Класифікація особистих господарств населення

Сутність і значення особистих господарств населення

Особисті господарства населення є господарствами, які мають сільськогосподарський виробничий профіль і використовують для цього землю як виробничий ресурс або просторову базу для розміщення виробництва, в яких робітник і підприємець поєднані в одній особі.

Хоча ОГН і не можуть вважатися стратегічним напрямом для створення цивілізованого сільського господарства, проте вони є ланкою аграрного сектору економіки, що виявила в період реформування певні позитивні риси:

1) ОГН – фактично єдина його ланка, яка не лише не зменшила обсягів виробництва, а як правило, збільшила. Особисті господарства населення України тепер виробляють близько 60% сільськогосподарської продукції.

2) Завдяки використанню резервів ОГН змогли вижити селяни багатьох господарств і навіть цілих регіонів країни, коли державні і кооперативні підприємства практично припинили видачу заробітної і натуральної платні трудівникам (1995-1999 роки).

3) ОГН на теперішній час є реальним сектором аграрної економіки, який найбільш готовий до поглиблення спеціалізації щодо виробництва високоякісної, екологічно чистої продукції.

Є ряд відмінностей, які суттєво відрізняють роботу підприємця в особистому господарстві від інших сфер такої діяльності:

1) робота селянина в особистому господарстві не потребує реєстрації в державних установах;

2)  характер праці в особистому господарстві докорінно відрізняється від усіх інших видів підприємницької діяльності, зокрема:

- порядок управління ОГН залежить від устрою сім’ї;

- право власності і розпорядження власним капіталом регулюється сімейним законодавством;

- правове поле діяльності таких форм господарювання практично не визначено, відсутня їх захищеність;

- розподіл прибутку фактично не регламентований, оскільки більшість ОГН носять споживчий або споживчо-товарний характер;

- відповідальність по зобов’язаннях (трудових, майнових і т.ін.) несе кожен член сім’ї.

    Статистичні дані свідчать, що земельні ділянки, на базі яких функціонують ОГН, мають – 28,5% міських та 98,9% сільських сімей. Крім безпосереднього сільськогосподарського використання цих земельних ділянок в ОГН населення утримується в середньому 1,2 голови великої рогатої худоби; 1,8 голови свиней; 23,3 голови птахів [117]. Сільські сім’ї майже всі свої потреби в харчуванні забезпечували за рахунок ОГН, а міські – близько половини картоплі, овочів, фруктів, ягід. Реалізуючи товарну частину своєї продукції власники ОГН дедалі більше впливають на кон’юнктуру продовольчого ринку, на формування ринкових цін.

Класифікація особистих господарств населення