. Ємність вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Альвеолярний об’єм.

177.Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відображається на кислотно-основному стані організму?

А. Виникає метаболічний алкалоз.

В. Виникає дихальний ацидоз.

С. *Виникає дихальний алкалоз.

D. Виникає метаболічний ацидоз.

E. Кислотно-основний стан не змінюється.

178.У підлітка, 12 років, який хворіє на бронхіальну астму, розвинувся тяжкий напад астми: виражена експіраторна задишка, блідість шкіри. Який вид порушення альвеолярної вентиляції має місце?

А. Нервово-м’язовий.

В. Рестриктивний.

С. Торакодіафрагмальний.

D. Центральний.

E.* Обструктивний.

179.У жінки, 45 років, яка тривалий час хворіє на бронхіальну астму, виник напад ядухи. Який патогенетичний механізм цього явища?

А. Зниження чутливості дихального центра.

В. Втрата еластичності легеневої тканини.

С. *Спазм дрібних бронхів.

D. Порушення рухливості грудної клітки.

E. Порушення перфузії легеневої тканини.

180.В обстежуваного визначили дихальний об’єм (500 мл), частоту дихання (15 за 1 хв), об’єм мертвого простору (100 мл). Скільки повітря пройде в нього за 1 хв через альвеоли?

А. 9000 мл.

В. 7500 мл.

С. 1500 мл.

D. 6000 мл.

E. *7400 мл.

181.Дихальний об’єм становить 450 мл, а частота дихання – 20 за 1 хв. Якою буде альвеолярна вентиляція?

А. 5000 мл.

В. 3000 мл.

С. 4000 мл.

D. 6000 мл.

E. *8000 мл.

6.2. Тестові завдання.

182.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. 6-9 м/с.

Б.* 3-6 м/с

В. 9-12 м/с

Г. 12-15

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

183. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

А. Атеросклероз (atherosclerosis).

Б. *Гіпертонічна хвороба

В. Ревматизм

Г. Міокардит

Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.

184. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)

Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева

В. У разі великого загруднинного зоба

Г. При аномаліях розвитку судин

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

185. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини?

А. 60-80 за 1 хв.

Б. 40-60 за 1 хв.

В. 80-100 за 1 хв.

Г. 100-120 за 1 хв.

Д. *Різниця в залежності від стану хворого.

186. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)?

А. Під час підвищення температури тіла;

Б. За наявності тиреотоксикозу;

В. Під час фізичного навантаження;

Г. За наявності гіпертензії в малому колі кровообігу;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

187. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)?

А. При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи;

Б. За наявності повної передсердношлуночкової блокади;

В. У разі синдрому слабкості синусового вузла;

Г. У випадках вузлового та ідіовентрикулярного ритмів;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

188. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)…..

А. При дефіциті пульсу;

Б. Інколи;

В. Часто;

Г. При всіх порушеннях ритму;

Д. *Завжди

189. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу?

А. Загального периферійного судинного опору;

Б. Серцевого викиду;

В. *Підвищеного артеріального тиску;

Г. У всіх випадках;

Д. Ніколи

190. Що таке pulsus regularis?

А. *Ритмічний пульс;

Б. Неритмічний пульс;

В.Такий, що регулярно змінюється;

191. Що таке pulsus irregularis?

А. *Неритмічний пульс;

Б. Ритмічний пульс;

В.Такий, що регулярно змінюється;

192. Що таке pulsus frequens?

А. *Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

193. Що таке pulsus rarus?

А. *Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

194. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс?

А. *При артеріальній гіпертензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

195. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу?

А. *Ударний об'єм серця;

Б. Периферичний опір;

В. Об’єм циркулюючої крові;

Г. Реологічні властивості крові;

Д. Жодного з наведених.

196. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)?

А.* При артеріальній гіпотензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

197. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс?

А. *У всіх перерахованих вище випадках;

Б. У разі екстрасистолії;

В. При неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня;

Г. У випадку миготливої аритмії;

Д. В жодному випадку.

198. Коли буває дикротичний пульс?

А.* При дуже низькому тонусі судин;

Б. При дуже високому тонусі судин;

В. При нормальному тонусі судин.

199. Коли буває переміжний пульс?

А. За наявності енергетичного виснаження міокарда;

Б. *Тяжкого ураження міокарда;

В. При міграції водія ритму;

Г. В жодному випадку;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

200. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс?

А.*У випадках Б та В.

Б. При констриктивному перикардиті;

В. При ексудативному перикардиті;

Г. При міграції водія ритму;

Д. При дуже низькому тонусі судин.

201. Коли буває ниткоподібний пульс?

А. Під час шоку;

Б. Під час колапсу;

В. при значній крововтраті;

Г. В жодному випадку;

Д. *У всіх перерахованих вище випадках.

202. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу?

А. *При миготливій аритмії;

Б При екстрасистолічній аритмії;

В.При парасистолії;

Г.При брадікардії;

Д.При тахікардії.

203. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску?

А. *За першим (поява тонів Короткова);

Б.За другим;

В.За третім;

Г.За четвертим;

Д.За п’ятим.

204. Який нормальний систолічний тиск?

А. *100-140 мм рт.ст.;

Б. 140-160 мм рт.ст.;

В.120-160 мм рт.ст.;

Г.90-130 мм рт.ст.;

Д.160-180 мм рт.ст..

205. Який нормальний діастолічний тиск?

А.*60-80 мм рт.ст.;

Б.40-60 мм рт.ст.;

В.80-100 мм рт.ст.;

Г.100-120 мм рт.ст.;

Д. Менше 80 мм рт.ст. .

206. Що таке пульсовий тиск?

А. *Різниця між систолічним та діастолічним тиском;

Б. Різниця систолічного тиску на різних руках;

В. Різниця діастолічного тиску на різних руках;

Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах;

Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах.

207. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.

208. Какие утверждения о структурах, образующих относительную сердечную тупость, верны?

А. *Правая граница относительной сердечной тупости образована правым предсердием

Б. Левая граница относительной сердечной тупости образована левым желудочком

В. Верхняя граница относительной сердечной тупости образована конусом лёгочной артерии и ушком левого предсердия

Г. Левая граница относительной сердечной тупости образована правым желудочком

Д. Правая граница относительной сердечной тупости образована сосудистым пучком и правым желудочком

209. Какие утверждения о границах относительной сердечной тупости верны?

А. *Правая граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается в четвёртом межреберье на 1 см кнаружи от правого края грудины

Б. Левая граница относительной сердечной тупости у здорового человека находится на 1 см кнутри от средне-ключичной линии

В. Левая граница относительной тупости сердца при митральном стенозе располагается по передней подмышечной линии

Г. Верхняя граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается по нижнему краю III ребра

Д. Правая граница относительной тупости сердца при недостаточности аортального клапана располагается по правому краю грудины

210. Де розташований у нормі верхівковий поштовх (ictus apicalis)?

А. *У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. У четвертому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

В. У п'ятому міжребровому проміжку по серединно-ключичної лінії;

Г. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Д. У п'ятому міжребровому проміжку 3 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.

211. Які причини патологічного зміщення верхівкового поштовху вліво?

А. *Гіпертрофія та дилатація лівого шлуночка;

Б. Гіпотрофія лівого шлуночка;

В. Гіпертрофія лівого передсердя;

Г. Гіпертрофія правого шлуночка;

Д. Аневризма аорти.

212. Коли верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз?

А. *У випадку аортальних вад серця;

Б. При артеріальній гіпертензії;

В. У хворих на дилатаційну і гіпертрофічну кардіоміопатію;

Г. У разі недостатності мітрального клапана;

Д. У всіх вищенаведених випадках.

213. Яка в нормі площа верхівкового поштовху?

А. *1-2 см²;

Б. 2-3 см²;

В. до 1 см²;

214. Коли верхівковий поштовх називається розлитим?

А. *Якщо площа його понад 2 см²;

Б. Якщо площа його понад 3 см²;

В. Якщо площа його понад 4 см²;

215. Коли виникає розлитий верхівковий поштовх?

А. *У випадку гіпертрофії та дилатації лівого шлуночка;

Б. При емфіземі легенів;

В. При інфаркті міокарда;

Г. У випадку набряку легенів;

Д. При порушеннях ритму серця.

216. Про яку патологію може свідчити високий верхівковий поштовх?

А. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. недостатність аортальних клапанів;

В. тиреотоксикоз;

Г. гарячковий стан;

Д. *Все вищенаведене.

216. Про що свідчить резистентний верхівковий поштовх?

А. *Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. Про дряблість міокарда;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про інфаркт міокарда;

Д. Про мітральний стеноз.

217. Про що свідчить низькорезистентний верхівковий поштовх?

А. *Про дряблість міокарда;

Б. Про артеріальну гіпертензію;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про мітральний стеноз;

Д. Про гіпертрофію лівого шлуночка.

218. Чим зумовлений серцевий поштовх?

А. *Посиленою роботою правого шлуночка;

Б. Посиленою роботою лівого шлуночка;

В. Посиленою роботою правого передсердя;

Г. Посиленою роботою лівого передсердя;

Д. Зростанням периферичного опору.

219. Про що свідчить надчеревна пульсація, яка посилюється під час вдиху?

А. *Про гіпертрофію правого шлуночка;

Б. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

В. Про дряблість міокарда;

Г. Про артеріальну гіпертензію;

Д. Про інфаркт міокарда.

220. Коли виникає артеріальна пульсація печінки?

А. *У випадку недостатності клапанів аорти;

Б. У випадку мітрального стенозу;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

221. Коли виникає венозна пульсація печінки?

А. *У випадку недостатності тристулкового клапана;

Б. У випадку недостатності клапанів аорти;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

222. Про яку ваду серця свідчить танок каротид?

А. *Про наявність недостатності клапанів аорти;

Б. Про мітральний стеноз;