Особливості статусу депутата місцевої ради

Це правило не поширюється на депутата місцевої ради, обраного секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, чи який працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

4. Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» (ст. 7) передбачає певні особливості статусу депутата місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, з деякими посадами та видами діяльності - він не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат в цілях, не пов’язаних з депутатською діяльністю і не може мати іншого представницького мандата.

5. Депутат єповноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Він наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

6. Статус депутата місцевої ради визначено відповідно до принципуімперативного депутатського мандата. Згідно з теорією представництва розрізняють вільний та імперативний мандат. За вільним мандатом депутат є представником всього суспільно-політичного суб’єкта, якому належить влада (народ, нація, громада тощо) і саме тому він не залежить від волі виборців свого виборчого округу. У своїй діяльності він керується лише законодавством та власним сумлінням. Депутатові за вільним мандатом виборці не можуть давати обов’язкових для виконання наказів і не можуть його достроково відкликати. За вільним мандатом визнається презумпція відповідності волі депутата волі народу в цілому. Вільний мандат дає можливість здійснювати координацію різноманітних інтересів, знаходити компромісні рішення, маючи на меті досягнення суспільної злагоди і прогресу.

Імперативний мандат наближається до цивільно-правового договору доручення. Він ґрунтується на прямій юридичній залежності депутата від виборців: депутат вважається представником не всього суспільно-політичного суб’єкта, якому належить влада, а лише виборців того округу, де він балотувався і був обраний. У цьому випадку депутат є юридично відповідальним перед тими, хто його обрав. Передумовою такої відповідальності є наказ виборців. Депутат зобов’язаний звітувати перед своїми виборцями і може бути достроково відкликаний (позбавлений мандата) у разі невиконання або неналежного виконання наказу[2].

Нормативне відображення імперативності статусу представницького мандата депутатів місцевих рад можемо віднайти  наступних положеннях Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» :

а) депутат підтримує зв’язки з виборцями, колективами і об’єднаннями громадян, які висунули його кандидатом у депутати, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, державними органами, органами самоврядування та органами об’єднань громадян, розташованими на території його виборчого округу. Він зобов’язаний періодично, але не рідше одного разу на рік, звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об’єднаннями громадян (п.п. 1,2 ст. 10).

б) виборці можуть давати своїм депутатамдоручення, що випливають з потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади в цілому (ст. 17);

в) депутат може бути в будь-який час відкликаний виборцями у встановленому Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» порядку (ч. 2 ст. 10).

7. Депутат, здійснюючи свої повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики (ст..8), зокрема:

а) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано;

б) не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

в) керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;

г) не розголошувати відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях ради чи її органів і не підлягають, за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата місцевої ради або виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв’язку з його участю в депутатських перевірках;

д) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад;

е) не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов’язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

8. На депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".