Обов'язки власника пщприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем роботи засуджених до обмеження волі.

1. Власник підприємства, установи, організації або

уповноважений ним орган за місцем роботи засуджених до обмеження

волі зобов'язаний забезпечити їх залучення до суспільно корисної

праці з урахуванням стану здоров'я та, за можливістю,

спеціальності, організовувати первинну професійну підготовку і

створити необхідні побутові умови.

2. Про запізнення засудженого на роботу та його відсутність

на роботі з невідомих причин власник підприємства, установи,

організації або уповноважений ним орган зобов'язаний негайно

повідомити адміністрацію виправного центру.

3. Власнику підприємства, установи, організації або

уповноваженому ним органу, де працюють засуджені, забороняється

звільняти їх з роботи, крім таких випадків:

звільнення від відбування покарання на підставах,

передбачених Кримінальним кодексом України ( 2341-14 );

переведення засудженого на роботу на інше підприємство, в

установу чи організацію або для дальшого відбування покарання до

іншого виправного центру;

набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що

відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення

волі;

неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я.

 78.Правове регулювання праці засуджених до обмеження волі.

Згідно із ст. 60 КВК України засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів. Але можливе та­кож їх працевлаштування на договірній основі і на підприємствах, в уста­новах чи організаціях усіх форм власності, але за умови забезпечення на­лежного нагляду за їхньою поведінкою і щоденного повернення до виправ- 1 ного центру. Це дає можливість забезпечити засуджених відповідною роботою у разі її відсутності на виробництві виправного центру, сприяє бажанню засуджених працювати за раніше обраною професією чи спе­ціальністю. У свою чергу, якщо власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган залучає до роботи засуджених до обмежен­ня волі, то він зобов'язаний забезпечити їх залучення до суспільне корис­ної праці за місцем роботи з урахуванням стану здоров'я та, за можливості, спеціальності, організовувати, у разі необхідності, первинну професійну підготовку і створити відповідні побутові умови.

Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з ро­боти, переведення на іншу роботу. Тобто на засуджених поширюється, у першу чергу, більша частина норм Кодексу законів про працю України та іншого законодавства, які регулюють робочий час і час відпочинку, нормування та оплату праці, гарантії й компенсації, трудову дисципліну, охорону праці тощо. Відповідно до цих норм засуджені до обмеження волі мають право на щорічну оплачувану відпустку, допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пільги, які надаються при праці жінкам і молоді, державне соціальне страхування та ін.

Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу міст цевість, може здійснюватися власником підприємства, установи, ор­ганізації або уповноваженим ним органом тільки за погодженням з адміністрацією виправного центру. Власнику підприємства, установи, організації або уповноваженому ним органу, де працюють засуджені, за­бороняється звільняти їх з роботи, крім таких випадків: 1) звільнення від відбування покарання на підставах, передбачених КК України; 2) пе­реведення засудженого на роботу на інше підприємство, в установу чи організацію або для дальшого відбування покарання до іншого виправ­ного центру; 3) набрання законної сили вироком суду, за яким особа, що відбуває покарання у виді обмеження волі, засуджена до позбавлення волі; 4) неможливість виконання даної роботи за станом здоров'я.

Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку.

Медичне обслуговування та матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі

Стаття 63. Медичне обслуговування засуджених до обмеження волі

1. Лікувально-профілактична і протиепідемічна робота у виправних центрах організовується і проводиться на загальних підставах відповідно до законодавства про охорону здоров'я органами і закладами охорони здоров'я.

2. Направлення засуджених до лікувальних закладів визначається згідно з порядком обслуговування населення органами охорони здоров'я.

Стаття 64. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до обмеження волі

1. Засуджені, які тримаються у виправних центрах, забезпечуються індивідуальним спальним місцем, інвентарем і постільними речами, а продукти харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Норма жилої площі на одного засудженого не може бути меншою чотирьох квадратних метрів. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

2. Засудженим, які не працюють у зв'язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими нормами за рахунок виправного центру.

3. Засуджені, які направлені на лікування до лікувальних закладів охорони здоров'я, забезпечуються цими лікувальними закладами всіма видами довольства на загальних підставах.

4. У необхідних випадках адміністрація виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений, може видавати йому аванс із наступним відшкодуванням.

5. Із засуджених, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, стягується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими нормами.

Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі

Стаття 65. Соціально-виховна робота із засудженими до обмеження волі

1. З особами, які відбувають покарання у виді обмеження волі, адміністрацією виправного центру, а також власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, де працюють засуджені, і громадськими організаціями проводиться соціально-виховна робота.

2. Активна участь засуджених у виховних заходах заохочується і враховується при визначенні ступеня їхнього виправлення.

Участь засуджених до обмеження волі у самодіяльних організаціях

Стаття 66. Участь засуджених до обмеження волі в самодіяльних організаціях

1. Засуджені, які відбувають покарання у виді обмеження волі, можуть створювати самодіяльні організації засуджених і брати участь в їх роботі.

2. У виправних центрах забороняється діяльність політичних партій та профспілок.

Обчислення строку покарання у вигляді обмеження волі

Стаття 58. Обчислення строку покарання у виді обмеження волі

1. Строк покарання обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

2. У строк покарання за правилами, передбаченими у статті 72 Кримінального кодексу України, зараховується час попереднього ув'язнення під вартою, а також час слідування під вартою до виправного центру

83.  Заходи заохочення, що застосовуються до осіб, засуджених до обмеження волі