Основну частину доцільно розділити на три блоки: теоретичний, практичний та прикладний.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА

ОФОРМЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВИЙ РИНОК»

Тема самостійної роботи (далі – СР) обирається студентом відповідно до його наукових інтересів.

СР повинна містити: титульний аркуш; план СР; вступ; основну частину, яка повинна включати кілька розділів; висновки; список літератури; додатки (при необхідності).

Обсяг СР – не менше 20-25 сторінок (до загального обсягу СР не входять додатки і список літератури).

У вступі до СРрозкриваються актуальність та стан розробки наукової проблеми; визначається мета і головні завдання дослідження, його об’єкт, предмет та методи вивчення.

Основна частина СРскладається з кількох розділів, які можуть мати підрозділи. Кожний розділ починається з нової сторінки. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. У кінці розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

Основну частину доцільно розділити на три блоки: теоретичний, практичний та прикладний.

Теоретичний підрозділ має містити інформацію щодо сутності сегменту фінансового ринку, його ролі в економіці, завдання та функції, що він виконує, а також відомості щодо його структуризації.

Практична частина передбачає проведення аналізу існуючого стану відповідного сегменту фінансового ринку, при цьому дані, що використовуються на наводяться повинні бути не пізніше 2009 р.

За виявленими в процесі аналізу сегменту фінансового ринку проблемними питаннями визначаються напрями їх вирішення та покращення ситуації на ринку, що наводиться у прикладному блоці. Крім того, доцільно розглянути перспективи розвитку того чи іншого сегменту фінансового ринку в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Обов’язковим є посилання на використані літературні джерела при написанні основної частини, при цьому доцільно вказувати номер літературного джерела та сторінки, наприклад [5, стор. 56-58].

У висновкахвикладаються найважливіші наукові та практичні результати, одержані у СР.

Список літературиповинен включати не менше 25 використаних джерел, на які в тексті СР повинні бути зроблені посилання. Список літератури можна розміщувати одним з таких способів:

1) у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні СР);

2) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

3) у хронологічному порядку.

Список літератури має бути складений відповідно до нових вимог ВАК України.

До додатківдоцільно включати графіки, таблиці, схеми, рисунки, інший допоміжний та наочний матеріал, необхідний для повноти сприйняття СР.

Оформлення СРздійснюється згідно з вимогами до звітів про науково-дослідницькі роботи, встановленими Державним стандартом України ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

СР друкують за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм) шрифтом Times New Roman через півтора міжрядкових інтервали на сторінці. Висота шрифту – 14. Текст СР необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – не менше 2 мм, правий – не менше 10 мм, верхній – не менше 20 мм, нижній – не менше 20 мм.

Першою сторінкою СР є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок СР. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Номер розділу ставлять після слова „РОЗДІЛ”. Після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка великими літерами друкують заголовок розділу симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: „1.2.” (другий підрозділ першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Такі структурні частини СР, як план, вступ, висновки та список літератури, порядкового номера не мають.

Ілюстрації(схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати в СР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначаються словом „Рис.” і нумеруються послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблицінумерують послідовно (за винятком тих, що подані в додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка. Наприклад: „Таблиця 1.4” (четверта таблиця першого розділу). При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” та її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер таблиці. Наприклад: „Продовження табл. 1.4”.

Формулив СР (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Додаткиоформлюють як продовження НД на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: „Додаток А”, „Додаток Б”.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерелатакі.

При написанні СР необхідно давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в НД. Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками. Наприклад: „... у працях [1-7]...”.

Якщо в тексті СР необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках. При цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Наприклад:

Цитата в тексті: „... світова практика виробила цілий арсенал методів погодження інтересів роботодавців і найманих працівників.” [12].

Відповідний опис у переліку посилань:

12. Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання: Монографія. – К.: КНЕУ, 2005. – 230 с.

Загальні вимоги до цитування наступні:

а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.