Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Правила оформлення операційних карт




Операційна карта призначена для опису технологічної операції з вказівкою послідовного виконання переходів, даних про засоби технологічного оснащення, технологічних режимах і працезатратах.

ОК слід виконувати на формах 2 і 16 МК згідно ГОСТ 3.1118-82. Умовне позначення такого документа буде МК/ОК. Використовується при розробці одиничних технологічних процесів.

В МК/ОК необхідно вказувати відомості про технологічні режими. Запис цих відомостей слід виконувати після запису змісту операції (переходу)із зазначенням даних про технологічне оснащення, використовуючи службовий символ Р.

Допускається (при необхідності) внесення даних про технологічні режими виконувати в тексті, який відображає зміст операції.

Загальні рекомендації по оформленню маршрутних та операційних карт

При заповненні маршрутних та операційних карт потрібно дотримуватись наступних рекомендацій:

1. На маршрутних та операційних картах слід вказувати послідовність операцій, зміст операційних переходів, ескізи операцій та операційних переходів, режими роботи. Не потрібно наводити розрахунки параметрів, а подавати лише їх кінцеві значення.

2. Послідовність складання операційних карт повинна відповідати порядковому номеру із маршрутної карти чи за типом операцій (наприклад: зварювання, наплавлення, механічна обробка, шліфування чи в іншій послідовності).

3. Параметри, які заносяться в маршрутні та операційні карти при їх заповненні, можуть як розраховуватись, так і призначатись із довідників та типових технологічних процесів.

4. Послідовність виконання операцій повинна відповідати порядковому номеру в маршрутній карті, операційних переходів - порядковому номеру в операційній карті.

5. При заповненні технологічних процесів дозволяється використовувати умовні позначення, скорочення, абревіатури та стандартизовані скорочення. За цієї умови на першому листі технологічного процесу потрібно вказувати їх повне значення і розшифрування. Переліки найменувань видів і способів зварювання та основних стандартизованих скорочень наведено в додатках 3 та 4.

6. В операційних картах обов'язково має бути операційний ескіз або креслення кожного переходу. На кожну операцію виконується один вид операційних карт.

7. Заповнені карти мають легко читатись та розумітись. На них зображується необхідний мінімум інформації для виготовлення вузла чи деталі.

 

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ НА ОДИНИЧНІ ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ

 

При оформлені документів, які входять в комплект документації одиничних технологічних процесів (ОТП), необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 3.1104-81 чи інших аналогічних стандартів.

В залежності від ступеня деталізації опису для документів ОТП потрібно застосовувати маршрутний або маршрутно-операційний опис. Вид опису вибирає розробник в залежності від типу виробництва та стадії розробки документів.

 

Маршрутний опис

Маршрутний опис ОТП слід застосовувати для документів, які розробляються на стадіях "Попередній проект" та "Дослідний зразок" (дослідна партія, дослідний ремонт), і виконувати на формах МК із застосуванням скороченої форми запису змісту по всіх операціях в технологічній послідовності їх виконання, без зазначення переходів та технологічних режимів.

В тексті скороченого запису операції потрібно вказувати:

- дію, яка виконується виконавцем;

- дані по розмірах, які виконуються (що мають не проміжні, а остаточні значення для даної операції);

- дані по комплектуючих складових частинах виробу, які застосовуються (складальні одиниці), допоміжним матеріалам та ін.

Маршрутний опис необхідно застосовувати лише для документів ОТП спеціалізованих за технологічними методами, виконання операцій яких відбувається без застосування технологічних режимів (наприклад, при виконанні слюсарних, слюсарно-складальних робіт). Виконуються вони на формах МК. Приклад маршрутного опису процесу зварювання приведено в додатку 5.

При маршрутному опису документів ОТП, запис тексту змісту операцій виконується у короткій формі із застосуванням допустимих скорочень та позначень, у відповідності із вимогами діючих державних та галузевих стандартів, а також стандартів підприємств (організацій).

Граничні відхилення розмірів слід вказувати числовими значеннями в рядок. Постановка допусків у дужках є також допустимою.

 

         3.2.   Маршрутно-операційний опис

Маршрутно-операційний опис ОТП застосовується для документів, які розробляються на стадії "Дослідний зразок (дослідна партія, дослідний ремонт)". При цьому вказуються необхідні відомості за технологічними ре-жимами, які необхідно виконувати в тексті змісту операції (переходу) або із нового рядка після запису змісту операції (переходу) та зазначення даних по технологічному оснащенні з прив'язкою до службовому символу Р.

Кількість ескізів і схем, які пояснюють операції, встановлює розробник документів. Технічні вимоги необхідно розміщувати на вільній частині документа праворуч від зображення виробу чи під ним. Операції нумерують числами ряду арифметичної прогресії (5, 10, 15 і т.п.). Допускається до чисел добавляти ліворуч нулі (05, 010, 015 або 005, 0010, 0015).

До документів маршрутного і маршрутно-операційного опису допускається ескізи не приводити та застосовувати відповідні конструкторські документи.

Інформація загального характеру про технологічний процес вказується в основному документі (МК) до початку опису операції. Запис слід виконувати в графі "Найменування та зміст операцій", а при наявності плаваючих (вільних) граф - по всій довжині рядка документа.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Методичні вказівки до курсового проектування для студентів спеціальності 7.092303 – Технологія та устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій. /Уклад. В.І.Савуляк. - Вінниця: ВНТУ, 2005. - 37 с./

2. Методичні вказівки до виконання ремонтних креслень у дипломному і курсовому проектуванні для студентів напрямів підготовки 0923 – ”Зварювання”, 0902 – ”Інженерна механіка” спеціальності 7.092303 ”Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій” денної та заочної форм навчання. /Уклад. О.Л.Гайдамак, В.І.Савуляк, Т.Ф.Архіпова. – Вінниця: ВНТУ, 2004. – 20 с.

3. Справочник технолога-машиностроителя / Под ред. А. Г. Косиловой и Р. К. Мещерякова. Т. 1.-М.: Машиностроение, 1985. -656с.

4. Солонин И. С., Солонин С. И. Расчет сборочных и техноло­гических размерных цепей. -М.: Машиностроение, 1980. -110 с.

5. Косилова А. Г., Мещеряков Р. К., Калинин М. А. Точность обработки, заготовки и припуски в машиностроении: Справочник технолога. -М.: Машиностроение, 1976. -288 с.

6. Справочник технолога-машиностроителя. Т. 2. -М.: Машино­строение, 1986. -496 с.

7. Горбацевич А. Ф., Шкред В. А. Курсовое проектирование по технологии машиностроения. -Минск: Вышэйшая школа, 1983. -256 с.

8. Корсаков В. С. Основы конструирования приспособлений. -М.: Машиностроение, 1983. -277 с.

9. Маталин А. А. Технология машиностроения: Учебник для машиностроительных вузов. -Л.: Машиностроение, 1985. -496 с.

10. Общемашиностроительные нормативы времени вспомогатель­ного, на обслуживание рабочего места и подготовительно-заключи­тельного на работы, выполняемые на металлорежущих станках. Среднесерийное и крупносерийное производство. -М.: Изд-во НИИ труда, 1984. -460 с.

11. Общемашиностроительные нормативы вспомогательного времени и времени на обслуживание рабочего места на работы, выпол­няемые на металлорежущих станках (Массовое производство). -М.: Экономика. 1988. -366 с.

12. Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. Ч. 1. Токарные, карусельные, токарно-револьверные, алмазно-расточные, сверлильные, строгальные, долбежные и фрезерные станки. -М.; Машиностроение, 1974. -416с.

13. Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования работ на металлорежущих станках. Ч. 2. Зуборезные, горизонтально-расточные, резьбонакатные и отрезные станки. -М,; Машиностроение, 1974. -200 с.

14. Общемашиностроительные нормативы режимов резания для технического нормирования на металлорежущих станках. Ч. 3. Про­тяжные, шлифовальные и доводочные станки. -М.: НИИ труда, 1978. -360 с.

15. Режимы резания металлов/Под ред. Ю. В. Барановского. -М.: Машиностроение, 1972. -407 с.

16. Станочные приспособления. Справочник/Под ред. Б. Н. Вардашкина и др. Т. 1. -М.: Машиностроение, 1984. -592 с.

17. Авдеев М.В., Воловик В.Л., Ульман И.С. Технология ремонта машин и оборудования. -М.: Агроиздат, 1986.

18. Технология ремонта атомобилей //Под ред. Л.В. Дехтеринского.-М.: Транспорт, 1979.

19. Молодык Н.В., Зенкин А. С. Восстановление транспортной техники. Справочник. -М.: Машиностроение, 1989.

20. Сідашенко О.І., Науменко О.А., Поліський А. Я. та ін. Ремонт машин.- К.: Урожай, 1994. 

21. Мірошник В. О., Фабровський Є. М. Ремонт меліоративних і будівельних машин. Практикум. – Київ: Вища школа, 1995.

22. Токаренко В.М. Технологія автодорожного машинобудування і ремонт машин. Курсовий проект. – Київ: Вища школа, 1992.

23. Руденко П. А., Молодык Н. В. Повышение качества восстановления деталей машин. –Киев: Урожай, 1978.

24. Ульман И. Е. Ремонт машин. –М.: Колос, 1976.

25. Тельнов Н. Ф., Бадаров Е. И. Ремонт машин. – М.: Агропромиздат, 1992.

26. Акулов А. И., Бельчук Г. А., Демьянцев В. П. Технология и оборудование сварки плавлением: Учебник для студентов ВУЗов. – М.: Машиностроение, 1977.- 432с.

27. Справочник сварщика./ Под ред. В. В. Степанова. – 4-е изд. Переб. и доп. – М.: Машиностроение, 1974. – 237с.

28. Ерохин А.А. Основы сварки плавлением. – М.: Машиностроение, 1973. – 447с.

29. Порошковая металлургия и напыление покрытий. Учеб. для вузов. (В.Н. Анциферов, Г.В. Бобров, Л.К. Дружинин и др.)/ Под ред. Б. С. Митина. - М.: Металлургия, 1987. – 792 с.

30. Кудинов В. В., Пекшев П. Ю., Белащенко В. Е. и др. Нанесение покрытий плазмой. – Киев: Наук. думка, 1983. –264с.

31. Максимович Г.Г., Шатинский В.Ф., Копылов В.И. Физико-химические процесы при плазменном напылении и разрушении материалов с покрытиями. – Киев: Наук. думка, 1983. – 264 с.

32. Хасуй А. Техника напыления. Пер. с японского. – М.: Машиностроение, 1975.- 288 с.

33. Восстановление и повышение износостойкости и срока службы деталей машин. /Под ред. д.т.н., проф. Попова В.С. – Запорожье: Изд-во ОАО “Мотор-Сич”, 2000. –394с.

34. Гитлевич А.Д., Этингоф Л.А. Механизация и автоматизация сварочного производства. - М.: Машиностроение, 1972.-280с.

 

Додаток А










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 548.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...