Прогресивні зміни в будові тіла первиннопорожнинних порівняно з плоскими червами

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ

ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР "бакалавр" напряму 6.090201

"Водні біоресурси та аквакультура

з навчальної дисципліни "Зоологія"

Київ

"Аграрна освіта"

2012

1. Під час фотосинтезу накопичується:

+  енергія;  

  феромони;  

  адреналін;   

  гемоглобін.

2. Процес розпаду власних накопичених органічних сполук до неорганічних із виділенням великої кількості енергії – це:

  автотрофна асиміляція;

  гетеротрофна асиміляція;

+  дисиміляція за способом дихання;

  дисиміляція за способом бродіння;

  травлення.

3. Автотрофна і гетеротрофна асиміляція відбувається у:

+  евглени зеленої;

  інфузорії туфельки;

  амеби звичайної;

  амеби дизентерійної.

4. Таксисом називається:

  безстатеве розмноження найпростіших;

  статеве розмноження найпростіших;

  розвиток яйцеклітини без запліднення;

+  реакція найпростіших за відношенням до подразника;

  паразит, що належить до класу Джгутикових.

5. Газообмін у найпростіших відбувається через:

  дихальця;

  трахеї;

+  поверхню тіла;

  повітряні мішки.

6. Нервова система вперше з’являється у:

  губок;

+  кишковопорожнинних;

  плоских червів;

  найпростіших;

  первиннопорожнинних.

7. Найбільшою систематичною категорією із перелічених є:

  вид;

  ряд;

  родина;

  рід;

+  тип;

  класс.

8. Підберіть для печінкової двоустки проміжних і кінцевих хазяїв:

  свиня – людина;

  виноградний слимак – ВРХ;

  собака – свиня;

+  ставковик малий – ВРХ, вівці, свині, кози.

9. Підберіть для стьожака широкого проміжних і кінцевих хазяїв:

  мурахи – олені;

  коти – людина;

+  веслоногі рачки – риби – собаки, вовки, лисиці;

  десятиногі раки – видра.

10. Клас, що належить до типу Плоскі черви:

  гідроїдні;

  сцифоїдні;     

  цестоди;      

+  реброплави.  

11. Протонефридії – це:

  статеві органи;

  речовина, що заповнює простір між органами;

  органи травлення;

+  органи виділення.

12. Тварини, у яких органами виділення є протонефридії:

  губки;

+  плоскі черви;

  кишковопорожнинні;

  одноклітинні.

13. У рибі паразитують стадії ремінця звичайного:

  яйця;

  личинки-корацидії;

+  личинки-плєроцеркоїди;

  дорослі особини.

14. Що є однією з причин “цвітіння” водойм:

+  надмірний розвиток евглени зеленої і вольвокса;

  нестача кисню у воді;

  явище світіння риби вночі;

  загибель риби.

15. Шкіряний покрив більшості плоских червів складається із:

+  одношарового зануреного епітелію;

  двошарового епітелію;

  одного шару епітеліально-м’язових клітин;

  шару гіподерми, вкритої кутикулою.

16. Сколексом у цестод називається:

  ротова присоска;

  сегмент тіла;

+  голова;

  органи прикріплення.

17. Цифрою 8 на схемі розвитку еймерії позначено:

  шизонт;

  мерозоїт;

+  ооциста;

  мікрогамета;

  макрогамета.

18. Трипаносома рухається за допомогою:

  міонему;

  псевдоподій;

  війок;

+  ундулюючої мембрани.

19. Проміжним хазяїном печінкової двоустки є:

  ставковик звичайний;

+  ставковик малий;

  виноградний слимак;

  садовий слимак.

20. Способом безстатевого розмноження у тварин є:

+  брунькування; 

  копуляція;  

  кореневі відводки;  

  спарювання.

21. Розвиток у тварин є:

  генеративний;  

+  прямий;  

  вегетативний;  

  копуляція.

22. Стадія онтогенезу:

  копуляція;  

  спарювання;  

+  ембріональна;  

  поліембріонія.

23. Мікроспоридія Nosema sp. викликає хворобу:

  ВРХ;  

+  медоносних бджіл;  

  свиней;  

  курей.

24. Інфузорія Balantidium sp. викликає хворобу:

  ВРХ;  

  медоносних бджіл;  

+  свиней;   

  курей.

25. Жалкі клітини характерні для:

  найпростіших;

  губок;

+  кишковопорожнинних;

  плоских червів.

26. Личинка, яка розвивається у яйці стьожкових червів, називається:

  сколексом;  

+  онкосферою;  

  фіною;  

  стробілою.

Прогресивні зміни в будові тіла первиннопорожнинних порівняно з плоскими червами

  утворилась кровоносна система;

  усі нервові тяжі злилися в один;

+  утворився наскрізний кишківник;

  утворились протонефридії;

  сукупність усіх відповідей правильна.

28. Первинна порожнина тіла виконує функцію:

  переносу статевих клітин; 

  запліднення;  

+  гідроскелету;

  травлення.

29. Спосіб запліднення рака річкового довгопалого:

  внутрішнє;

  зовнішньо-внутрішнє;

+  зовнішнє;

  усі відповіді правильні.

30. На поперечному розрізі тіла аскариди цифрою 7 позначено:

  повітряний мішок;

  кишкову порожнину;

+  первинну порожнину тіла;

  ендокутикулу;

  протонефридії.

31. На поперечному розрізі кільчака цифрою 6 позначено:

+  целом;

  кишкову порожнину;

  тифлозоль;

  метанефридій.

32. У аскариди процес дисиміляції проходить за способом:

+  бродіння;       

  брунькування;  

  дихання;   

  фотосинтезу.

33. Органи виділення продуктів дисиміляції рака річкового довгопалого:

  мальпігієві судини;

+  видозмінені метанефридії;

  протонефридії;

  пульсуючі вакуолі.

34. Кількість антен у павуків:

  одна пара;        

  дві пари; 

  три пари;   

+  відсутні.

35. Органами виділення десятиногих раків є:

  головні нирки;  

  тулубові нирки;  

  тазові нирки;

+  видозмінені метанефридії;  

  мальпігієві судини.

36. Органами виділення у комах є:

  протонефридії;  

  метанефридії;  

+  мальпігієві судини;  

  пульсуючі вакуолі.

37. Складні очі членистоногих називаються:

  калейдоскопічні;  

+  фасеточні;  

  ундулюючі;  

  рабдитидні.

38. Кількість антен у комах:

+  одна пара;     

  дві пари;   

  три пари;    

  відсутні.

39. До класу Павукоподібні входять:

+  скорпіони;  

  дафнії;  

  циклопи;  

  багатоніжки.

40. Ротові органи павуків включають:

  різці;   

+  хеліцери;  

  хоботки; 

  ікла.

41. Кров комах має назву:

  стробіла;   

+  гемолімфа;   

  фіна;   

  целом.

42. Личинки метеликів називаються:

  німфи;   

  лялечки;    

+  гусениці;  

  імаго.

43. Личинку комаря-дзвінця називають:

  маскою;    

  волохокрильцем;    

  ґедзем;     

+  мотилем.

44. Одомашненою комахою є:

  тарган;  

+  медоносна бджола;  

  хатня муха;  

  павук.

45. Ротовий орган овода:

  гризучий;  

  колюче-сисний;   

  сисний;     

+  редукований.

46. Колюче-сисний ротовий орган має муха:

  кімнатна;  

+  осіння жигалка;  

  сирфіда;

  усі відповіді правильні.

47. Кількість крил у блохи:

  одна пара;  

  дві пари;  

+  відсутні;

  три пари.

48. Клопи мають крила:

  перетинчасті;   

  сітчасті;    

+  напівтверді;    

  тверді.

49. Кількість крил у воші:

  одна пара;  

  дві пари;  

+  відсутні;

  три пари.

50. Таргани відносять до комах:

  первиннобезкрилих;  

+  з неповним перетворенням;  

  з повним перетворенням.

51. Ряд Пухоїди відносять до:

+  комах; 

  кліщів;  

  паразитичних ракоподібних;

  усі відповіді неправильні.

52. Жуки-плавунці є:

  паразитами;  

+  хижаками;  

  сапрофітами;

  усі відповіді неправильні.

53. Будова м’язів риби є:

  вісцеральною;  

  алантоїсною;  

+  метамерною;  

  гомоцеркальною.

54. Орган слуху кісткових риб представлений:

+  внутрішнім вухом;  

  середнім вухом;

  зовнішнім вухом;  

  внутрішнім і середнім вухом.

55. Очин – це:

  орган виділення рака; 

  "вороняча кістка";

+  роговий стрижень пера птаха; 

  проміжний хазяїн іксодового кліща.

56. Птерилії – це:

+  ділянки тіла птаха, що мають пір’я;  

  клас плоских червів;

  ротові органи павукоподібних;  

  кістки тазового поясу плазунів.

57. Голова птаха із шиєю сполучується за допомогою:

  коракоїду і халази; 

  хеліцери і педипальпи;

  жвал і мандибул;   

+  атланта і епістрофея.

58. Кістки птахів є:

  пружинними; 

+  пневматичними;  

  хрящовими; 

  гумоподібними.

59. Серце птахів:

  однокамерне;  

  двокамерне;  

  трикамерне;  

+  чотирикамерне;  

  п’ятикамерне.

60. Халази – це:

  органи виділення безщелепних;

+  ущільнені шари білку, що підтримують жовток яйця;

  ротові органи клопів;

  кістки плечового поясу риб.

61. Шкіра ссавців складається із:

  шкірно-м’язового мішка; 

  пелікули;  

+  епідермісу і коріуму; 

  епітелію.

62. Середнє вухо ссавців має:

  одну слухову кісточку; 

  дві слухові кісточки;  

+  три слухові кісточки;

  чотири слухові кісточки;  

  п’ять слухових кісточок.

63. Органами дотику ссавців є:

  протонефридії;  

  метанефридії;  

  халази;  

+  вібриси;  

  перикард.

64. Шлунок жуйних копитних тварин складається із:

  одного відділу; 

  двох відділів; 

  трьох відділів; 

+  чотирьох відділів; 

  п’яти відділів.

65. Ссавці мають:

  великий круг кровообігу; 

  малий круг кровообігу;

+  великий і малий круги кровообігу;  

  середній круг кровообігу.

66. Дисиміляція за способом дихання характерна для:

  аскариди;

  ремінця;

+  щуки;

  стьожака широкого.

67. Дисиміляція за способом бродіння характерна для:

+  аскариди;

  рака широкопалого;

  щуки;

  норки.

68. Проглотидою у цестод називають:

  ротову присоску;

+  сегмент тіла;

  голову;

  органи прикріплення.

69. Спосіб запліднення клопа-водомірки:

+  внутрішнє;

  зовнішньо-внутрішнє;

  зовнішнє;

  усі відповіді правильні.

70. Спосіб запліднення павука-сріблянки:

  внутрішнє;

+  зовнішньо-внутрішнє;

  зовнішнє;

  усі відповіді правильні.

71. Органи виділення продуктів дисиміляції дощового черва:

  мальпігієві судини;

+  метанефридії;

  протонефридії;

  пульсуючі вакуолі.

72. Органи виділення продуктів дисиміляції жука-плавунця:

+  мальпігієві судини;

  метанефридії;

  протонефридії;

  пульсуючі вакуолі.

73. Органи виділення продуктів дисиміляції ремінця:

  мальпігієві судини;

  метанефридії;

+  протонефридії;

  пульсуючі вакуолі.

74. Органи виділення продуктів дисиміляції інфузорії туфельки:

  мальпігієві судини;

  метанефридії;

  протонефридії;

+  пульсуючі вакуолі.

75. Амеба протей має тіло:

  двобічної симетрії;

  радіальної симетрії;

+  асиметричне.

Губка бодяга має тіло

  двобічної симетрії;

+  радіальної симетрії;

  асиметричне.

77. Стьожак широкий має тіло:

+  двобічної симетрії;

  радіальної симетрії;

  асиметричне.

78. Амеба протей рухається за допомогою:

+  псевдоподіїв;

  війок;

  джгутиків;

  ундулюючої мембрани.

79. Інфузорія туфелька рухається за допомогою:

  псевдоподіїв;

+  війок;

  джгутиків;

  ундулюючої мембрани.

80. Евглена зелена рухається за допомогою:

  псевдоподіїв;

  війок;

+  джгутиків;

  ундулюючої мембрани.

81. Трипаносома рухається за допомогою:

  псевдоподіїв;

  війок;

  джгутиків;

+  ундулюючої мембрани.

82. Стадію одноклітинних тварин, за допомогою якої вони перечікують несприятливі умови, називають:

  гіпопус;

+  циста;

  лялечка;

  пупарій.

83. Стадію кліщів, за допомогою якої вони перечікують несприятливі умови, називають:

+  гіпопус;

  циста;

  лялечка;

  пупарій.

84. Трипаносома є паразитом:

  шкіри;

  зябер;

  кишкового тракту;

+  крові.

85. Інфузорія туфелька має:

  одне ядро;

+  два ядра;

  три ядра;

  чотири ядра.

86. Іхтіофтіріус викликає захворювання:

  губок;

  медуз;

  раків;

+  риб.

87. Іхтіофтіріус уражує тварин:

  цистами;

  наупліусами;

+  бродяжками;

  ефірами.

88. Вольвокс є:

  тваринною колонією;

  паразитом;

+  рослинною колонією;

  хижаком.

89. Губка має форму тіла:

  непостійну;

  сплощену;      

+  бокалоподібну;

  квадратну.

90. Клітини тіла губки називають:

+  комірцевими;

  чохликовими;

  нерухомими;

  мінуючими.

91. Отвір парагастральної порожнини у губки називають:

  карапакс;

  пластрон;

+  оскулюм;

  вольвокс.

92. Нервова система у губок:

  розкидано-вузлового типу;

  у вигляді нервової сітки;

  у вигляді нервового ланцюжка;

+  відсутня.

93. М’язи у губок:

  гладенькі;

  поперечносмугасті;

  відокремлені;

+  відсутні.

94. Прісноводна губка має назву:

  локшина;

+  бодяга;

  туалетна;

  будуарна.

Тип Жалкі має іншу назву

  Первиннопорожнинні;

+  Кишковопорожнинні;

  Членистоногі;

  Земноводні.

96. Первиннопорожнинні мають симетрію тіла:

+  двобічну;

  діагональну;

  сегментну;

  радіальну.

97. Нервова система у первиннопорожнинних:

  розкидано-вузлового типу;

+  у вигляді нервової сітки;

  у вигляді нервового ланцюжка;

  відсутня.

98. М’язи у губок:

  гладенькі;

  поперечносмугасті;

  у вигляді епітеліально-м’язових клітин;

+  відсутні.

99. Органами рівноваги медуз є:

  антени;

  мандибули;

  вали;

+  статоцисти.

100. Однією із форм розвитку медуз є:

+  поліп;

  корал;

  вольвокс;

  циста.

101. Плоскі черви мають симетрію тіла:

+  двобічну;

  діагональну;

  сегментну;

  радіальну.

102. Плоскі черви є тваринами:

  двостатевими;

+  гермафродитами;

  плацентарними;

  сумчастими.

103. У плоских червів перенесення речовин здійснюється:

+  осмотично;

  шляхом дифузії;

  кровоносною системою незамкненого типу;

  гемолімфою.

104. У плоских червів газообмін здійснюється:

  за допомогою зябер;

  за допомогою повітряних мішків;

+  через поверхню тіла;

  за допомогою легенів.

105. У плоских червів неперетравлені рештки їжі видаляються через:

+  ротовий отвір;

  анальний отвір;

  метанефридії;

  протонефридії.

106. У плоских червів запліднення:

  зовнішнє;

+  внутрішнє;

  зовнішньо-внутрішнє;

  усі відповіді правильні.

107. У плоских червів виділення продуктів дисиміляції здійснюється за допомогою:

  головних нирок;

  тулубових нирок;

  метанефридіїв;

+  протонефридіїв.

108. Плоскі черви мають клітини:

  комірцеві;

+  полум’яні;

  метанефридіальні;

  гіпогнатичні.

109. Трематоди мають форму тіла:

  джгутикоподібну;

  мішкоподібну;

  округлу;

+  листоподібну.

110. Личинками цестод є:

  чехи;

  мад’яри;

  даки;

+  фіни.

111. Для круглих червів характерна:

+  первинна порожнина тіла;

  вторинна порожнина тіла;

  третинна порожнина тіла;

  четвертинна порожнина тіла.

112. Для кільчастих червів характерна:

  первинна порожнина тіла;

+  вторинна порожнина тіла;

  третинна порожнина тіла;

  четвертинна порожнина тіла.

113. Круглі черви мають:

  шкірно-м’язову сумку;

  шкірно-м’язову порожнину;

+  шкірно-м’язовий мішок;

  шкірно-м’язовий відділ.

114. У круглих червів перенесення речовин здійснюється:

+  рідиною первинної порожнина тіла;

  кровоносною системою незамкненого типу;

  гемолімфою;

  вакуолями.

115. У круглих червів газообмін відбувається:

  легенями;

  зябрами;

  повітряними мішками;

+  через поверхню тіла.

116. У круглих червів запліднення;

  зовнішнє;

  зовнішньо-внутрішнє;

+  внутрішнє;

  усі відповіді правильні.

117. Для скреблянок характерний:

  ріг;

  горб;

+  хобот;

  ніс.

118. У аскарид:

  самці більші за самок;

+  самки більші за самців;

  самці і самки однакового розміру.

119. У кільчастих червів сегментація тіла:

  двобічна;

  радіальна;

  гетерономна;

+  гомономна.

120. Виріст кишечнику кільчатого черва називають:

  невроцель;

+  тифлозоль;

  карапакс;

  пластрон.

121. Вирости з боків тіла поліхет називають:

+  псевдоподії;

  параподії;

  щетинки;

  війки.

122. У кільчастих червів перенесення речовин здійснюється:

  рідиною первинної порожнина тіла;

+  кровоносною системою замкненого типу;

  гемолімфою;

  вакуолями.

123. Вторинна порожнина тіла кільчастих червів носить назву:

  ланцет;

  стилет;

+  корсет;

  целом.

124. Основними органами виділення кільчастих червів є:

  параподії;

  псевдоподії;

  протонефридфії;

+  метанефридії.

125. Малощетинкові черви називають:

+  олігохети;

  монохети;

  поліхети;

  мегахети.

126. Багатощетинкові черви називають:

  олігохети;

  монохети;

+  поліхети;

  мегахети.

127. Для п’явок характерний:

  адреналін;

  феромон;

  гіпофіз;

+  гірудин.

128. П’явки є:

  рогові;

+  хоботні;

  лобні;

  шийні.

129. Предками членистоногих вважають:

  археоптериксів;

  турів;

+  трилобітів;

  тарпанів.

130. Предками птахів вважають:

+  археоптериксів;

  турів;

  трилобітів;

  тарпанів.

131. Предками ВРХ вважають:

  археоптериксів;

+  турів;

  трилобітів;

  тарпанів.

132. Предками коней вважають:

  археоптериксів;

  турів;

  трилобітів;

+  тарпанів.

133. Для десятиногих раків характерна кількість антен:

  одна пара;

  дві пари;

+  три пари;

  чотири пари.

134. У раків сегментація тіла:

  двобічна;

  радіальна;

+  гетерономна;

  гомономна.

135. Складні очі раків називають:

  калейдоскопічні;

  радіальні;

  гетерономні;

+  фасеточні.

136. У раків перенесення речовин здійснюється:

  рідиною первинної порожнина тіла;

+  кровоносною системою незамкненого типу;

  гемолімфою;

  вакуолями.

137. Раки дихають за допомогою:

  поверхні тіла;

+  зябер;

  легенів;

  легеневих мішків.

138. Раки мають шлуночок:

  сисний;

  стругальний;

+  жувальний;

  накопичувальний.

139. Перетравлювання їжі у раків переважно здійснюється у:

  шлунку;

+  тонкій кишці;

  товстій кишці;

  прямій кишці.

140. Раки мають видозмінених метанефридіїв:

+  одну пару;

  дві пари;

  три пари;

  чотири пари.

141. Павуки мають очі:

+  прості;

  складні;

  фасеточні;

  комбіновані.

142. Павуки можуть мати:

  легені;

  повітряні мішки;

+  легеневі мішки;

  зябра.

143. Ногощупальці у павуків називають:

  хеліцери;

  параподії;

+  педипальпи;

  псевдоподії.

144. Павуки мають ніг:

  одну пару;

  дві пари;

  три пари;

+  чотири пари.

145. Основними органами виділення у павуків є:

  видільні вакуолі;

  протонефридії;

  метанефридії;

+  мальпігієві судини;

  нирки.

146. Для павуків характерне запліднення:

  зовнішнє;

+  зовнішньо-внутрішнє;

  внутрішнє.

147. Тіло комахи складається із відділів:

  одного;

  двох;

+  трьох;

  чотирьох;

  п’яти.

148. Комахи мають вусиків:

+  одну пару;

  дві пари;

  три пари;

  чотири пари.

149. Комахи можуть мати крила:

  гребенисті;

+  сітчасті;

  пластинчасті;

  перисті.

150. Комахи можуть мати ноги:

+  плавальні;

  пірнальні;

  гребні;

  парусні.

151. Комахи можуть мати черевце:

+  сидяче;

  стояче;

  лежаче;

  плаваюче.

152. Придатками черевця у комах є:

  параподії;

  псевдоподії;

  хеліцери;

+  грифельки.

153. Жало у комах є видозміненим:

  хоботком;

+  яйцекладом;

  павутинною бородавкою;

  хеліцерою.

154. Церки у комах є:

  видозміненим яйцекладом;

  ротовим органом;

+  придатком черевця;

  частиною ноги.

155. Дихання у комах називають:

+  трахейним;

  легеневим;

  поверхневим;

  внутрішнім.

156. Трахеї у комах назовні відкриваються:

  хеліцерами;

  педипальпами;

  церками;

+  стигмами.

157. Трахеоли у комах відносять до органів:

  травлення;

  виділення;

+  дихання;

  розмноження.

158. Дихальце у комах носить назву:

  мандибула;

  вертлуг;

  стернит;

+  стигма.

159. Органами виділення у комах є:

  видільні вакуолі;

  протонефридії;

  метанефридії;

  нирки;

+  мальпігієві судини.

160. Верхні щелепи у комах називають:

  параподії;

  псевдоподії;

  стигми;

+  жвали.

161. Більшість метеликів мають ротові органи типу:

  гризучого;

  жувального;

+  сисного;

  колюче-сисного.

162. Більшість жуків мають ротові органи типу:

+  гризучого;

  жувального;

  сисного;

  колюче-сисного.

163. Більшість клопів мають ротові органи типу:

  гризучого;

  жувального;

  сисного;

+  колюче-сисного.

164. Кров у комах має назву:

  мандибула;

+  гемолімфа;

  стигма;

  грифелька.

165. Серце у комах підтримується м’язами:

+  крилоподібними;

  плавцеподібними;

  ногоподібними;

  ластоподібними.

166. Задні ноги у коника типу:

  плавального;

  хапального;

+  стрибального;

  рийного;

  збирального.

167. Задні ноги у жука-плавунця типу:

+  плавального;

  хапального;

  стрибального;

  рийного;

  збирального.

168. Передні ноги у богомола типу:

  плавального;

+  хапального;

  стрибального;

  рийного;

  збирального.

169. Задні ноги у капустянки типу:

  плавального;

  хапального;

  стрибального;

+  рийного;

  збирального.

170. Задні ноги у медоносної бджоли типу:

  плавального;

  хапального;

  стрибального;

  рийного;

+  збирального.

171. Личинку бабки називають:

  шляпа;

+  маска;

  папка;

  мамка.

172. Личинки бабок мешкають у:

  ґрунті;

  деревині;

  рослинах;

+  воді.

173. Воші мають крил:

  одну пару;

  дві пари;

  три пари;

+  жодних.

174. Ряд Жуки має назву:

+  твердокрилі;

  сітчастокрилі;

  перетинчастокрилі;

  напівтвердокрилі.

175. Жуки-плавунці є:

  сапрофітами;

+  хижаками;

  рослиноїдними;

  паразитами.

176. Сонечка є:

  сапрофітами;

+  хижаками;

  рослиноїдними;

  паразитами.

177. Колорадський жук є:

  сапрофітом;

  хижаком;

+  рослиноїдним;

  паразитом.

178. Метелики належить до ряду:

  твердокрилі;

  сітчастокрилі;

  перетинчастокрилі;

+  лускокрилі.

179. Блохи мають крил:

  одну пару;

  дві пари;

  три пари;

+  жодних.

180. Мухи належать до ряду:

  твердокрилі;

+  двокрилі;

  перетинчастокрилі;

  лускокрилі.

181. Личинки комарів мешкають у:

  ґрунті;

  деревині;

  рослинах;

+  воді.

182. Імаго шлункових оводів мають ротові органи типу:

  гризучого;

  жувального;

  сисного;

  колюче-сисного;

+  редуковані.

183. Імаго ґедзів мають ротові органи типу:

  гризучого;

  жувального;

  сисного;

+  колюче-сисного;

  редуковані.

184. Медоносні бджоли належать до ряду:

  твердокрилих;

  двокрилих;

+  перетинчастокрилих;

  лускокрилих.

185. Мурахи належать до ряду:

  твердокрилих;

  двокрилих;

+  перетинчастокрилих;

  лускокрилих.

186. Оси належать до ряду:

  твердокрилих;

  двокрилих;

+  перетинчастокрилих;

  лускокрилих.

187. До одомашнених комах належить:

  капустяна совка;

+  шовковичний шовкопряд;

  хатня муха;

  колорадський жук.

188. Хордою є:

+  пружний стрижень, що виконує функцію внутрішнього скелета;

  субкостальна жилка крила;

  верхня щелепа;

  придаток черевця.

189. Асцидії є:

  хижаками;

  паразитами;

  рослиноїдними;

+  фільтраторами.

190. Представник підтипу безчерепних називається:

  кинжальник;

+  ланцетник;

  стилетник;

  скальпельник.

191. Повздовжню борозенку глотки ланцетника називають:

+  ендостиль;

  екзостиль;

  мегастиль;

  метастиль.

192. Кров ланцетника має колір;

  червоний;

  блакитний;

  зелений;

+  без кольору.

193. Морські зірки належать до типу:

  членистоногих;

  хордових;

+  голкошкірих;

  ракоподібних.

194. Морські огірки належать до типу:

  членистоногих;

  хордових;

+  голкошкірих;

  ракоподібних.

195. Їстівні морські огірки називають:

  асцидіями;

  губками;

  лобстерами;

+  трепангами.

196. Морські лілії відносять до типу:

  членистоногих;

  хордових;

+  голкошкірих;

  ракоподібних.

197. Наземні молюски дихають за допомогою:

  поверхні тіла;

  повітряних мішків;

  чорнильних мішків;

+  легень.

198. Орган для зшкрібання їжі у молюсків називають:

+  радула;

  мандибула;

  хеліцера;

  грифелька.

199. М’язи, за допомогою яких закриваються стулки черепашки
у молюсків називають:

  накривальники;

  розкривальники;

+  замикачі;

  закриваючі.

200. До їстівних молюсків належить:

  садовий слимак;

+  виноградний слимак;

  малий ставковик;

  звичайний ставковик.

201. Кальмар належить до:

  черевоногих;

  плечоногих;

+  головоногих;

  двостулкових.

202. Головний мозок черепних (хребетних) включає відділів:

  один;

  два;

  три;

  чотири;

+ п’ять.

203. Міноги мають:

+  один нюховий отвір;

  два нюхових отвори;

  три нюхових отвори;

  чотири нюхових отвори.

204. Серце міноги має камери:

  одну;

+  дві;

  три;

  чотири.

205. Органами руху міноги є:

  плавцеві складки;

+  плавці;

  ноги;

  параподії.

206. М’язи міноги типу:

  вісцерального;

  довгастого;

+  метамерного;

  округлого.

207. Порожнина тіла міноги:

  мандибулярна;

  вертлужна;

  хеліцерна;

+  целомічна.

208. Запліднення у міноги:

+  зовнішнє;

  зовнішньо-внутрішнє;

  внутрішнє;

  усі відповіді правильні.

209. Мінога має парних зябрових отворів:

  три;

  чотири;

  п’ять;

  шість;

+  сім.

210. Спинних плавців у міноги:

  один;

+  два;

  три;

  чотири.

211. Міноги мають тіло:

  сплощене;

  округле;

+  видовжене;

  ромбоподібне.

212. Черепна коробка у міноги:

+  хрящова;

  кісткова;

  кістково-хрящова;

  хрящово-кісткова.

213. Мінога має щелеп:

  одну;

  дві;

  три;

  чотири;

+  відсутні.

214. Міноги ведуть спосіб життя:

  хижацький;

+  напівпаразитичний ;

  рослиноїдний;

  сапрофітний.

215. Серце у міноги:

  однокамерне;

+  двокамерне;

  трикамерне;

  чотирикамерне.

216. Органами виділення міног є:

  метанефридії;

  головні нирки;

+  тулубові нирки;

  тазові нирки.

217. Запліднення у міксин:

+  зовнішнє;

  зовнішньо-внутрішнє;

  внутрішнє;

  усі відповіді правильні.

218. Личинка міноги має назву:

  піскоструйка;

+  піскорийка;

  пісковидка;

  пісконірка.

219. До круглоротих відносять:

  акули і скати;

  міноги і химери;

+  міноги і міксини;

  химери і міксини.

220. Тіло риби покрите:

  пластинками;

+  лускою;

  пір’ям;

  шерстю.

221. Тіло птаха покрите:

  пластинками;

  лускою;

+  пір’ям;

  шерстю.

222. Тіло ссавця покрите:

  пластинками;

  лускою;

  пір’ям;

+  шерстю.

223. Риби мають плавці:

  одинарні;

+  парні;

  трійні;

  четверні.

224. Коропові риби найчастіше мають луску:

  плакоїдну;

  ганоїдну;

+  циклоїдну;

  ктеноїдну.

225. Окуневі риби найчастіше мають луску:

  плакоїдну;

  ганоїдну;

  циклоїдну;

+  ктеноїдну.

226. Осетри мають хвостовий плавець:

  прооцеркальний;

+  гетероцеркальний;

  гомоцеркальний;

  дифіцеркальний.

227. Коропи мають хвостовий плавець:

  прооцеркальний;

  гетероцеркальний;

+  гомоцеркальний;

  дифіцеркальний.

228. Представниками хрящових риб є:

  кефаль;

  сарган;

  калкан;

+  катран.

229. Скати мають тіло:

+  сплощене;

  торпедоподібне;

  стрічкоподібне;

  веретеноподібне.

230. Скати мають хвіст:

  гомоцеркальний;

  гетероцеркальний;

  дифіцеркальний;

+  редукований.

231. Череп хрящових риб має відділи:

  хеліцерний і педипальпний;

  мандибулярний і максилярний;

+  мозковий і вісцеральний;

  карапаксний і пластронний.

232. Колюча чорноморська акула називається:

  кефаль;

  сарган;

  калкан;

+  катран.

233. Серце у акули:

  однокамерне;

+  двокамерне;

  трикамерне;

  чотирикамерне.

234. Головний мозок акули включає відділів:

  один;

  два;

  три;

  чотири;

+  п’ять.

235. Орган слуху акули включає:

+  внутрішнє вухо;

  середнє вухо;

  зовнішнє вухо;

  усі відповіді неправильні.

236. Стосовно голови ротовий отвір у акул розташований:

  попереду;

  зверху;

  збоку;

+  знизу.

237. Шлунок в акули включає частини:

  мандибулярну і максилярну;

+  кардіальну і пілоричну;

  карапаксну і пластронну;

  хеліцерну і педипальпну.

238. Акули мають кола кровообігу:

+  одне;

  два;

  три;

  чотири;

  п’ять.

239. Органами виділення акул є:

  мета нефридії;

  головні нирки;

+  тулубові нирки;

  тазові нирки.

240. Найбільшою з акул є:

  катран;

  оселедцева;

  велика біла;

+  китова.

241. Тіла хребців кісткових риб за своєю будовою:

+  амфіцельні;

  омматидні;

  пілоричні;

  кардіальні.

242. М’язи у акул типу:

  вісцерального;

  довгастого;

+  метамерного;

  округлого.

243. Інша назва коракоїда:

  сороча кістка;

+  вороняча кістка;

  куряча кістка;

  гусяча кістка.

244. Грудні плавці кісткових риб стосуються поясу:

  шийного;

+  плечового;

  грудного;

  тазового.

245. Черевні плавці кісткових риб стосуються поясу:

  шийного;

  плечового;

  грудного;

+  тазового.

246. До органів чуття кісткових риб належить лінія:

  передня;

  верхня;

+  бічна;

  нижня.

247. Коропи мають рот:

  верхній;

  нижній;

+  висувний;

  округлий.

248. Чехоня має рот:

+  верхній;

  нижній;

  висувний;

  округлий.

249. Зябра кісткових риб мають:

  дишла;

+  дуги;

  вуздечки;

  віжки.

250. Зябра кісткових риб мають:

  листя і жилки;

  черешки і навколоплідники;

  штамби і гілки;

+  тичинки і пелюстки.

251. Коропові риби мають зуби:

  стравохідні;

+  глоткові;

  шлункові;

  кишкові.

252. Зябровий апарат кісткових риб прикритий:

+  зябровими кришками;

  зябровими пластинками;

  зябровими виростами;

  зябровими дугами.

253. Коропи мають серце:

  однокамерне;

+  двокамерне;

  трикамерне;

  чотирикамерне.

254. Органами виділення коропа є:

  метанефридії;

  головні нирки;

+  тулубові нирки;

  тазові нирки.

255. Надряд Ганоїдні включає риб:

  окуневих;

  лососевих;

  коропових;

+  осетрових.

256. Білуга відноситься до риб:

  окуневих;

  лососевих;

  коропових;

+  осетрових.

257. Гібрид білуги і стерляді називається:

  стербер;

+  бестер;

  білустер;

  білет.

258. Стерлядь є рибою:

  морською;

+  прісноводною;

  прохідною;

  анадромною.

259. Веслоніс належить до риб:

  окуневих;

  лососевих;

  коропових;

+  осетрових.

260. Веслоніс є:

  хижаком;

  рослиноїдним;

  беносоїдним;

+  планктоноїдним.

261. Азовський пузанок належить до риб:

  окуневих;

  лососевих;

  коропових;

+  оселедцевих.

262. Лосось нереститься:

  на дні моря;

  на поверхні моря;

  біля берегів моря;

+  у річках.

263. Горбуша належить до риб:

  окуневих;

+  лососевих;

  коропових;

  осетрових.

264. Форель райдужна належить до риб:

  окуневих;

+  лососевих;

  коропових;

  осетрових.

265. Щука має тіло:

+  видовжене;

  сплощене;

  округле;

  голкоподібне.

266. Щука є:

  рослиноїдною;

+  хижаком;

  планктоноїдною;

  бентосоїдною.

267. Вугор нереститься:

  у Червоному морі;

  у Білому морі;

  у Середземному морі;

+  у Саргасовому морі.

268. Вугор має тіло:

+  видовжене;

  сплощене;

  округле;

  голкоподібне.

269. Коропа по-іншому називають:

  карась;

  лин;

+  сазан;

  минь.

270. Піранья належить до риб:

  окуневих;

  лососевих;

+  коропових;

  осетрових.

271. Сом європейський є:

  детритоїдним;

  бентосоїдним;

  планктоноїдним;

+  хижаком.

272. У сома європейського луска:

  циклоїдна;

  плакоїдна;

  космоїдна;

+  відсутня.

273. Минь належить до риб:

  окуневих;

+  тріскових;

  коропових;

  оселедцевих.

274. Пиленгас належить до риб:

  окуневих;

  тріскових;

+  кефалевих;

  оселедцевих.

275. Камбала має тіло:

  видовжене;

+  сплощене;

  округле;

  голкоподібне.

276. Інша назва амфібій:

+  земноводні;

  плазуни;

  безчерепні;

  круглороті.

277. Найбільшу довжину серед хвостатих земноводних має:

  ящірка прудка;

  гавіал гангський;

+  саламандра гігантська.

278. Тіло амфібій покрите:

  лускою;

  пір’ям;

+  голе;

  шерстю.

279. Коракоїди у жаб по-іншому називають:

  фаланги;

+  ключиці;

  грудина;

  передпліччя.