Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема: Логістика розподілення




Семінарське заняття 8,9

1. Сутність та завдання розподільчої логістики.

2. Основні методи розподільчої логістики (Кислий, Біловодська).

3. Організація розподільчої логістики(-//-).

4. Характеристика каналів розподілу в логістиці.

5. Управління каналами розподілу в логістиці

6. Логістичні посередники у каналах розподілу.

7. Розподільчі центри у логістичних ланцюгах.

 

Семінар на два заняття. На першу частину готувати 4 питання, буде письмова робота. Перше і четверте питання Тридід, Пономарьова, Ларіна. На друге і третє даю матеріал.


2. Основні методи розподільчої логістики

Методи розподільчої логістики можна поєднати у дві групи:

методи моделювання;

методи мотивації.

Необхідність широкого використання моделювання у розподі­льчій логістиці пояснюється як складністю збутової діяльності, так і основним засобом розподілу — логістичним моделюванням. У розподільчій логістиці успішно можуть бути використані такі мо­делі, як:

моделі теорії ігор;

моделі теорії черг або теорії масового обслуговування;

моделі управління запасами;

моделі лінійного програмування;

імітаційне моделювання тощо.

Врешті-решт усю множину логістичних моделей (що більш до­кладно висвітлюється далі) можна уявити як сукупність фізичних, аналогових та математичних моделей.

Фізична модель дозволяє уявити процес (явище), що вивчаєть­ся, як правило, в мініатюрі. Наприклад, мініатюрні моделі складів та транспортних засобів дають можливість змоделювати транспор­тно-складські процеси. Подібні моделі наочні, узгоджені в часі, просторі, але об'єктивно обмежені лише фізичним розподілом то­варів, складовими якого є склади, транспортні засоби, комерсанти, перевізники тощо.

Узнай стоимость написания работы

Тема твоей работы

Твой Email

by Edugram and Автор24

Аналогова модель подає розподільчу логістику через аналог, що сприймається як реальний збутовий процес, але не має вигляду та­кого. Це можуть бути графіки (сіткові графіки і моделі), рисунки (план-карти розміщення об'єктів), схеми (організаційні структури) тощо. Поширеним прикладом аналогової моделі розподільчої логі­стики є організаційна схема взаємодії усіх учасників збутового процесу. Аналогова модель значно простіша за фізичну, тому ши­рше використовується. Основний її недолік — слабка уява про ре­зультати і ресурси на їх досягнення.

Математична модель, або символічна, будується на описі ре­ального збутового процесу за допомогою певних символів, що ха­рактеризують всі основні ознаки системи. За наявності достатньої і достовірної інформації, швидкодіючої обчислювальної техніки і відповідного програмного забезпечення математичні моделі дають змогу досить точно моделювати як збутову діяльність підприємства в цілому, так і окремі її елементи (стадії).

Навіть ідеальна модель не приносить бажаного результату, як­що в її реалізації не будуть зацікавлені виконавці. Інтерес до досяг­нення поставлених цілей виникає під впливом спонукальних моти­вів, тобто мотивації. Різноманітність мотивів необмежена, як не лімітовані кількість учасників збутової діяльності та число факто­рів, що впливають на їх поведінку. З певним ступенем абстракції всі способи мотивації в межах розподільчої логістики можна звести до двох груп:

матеріальні;

соціально-правові.

При цьому ми передбачуємо, що спонукальним мотивом будь- якої людської діяльності, в тому числі і збуту, є задоволення по­треб.

Конкретний набір спонукальних мотивів учасників збутової ді­яльності містить задоволення попиту споживачів, одержання при­бутку, одержання винагороди за працю, професійну спеціалізацію тощо. Успіх функціонування розподільчої логістики значною мірою визначається узгодженням інтересів (мотивів) усіх учасників збу­тової діяльності, націленістю цих мотивів на досягнення кінцевих результатів.

 

 


3. Організація розподільчої логістики

Цілі, завдання і функції розподільчої логістики вимагають пев­них форм її організації, тобто відповідним чином організованого процесу збуту готової продукції.

Організація розподільчої логістики містить (Кальченко, 2004):

1) організацію процесу збуту готової продукції з урахуванням принципів та методів логістики;

2) організацію управління збутом як сукупності логістичних операцій, логістичних ланцюгів і логістичних систем;

3) організацію взаємодії учасників збутової діяльності, тобто суб'єктів розподільчої логістики.

Розподільча логістика як сукупність взаємопов'язаних логісти- чних операцій може описуватися у часових межах операційних си­стем.

При цьому операції розподільчої логістики розрізняються за кі­лькома ознаками (Кальченко, 2004):

• повнота обслуговування клієнтів (повні або комплексні об­слуговування і неповні або часткові обслуговування);

• форми організації (зовнішні, тобто за межами підприємства, і внутрішні, тобто у межах підприємства);

• способи виконання (технічні, матеріальні, фінансові, інфо­рмаційні);

• результат (поставка товару, надання послуг).

Операційна система розподільчої логістики складається з трьох

підсистем:

1) переробної підсистеми;

2) підсистеми забезпечення;

3) підсистеми планування і контролю.

Задоволення попиту споживачів є результатом взаємодії всіх перелічених підсистем.

Переробна підсистема безпосередньо виконує збутову роботу, перетворюючи сигнали ринку про платоспроможний попит спожи­вачів (вхід системи) на необхідні ринку товари та послуги (вихід системи). Збутовий перетворювач (транслятор попиту) виконує операції з асортиментного завантаження виробництва, кількісного та якісного приймання готової продукції, організації її зберігання і підготовки до споживання, просування товарів на ринок каналами розподілу і товароруху, допродажного і післяпродажного обслуго­вування споживачів.

Підсистема забезпечення створює матеріально-речові і фінан­сово-трудові умови для нормального функціонування переробної підсистеми. Вона містить: виробниче забезпечення збуту, у тому числі виробництво товарів і послуг за замовленнями споживачів, матеріально-технічне забезпечення збутової діяльності з урахуван­ням створення складів, транспортних, торговельних та інших ко­мунікацій; фінансове забезпечення виробництва і реалізації проду­кції, зокрема фінансування рекламних кампаній; кадрове забезпе­чення збутових служб підприємств, у тому числі професійне на­вчання торгівельного персоналу. Підсистема забезпечення розподі­льчої логістики може базуватися тільки на власних ресурсах під­приємства (що трапляється дуже рідко), а також на запозичених коштах. Вибір того чи іншого способу забезпечення часто визнача­ється економічною ефективністю і результативністю функціону­вання підсистеми забезпечення, в разі, коли певна функція забезпе­чення може стати функцією переробної підсистеми. Наприклад, в загальному випадку перевезення готової продукції — функція під­системи забезпечення, але у разі надання транспортних послуг сто­роннім організаціям вона стає функцією переробної підсистеми.

Підсистема планування і контролю може бути класифікована як управлінська підсистема в кібернетичній моделі розподільчої логістики. Вона виконує команди (плани, завдання) за інші (керо­вані) підсистеми, одержує інформацію про їх реакцію на керований вплив (зворотний зв'язок) і коригує поведінку учасників збутової діяльності відповідно до прийнятих цілей і завдань. Вироблення та прийняття управлінського рішення у даній підсистемі здійснюють­ся під активним впливом зовнішнього середовища (економічного, правового, політичного) і з урахуванням внутрішньої організації збутової діяльності підприємства (склад служби збуту, склад і роз­поділ функцій у підрозділах підприємства).

Будь-яка операційна система, в тому числі і розподільчої логіс­тики, працює по процедурах, добре вивчених теорією вивчення операцій. Стандартні процедури передбачають:

• постановку завдання;

• вибір цільової функції;

• розробку моделі дослідження;

• визначення галузі можливих технічних рішень і оцінки харак­теристик;

• виконання необхідних розрахунків і робіт;

• перевірку результатів за критерієм оптимальності;

• аналіз одержаних результатів і розробку рекомендацій .

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 822.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...