Тема: Логістика розподілення

Семінарське заняття 8,9

1. Сутність та завдання розподільчої логістики.

2. Основні методи розподільчої логістики (Кислий, Біловодська).

3. Організація розподільчої логістики(-//-).

4. Характеристика каналів розподілу в логістиці.

5. Управління каналами розподілу в логістиці

6. Логістичні посередники у каналах розподілу.

7. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах.

Семінар на два заняття. На першу частину готувати 4 питання, буде письмова робота. Перше і четверте питання Тридід, Пономарьова, Ларіна. На друге і третє даю матеріал.

2. Основні методи розподільчої логістики

Методи розподільчої логістики можна поєднати у дві групи:

методи моделювання;

методи мотивації.

Необхідність широкого використання моделювання у розподі­льчій логістиці пояснюється як складністю збутової діяльності, так і основним засобом розподілу — логістичним моделюванням. У розподільчій логістиці успішно можуть бути використані такі мо­делі, як:

моделі теорії ігор;

моделі теорії черг або теорії масового обслуговування;

моделі управління запасами;

моделі лінійного програмування;

імітаційне моделювання тощо.

Врешті-решт усю множину логістичних моделей (що більш до­кладно висвітлюється далі) можна уявити як сукупність фізичних, аналогових та математичних моделей.

Фізична модель дозволяє уявити процес (явище), що вивчаєть­ся, як правило, в мініатюрі. Наприклад, мініатюрні моделі складів та транспортних засобів дають можливість змоделювати транспор­тно-складські процеси. Подібні моделі наочні, узгоджені в часі, просторі, але об'єктивно обмежені лише фізичним розподілом то­варів, складовими якого є склади, транспортні засоби, комерсанти, перевізники тощо.

Аналогова модель подає розподільчу логістику через аналог, що сприймається як реальний збутовий процес, але не має вигляду та­кого. Це можуть бути графіки (сіткові графіки і моделі), рисунки (план-карти розміщення об'єктів), схеми (організаційні структури) тощо. Поширеним прикладом аналогової моделі розподільчої логі­стики є організаційна схема взаємодії усіх учасників збутового процесу. Аналогова модель значно простіша за фізичну, тому ши­рше використовується. Основний її недолік — слабка уява про ре­зультати і ресурси на їх досягнення.

Математична модель, або символічна, будується на описі ре­ального збутового процесу за допомогою певних символів, що ха­рактеризують всі основні ознаки системи. За наявності достатньої і достовірної інформації, швидкодіючої обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення математичні моделі дають змогу досить точно моделювати як збутову діяльність підприємства в цілому, так і окремі її елементи (стадії).

Навіть ідеальна модель не приносить бажаного результату, як­що в її реалізації не будуть зацікавлені виконавці. Інтерес до досяг­нення поставлених цілей виникає під впливом спонукальних моти­вів, тобто мотивації. Різноманітність мотивів необмежена, як не лімітовані кількість учасників збутової діяльності та число факто­рів, що впливають на їх поведінку. З певним ступенем абстракції всі способи мотивації в межах розподільчої логістики можна звести до двох груп:

матеріальні;

соціально-правові.

При цьому ми передбачуємо, що спонукальним мотивом будь- якої людської діяльності, в тому числі і збуту, є задоволення по­треб.

Конкретний набір спонукальних мотивів учасників збутової ді­яльності містить задоволення попиту споживачів, одержання при­бутку, одержання винагороди за працю, професійну спеціалізацію тощо. Успіх функціонування розподільчої логістики значною мірою визначається узгодженням інтересів (мотивів) усіх учасників збу­тової діяльності, націленістю цих мотивів на досягнення кінцевих результатів.

3. Організація розподільчої логістики

Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають пев­них форм її організації, тобто відповідним чином організованого процесу збуту готової продукції.

Організація розподільчої логістики містить (Кальченко, 2004):

1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;

2) організацію управління збутом як сукупності логістичних операцій, логістичних ланцюгів і логістичних систем;

3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів розподільчої логістики.

Розподільча логістика як сукупність взаємопов'язаних логісти- чних операцій може описуватися у часових межах операційних си­стем.

При цьому операції розподільчої логістики розрізняються за кі­лькома ознаками (Кальченко, 2004):

• повнота обслуговування клієнтів (повні або комплексні об­слуговування і неповні або часткові обслуговування);

• форми організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто у межах підприємства);

• способи виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інфо­рмаційні);

• результат (поставка товару, надання послуг).

Операційна система розподільчої логістики складається з трьох

підсистем:

1) переробної підсистеми;

2) підсистеми забезпечення;

3) підсистеми планування і контролю.

Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії всіх перелічених підсистем.

Переробна підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит спожи­вачів (вхід системи) на необхідні ринку товари та послуги (вихід системи). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного та якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок каналами розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуго­вування споживачів.

Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінан­сово-трудові умови для нормального функціонування переробної підсистеми. Вона містить: виробниче забезпечення збуту, у тому числі виробництво товарів і послуг за замовленнями споживачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності з урахуван­ням створення складів, транспортних, торговельних та інших ко­мунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації проду­кції, зокрема фінансування рекламних кампаній; кадрове забезпе­чення збутових служб підприємств, у тому числі професійне на­вчання торгівельного персоналу. Підсистема забезпечення розподі­льчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах під­приємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозичених коштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визнача­ється економічною ефективністю і результативністю функціону­вання підсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція забезпе­чення може стати функцією переробної підсистеми. Наприклад, в загальному випадку перевезення готової продукції — функція під­системи забезпечення, але у разі надання транспортних послуг сто­роннім організаціям вона стає функцією переробної підсистеми.

Підсистема планування і контролю може бути класифікована як управлінська підсистема в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона виконує команди (плани, завдання) за інші (керо­вані) підсистеми, одержує інформацію про їх реакцію на керований вплив (зворотний зв'язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення та прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюють­ся під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і роз­поділ функцій у підрозділах підприємства).

Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логіс­тики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури передбачають:

• постановку завдання;

• вибір цільової функції;

• розробку моделі дослідження;

• визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки харак­теристик;

• виконання необхідних розрахунків і робіт;

• перевірку результатів за критерієм оптимальності;

• аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій .