Тема 16. Економічна ефективність ЗЕД

1.Сутність і основні показники зовнішньоторговельної діяльності підприємства.

2. Показники ефективності зовнішнього інвестування і кредитування

3. Інтегральні показники ефективності ЗЕД.

1. На макроекономічному рівні економічна ефективність зовнішньої торгівлі відображається в економії національної праці, що досягається країною у результаті її участі в міжнародному поділі праці й зовнішньоторговельному то- варообігу. Більш конкретно це характеризують коефіцієнти експортної та імпорт- ної участі держави в торгівлі.

Коефіцієнт експортної участі відображається формулою

Ке = Е / ВВП,

де   Е – сума національного експорту,

ВВП – сума відповідного макроекономічного показника.

Коефіцієнт імпортної участі відображається формулою:

Кі = І / ВВП,

де  І – сума національного імпорту.

На мікроекономічному рівні під зовнішньоторговельною ефективністю ро- зуміють насамперед ступінь зростання доходу від операцій, зокрема прибутку.

До основних показників відносяться такі:

- зростання прибутку від реалізації продукції, балансового й чистого прибутку;

- рентабельність торгівлі в цілому, експорту та імпорту окремо.

Прибуток від реалізації в t-му році можна розрахувати за формулою

П = ВВt × К + ВРt – Сt,

де   ВВt – валютна виручка від реалізації з відрахуванням валютних витрат на гарантійне технічне обслуговування і ремонт у інозем- ного споживача у t-му році;

К – офіційний валютний курс НБУ;

ВРt – виручка від реалізації на внутрішньому ринку;

Сt – повна собівартість усієї продукції, що реалізована.

Балансовий прибуток розраховується як сума прибутку від реалізації та позареалізаційних прибутків від ЗЕД за відрахуванням сплат за кредит, зокрема відсотки й штрафи.

Чистий прибуток є різницею між балансовим прибутком і податком на прибуток.

Ми свідомо не врахували особливості повернення ПДВ експортерам та інші податкові пільги й зобов`язання.

Рентабельність зовнішньоторговельних операцій розраховується як відно- шення обраного показника прибутку до повної собівартості.

Ефективність експорту в загальному вигляді має таке вираження:

Е = (Цe / Цoe) > 1,

де  Це – чистий гривневий еквівалент валютної виручки за товар, що експортується, за відрахуванням додаткових витрат, які пов’язані з оформленням експортної операції.

Наведемо ще формулу:

Це = ВВ × К – Де – Ме,

де  ВВ – валютна виручка за реалізацію даного товару;

К – курс валют;

Де – додаткові витрати, які пов`язані з експортом;

Ме – митні платежі за експорт.

Цое – оптова внутрішня гривнева ціна товару без ПДВ і акцизного збору.

Рентабельність експорту визначається за формулою

Ре = (Це / Се) × 100%,

де    Се – повна собівартість експортного товару.

Методика визначення ефективності імпорту залежить від мети імпортування і має два підходи.

Перший підхід характерний для ситуації купівлі товару виробничого призначення іноземного походження як альтернативи закупці на внутрішньому ринку. У даному разі імпортер порівнює власні зовнішньоторговельні витрати з внутрішньою оптовою ціною аналогічного товару. Ефективність імпортної операції визначається так:

Еі = Цоі / Ці,

де  Цоі – оптова ціна внутрішнього ринку;

Ці – грошові витрати імпортера на закупку даного товару з ура- хуванням митних та інших витрат на легалізацію зовнішньо- торговельної операції.

Імпорт є ефективним, якщо Еі > 1.

Другий підхід використовується при імпорті товару з метою подальшого перепродажу на внутрішньому ринку. При реалізації в оптовій торгівлі імпортер отримує оптову ціну з ПДВ. Але він сплачує не повну величину, а різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, зокрема сум ПДВ, які були сплачені при митній очистці товару. Тому чиста виручка імпортера при реа- лізації в оптової ланці складатиме Цоі – ПДВ бюдж. Показник ефективності імпорту визначається так:

Еі = (Цоі – ПДВ бюдж) / Ці,

де   Ці – повні витрати на оприбуткування імпортного виробу.

Зрозуміло, що операція вважається ефективною при Еі > 1.

Якщо імпортер реалізує товар через роздрібну торгівлю, то чиста виручка Црі повинна зменшитися на ПДВ_бюдж як різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, але останній не враховує податкові сплати на митниці. Показник ефективності імпорту виглядає так:

Еі = (Црі – ПДВбюдж) / Ці.

Як і раніше, ефективною є операція з Еі > 1.

2. Показники ефективності інвестування докладно проаналізовані в посіб- нику «Управління зовнішньоекономічною діяльністю» за редакцією А. Кредісова. Тому пропонується самостійний аналіз таких показників:

1) оцінка чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ);

2) внутрішня норма рентабельності (ВНР);

3) метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ);

4) балансова норма рентабельності (БНР);

5) індекс прибутковості (ІП).

Розглянемо кредитний аспект зовнішньоторговельної діяльності. Унаслідок того, що підсумки й витрати при кредитних відносинах розірвані в часі й змінюються протягом терміну кредиту, вони набувають несумірність. Тому різночасові витрати й підсумки необхідно привести до однієї часової бази, наприклад до року поставки товару. Формула приведення до року Т валютної виручки при експорті й валютних витрат при імпорті в разі кредиту з урахуванням відсотків виглядає таким чином:

B = ( Sot + Sgt × Pк) × (1 + Рн),

де   В – валютна виручка від експорту в кредит з приведенням до року Т;

Sot – валютна виручка в рахунок погашення основного боргу в t-й рік;

Sgt – сума заборгованості за попередню сплату відсотків у t-й рік;

Рк – річний відсоток за кредит;

Рн – норматив рентабельності або банківський відсоток за позику експортеру;

Т – рік приведення валютної виручки;

t – рік здійснення платежів у рахунок погашення кредиту і сплати відсотків.

Експорт на кредитних умовах у більшості дає менший ефект, ніж повний розрахунок під час реалізації, але часто тільки товарний кредит дає можливість реального збуту. Імпорт на кредитних умовах, навпаки, підвищує показник ефек- тивності.

Докладніше проаналізуємо умову валютної самостійності підприємства з іноземними інвестиціями. Вказана самостійність забезпечується при виконанні нерівності

Взt + Bвt + W вt + Vвt > Cвt + Квt + Бвt + Півt Х (1 –q) + Зівt + Зівпt,

де   Взt – залишок іноземної валюти на рахунку підприємства з іноземними інвестиціями;

Ввt – виручка в інвалюті від реалізації в t-му році;

Wвt – надходження від сплати відсотків за використання вільних валютних коштів підприємства;

Vвt – кредит в інвалюті, одержаний в t-му році;

Свt – витрати в інвалюті на оплату елементів собівартості в t-му році;

Квt – капітальні витрати на розвиток і модернізацію в інвалюті в t-му році;

Бвt – виплати підприємства по інвалютним кредитам у t-му році;

Півt – прибуток іноземного партнера, який переказується за кордон в інвалюті в t-му році;

q – ставка податку на переказ прибутку за кордоном;

Зівt – зарплата іноземців, що сплачується в інвалюті або переказується у валютному вигляді за кордон у t-му році;

Зівпt – сума в інвалюті, що переказується за кордон на пенсійне забезпечення іноземних робітників у t-му році.

3. Інтегральний ефект діяльності підприємства, зокрема з іноземними інвестиціями при відокремленні ефективності участі вітчизняного й іноземного партнерів визначається за формулою

Еінт = (Дt – Вt) × (1 / (1 + Е)^t-1),

де  Еінт – показник інтегрального ефекту або підприємства в цілому, або кожного учасника окремо;

Дt – показник доходів у t-му році;

Вt – показник витрат у t-му році;

Е – коефіцієнт дисконтування щодо визначення ступеня зниження цінності витрат і надходжень t-го року в міру їх віддалення від першого року розрахункового періоду.

Використання коефіцієнта дисконтування здійснюється згідно міжнародній практиці оцінки ефективності інвестицій, зокрема рекомендаціями ЮНІДО щодо підготовки промислових техніко-економічних досліджень.

Можливе використання таких значень Е:

- для розрахунку інтегрального макроекономічного національного ефекту – 0,1 (Ен);

- для визначення ефекту діяльності підприємства в цілому – рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю або процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів країни іноземного партнера;

- для розрахунку ефекту витрат вітчизняного учасника – галузевий норматив ефективності капіталовкладень;

- для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного партнера – процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів його країни.

Список літератури

1. Митний кодекс України від 11.07. 2002. - К. Техніка, 2002.

2. Цивільний кодекс України від 16.01. 2003. – К.: Техніка,2001.

3. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991// Вісник Верховної Ради України. – 1991. - № 29.

4. Про режим іноземного інвестування: Закон України від19.03.1996 // Галицькі контракти. – 1996. - № 20.

5. Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994. – К., 1994.

6. Про єдиний митний тариф: Закон України від 6.02.1996 // Галицькі контракти. – 1996. - № 10.

7. Про митний тариф України: Закон України від 5.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001.- № 24.

8. Масенко В.К. Валютно-фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 216 с.

9. Внешнеэкономическая деятельность предприятий: Учебник для вузов / Под ред. Л.Е. Стровского. – 3-е изд., перераб. и доп. – М: ЮНИТИ, 2003. – 847 с.

10. Гребельник О.П. Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 696 с.

11. Гребельник О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2007. – 384 с.

12. Дідьківський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб- ник – К.: Знання, 2006. – 462 с.

13. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів / Багрова І.В., Редіна Н.І., Власюк В.Є., Гетьман О.О.; За ред. проф. І.В. Багрової. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 580 с.

14. Івасів Б.С. Міжнародні розрахунки: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2007. – 223 с.

15. Кавторєва Я. Все про організацію та облік ЗЕД. – Харків: Фактор, 2004. – 320 с.

16. Каніщенко О.Л. Міжнародний маркетинг: Навч. посібник – К.: Політехніка, 2003. – 214 с.

17. Козик В.В., Панкова Л. А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. 4-те вид. – К: Знання-Прес, 2004. – 406 с.

18. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак О.А., Зовнішньоекономічні операції і контракти: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 608 с.

19. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Підручник / За ред. О.А. Кири- ченка. – К.: Знання, 2005. – 493 с.

20. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України: Підручник. – К.: КНЕУ, 2007. – 948 с.

21. Прокушев Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность. Инкотермс 2000: Уч. пособие. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд.-торг. корпорация «Дашков и К^о», 2004. – 307 с.

22. Рум’янцев А.П., Рум’янцева Н.С Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2004. – 384 с.

23. Саллі В.І. , Трифонова О.В. , Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2003, – 176 с.

24. Трусов О., Рудяк Ю., Голубенко В. Довідник ЗЕДівця. – 2-ге вид., перероб. І доп. – Харків: Фактор, 2008. – 656 с.

25. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / За ред. проф. А.І. Кредісова. – К.: ВІРА-Р, 2002. – 448 с.

Навчальне видання

Конспект лекцій з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність» для студентів 4 курсу денної форм навчання спеціальностей 6.050400 «Туризм», «Готельне господарство»

Автори: Євген Перович Данильченко,

Ігор Анатолійович Островський,

Олександр Анатолійович Шекшуєв

Редактор: М.З. Аляб’єв

План 2009, поз. 135 Л

Сектор оперативної поліграфії ЦНІТ ХНАМГ

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12