Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на малому підприємству

Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнювати в певній системі показників, що забезпечує наявність достовірної, своєчасної, узагальненої, економічної інформації та досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність – це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996 – XIV із змінами та доповненнями, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована, насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Використання фінансової звітності для управління має провідне значення, так як дані представлені в звітності дають конкретні дані про фінансовий стан підприємства, що дозволяє оперативно оцінити фінансовий стан та зробити висновки щодо подальшої діяльності. Напрямки забезпечення потреб користувачів щодо фінансової звітності зображено на Рис. 1.

Рис. 1 Напрямки забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності

Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку №25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» фінансова звітність малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м).

Виступаючи в ролі основного джерела інформації, показники фінансової звітності використовуються користувачами. Користувачів фінансової звітності зображено на Рис. 2:

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам… Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, зазначеним вище, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року… Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2000 р. №419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»

Для того щоб забезпечити інформаційні потреби користувачів, облік повинен бути організований згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розділ III. організація та ведення бухгалтерського обліку.

Головний бухгалтер на якого покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

А саме, бухгалтер виходячи із цілі бухгалтерського обліку повинен забезпечити реалізацію конкретних задач обліку, таких як: дотримуватися методологічних основ ведення бухгалтерського обліку на основі законодавчих та нормативно-правових актів; неперервне, взаємозв’язане та документальне спостереження за економічними явищами та процесами; забезпечення контролю за закономірністю та раціональністю здійснюваних господарських операцій; установлення контролю за збереженням майна та раціональним використанням всіх видів ресурсів; створення вихідної інформаційної бази для контролю, аналізу та планування діяльності підприємства.

Вимоги щодо якісних характеристик наведені в П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і полягають в наступному: інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації; фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому; фінансова звітність повинна бути достовірною, тобто, вона є достовірною, якщо не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності; фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди.

Також, інформація, що відображається повинна відповідати принципам підготовки фінансової звітності у відповідності з П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», а саме таким принципам:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Інформація що розкривається у фінансових звітах на підприємстві має дані про:

v підприємство;

v дату звітності та звітний період;

v валюту звітності та одиницю її виміру;

v відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

v іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

При цьому інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. А також, кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С) БО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на малому підприємству

Суб’єктом дослідження виступає мале підприємство, що засноване на приватній власності, як юридична особа. Метою діяльності підприємства є отримання прибуток.

Вид діяльності, яким займається підприємства є оптова торгівля, але в статуті підприємства, як резервні, зазначено 33 напрямків діяльності якими може займатися підприємство, що включає: посередницькі послуги; надання побутових послуг; надання різних видів рекламних послуг; організація вантажних та пасажирських перевезень; організація театрально-концертної діяльності; створення митних ліцензійних складів; виробництво харчових продуктів та організація пунктів громадського харчування; консалтингові послуги; комп’ютерні послуги; розробка, продаж та супроводження програмного забезпечення і т. ін.

Підприємство засноване на приватній власності засновника. Засновник не відповідає за зобов’язаннями підприємства, а підприємство за зобов’язаннями засновника, також підприємство може створювати на території України та за її межами філії, представництва та дочірні підприємства.

Управління підприємством здійснюється відповідно до Статуту на основі поєднання прав засновника та уповноваженого засновником на проведення господарської діяльності керівника (директора) підприємства. Загальне управління підприємством здійснюється здійснює засновник, а адміністративне – директор.

Майно підприємства складають основні засоби і обігові кошти, а також інші матеріальні цінності, вартість яких відображається в його балансі і належить йому на праві власності. Майно підприємства, продукція вироблена в процесі господарської діяльності підприємства і доходи, отримані в процесі господарської діяльності, є об’єктом права власності підприємства, і належить йому відповідно до Закону України «Про власність». Джерелами формування майна є: грошові та матеріальні внески засновника; доходи, отримані підприємством від господарської діяльності; кредити банків та інших кредиторів; дотації з бюджетів; безоплатні або благодійні внески. Майно підприємства з його недоторканою власністю вилученню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством. Збитки від діяльності підприємства покриваються за рахунок майна підприємства або додаткового внеску засновника.

ПП здійснює бухгалтерський облік своєї діяльності, складає статистичну та фінансову звітність у порядку, встановленому державою, несе відповідальність за її достовірність і своєчасність надання звітних даних. Організація бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється шляхом введення до штату підприємства посади бухгалтера, який встановлює основні положення облікової політики це: класифікація активів та зобов’язань; критерії визнання основних засобів; установка методів обліку і принципи оцінки активів та зобов’язань; розробляє робочий план рахунків; розробляє прядок документообігу; забезпечує зберігання первинних документів та їх передачу в архів згідно чинного законодавства. Форма ведення обліку на ПП – журнальна.

ПП оподатковується у відповідності з чинним законодавством України, по системою спрощеного оподаткування за ставкою 6% від суми виручки без акцизного збору, але сплачує ПДВ, а прибуток який залишається у підприємства після сплати податків та інших платежів до бюджету, надходить у повне розпорядження засновника, що самостійно визначає напрями використання прибутку. За рахунок чистого прибутку у підприємства можуть утворюватись слідуючи фонди: оплати праці; соціального розвитку; матеріального заохочення та інші.

Баланс в системі інформаційної бази посідає центральне місце і є найважливішим джерелом даних про фінансовий стан підприємства. Його структуру та динаміку показано у таблиці 1, що відображає стан підприємства на кінець 2005 та 2006 рр.

На основі проведеного горизонтального та вертикального аналізу Балансу підприємства видно, що підприємство має у своєму активі 24,9 тис. грн. необоротних активів, динаміка в їх структурі має тенденцію до зниження за рахунок нарахування зносу і на кінець 2006 р. становить 18 тис. грн. Структура оборотних активів, в свою чергу, відображає, що підприємство досить активно здійснює господарську діяльність. Про це свідчить те, що за аналізований період часу вони збільшились на 30%, але той факт, що основу оборотних активів становить дебіторська заборгованість є несприятливим для підприємства, але не кінець 2006 р. дебіторська заборгованість по: заборгованості за товари, роботи, послуги та заборгованості за розрахунками з бюджетом – має тенденцію до зменшення, що і сприяє надходженню коштів на підприємство на 50,5 тис. грн., також цьому сприяло зменшення залишків готової продукції на 94,5%, а інша поточна дебіторська заборгованість зросла на 44,2% та становила 54,8 тис. грн. що є несприятливим явищем для підприємства та свідчить про негативні тенденції в господарській діяльності підприємства.

В структурі пасиву балансу відбулися зміни щодо збільшення непокритого збитку на 51,2 тис. грн. і він на кінець 2006 р. склав 61,2 тис. грн. Також збільшилась і поточна заборгованість з 4,2 до 7,7 тис. грн. Особливої уваги заслуговує довгострокові зобов'язання, так як вони складають основу пасиву балансу та мають тенденцію до зростання за аналізований період на 56,3% або на 65,1 тис. грн. та в 2006 р. становлять 180,8 тис. грн.

Дана ситуація є несприятливою для досягнення основної цілі підприємства – отримання прибутку, так як на основі наведених розрахунків видно що підприємство є збитковим. При цьому збільшуються коротко та довгострокові зобов’язання, хоча підприємство і збільшує обсяги реалізації, та це не дає бажаних результатів.

Загалом роботу підприємства протягом періоду, що аналізується, слід оцінити негативно, адже не виконується умова ефективної діяльності, що полягає в забезпеченні прибутковості. Із даних таблиці 2 видно, що підприємство отримує дохід, але не отримує прибутку, тобто обсяги реалізації збільшилися в 5,725 раз і в 2006 р. становлять 940 тис. грн., але даний ріст обсягів реалізації пройшов за рахунок збільшення витрат, основу яких складає собівартість реалізації, на 512% в порівнянні з 2005 р., але це не сприяло росту рентабельності, так як, дохід від господарської діяльності не покриває витрат і як наслідок показник рентабельності знизився до 0,97, що свідчить про те, що підприємство є не рентабельним. Фінансові показники свідчать про те, що підприємство є залежним від кредиторів в 2005 р на 89%, а в 2006 р. цей показник досяг майже 100% значення. Це свідчить, що підприємство є абсолютно залежним, тобто підприємство здійснює свою діяльність на позикових та залучених коштах.

Отже, ПП хоч і нарощує обсяги реалізації воно є збитковим, так як має великі витрати пов’язані зі своєю діяльністю.