Основи наступу механізованої (танкової) роти.

Реферат для виступу на семінару за темою №6 заняття №2 «Механізована рота, взвод у наступі»

Основи наступу механізованої (танкової) роти.

Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника усіма наявними засобами, рішучій атаці, стрімкому просуванні військ в глибину його бойового порядку, знищенні і полоненні живої сили, захопленні озброєння, техніки і намічених районів (рубежів) місцевості.

Наступ ведеться з повним напруженням сил, у високому темпі, безупинно вдень і вночі, в будь-яку погоду, при тісній взаємодії підрозділів усіх родів військ і спеціальних військ. Підрозділи повинні вміло використовувати місцевість для маневру з метою швидкого виходу на фланги і в тил противнику, проведення рішучих атак, розчленування його бойового порядку і знищення по частинах.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ на противника, який наступає, ведеться шляхом зустрічного бою, а на того, що відходить — шляхом його переслідування.

Наступ на противника, який обороняється, здійснюється з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.Він, як правило, починається проривом оборони, який полягає у зломі її ударами всіх видів зброї і .рішучою атакою танкових і механізованих підрозділів на вузькій ділянці, у створенні пролому в обороні і подальшому його розширенні в сторони флангів і в глибину.

Механізована і танкова роти можуть наступати в першому ешелоні батальйону, складати його другий ешелон або резерв, діяти в головній похідній заставі, обхідному, спеціальному і розвідувальному загонах

Механізована рота, крім того, може діяти як тактичний повітряний десант і складати основу штурмової групи.

Механізована рота, придана танковому батальйону, як правило, повзводно придається танковим ротам.

Танкова рота, яка придана механізованому батальйону, діє, як правило, у повному складі, а під час наступу в місті, горах, лісі може повзводне придаватися механізованим ротам

Механізована (танкова) рота наступає, як правило, на фронті до 1 км, а на ділянці прориву — на фронті до 500 м.

Механізований (танковий) взвод наступає на фронті до 300 м.

Роті першого ешелону вказується найближче завдання і напрямок продовження наступу;

Найближче завдання роти першого ешелону,в тому числі і танкової роти, приданої механізованому батальйону, як правило, полягає у знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону і оволодінні ним

Напрямок продовження наступувизначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання найближчого завдання батальйону

Найближче завдання роти другого ешелонупід час введення її в бій може полягати у завершенні знищення противника спільно з ротами першого ешелону в опорних пунктах у глибині оборони і оволодінні першою позицією

Напрямок продовження наступу роти другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалось виконання подальшого завдання батальйону.

Напрямок зосередження основних зусиль указується старшим командиром або визначається командиром роти. У ході наступу він може змінюватися. У напрямку зосередження основних зусиль постійно підтримується перевага в силах і засобах над противником.

Бойовий порядок роти в наступі будується в один ешелон.

Наступ на противника, який обороняється, із положення безпосереднього зіткнення з нимрота починає в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку з вихідного положення Вихідне положення для наступу займається ротою після необхідного перегрупування з положення оборони або з одночасною зміною підрозділів, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) рота займає вихідну позицію для наступу. Танковий батальйон (рота), крім того, може займати очікувальну позицію.

Вихідний район призначається для заняття батальйоном вихідного положення для наступу. Він повинен забезпечити потайне розміщення, найменшу уразливість підрозділів від усіх видів зброї противника і вигідні умови для переходу в наступ.

Механізованому батальйону першого ешелону вихідний район призначається в напрямку його майбутнього наступу в межах першої позиції, батальйону другого ешелону, — як правило, в межах другої позиції.

У вихідному районі для наступу батальйону створюються вихідні позиції механізованих рот, а іноді і танкових підрозділів, вогневі позиції артилерії, зенітного підрозділу, вогневих засобів, виділених для ведення вогню прямою наводкою, обладнуються шляхи висування підрозділів батальйону для переходу в атаку, рубежі розгортаннятанкових підрозділів, командно-спостережні пункти.

Вихідна позиція механізованої роти складається з траншеї, прилеглих до неї ходів сполучення, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і позицій вогневих засобів, приданих роті. У випадку неможливості потайного заняття бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами) вогневих позицій зі своєю ротою біля переднього краю вони можуть розташовуватися спільно зі взаємодіючим танковим підрозділом на вихідній або очікувальній позиції. З початком наступу ці бойові машини піхоти (бронетранспортери) висуваються до своїх рот слідом за танками.

Механізована рота першого ешелону, як правило, розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися при наявності умов, які забезпечують потайність від спостереження і підслуховування противника на віддаленні 2—4 км від переднього краю його оборони. Ці позиції, як правило, завчасно обладнуються екіпажами танків і підрозділами інженерних військ. Від позицій розвідуються і провішуються шляхи руху танків в атаку. З положення оборони танки можуть починати наступ безпосередньо із опорних пунктів, які вони займають.

Перегрупування батальйону (роти), який займає оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою заняття вихідного положення для наступу проводиться потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Підрозділи, які займають оборону в другому ешелоні, в межах призначеної смуги наступу, як правило, переходять в наступ з висуванням із районів, які займають. Механізована рота виходить на вихідну позицію, як правило, вночі перед наступом. У цей же час займають підготовлені вогневі позиції гармати та інші засоби, виділені для ведення вогню прямою наводкою. Вони розташовуються в обладнаних укриттях і з початком вогневої підготовки атаки висуваються для ведення вогню по призначених цілях.

Танки і бойові машини піхоти, що знаходяться в опорних пунктах рот першого ешелону, які змінюються іншими підрозділами, як правило, залишаються на місці і використовуються для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки. Надалі вони переходять в атаку разом з механізованими ротами, які зайняли вихідне положення.

Зміна підрозділів, які обороняються, з метою заняття військами вихідного положення для наступу проводиться в порядку, вказаному в ст. 117 і 118 БССВ ч ІІ. При цьому механізовані роти батальйону, який наступає в першому ешелоні, змінюють підрозділи, які обороняються, і займають вихідне положення для наступу, а танковий батальйон і бойові машини піхоти (бронетранспортери) механізованих рот виходять на очікувальні позиції.

Наступ на противника, який обороняється, з ходу, як правило, здійснюється з вихідного району, віддаленість якого визначається старшим командиром. Розгортання батальйону (роти) в бойовий порядок здійснюється в ході його висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку батальйону (роті) призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу е атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Для механізованих підрозділів на автомобілях можуть призначатися місця посадки десантом на танки.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається, по можливості, за складками місцевості в 2—3 км від переднього краю оборони противника

Місця посадки особового складу механізованих підрозділів десантом на танки, як правило, вибираються на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони противника, на місцевості, яка забезпечує потайну і швидку посадку.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб висування до нього танкових і механізованих підрозділів здійснювалось потай, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню із основних видів зброї і дозволяло підрозділам безупинно, на максимальній швидкості досягти переднього краю оборони противника в указаний час («Ч»), Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і більше.

Рубіж спішування призначається по можливості ближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збігтися з рубежем переходу в атаку.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддалення цих рубежів (пунктів) може бути іншим.

Атакаполягає у стрімкому безупинному русі танкових і механізованих підрозділів в бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а по мірі зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Танкові підрозділи атакують в бойовій лінії, а механізовані підрозділи, залежно від обстановки — в пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) без спішування особового складу.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на різкопересічній і важкодоступний для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в цепу безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти -(бронетранспортери) в цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї атакуючих танків і механізованих підрозділів. Бойові машини піхоти зі стабілізованим озброєнням наступають, як правило, безпосередньо в цепу своїх підрозділів

Після спішування особового складу механізованих підрозділів у бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються заступники командирів бойових машин — навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем бойових машин піхоти (бронетранспортерів) підтримують бій своїх підрозділів.

Механізовані підрозділи на автомобілях атакують противника, як правило, в пішому порядку. В окремих випадках (при бездоріжжі, при наявності глибокого снігового покриття та інших) особовий склад механізованих підрозділів на окремих ділянках може атакувати противника десантом на танках. Автомобілі після спішування особового складу відводяться в призначені місця збору і розташовуються поротно або побатальйонно на віддаленні 2—4 км від переднього краю оборони противника. Виклик їх до своїх підрозділів здійснюється командиром батальйону або за його дозволом командирами рот.

Атака механізованих підрозділів на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена із знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на спішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах)—в бойовій лінії за танками на віддаленні 100—200 м, ведучи вогонь з усіх своїх вогневих засобів.

Вогневе ураження противника полягає у комплексній вогневій дії на нього силами і засобами різноманітних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ із застосуванням ракет і боєприпасів у звичайному спорядженні, запалювальних боєприпасів і сумішей.

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка атаки, а в ході наступу — вогнева підтримка атаки і вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині.

Вогнева підготовка атаки починається в призначений час. У цей період артилерій і авіація подавляють і знищують засоби ядерного і хімічного нападу, системи високоточної зброї, артилерію, протитанкові засоби, живу силу і вогневі засоби противника в опорних пунктах його оборони і поза ними, а також пункти управління та інші об’єкти, а гранатометний взвод — живу силу і вогневі засоби, розташовані поза укриттями, у відкритих окопах (траншеях) і за складками місцевості.

Гармати і танки, виділені для стрільби, прямого наводкою, а також бойові машини піхоти і протитанкові керовані ракетні комплекси в цей час знищують ті вогневі засоби противника, які спостерігаються, в першу чергу протитанкові і броньовані, на передньому краю і в найближчій глибині. Вогнева підготовка атаки закінчується з виходом підрозділів першого ешелону на рубіж усього бою.

Вогнева підтримка атаки починається із закінченням вогневої підготовки, і продовжується безперервно на глибину оборони бригади (полку) першого ешелону противника, а іноді і на більшу глибину.

Вогневе супроводження наступу підрозділів у глибині оборони противника починається після закінчення вогневої підтримки і здійснюється протягом всього бою.

Одним з основних заходів інженерного забезпечення наступу є: пророблення проходів у мінно-вибухових та інших загородженнях.

Пророблення проходів у своїх мінних полях проводиться інженерно-саперними підрозділами до початку наступу, а пророблення проходів в інженерних загородженнях противника перед його переднім краєм, — як правило, в ході вогневої підготовки атаки. Пророблення проходів у мінних полях, установлених засобами дистанційного мінування противника, крім того, здійснюється групами розгородження батальйонів і групами розмінування рот, а іноді і механізованими відділеннями (екіпажами танків) з використанням возимого комплекту розмінування або іншими засобами.

У тому випадку, коли механізовані підрозділи атакують на бойових машинах піхоти і всі танки та бойові машини піхоти оснащені мінними тралами, проходи в мінних полях противника пророблюються з розрахунку один-два на атакуючу роту для пропускання по них озброєння і техніки, які не мають тралів. У решті випадків проходи пророблюються з розрахунку один на атакуючий взвод.

Переходи через перешкоди влаштовуються за допомогою приданих батальйону мостоукладальників і шляхопрокладачів, а також танками та іншими машинами а бульдозерним обладнанням.

Проходи в загородженнях і переходи через перешкоди нумеруються і позначаються односторонніми знаками і покажчиками; на них організовується комендантська служба силами інженерно-саперних підрозділів.