Правове регулювання наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі.

На сьогодні немає в Укр. спеціального з-ну про її континентальний шельф. Тому правове регулювання охорони та використ. його природних ресурсів здійснюється на основі відповідних загал.норм Констит., Кодексу про надра, міжнарод.договорами, згода на обов.яких надана ВРУ, а також ЗУ «Про виключну (морську) економічну зону», Конвенц.про територіал.море та прилеглу зону, Конв.про відкрите море,Конв.про континент.шельф.

ЗУ «Про виключну (морс.)економ.зону» визначає, що Морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні України проводяться лише за згодою спеціально уповноважених органів України відповідно до законодавства України і міжнародних договорів України.

Морські наукові дослідження у виключній (морській)економічній зоні України мають право проводити усі держави, незалежно від їх географічного положення, їх юридичні і фізичні особи, а також міжнародні організації за умови дотримання законодавства України.

Україна, здійснюючи свою юрисдикцію, має право регулювати і дозволяти проводити морські наукові дослідження у своїй виключній (морській) економічній зоні. Спеціально уповноважені органи України дають свою згоду на проведення морських наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні за умови, що ці дослідження проводяться лише у мирних цілях, для розширення знань про морське середовище на благо людства і не несуть загрози навколишньому природному середовищу.

Україна може відмовити у наданні згоди на здійснення іншими державами, їх юридичними і фізичними особами, міжнародними організаціями морського наукового проекту у своїй виключній (морській) економічній зоні.

Іноземні держави, їх юридичні і фізичні особи, а також міжнародні організації, які мають намір проводити морські наукові дослідження у виключній (морській) економічній зоні України, подають спеціально уповноваженим органам України за 6 міс. до передбачуваної дати початку здійснення морського наукового проекту повну інформацію про характер і цілі проекту, метод і засоби, що використовуватимуться, точні географічні координати районів, в яких буде здійснюватися проект, та інші дані.

Під час проведення морських наук. дослід. у виключній (морській) екон. зоні України іноземні держави, їх юр. і фіз. особи, міжнародні організації, які одержали на це дозвіл спеціально уповноваж. органів України, зобов’язані дотримувати таких умов:1) забезпечувати участь представників України у морських наукових дослідженнях, зокрема на борту науково-дослідних суден та на інших науково-дослідних установках, надавати спеціально уповноваженим органам України на їх прохання попередні доповіді, а також інші матеріали і висновки досліджень;

2) надавати спеціально уповноваженим органам України на їх прохання можливість доступу до всіх даних і зразків, одержаних під час морських наукових досліджень, передавати їм матеріали, з яких можна зробити копію, і зразки, які можна розділити без заподіяння шкоди їх науковій цінності, а також надавати інформацію, що містить оцінку таких даних, зразків і результатів досліджень, або подавати допомогу в їх оцінці та інтерпретації;

3) не перешкоджати діяльності, що здійснюється з метою реалізації суверенних прав та юрисдикції України згідно із статтями 4, 7 і 8 цього Закону;

4) негайно інформувати спеціально уповноважені органи України про будь-які істотні зміни у програмі досліджень;

5) прибрати науково-дослідні установки або обладнання після завершення досліджень, якщо не укладено угоди про інше.

Морські наукові дослідження у виключній (морській)економічній зоні, які проводяться з порушенням вимог Закону, можуть бути тимчасово заборонені (зупинені) спеціально уповноваженими органами України. Рішення про тимчасову заборону (зупинення) може бути скасовано цими органами, а дослідження продовжено, як тільки інша держава, її юридична чи фізична особа або міжнародна організація, що здійснює дослідження, усуне порушення та дасть гарантію стосовно дотримання встановленого цим Законом порядку.

Функції спец.уповноважених органів у цій сфері покладено на Держ.прикордонну службу Укр.,органи рибоохорони та органи Мін.охорон.навкол.прир.середовища.

Морські наукові дослідження у виключній (морській)економічній зоні України, які проводяться без дозволу спеціально уповноважених органів України, або з суттєвими відмінностями від початкового проекту дослідження, підлягають негайному припиненню.

Юридична відповідальність за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону та континентальний шельф.

Порушники несуть дисциплінар., цивіл.-пр., адмін. або крим. від-сть, що не звільняє їх від відшкодування матеріальної шкоди.

Особливістю юр.від-сті у цій сфері є те, що від-сть несуть юр.особи, а також те, що притягнення здійснюється посадовими особами спец.уповноважених на те державних органів в порядку, визначеному ЗУ «Про виключну (морс.)екон.зону». При цьому розмір штрафів суттєво перевищує штрафи, що накладаються відповідно до КпАП та навіть КК Укр.

Даний закон передбачає, що від-сть несуть особи, які здійснювали Незаконну промислову діяльність, Порушення правил безпечної експлуатації споруд,Незаконну експлуатацію природних ресурсів, Незаконне ведення морських наукових досліджень, Забруднення морського середовища. До осіб можуть застосовуватись санкції у вигляді досить високих штрафів (від 400 до 6тис. нмдг), конфіскацію засобів і знарядь, безоплатне вилучення видобутих ресурсів та ін.

Право накладати зазначені штрафи надано:

1.органи Мін.охорон.навкол.прир.середовища в особі державних інспекторів з охорони НПС;

2.органами рибоохорони в особі начальника відповідного управління з охорони і відтворення рибних запасів;

3.органами Морської охорони Держ.прикордонної служби Укр. в особі командира (начальника) судна, яким виявлено порушення.

Право накладати штрафи за обтяжуючих обставин, а також застосовувати конфіскацію надано місцевому суду за місцем затримання порушника.

Посадовою особою Морської охорони Державної прикордонної служби України про вчинення порушення складається акт, який разом з іншими документами, що стосуються цієї справи, протягом трьох днів з дня затримання порушника направляється органу, уповноваженому застосовувати санкції.

Органи, уповноважені застосовувати санкції, приймають рішення про їх застосування протягом п’яти днів після надходження документів, зазначених у частині першій цієї статті. Рішення оформлюється постановою відповідного органу або посадової особи.

Сплата штрафу проводиться порушником добровільно протягом одного місяця з дня накладення штрафу, а у разі оскарження — протягом місяця з дня відмови суду в задоволенні скарги.