Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ступiнь автоматизації СТP-пристроїв.




ЛЕКЦІЯ № 17 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

Тема 17. Технологія виготовлення монометалевих та поліметалевих ФОПД.

 

План

1. Характерні особливості форм ОПД.

2. Фізико-хімічні властивості ФОПД.

3. Пластини для виготовлення монометалевих друкарських форм.

 

З початку свого застосування плоский друк мав назву «літографія» (від грец. літо –камінь і графо – пишу), творцем якої є АлоїзЗенефельдер (1771 – 1834) – винахідник з німецького міста Мюнхена.

У літографії для виготовлення друкарської форми користувались літографським каменем, а пізніше – цинком та алюмінієм. Методи виготовлення форми були ручними.

В Україні літографія почала застосовуватися в 1823 р.

Наприкінці 70-х – початку 80-х років ХIХ ст. розробляється принципово новий вид плоского друку – офсетний. На відміну від літографії, в ОПД зображення з формної поверхні переноситься на задрукований матеріал через проміжну еластичну (гумову) поверхню.

Розвиток ОПД проходив шляхом заміни літографського каменю металевими пластинами (спочатку цинковими, а потім алюмінієвими та сталевими).

Офсетний плоский друк дав змогу значно підвищити продуктивність праці та якість друкованої продукції.

 

1. Для ФОПД характерними є такі особливості:

- друкуючі і пробільні елементи їх лежать в одній площині;

- поверхня друкуючих елементів гідрофобна (сприймає фарбу і відштовхує воду), а пробільних – гідрофільна (утримує воду і відштовхує фарбу);

- зображення на друкарській формі – пряме відносно оригіналу;

- друкарські елементи покриваються рівномірним шаром фарби по всій поверхні;

- передача градацій (півтонів) передаються за допомогою растрових елементів;

 

2. Друкарські форми виготовляються:

- фотомеханічними;

- лазерними;

-та електрографічними способами

як на окремих установкахтак інапотокових лініях.

3. ФОПД залежно від кількості використовуваних матеріалів в якості основи (один чи кілька) для створення пробільних і друкарських елементів можна поділити на дві основні групи: моно- та біметалеві.

4. Форми плоского офсетного друку в залежності від виду друкарських машин

виготовляють різноманітних форматів при товщині від 0,15 до 0,8 мм

 

1. Для друкування багатокольорової продукції виготовляється комплект друкарських форм для кожної фарби окремо.

 

 Пробільні і друкарські ділянки ФОПД мають різні фізико-хімічні властивості щодо друкарської фарби та зволожуючого засобу.

Нанесення фарби на друкарські елементи у плоскому друці засновано на принципі вибіркового змочування – це властивість друкарських елементів сприймати жирну фарбу і не сприймати воду, а пробільних – навпаки.

Хімічний склад фарби і зволожуючого розчину дозволяють розділяти друкарські і пробільні елементи.

Загальна технологічна схема виготовлення друкарських форм плоского друку складається з таких операцій:

· Підготовка формного матеріалу;

· Одержання зображення з друкарськими і пробільними елементами;

· Обробка друкарської форми.

Для виготовлення форм плоского друку в якості основи застосовують матеріали, що мають властивість до стійкого вибіркового змочування в процесі друкування. До таких матеріалів відносять : алюміній, цинк, сталь, мідь, нікель, хром.

В офсетному виробництві застосовують два види пластин : монометалеві ібіметалеві.

Монометалеві – це пластини, у яких друкарські і пробільні елементи утворюються на одному металі.

У біметалевих пластинах - друкарські (мідь) і пробільні (нікель, хром) елементи утворюються на різних металах.

Із механічних властивостей металів, які впливають на експлуатаційну надійність у процесі друкування можна віднести: міцність, пластичність, зносостійкість.

Т б. Порівняльна характеристика формних пластин

( Широке застосування в поліграфічній промисловості всього світу зайняв алюміній як основний матеріал для виготовлення монометалевих форм для друкування на листових машинах.

Для пластин із алюмінію характерні:

· Висока якість;

· Висока тиражестійкість – до 250 тис відбитків;

· Роздільна здатність – 12 мкм;

· Товщина світлочутливого шару – 3 мкм;

· Мала трудомісткість під час виготовлення друкарських форм.

Невисокі міцні сні властивості чистого алюмінію не дозволяють використовувати його для друкування на рулонних високошвидкісних машинах і тому для рулонних машин використовують форми із нержавіючої сталі ).

Питання для самоперевірки:

1.       Характерні особливості форм ОПД.

2.       Фізико-хімічні властивості ФОПД.

3.       Пластини для виготовлення монометалевих друкарських форм.

 

ЛЕКЦІЯ № 20 З ДИСЦИПЛІНИ «ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМНИХ ПРОЦЕСІВ»

Тема 20. Особливості використання СТР ( «Computer-to-Plate» )

План

1. Суть технології СТР.

2. Обладнання і матеріали.

3. СтупiньавтоматизаїїСТP-пристроїв.

4.  Виготовлення ОДФ за технологією СТР.

 

Суть технології Computer-to-Plate(СТР), полягає в безпосередньому перенесенні зображення з комп'ютера на друкарську форму, оминаючи стадію виготовлення фотоформ.

Переваги технології: знімає з виробництва дорогий і трудомісткий процес виготовлення фотоформ .

Недоліки:

· ціна - 200-500 тис. доларів за повноформатні автоматичні повністю укомплектовані СТР-машини.

· це повністю цифрова технологія, яка не дозволяє робити помилки при електронному спуску шпальт.

Принцип роботи СТР:промінь лазера формує зображення на друкарській формі, яка закріплена на внутрішній чи зовнішній стороні барабана.

 

Серед технологій СТР розрізняють:термальну та чутливу до УФ-діапазону (за спектральною чутливістю копіювального шару).

Технологія чутлива до УФ-діапазонув свою чергу поділяється:

· Срібломістку (галогеносрібну),де за світлочутливий агент використовуються галогеніди срібла та їх суміші;

· Фотополімеризаційноздатну(так звану «фіолетову»).

Сьогодні на ринку нараховується велика кількість фірм, які виготовляють пластини для ОД.

Ці формні матеріали розрізняються за:

· Форматом;

· Технологією запису зображення;

· Типом експонувального пристрою.

Формні пластини для СТР розрізняються насамперед за матеріалом основи.

Вона може бути:

-  паперовою ( 1-10тис. відб.)

- поліестеровою (10-20 тис.відб.)

- металевою (50-250 тис. відб.

Вибір матеріалу основи залежить від потрібної якості друку й тиражестійкості.

Серед формних термочутливих пластин розрізняють такі що потребують хімічної обробки і такі, що не потребують хімічної обробки.

Термопластини можна завантажувати вручну при денному освітленні.

Пластини інших типів вимагають наявності спеціального темного приміщення .

Для виготовлення ДФ за технологією СТР використовують спеціальні системи експонування,які мають назву «Плейтсеттери». Існує три основні конструкції систем:

1. Планшетні (площинні) –форма фіксується на плоскій основі, запис здійснюється експонувальною головкою, що переміщається.

2. Пристрої з внутрішнім барабаном – форма фіксується на внутрiшнiйповерхнi нерухомого цилiндра. Експонування проводиться променем лазера, що освiтлює поверхню пласти­ни через обертову призму.

3.Пристрої із зовнішнім барабаном  - форма розташовуєть­ся на зовнiшнiйповерхнi обертового цилiндра. Експонування здiйснюється системою лазерiв, об'єднаних у лiнiйну матрицю, яка перемiщується вздовж оciцилiндра.

 

Джерела світла

Головним пристроєм у системах експонування є джерело світла. Для експонування формних пластин в системах СТР застосовуються лазери та лазерні діоди.

Класичними є аргоново іонні та гелій-неонові лазери, червоні та інфрачервоні діоди міліватної потужності.

 

Ступiнь автоматизації СТP-пристроїв.

СТР пристрої складаються з трьох послiдовно з'єднаних секцiй: введення, ек­спонування i виведення.

Секцiявведення призначена для розмiщення касет з формними пластинами або для ручного завантаження пластин.

Секцiя експонування при­значена для запису зображення i пробивки штифтових отвopiв у формнiйпластинi у двох вapiaнтaxіn-line та on-line.

У потоцiіn-line - пластина завантажується, пробиваються отво­ри, а вже потiм вона встановлюється на барабан для експону­вання;

 У вapiaнтion-line - отвори пробиваються пiсля експону­вання.

Секцiя виведенняздiйснюе передачу експоновано'j пластини безпосередньо у процесор для проявлення копiй і виводить форму на приймальний пристрiй.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 670.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...