Форма господарства. Причини виникнення товарного виробництва та його види

Форма в-ва – тип організації госп. діял., яка здійсн. задля задоволення потреб. Людство знає дві форми виробництва: натуральне і товарне. Першим склалося натуральне господарство, у якому продукти праці призначені для безпосереднього  задоволення власних потреб виробника, тобто для споживання в межах домогосподарства, яке їх виготовило. Натуральне господарство характеризують нерозвиненість суспільного поділу праці, низький рівень розвитку виробництва, нерозвиненість і примітивність потреб, що зумовлює вкрай обмежену мету виробництвазадоволенню одноманітних, примітивних за характером потреб. Натуральне господарство малоефективне і консервативне.

Малоефективну натуральну форму виробництва у ХVII-ХІХ ст. в європейських країнах витіснило товарне виробництво. Товарне виробництво – така організація суспільного господарства, коли окремі продукти виготовляють відокремлені виробники для задоволення суспільних потреб (для обміну на ринку). Її матеріальною основою є суспільний поділ праці (є причиною виникнення), тобто спеціалізація виробників на виготовленні певних видів продукції або на виконанні певних операцій виробництва. Суспільний поділ праці – спеціалізація людей спрямована на виконання певних операцій або виготовлення певних видів продукції. Суспільний поділ праці виступає у трьох основних формах: 1) загальний; 2) частковий; 3) одиничний. Загальний поділ праці — це поділ національного виробництва на окремі роди і сфери: промисловість, сільське господарство, сфера послуг тощо. Частковий — це поділ сфер і родів національного виробництва на окремі галузі, наприклад, у сільському господарстві виділяють тваринництво, рослинництво, садівництво і т.д. Поділ праці всередині окремого підприємства називають одиничним.

Безпосередньою основою виникнення й розвитку товарної форми виробництва є загальний і частковий поділ праці. Визначальними рисами товарного виробництва є: 1) суспільний поділ праці; 2) економічна відокремленість виробників як власників; 3) обмін продуктів здебільшого у формі купівлі-продажу.

Товарне виробництво сумісне з будь-якою формою власності. Поєднуючись із певною формою власності, воно творить той або інший соціально-економічний уклад – просте товарне виробництво, підприємницьке товарне виробництво, державне товарне виробництво, рабовласницьке товарне виробництво. Просте товарне виробництво ґрунтується на одноосібній приватній власності й особистій праці виробника. Цей економічний уклад існує вже тисячоліття, демонструючи високу життєздатність. Підприємницьке товарне виробництво ґрунтується на різних формах приватної власності та найманні працівників. У всіх розвинутих країнах більшість продукції створюється саме у цьому економічному укладі, який часто називають капіталістичним. Державне товарне виробництво ґрунтується на державній власності та найманні працівників. Цей різновид товарної форми виробництва безроздільно панував в Україні впродовж усього більшовицького періоду її історії.

58. Цінова еластичність попиту і загальний виторг продавця. Залежність між ціною і загальним виторгом продавця.

Еластичність попиту за ціною найчастіше застосовується для того, щоб визначити, як зміниться загальний дохід продавця в разі зміни ціни на товар. Загальний дохід визначається як добуток кількості проданого товару на його ціну. Унаслідок різної еластичності попиту між зміною ціни і зміною загального доходу встановлюються різні взаємозалежності. Розглянемо три можливі випадки.

Випадок 1.Попит відносно еластичний (Е(d)>1). Відсоток зміни ціни є меншим за відсоток зміни величини попиту. Припустимо, що ціна підвищилася від  до , а величина попиту зменшилася від  до .

Ураховуючи умову еластичного попиту, змоделюємо дану ситуацію на рисунку (рис. 1).

Отже, за умови E(d)>1 підвищення ціни спричинило зменшення величини доходу продавця від А+С до А+В. Тобто між зміною ціни і зміною загального доходу продавця встановилася обернена залежність.

Випадок 2.Попит відносно нееластичний (Е(d)<1). Відсоток зміни ціни є більшим за відсоток зміни величини попиту.

Отже, за умови E(d)<1 підвищення ціни спричинило збільшення загального доходу продавця від А+С до А+В. Тобто між зміною ціни і зміною загального доходу продавця встановилася пряма залежність.

Випадок 3.Попит одинично-еластичний (Е(d)=1). Відсоток зміни ціни дорівнює відсотку зміни величини попиту. За даної умови, будь-яка зміна ціни не вплине на зміну загального доходу продавця.

Підвищення ціни від  до  не спричинило змін у загальному доході продавця: А+С=А+В.

Задача

3. Визначити ВВП за методом видатків за таких умов:

1) обсяг випуску меблевої фірми склав 65 млн.гр.од., з якого 70% придбано споживачами, 15% - урядом, решту – експортовано;

2) фірми, що спеціалізуються на оптовій торгівлі, закупили у фермерів продукції на суму 18 млн.гр.од. і реалізували її крамницям на суму 22 млн.гр.од. Виторг крамниць склав 24 млн.гр.од.;

3) фірма з виробництва іграшок виготовила продукції на 12 млн.гр.од., з якої 40% - експортовано, 55% - придбано споживачами;

4) в країну імпортовано зброї урядом на 7 млн.гр.од. та одягу для споживачів на суму 5 млн.гр.од. Імпорт устаткування склав 4 млн.гр.од.;

5) будівельні фірми здали “під ключ” 2000 будинків вартістю 18 тис.гр.од. кожен.

ВВП = С+І+У+(Експ-Імп)

С : 65*0,7+24+12*0,55+5+2*18=117,1

І : 12*0,05+4=4,6млн.

У : 65*0,15+7=16,75

Експ. : 65*0,15+12*0,4=14,55

Імп. : 7+5+4=16

ВВП = 117,1+4,6+16,75+14,55-16=137 млн.

Тести

1. Що розумієть під функціональним розподілом доходу - б) розподіл національного доходу між різними факторами виробництва;

2. Згідно з теорією інвестування Тобіна, у фірм є стимули до інвестування, коли - б) ринкова вартість функціонуючого капіталу більша, ніж його відновна вартість;

3. Яке твердження правильне - в) зі зменшенням номінального ВВП попит на гроші для операцій зменшується;

4. До непрямих податків не належать- г) податок на прибуток;

5. Готовність споживача купувати додаткові одиниці продукту за нижчої ціни найкраще пояснює - в) ефект доходу;                           

6.Якщо зростання ціни товару від 4 грн до 5 грн спричинило зменшення величини попиту з 200 одиниць до 100 одиниць, то коефіцієнт ціно­вої еластичності попиту, обчислений за форму­лою середньої точки, за модулем становить - б)3;

Білет 20