Формування системи складування

Тема 10. Логістика складування

1. Склади та їх функції

2. Класифікація складів

3. Формування системи складування

4. Складові логістичного процесу на складі

Склади та їх функції

Для зберігання запасів призначені відповідні склади. Підприємство несе певні витрати, пов’язані з утриманням складів та здійсненням складських операцій. Вони є частиною логістичних витрат. І тому складські операції потрібно розглядати не ізольовано, а як інтегровану складову логістичного ланцюга. Тільки такий підхід с запорукою успішного виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності виробництва та продажу.

Склади — це будівлі, споруди та різноманітні пристрої, призначені для приймання, розмішення і зберігання товарів, які надійшли на них, підготовки їх до споживання і відпускання

споживачу.

Для складських операцій характерні певні особливості (здебільшого негативні):

1) на складах не створюється додаткова споживча вартість, тому складські операції як вид діяльності не приносять користі;

2) з плином часу якість запасів погіршується, можливі їх крадіжки;

3) здійснення складських операцій вимагаг значних витрат;

4) тривале зберігання значної кількості запасів призводить до уповільнення обіговості оборотних коштів.

Але, незважаючи на негативні вияви складування, склади виконують і ряд корисних функцій, таких як:

— перетворення виробничого асортименту в споживчий відповідно до попиту і з метою

виконання замовлень клієнтів;

—складування і зберігання продукції з метою вирівнювання тимчасового, кількісного та асортиментного розривів між виробництвом і споживанням продукції, що дає змогу здійснювати безперервне виробництво і постачання на базі створюваних товарних запасів, а також у зв'язку із

сезонним споживанням деяких видів продукції;

—консолідація і розукрупнення вантажів — склад може здійснювати функцію об'єднання (консолідації) невеликих партій вантажів для декількох клієнтів, до повного завантаження транспортного засобу, що сприяє зменшенню транспортних витрат. У той же час на склад можуть надходити вантажі від виробників, призначені кільком замовникам, які потім розділяються на більш дрібні партії за замовленнями і відправляються кожному споживачу ;

— надання послуг. Очевидним аспектом цієї функції є надання клієнтам різних послуг, які забезпечують фірмі високий рівень обслуговування споживачів.

Метою створення складів у системах логістики є не збереження матеріальних ресурсів, а перетворення параметрів матеріальних потоків для їх найбільш ефективного використання

Під параметрами розуміють розміри і склад транспортних партій вантажів, тип і спосіб упакування, кількість найменувань вантажів у транспортних партіях, час прибуття і відправлення транспортних партій та ін.

Види складів

Під складом розуміються будівлі і споруди, оснащені спеціальним технологічним устаткуванням, для здійснення операцій прийому, зберігання, розміщення і розподілу товарів, що поступили на них.

Основне призначення складу — концентрація запасів, їх зберігання і забезпечення

безперебійного і ритмічного постачання замовлень споживачів.

Склад або сукупність складів разом з обслуговуючими службами утворюють складське господарство.

Склади в логістиці грають як позитивну, так і негативну роль. Негативна сторона складування — збільшення вартості товару за рахунок витрат за змістом запасів на складах.

 Це витрати на:

· виконання складських операцій;

· оренду складу;

· поточні витрати.

Таким чином, складування продукції виправдане тільки в тому випадку, якщо воно дозволяє понизити втрати або поліпшиш якість логістичного сервісу (досягти швидшого реагування на попитабо економії на превентивних закупівлях за нижчими цінами).

Позитивна роль складування полягає в тому, що.

1) забезпечується вирівнювання виробництва;

2) створюються необхідні технічні і організаційні умови для комплектації вантажів, концентрації і розподілу запасів.

У залежності від місця в логістичному ланцюзі і ролі в процесі руху товару склади розділяються на наступні групи:

· склади підприємств виробників продукції (у сфері постачання);

· склади споживачів продукції (у сфері виробництва);

· склади збутових організацій (у сфері розподілу);

· склади посередницьких організацій.

Склади підприємств-виробників спеціалізуються на зберіганні сировини, матеріалів, комплектуючих та іншої продукції виробничого призначення і здійснюють її постачання споживачам.

Склади споживачів продукції призначені для забезпечення безперервності протікання технологічних процесів. На цих складах зберігаються запаси незавершеного виробництва, прилади, інструмент, запчастини та ін. Залежно від ролі в процесі виробництва і підлеглості склади промислових організацій поділяються на:

· постачальницькі, які «живлять» виробництво матеріалами, комплектуючими виробами, напівфабрикатами і т. п.;

· виробничі, призначені для зберігання напівфабрикатів власного виробництва і технологічного оснащення;

· збутові, у яких зберігаються матеріальні цінності, що підлягають реалізації.

Залежно від сфери обслуговування склади підприємств підрозділяються на загальнозаводські (центральні), прицехові (філіали центральних складів) і цехові, які є підзвітними начальникам цехів.

Склади збутових організацій служать для підтримки безперервності руху товарів із сфери виробництва в сферу споживання. Основне їх призначення полягає в перетворенні виробничого асортименту в торгівельний та в безперебійному забезпеченні різних споживачів.

Склади посередницьких організацій (перш за все, транспортних) призначені для тимчасового складування, пов'язаного з експедицією матеріальних цінностей. Сюди належать:

· склади залізничних станцій;

· вантажні термінали автотранспорту, морських і річкових портів;

· термінали повітряного транспорту (по характеру виконуваних операцій вантажопереробки належать до транспортно-перевалочних).

По функціональному призначенню склади діляться на п'ять різновидів:

· склади перевалки (обороту) вантажів в транспортних вузлах при виконанні змішаних, комбінованих і інших перевезень;

· склади зберігання, що забезпечують концентрацію необхідних матеріалів і їх зберігання для відповідного функціонування виробництва;

· склади комісіювання, призначені для формування замовлень відповідно до специфічних вимог клієнтів;

· склади збереження, що забезпечують збереження і захист складованих виробів;

· спеціальні склади (наприклад, митні склади, склади часового зберігання матеріалів, тари, зворотних відходів і т. д.).

За конструктивними характеристиками склади підрозділяються на:

· закриті;

· напівзакриті (що мають тільки дах або дах і одну, дві або три стіни);

· відкриті майданчики.

Залежно від специфіки і номенклатури матеріалів, що зберігаються, склади підрозділяються на:

· універсальні;

· спеціалізовані.

В універсальних складах зберігаються матеріальні ресурси широкої номенклатури. Спеціалізовані склади призначаються для зберігання однорідних матеріалів (наприклад, склад чавуну, лакофарбних матеріалів і т. д.).

Розрізняють склади і за ступенем механізації складських операцій:

· немеханізовані;

· механізовані;

· автоматизовані;

· автоматичні.

Існує ще одна класифікація складів — це склади категорій А, В, С і Д . Склади категорії а  — мають зручний під'їзд для великовантажного транспорту. Для цієї категорії обов'язкова наявність:.

• воріт для кожних 500 м площі;

• теплового вузла;

• системи пожежогасіння і вентиляції;

•  автономної електропідстанції;

• охорони.

Приміщення обов'язково повинно бути прямокутним, стеля не нижче 8 м.

 Склади категорії В — наявність набору характеристик складів категорії А-з відсутністю лише деяких з них (тобто характеристик). Це склади, наприклад, для зберігання продтоварів, горючо-мастильних матеріалів, токсичних матеріаліві т. ін.

Склади категорії С і Д— як правило, це неопалювані ангари і всі інші приміщення, пристосовані під складування.

Формування системи складування

Форма складування буває двох видів:

1) придбання складів у власність;

2) використання складів загального користування.

Ключовий чинник вибору між формами складування або їх комбінацій — об'єм складського товарообігу. Перевага власному складу віддається при стабільному великому об'ємі складованої продукції і високій оборотності продукції. На власних складах краше підтримуються умови зберігання і контролю за продукцією, вище якість послуг, що надаються клієнту, і гнучкість постачань.

Склади загального користування доцільно орендувати при низьких об'ємах товарообігу або при зберіганні товару сезонного попиту. Оренда складів загального-користування має наступні

переваги:

1) не потрібні інвестиції в розвиток складського господарства;

2) скорочуються фінансові ризики;

3) підвищується гнучкість використання складських площ (можливість зміни розміру і терміну

їх оренди);

  4) знижується відповідальність за підтримку раціонального рівня і збереження запасів.

Територіальне розміщення складів і їх кількість визначаються такими факторами:

• потужністю матеріальних потоків;

•  попитом на ринку збуту ;

• розмірами регіону збуту і концентрацією в ньому споживачів;

• відносним розташуванням постачальників і покупців і т. ін.

Збільшення числа складів пов'язане зі зміною загальних витрат на розміщення складської мережі.

На практиці використовуються два варіанти формування і розміщення складської мережі — централізована і децентралізована система складів.

Централізована система складуваннявключає один великий центральний склад,денакопичується основна частина запасів,і філіальні склади, розташовані в регіонах збуту. Удецентралізованій системі основначастина запасів концентрується в мережі складів,розосереджених в різних регіонахв безпосередній близькості від споживача Така схемарозміщення складів найбільш доцільнав системі розподілу, де основним клієнтом виступає роздрібна мережа, що здійснює замовленнядрібними партіями, але з частішою періодичністюпостачання.

Основним завданням логістикискладування єзабезпечення максимального використання

площі івисоти складу. Нині відомі наступні основні види складування:

1) в штабелі блоками;

2) на поличних стелажах до 6 м;

3) в прохідних (виїзних) стелажах;

4) в передвижник стелажах;

5) в елеваторних стелажах і т. д.

Рівень механізації складських робіт визначають за допомогою таких показників:

• ступінь обхвату робочих механізованою працею: визначається відношенням числа робочих, які  виконують роботу механізованим способом, до загального числа робочих, зайнятих на складських роботах;

• рівень механізації складських робіт: визначається відношенням об'єму механізованих робіт до об'єму виконаних робіт;

• обсяг механізованих робіт: визначається як добуток вантажопотоку, що переробляється механізмами, на кількість перевалок вантажів механізмами.