ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ

Практиці європейської валютної інтеграції притаманні два важливих аспекти, які характеризують тенденцію до посилення наднаціонального регулювання.

По-перше, на території єврозони в особі ЄЦБ створений та ефективно функціонує прямий наднаціональний регулятор єдиної грошово-кредитної і валютної політики.

По-друге, в рамках ЄС в цілому відбувається консолідація загального механізму прийняття рішень з акцентом на спрощення і скорочення строків процедур розгляду, обговорення та затвердження колективних рішень [53].

Відповідно до ст. 2 Протоколу «Про Статут Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку" головна мета ЄЦБ полягає у підтриманні цінової стабільності в ЕВС. Маастрихтський договір закріплює незалежність ЄЦБ від європейських і національних політичних органів. Разом з цим, ЄЦБ має забезпечувати спільну економічну політику в ЄС, якщо це не загрожує досягненню його першочергової мети – підтриманню цінової стабільності [45].

У ст. 3 Протоколу “Про Статут Європейської системи центральних банків та Європейського центрального банку” визначаються такі основні завдання ЄСЦБ:

– розроблення та реалізація грошової політики;

– проведення валютних операцій;

– зберігання та управління офіційними валютними резервами членів ЕВС;

– сприяння безперешкодному функціонуванню платіжної системи;

– підтримання дій компетентних органів банківського нагляду з розроблення директив та здійснення наглядових функцій за діяльністю кредитних інституцій та із забезпечення цінової стабільності.

 

Європейська система центральних банків (ЄСЦБ) є дворівневою і складається з Європейського центрального банку (ЄЦБ) та національних центральних банків країн ЄВС. Вона розпочала своє функціонування з 1 червня 1998 року. Виконання завдань і функцій, що покладені на ЄСЦБ, за безпе.чує Європейський центральний банк. Його штаб-квартира розташована у ФранкфуртІ-на-Майні (Німеччина).

Статутний капітал ЄЦБ складає 4 млрд. євро. При цьому, частки розподілені між 15 країнами: Бундесбанк – 24,4%, Банк де Франс – 16,9%, Банко ді Італіа – 15%, Бенк оф Інгленд – 14,7% і т.ін. ЄЦБ забезпечується іноземними активами у валюті третіх країн, євро і SDR3 [60, с 300].

Цей капітал може бути збільшено на суми, рішення про які Керівна Рада може приймати, діючи кваліфікованою більшістю.

Національні центральні банки є єдиними підписантами та власниками капіталу ЄЦБ. Підписку на капітал належить здійснювати відповідно до встановленого ключа.

Керівна Рада, діючи кваліфікованою більшістю визначає обсяг та форму сплати капіталу.

Частки національних центральних банків у підписному капіталі ЄЦБ не можна передавати, давати під заставу чи накладати на них арешт.

За цим ключем кожному національному центральному банкові належить надати ваговий коефіцієнт, що дорівнює сумі:

- 50% частки населення відповідної держави-члена у населенні Спільноти у передостанній рік перед заснуванням ЄСЦБ;

- 50% частки валового національного продукту відповідної держави-члена у валовому національному продукті Спільноти за ринковими цінами за останні п'ять років перед передостаннім роком перед заснуванням ЄСЦБ.

Відсотки належить округлювати вгору до 0.05 відсотка.

 

 Вагові коефіцієнти, що їх надано національним центральним банкам, належить коригувати щоп'ять років після створення ЄСЦБ. Скоригованого ключа належить застосовувати від першого дня наступного року.

 The fully paid-up subscriptions of euro area NCBs amount to €4,020,445,721.56 and break down as follows:



Euro area NCBs (as of 1 January 2009)
NCB	Capital key %	Paid-up capital (€)
Nationale Bank van België / Banque Nationale de Belgique	2.4256	139,730,384.68
Deutsche Bundesbank	18.9373	1,090,912,027.43
Central Bank and Financial Services Authority of Ireland	1.1107	63,983,566.24
Bank of Greece	1.9649	113,191,059.06
Banco de España	8.3040	478,364,575.51
Banque de France	14.2212	819,233,899.48
Banca d'Italia	12.4966	719,885,688.14
Central Bank of Cyprus	0.1369	7,886,333.14
Banque centrale du Luxembourg	0.1747	10,063,859.75
Central Bank of Malta	0.0632	3,640,732.32
De Nederlandsche Bank	3.9882	229,746,339.12
Oesterreichische Nationalbank	1.9417	111,854,587.70
Banco de Portugal	1.7504	100,834,459.65
Banka Slovenije	0.3288	18,941,025.10
Národná banka Slovenska	0.6934	39,944,363.76
Suomen Pankki - Finlands Bank	1.2539	72,232,820.48
Total	69.7915	4,020,445,721.56

 

Non-euro area NCBs (as of 1 January 2009)
NCB	Capital key %	Paid-up capital (€)
Българска народна банка (Bulgarian National Bank)	0.8686	3,502,591.87
Česká národní banka	1.4472	5,835,771.31
Danmarks Nationalbank	1.4835	5,982,149.49
Eesti Pank	0.1790	721,809.75
Latvijas Banka	0.2837	1,144,007.96
Lietuvos bankas	0.4256	1,716,213.56
Magyar Nemzeti Bank	1.3856	5,587,371.98
Narodowy Bank Polski	4.8954	19,740,488.44
Banca Naţională a României	2.4645	9,937,989.49
Sveriges Riksbank	2.2582	9,106,093.68
Bank of England	14.5172	58,539,980.14
Total	30.2085	121,814,467.67

У сфері міжнародної співпраці, пов'язаної з завданнями, покладеними на ЄСЦБ, ЄЦБ належить вирішити, яким чином представляти ЄСЦБ. ЄЦБ та, за його згоди, національні центральні банки можуть бути учасниками міжнародних грошово-кредитних інституцій.

 

ЄЦБ, національним центральним банкам чи будь-яким членам їхніх органів, уповноважених приймати рішення, здійснюючи повноваження та виконуючи завдання та обов'язки, не належить звертатися по чи виконувати вказівки інституцій чи органів ЄС, будь-якого уряду держави-члена чи будь-якого іншого органу. Інституції та органи ЄС та уряди держав-членів беруть зобов'язання шанувати цей принцип і не шукати засобів впливу на членів, уповноважених приймати рішення органів ЄЦБ чи національних центральних банків під час виконання їхніх завдань.

Керувати ЄСЦБ належить органам ЄЦБ, уповноваженим приймати рішення.

           

ЄЦБ є суб'єктом права й користується в кожній державі-членові найширшою право- та дієздатністю, що надає законодавство цієї держави юридичним особам; він може, зокрема, набувати рухоме та нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною в судовому процесі.

 ЄЦБ належить забезпечувати виконання завдань, покладених на ЄСЦБ здійснюваних через його власну діяльність чи через національні центральні банки

 

Відповідно до ст. 106 Маастрихтського договору керівними органами ЄЦБ є Рада керуючих (Governing Council) та Виконавча рада (Executive Board). Третім органом є Розширена рада (General Council), яку створено для регулювання відносин із членами ЄС, що з різних причин тимчасово не беруть участі в ЕВС. До Розширеної ради входять президент і віце-президент ЄЦБ, а також президенти всіх центральних банків країн ЄС.

Рада керуючих ЄЦБ є найвищим керівним органом, до складу якої входять члени Виконавчої ради та президенти центральних банків країн ЕВС. Її завдання полягають у:

– розробленні директивних напрямів та ухваленні рішень щодо забезпечення належного виконання покладених на ЄСЦБ завдань;

– розробленні грошової політики для країн - членів валютного союзу та ухваленні рішень щодо проміжних цілей, центральних відсоткових ставок та обсягів грошової емісії.

Кожний член Ради управляючих ЄЦБ має один голос, її рішення ухвалюються звичайною більшістю голосів, крім тих рішень, які стосуються капіталу, мінімальних резервів і розподілу прибутків ЄЦБ: ці рішення ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів, причому вага голосу залежить від частки країни в капіталі ЄЦБ, а голоси членів Виконавчої ради не враховуються при голосуванні.

У цих Правилах належить також обумовити, що член Керівної Ради, який протягом тривалого часу не має змоги брати участь у голосуваннях, може призначити заступника з повноваженнями члена Керівної Ради.

Кожен член Керівної Ради має один голос. Якщо в цьому Статуті не обумовлено інакше, Керівній Раді належить діяти простою більшістю. У разі однакової кількості голосів, Голова має вирішальний голос.

Щоб провадити голосування, Керівній Раді належить мати кворум у дві третини її членів. За браком кворуму Голова може скликати надзвичайне засідання, де рішення можна приймати без кворуму.

Лише члени Керівної Ради, присутні особисто, мають право голосувати ( формат телеконференцій). 

Стосовно будь-яких рішень, що їх належить приймати (щодо підписного капіталу, ключів щодо пісписки, формування валютних резервів, розподілу грошових прибутків НЦБ, чистого прибутку (збитку)) голоси належить зважувати відповідно до часток національних банків у підписному капіталі ЄЦБ. Вагові коефіцієнти голосів членів Правління дорівнюють нулеві.

 Рішення, що потребує кваліфікованої більшості, є ухваленим, якщо подані на його користь голоси представляють щонайменше дві третини підписного капіталу ЄЦБ та щонайменше половину учасників. Якщо керівник одного з національних центральних банків не може бути присутнім, він може призначити заступника, щоб останній подав його зважений голос.

Перебіг засідань Ради є конфіденційним. Керівна Рада може вирішити оприлюднити результат обговорення.

Керівній Раді належить провадити засідання щонайменше десять разів на рік.

Виконавча рада складається з президента, віце-президента та ще чотирьох її членів. Її головними завданнями є:

• підготовка засідань Ради керуючих ЄЦБ;

• виконання грошово-політичних рішень Ради управляючихЄЦБ;

• організація поточної роботи ЄЦБ.

Відповідно до Маастрихтського договору члени Виконавчої ради ЄЦБ призначаються урядами країн - членів ЕВС із кола досвідчених і визнаних експертів із валютних і банківських питань за рекомендацією Ради міністрів ЄС та після заслуховування Європейським Парламентом. Президент Виконавчої ради призначається терміном на 8 років, віце-президент – на 4 роки, а інші члени – терміном від 5 до 8 років без права повторного призначення [45].

Строки та умови працевлаштування членів Правління, зокрема їхню заробітну плату, пенсію та інші соціальні пільги належить обумовлювати в контрактах з ЄЦБ; їх належить затверджувати Керівній Раді на пропозицію комітету, до складу якого входять три члени, що їх призначає Керівна Рада, та три члени, що їх призначає Рада. Члени Правління не мають права голосу у справах, зазначених у цьому пункті.

 Якщо член Правління вже не задовольняє вимоги, потрібні, щоб виконувати його обов'язки, чи якщо він вчинив серйозний переступ, Суд може звільнити його за заявою Керівної Ради чи Правління.

Кожен член Правління, присутній особисто, має право голосувати; він має  один голос. Якщо не обумовлено інакше, Правлінню належить діяти простою більшістю поданих голосів. У разі однакової кількості голосів, Голова має вирішальний голос. Докладні положення належить конкретизувати в Правилах процедури, зазначених у пункті 12.3 статті 12.

     Національні центральні банки

Кожна держава-члені не пізніше дати створення ЄСЦБ повинна забезпечити, щоб її внутрішнє законодавство, зокрема статут її національного центрального банку, був згідним із цим Договором та цим Статутом.

У статутах національних центральних банків належить обумовити, зокрема, щонайменше п'ятирічний строк перебування на посаді голови національного центрального банку.

Голову національного центрального банку може бути звільнено з посади, якщо він вже не задовольняє вимоги, потрібні, щоб виконувати свої обов'язки, чи якщо він вчинив серйозний переступ.

 Національні центральні банки є невідокремною частиною ЄСЦБ; їм належить діяти згідно з настановами та інструкціями ЄЦБ.

Керівній Раді належить робити кроки, потрібні, аби забезпечити дотримання настанов та інструкцій ЄЦБ, та вимагати, щоб їй надавали всю потрібну інформацію.

 Національні центральні банки можуть виконувати інші функції крім окреслених у цьому Статуті, хіба що Керівна Рада більшістю в дві третини голосів вирішить, що це суперечить цілям та завданням ЄСЦБ. Такі функції національні центральні банки виконують як свій обов'язок та під власну відповідальність; їх не належить вважати частиною функцій ЄСЦБ.

3. Грошово-кредитна-політика ЄЦБ.

Стратегія монетарної політики ЄЦБ – це метод довгострокової дії, на підставі якого приймається рішення щодо інструментів, які слід використовувати для досягнення поставленої мети.

ЄЦБ використовує режим регулювання інфляції, хоча поряд із цільовим орієнтиром інфляції встановлює монетарну ціль.

Цінова стабільність у єврозоні вважається досягнутою тоді, коли річне зростання цін у країнах-членах, виражене через гармонізований індекс споживчих цін (harmonized consumer price index) (далі – ГІСЦ), не перевищує 2% порівняно з попереднім роком.

Відомо щонайменше два підходи, які застосовуються при розробленні стратегії центрального банку:

• у першому випадку ціль монетарної стратегії визначається змінами інших економічних показників (Closed-Loop-Policy) (наприклад, визначається зростання пропозиції грошей на 4% при додатковому зростанні на 1% за кожний відсотковий пункт зростання безробіття понад 5-відсоткову квоту та зменшенні на 0,5% за кожний відсотковий пункт зростання інфляції понад 2-відсоткову квоту);

• у другому випадку на визначення цілі не впливає зміна інших показників (Open-Loop-Policy) (наприклад, визначається зростання пропозиції грошей на 4%).

Стратегія ЄЦБ розроблена згідно із рекомендаціями європейського валютного інституту 13 жовтня 1998 р. Для підтримання цінової стабільності в єврозоні ЄЦБ використовує комбіновану стратегію грошової політики, яка спирається на два принципи.

Перший принцип передбачає регулювання широкої грошової маси М3, темп зростання якої встановлено на рівні 4,5%. При чому досягнення маяка не є обов’язковим, маяк виконує роль інструменту. Передумовами його дотримання є щорічне зростання реального ВВП на 2-2,5% і щорічне уповільнення швидкості грошового агрегату М3 на 0,5-1%.

Другий принцип – широка оцінка загального розвитку цін і ризиків їх стабільності в єврозоні на базі аналізу кон’юнктурних та фінансових індикаторів.

У 1996 р. відповідно до вимог Маастрихтського договору Європейський валютний інститут розробив такі принципи для вибору інструментів грошової політики:

ІІ. Постійний механізм рефінансуванняподіляється на два типи:

• механізм граничного рефінансування(marginal lending facility) надає можливість центральним банкам країн ЕВС позичати у ЄСЦБ ліквідність протягом ночі за відсотковою ставкою на рівні верхньої межі відсоткової ставки денних торгів;

• депозитний механізм(deposit facility) забезпечує депонування зайвої ліквідності центральних банків на рахунках ЄЦБ на принципах “овернайт” за відсотковою ставкою на рівні нижньої межі відсоткової ставки денних торгів.

Відсоткові ставки за депозитами і кредитами слугують нижньою і верхньою межею ринкової ставки «овернайт» і є барометром грошово-кредитної політики ЄЦБ.

ІІІ. Обов’язковому резервуванню (система обов’язкового резервування була введена рішенням Ради ЄЦБ у 1998 р.) підлягають такі пасивні статті банківського балансу, як:

депозити, боргові зобов’язання та короткострокові цінні папери.

Резервна ставка коливається у межах від 0 до 2% і визначається на місячній основі.

Вартість грошей в єврозоні визначається ставкою за основними операціями рефінансування ЄЦБ, яка рішенням Ради директорів ЄЦБ від 8 червня 2000 року встановлюється на тендерній основі після узгодження мінімально можливого її рівня з ЄЦБ. Крім неї до інструментарію ЄЦБ відносяться гранична кредитна ставка та гранична депозитна ставка.

За станом на 10.11.2006 ставки встановлені на рівні (діють з 8.11.2001): ставка за основними операціями рефінансування – 1,00%, гранична кредитна ставка – 1,75% та гранична депозитна ставка – 0,25% .