Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

1. Схиляння певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів,-

карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням воді на строк від двох до п'яти років.

2. Та сама дія, вчинена повторно або щодо двох чи більше осіб, або щодо неповнолітнього, а також особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 308, 310, 314, 317 цього Кодексу,-

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років.

1. Об'єктом злочину є здоров'я населення.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується схилянням певної особи до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

Під схилянням до вживання зазначених засобів або речовин необхідно розуміти будь-які умисні ненасильницькі дії, спрямовані на те, щоб збудити в іншої особи бажання чи добитися від неї згоди вжити їх хоча б один раз (умовляння, пропозицію, пораду, переконання тощо), Незаконне введення в організм іншої особи проти її волі наркотичного засобу або психотропної речовини, поєднане з насильством, погрозою його застосування чи обманом, слід кваліфікувати за ст. 314.

Збут наркотиків, сприяння в їх придбанні чи виготовленні можуть розглядатися як схиляння до їх вживання, якщо вони вчинені з метою збудження в особи бажання випробувати на собі вплив наркотику.

Дії особи, яка схиляла певну особу до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, збувала ці засоби чи речовини споживачеві або брала участь у їх незаконних виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні, пересиланні з метою збуту або без такої мети, викраденні, привласненні, вимаганні чи заволодінні ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем чи розбою, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 315 і 307, 309, 308.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, спрямованих на залучення інших осіб до вживання наркотичних засобів психотропних речовин або їх аналогів. Для наявності цього складу злочину не мають значення ступінь сп'яніння і той факт, що особа раніше вживала наркотичні засоби чи психотропні речовини (або неповнолітній допускав вживання одурманюючих засобів, що не є наркотичними чи психотропними).

3. Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктом схиляння неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ч. 2 ст. 315) може бути лише осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 18-річного віку. Якщо неповнолітнього схиляє до вживання наркотиків інший неповнолітній, дії останнього слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 315.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) щодо двох чи більше осіб; 3) щодо неповнолітнього;

4) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 308, 310, 314, 317 (ч. 2 ст. 315).

Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї. Під схилянням до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчиненим щодо двох чи більше осіб, слід розуміти умисні дії, спрямовані на збудження бажання вжити ці засоби чи речовини у декількох (не менше ніж у двох) осіб. Неповнолітнім є особа, яка не досягла 18-річного віку. Залучення неповнолітнього до організації або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, поєднане зі схилянням до їх вживання, утворює сукупність злочинів, передбачених ч. 2 ст. 315 та ч. 2 ст. 317.

Схиляння неповнолітнього до вживання наркотиків, психотропних речовин або їх аналогів додаткової кваліфікації за ст. 304 не потребує. Водночас при схилянні неповнолітнього ще й до вживання інших одурманюючих засобів дії винного слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 315 і ст. 324.

Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних

засобів

1. Публічне або вчинене групою осіб незаконне вживання наркотичних засобів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян,-

карається обмеженням волі до чотирьох років або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 307, 310, 314, 315, 317, 318 цього Кодексу,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

1. Об'єктом злочину є громадський порядок в частині, що забезпечує нормальний фізичний і моральний розвиток людини.

2. Об'єктивна сторона злочину характеризується діями, що полягають у публічному або груповому незаконному вживанні нарко-

тичних засобів. Незаконне публічне вживання психотропних речовин чи аналогів зазначених засобів або речовин не визнається злочином.

Публічним є відкрите, у присутності інших осіб, незаконне вживання наркотичних засобів. Таке вживання наркотичних засобів утворює склад розглядуваного злочину незалежно від того, вчинено воно однією особою чи групою осіб.

Про поняття вчинення злочину групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї. При вчиненні цього злочину групою осіб присутність інших, сторонніх осіб, не є обов'язковою. Для відповідальності за групове вживання наркотичних засобів не має значення, одночасно чи послідовно, один за одним, учасники групи вживали наркотики.

Засобами вчинення злочину є тільки наркотичні засоби. Публічне або вчинене групою осіб вживання психотропних речовин не утворює цього складу злочину.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у ч. 1 ст. 316 дій.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу цього злочину є місце його вчинення. Про поняття місць, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та інших місць масового перебування громадян див. коментар до ст. 307.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.

5. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно. 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307, 310, 314, 315, 317, 318. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.