Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ




З СОЦІОЛОГІЇ

 

Індивідуальна робота студентів повинна допомагати їм більш повно оволодіти предметом курсу, розширити їхню ерудицію, сформувати навички науково-дослідницької роботи. З цією метою при організації самостійної роботи студентів слід органічно поєднувати ті види роботи, які вимагають уваги, з тими, які стимулюють творчій пошук та мислення, що дозволить усебічно підготувати студента до самостійної праці. Результатом індивідуальної роботи має стати формування якісно нового рівня наукової підготовки студента, вміння вільно орієнтуватися в системі соціологічних знань.

Відповідно до вимог “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з соціології може включати до себе: участь у роботі студентського наукового гуртка (проблемної групи) з соціології, студентських наукових конференціях, конкурсах, олімпіадах, написання рефератів та їх презентацію, анотацію прочитаної додаткової літератури, бібліографічний опис літератури, переклад іноземних текстів встановлених обсягів та інші форми роботи.

Вибір студентом видів індивідуальної роботи здійснюється на альтернативній основі за власними інтересами і попереднім узгодженням з викладачем. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює викладач, який веде семінарські заняття. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 10 балів.

 

 

6. КРИТЕРІЇ ОЦІНювання УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з соціології здійснюється на основі результатів ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ за 100-бальною шкалою. Завдання ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюється від 0 до 50 балів, завдання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з соціології проводиться у формі іспиту з вузлових питань, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані соціологічні знання з сучасними соціальними й правовими проблемами.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань, порядок і час їх складання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, три теоретичні питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ.

 

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до такої шкали.

 

Оцінка за шкалою ECTS     Визначення Оцінка за національною шкалою Оцінка за 100-баль-ною шкалою, що використовується в НЮАУ
А Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок 5 90-100
В Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

 

 

4

80-89
С Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок 75-79
D Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

 

 

3

70-74
Е Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії 60-69
FX Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескладати

 

2

35-59
F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс 1-34

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ для підготовки

ДО ІСПИТУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “СОЦІОЛОГІЯ”

1. Об’єкт і предмет соціології.

2. Структура соціологічного знання.

3. Функції соціології.

4. Місце соціології в системі суспільних наук.

5. Теоретична та прикладна соціологія: особливості їх взаємодії.

6. Спеціальні соціологічні теорії: визначення та їх роль.

7. Періодизація розвитку соціологічної науки.

8. Закони, категорії і методи соціології.

9. Основні ознаки суспільства.

10.  Суспільство як соціальна система, його основні елементи.

11.  Поняття соціальної групи, її характеристика.

12.  Соціальні інститути, їх типи.

13.  Основні функції соціальних інститутів.

14. Дисфункції соціального інституту: причини, виникнення, форми вираження і шляхи подолання.

15.  Соціальна організація: поняття, основні характеристики.

16.  Суспільні відносини, їх типологія.

17.  Соціальні відносини, їх характеристика.

18.  Соціальна взаємодія.

19.  Фактори та механізми соціальних змін.

20.  Соціальна структура суспільства: поняття, загальна характеристика.

21.  Соціальна структура та підструктури суспільства, їх взаємозв’язок.

22.  Соціально-етнічна структура суспільства: загальна характеристика.

23.  Тенденції розвитку етносів.

24.  Соціально-поселенська структура суспільства: загальна характеристика.

25.  Урбанізація як тенденція розвитку поселенської структури.

26. Соціально-професійна структура суспільства: загальна характеристика.

27.  Соціальна структура сучасного суспільства в Україні та тенденції її розвитку.

28.  Соціально-класова структура суспільства: загальна характеристика.

29.  Причини та основні компоненти соціальної нерівності.

30.  Соціальна стратифікація.

31.  Соціальна мобільність: поняття, види, канали.

32.  Маргінальність: сутність та причини.

33.  Маргінальність соціальних груп в умовах якісного оновлення суспільства.

34.  Соціально-демографічна структура: загальна характеристика.

35. Соціально-демографічна ситуація в Україні. Основні напрямки демографічної політики держави.

36.  Молодь як соціально-демографічна група.

37.  Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу.

38. Фази й типи розвитку сім’ї.

39.  Соціальні функції сім’ї.

40.  Тенденції розвитку сім’ї.

41.  Причини дестабілізації сімейних відносин та шляхи їх подолання.

42.  Поняття особистості. Соціологічний підхід до проблеми особистості.

43.  Співвідношення понять “людина”, “індивід”, “особистість”, “індивідуальність”.

44.  Соціальна якість людини.

45.  Соціальна типологія особистості.

46.  Соціалізація людини.

47.  Структура соціалізації людини.

48.  Соціальна активність особистості.

49.  Механізми соціалізації людини.

50.  Соціальний статус та соціальні ролі особистості.

51.  Соціальні потреби та інтереси особистості.

52.  Мотиви, стимули та настанови діяльності особистості.

53.  Проблеми соціалізації людини в сучасних умовах.

54.  Роль права в соціалізації людини.

55.  Соціологія девіантної поведінки як спеціальна соціологічна теорія.

56.  Соціальні норми, їх характеристика.

57.  Соціальна норма: поняття та класифікація.

58.  Девіантна поведінка: поняття, типи.

59.  Причини девіантної поведінки.

60.  Шляхи запобігання і корекції девіантної поведінки.

61.  Ознаки девіантної поведінки.

62.  Сутність і форми соціального контролю.

63.  Сутність і напрямки соціального управління.

64.  Функції соціального управління.

65.  Принципи соціального управління.

66.  Право в структурі соціального управління.

67.  Характеристика управлінського циклу.

68.  Соціальне прогнозування, проектування й планування: їх особливості.

69.  Соціальні технології: поняття і процес розробки.

70.  Громадська думка: сутність та види.

71.  Основні характеристики громадської думки.

72.  Функції громадської думки.

73.  Етапи становлення та показники зрілості громадської думки.

74.  Шляхи формування громадської думки.

75.  Форми прояву громадської думки.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 193.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...