Як на Вашу думку, чи потрібно працювати над розвитком професійної кар’єри?

Теоретичні питання

1. Сутність, переваги та недоліки спостереження як методу психологічного дослідження. Види спостережень.

2. Сутність та специфіка використання бесіди як методу психологічного дослідження.

3. Визначення та особливості застосування анкетування. Різновиди анкетування. Вимоги до організації та проведення анкетування.

4. Визначення та особливості застосування методу тестів. Різновиди тестів. Вимоги до організації та проведення тестування.

5. Визначення та різновиди інтерв’ювання. Послідовність проведення інтерв’ю. Класифікація питань під час інтерв’ю.

Практичні завдання

1. Побудувати структуру дослідницької програми спостереження, враховуючи такі етапи: визначення мети спостереження; вибір об’єкта та предмета спостереження; вибір параметрів спостереження (основних критеріїв або складових визначеної проблеми) та системи їх кодування; вибір  способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи); вибір способу спостереження (відповідно різновидів спостереження); встановлення тривалості загального часу дослідження і часу спостереження; вибір технічних засобів; вибір контрольованих параметрів.

2. Провести та скласти протокол спостереження за однією з запропонованих тем (за власним вибором студента).

3. Провести та скласти протокол бесіди за однією з запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи такі етапи: тема бесіди; мети бесіди; об’єкт та предмет бесіди; способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи); тривалість загального часу бесіди; технічні засоби; контрольовані параметри; ключові питання бесіди; бланк відповідей; обробка та інтерпретація результатів (якісний та кількісний аналіз результатів; узагальнення результатів; інтерпретація отриманих даних).

4. Розробити анкету із запропонованих тем (за власним вибором студента), враховуючи такі параметри: сутність проблеми; основні ознаки визначеної проблеми; основні критерії (складові, компоненти) визначеної проблеми; фактори (чинники), які впливають на визначену проблему. При розробці анкети необхідно скласти паспортичку, яка б містила соціально-демографічні (вік, стать) та організаційно-професійні (місце проживання, курс, факультет) характеристики.

5. Скласти протокол анкетування, враховуючи такі етапи: тема анкетування; мети анкетування; об’єкт та предмет анкетування; способів реєстрації досліджуваного матеріалу (як вести записи); тривалість загального часу анкетування; технічні засоби; контрольовані параметри; ключові питання анкети; бланк відповідей; обробка та інтерпретація результатів (якісний та кількісний аналіз результатів; узагальнення результатів; інтерпретація отриманих даних).

6. Підібрати, провести, здійснити обробку та інтерпретацію результатів опитувальників із запропонованих тем (за власним вибором студента).

Орієнтовні тематики психологічного дослідження.

1. Соціально-психологічний клімат в групі.

2. Способи поведінки в конфліктній ситуації у студентській групі.

3. Особливості прояву соціального статусу та соціальної ролі студентів.

4. Мотивація до навчальної діяльності студентів.

5. Особливості прояву спеціальних здібностей у студентів.

6. Схильність до навчального стресу студентів.

7. Схильність до агресивної поведінки студентів.

Протокол спостереження

Проблема:спостереження за проявом переважаючого соціально-психологічного клімату в групі.

Мета спостереження: визначити переважаючий соціально-психологічний клімат в групі.

Предмет: соціально-психологічний клімат в групі.

Об’єкт: студенти (вказати курс, факультет, кількість студентів).

Параметри та кодування: перелік ознак критеріїв або складових визначеної проблеми; система їх кодувань. Наприклад, згуртованість (Згр), організованість (Орг);

форми спілкування офіційні (ОФ сп) та неофіційне (НЕОФ сп).

Реєстрація – безпосереднє спостереження.

Спосіб спостереження – вид спостереження (відповідно різновидів спостереження).

Тривалість – кількість часу (годин, хвилин).

Технічні засоби: протокол, ручка.

Контрольовані параметри: в ході спостереження студенти навчаються у одній аудиторії, яка постійно провітрюється; матеріал має однаковий рівень складності та цікавості.

Обробка та інтерпретації результатів.

1) якісний та кількісний аналіз результатів;

2) узагальнення результатів;

3) пояснювальні схеми, типології, класифікації;

4) інтерпретація отриманих даних.

Протокол бесіди

Проблема:створення позитивного соціально-психологічного клімату в групі.

Предмет: соціально-психологічний клімат в групі.

Об’єкт: студенти (вказати курс та факультет).

Реєстрація – записи у протоколі.

Тривалість – кількість хвилин.

Технічні засоби: протокол, ручка.

Контрольовані параметри: відсутність сторонніх осіб; аудиторія постійно провітрюється; питання стислі, конкретні, зрозумілі, однозначні.

Ключові питання бесіди:

1. …
2. …
3. …

n. …

Обробка та інтерпретації результатів.

1) якісний та кількісний аналіз результатів;

2) узагальнення результатів;

3) пояснювальні схеми, типології, класифікації;

4) інтерпретація отриманих даних.

Правила формулювання питань

Основні види питань:

1. Закриті: питання вимагає короткої і конкретної відповіді (Який соціально-психологічний клімат переважає у Вашій групі? Чи можна стверджувати, що у Вашій групі позитивний (негативний, нейтральний) соціально-психологічний клімат?).

2. Відкриті: питання з широким діапазоном, яке вимагає розгорнутої відповіді (Охарактеризуй соціальний-психологічний клімат Вашої групи за певними ознаками).

3. Керовані: з натяком на те, що дослідник передбачає або знає відповідь (Ти вважаєш, що створений клімат є характерним для Вашої групи?)

4. Нейтральні: без тиску, орієнтоване на власну думку, без варіантів відповідей та підказок (Як ти думаєш, які чинники найбільше впливають на створений у Вашій групі соціально-психологічний клімат?).

5. Уточнююче: для уточнення думки досліджуваного (Чому ти так думаєш?)

6. Питання-пауза: активно використовується погляд, вираз обличчя тощо.

Зразок анкети

Анкета

Керівника навчального закладу

Шановний добродію! Однією з важливих напрямів професійного розвитку керівника загальноосвітнього навчального закладу, його самореалізації в професійній діяльності є свідоме планування професійної кар’єри. Просимо Вас, прийняти участь в дослідженні, присвяченому психологічним особливостям професійної кар’єри.

Наперед дякуємо за участь в опитуванні!

Як Ви розумієте сутність поняття «професійна кар’єра в освіті»?

______________________________________________________________

Як на Вашу думку, чи потрібно працювати над розвитком професійної кар’єри?

2.01. – необхідно

2.02. – не обов’язково

2.03. – не визначився

3. Які мотиви є найбільш значущими для розвитку професійної кар’єри у керівників загальноосвітніх навчальних закладів? (Виберіть, будь-ласка, 3–5 найбільш значимі для Вас позиції та підкресліть відповідні цифрові номери).

3.01. – прагнення до влади

3.02. – успіх у професійній діяльності

3.03. – потреба у спілкуванні

3.04. – допомагати іншим у професійному вдосконаленні

3.05. – вдосконалення власної професійної компетентності

3.06. – співпраця та взаєморозуміння з керівництвом та підлеглими

3.07. – суспільна корисність

3.08. – задоволеність життєвою ситуацією

3.09. – соціальний успіх

3.10. – бути корисним оточуючим

4. Які чинники спонукають Вас до вдосконалення професійної кар’єри?(Виберіть, будь-ласка, 3–5 найбільш значимі для Вас позиції та підкресліть відповідні цифрові номери).

4.01. – зв’язки з оточуючими

4.02. – професійне вдосконалення

4.03. – висока якість роботи

4.04. – вільний доступ до інформації

4.05. – отримання престижної посади

4.06. – професійна компетентність

4.07. – особистісне зростання

4.08. – сприяти розвитку своєї організації

4.09. – задоволення матеріальних благ

4.10. – бути корисним оточуючим

А тепер, зазначте, будь-ласка, деякі відомості про себе:

Де Ви мешкаєте?

 – місто;

– село.

Ваша посада в навчальному закладі:

– керівник освітньої організації;

– заступник керівника освітньої організації.

Стаж управлінської діяльності:

– до 5 років;

– від 5 до 10 років;

– більше 10 років.

Ваша стать:

– чоловік;

 – жінка.

Ваш вік:                                       

– від 30 до 40 років;                           

– 41-50 років;                           

– більше 51 року.

Ще раз дякуємо за участь в опитуванні!

Зразок опису анкети.

Вивчення стану розуміння керівниками загальноосвітніх навчальних закладів особливостей професійної кар’єри ми здійснювали використовуючи метод опитування складовою частиною якого було анкетування.

Дана анкета містила в собі два блоки питань: перший блок питань розкривав рівень розуміння керівниками загальноосвітніх навчальних закладів особливостей професійної кар’єри, а другий блок питань відображав організаційно-професійні й соціально-демографічні складові даних керівників.

Перший блок містив собі чотири питання, які розкривали рівень розуміння керівниками загальноосвітніх навчальних закладів:

– сутності поняття «професійна кар’єра в освіті»;

– рівень значущості професійної кар’єри для керівників загальноосвітніх навчальних закладів;

– основних мотивів розвитку професійної кар’єри у керівників загальноосвітніх навчальних закладів;

– системи чинників, які вливають на вдосконалення професійної кар’єри у керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Анкета була складена нами за допомогою «відкритих» і «закритих» запитань.

За допомогою «відкритих» запитань ми визначали ступінь розуміння керівниками загальноосвітніх навчальних закладів сутності поняття «професійна кар’єра в освіті» та рівень значущості для них професійної кар’єри.

За допомогою «закритих» запитань ми досліджували, які основні мотиви переважають у керівників загальноосвітніх навчальних закладів для розвитку професійної кар’єри, а також, які чинники вливають на вдосконалення професійної кар’єри у даних керівників.

Необхідно також наголосити на тому, що нами було виокремлено дві групи чинників, які вливають на вдосконалення професійної кар’єри у керівників загальноосвітніх навчальних закладів, а саме:

- зовнішні чинники (зв’язки з оточуючими; вільний доступ до інформації; отримання престижної посади; сприяти розвитку своєї організації; задоволення матеріальних благ);

- внутрішні чинники (професійне вдосконалення; висока якість роботи; вільний доступ до інформації; професійна компетентність; особистісне зростання).

Другий блок містив в собі організаційно-професійні (стаж управлінської діяльності; посада в навчальному закладі; місця розташування навчального закладу) та соціально-демографічні складові (вік; стать) керівників загальноосвітніх навчальних закладах.

Зазначені характеристики керівників загальноосвітніх навчальних закладах фіксувалися за допомогою спеціально розробленої автором «паспортички», яка містила в собі організаційно-професійні та соціально-демографічні складові.

Слід зазначити, що відповідно віковим критеріям керівників загальноосвітніх навчальних закладах було виділено три вікові групи, а саме:

1) від 30 до 40 років;

2) від 41 до 50 років;

3) 51 і більше.

Що стосується стажу управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладах, то тут серед учасників дослідження було виділено три основні групи:

а) керівники зі стажем управлінської діяльності до 5 років;

б) керівники зі стажем управлінської діяльності від 5 до 10 років;

в) керівники зі стажем управлінської діяльності більше 10 років.

У процесі дослідження взаємозв’язку місця розташування навчального закладу та особливостей розвитку професійної кар’єри керівників загальноосвітніх навчальних закладах були виділені дві групи:

1) керівники сільських навчальних закладів;

2) керівники міських навчальних закладів.

З метою дослідження взаємозв’язку посади керівників загальноосвітніх навчальних закладах та їх рівнем розуміння професійної кар’єри були виділені дві групи:

1) керівники навчальних закладів;

2) заступники керівників навчальних закладів.

Також проводився контент-аналіз результатів, отриманих за методикою опитування щодо рівня розуміння керівниками загальноосвітніх навчальних закладів особливостей професійної кар’єри.

Для виявлення та фіксації рівнів знань керівників освітніх організацій, нами було використано шкалу показників:

1. «Надають великого значення» – адекватне та повне розкриття суттєвих ознак поняття (3-4 ознаки) – 3 бали;

2. «Надають середнього значення» – часткове розкриття окремих ознак (1-2 ознаки) та включення інших додаткових ознак – 2 бали;

3. «Не надають значення» – ознаки, що вважають не головними для змісту поняття – 1 бал.

Зразок анкети

Анкета

«Особливості управління педагогічними працівниками»

Шановний добродію! Однією з умов стратегії розвитку загальноосвітнього навчального закладу є успішне управління педагогічними працівниками. Просимо Вас, прийняти участь в дослідженні, присвяченому вивченню особливостей управління педагогічними працівниками в загальноосвітніх навчальних закладах.

Наперед дякуємо за участь в опитуванні!

1. Як Ви розумієте поняття «управління педагогічними працівниками?

______________________________________________________________

2. Вкажіть, будь ласка, з якою метою Ви здійснюєте управління педагогічними працівниками?

______________________________________________________________

3. Яким складовим Ви надаєте перевагу в процесі управління педагогічними працівниками? (Просимо проранжувати наведені нижче позиції за ступенем їх значущості для Вас особисто, поставивши на 1-е місце найбільш значущу для Вас позицію, на 2-е – менш значущу і т.д.)

3.01 – заміщення вакантної посади;

3.02 – пристосування до нових умов праці та колективу;

3.03 – визначення рівня знань, вмінь, навичок та психологічних компетенцій педагогічних працівників для вирішення завдань організації;

3.04 – створення умов для кадрового й професійного резерву педагогічних працівників, розширення їх повноважень та нових доручень;

3.05 – визначення результативності діяльності та відповідності займаній посаді;

3.06 – виокремлення компетентних та ініціативних осіб здатних вирішувати стратегічні й тактичні цілі освітньої організації;

3.07 – підвищення кваліфікації, перепідготовка окремих педагогічних працівників;

3.08 – створення умов для безпосереднього професійного навчання всіх педагогічних працівників та активізація їх до внутрішньої мотивації навчання «вчитися»;

3.09 – послідовне просування по службі педагогічних працівників;

3.10 – сприяння педагогічними працівниками інноваційних завдань освітньої організації і готовність до їх реалізації;

4. З якими труднощами Ви стикаєтеся під час управління педагогічними працівниками?

______________________________________________________________

5. Які, на Вашу думку, чинники впливають на успішність управління педагогічними працівниками? (Виберіть, будь-ласка, за значущістю для Вас виокремлені позиції та визначте їх відповідним цифровим номером).

5.01. – Стаж управлінської діяльності керівника;

5.02. – Рівень освіти керівника;

5.03. – Стать керівника;

5.04. – Тип навчального закладу;

2.05. – Місце розташування навчального закладу;

5.06. - Організаційна культура навчального закладу;

5.07. – Соціально-психологічний клімат навчального закладу.

Ще раз дякуємо за участь в опитуванні!