Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Дурень ганяється за втіхами і знаходить розчарування, а мудрець тільки уникає горя.




Інтернет-лінгвістичні змагання «Прислів’я і приказки про мову»

У процесі розвитку людської спільноти традиційно встановлювалися певні норми поведінки людини в суспільстві, вироблялися етичні правила, своєрідні закони моральної поведінки. Вони набували форми влучних афористичних висловів. Джерелами прислів'їв було реальне життя й побут людей. Це яскраві перлини народної мудрості, які не втратили свого сенсу й донині.

І.Я. Франко називав прислів'я та приказки "багатим і важним скарбом... у скарбівні нашої мови... її коштовними перлинами". Український поет і фольклорист М.Т. Рильський порівнював народне слово з дорогоцінним алмазом, який слід доглядати, шліфувати, "щоб дедалі більше граней у ньому переливалось і виблискувало, відбиваючи все незрівнянне багатство наших днів". Російський письменник О.М. Горький, який пройшов велику школу народної мудрості, так характеризував усну народну творчість і зокрема прислів'я: "Струмені самородного джерела народної поезії пробиваються в прислів'ях наших, де видно незвичайну повноту народного розуму, який зумів зробити своїм знаряддям історію, насмішку, дотепність, влучність живописного споглядання".

Прислів'я та приказки були й залишаються енциклопедією народного життя.

Завдання 1. Закінчіть прислів’я:

Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.

 …

1.2. Птицю пізнати по пір'ю,а людину по мові.

1.3. Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.

1.4.Більше діла — менше слів.

1.5.Будь господарем своєму слову.

1.6.Мовивши слово, треба бути йому паном.

1.7.Слово — не горобець, вилетить-не впіймаєш. …

1.8.Від красних слів язик не відсохне …

1.9.Від солодких слів кислиці не посолодшають …

1.10.Від меча рана загоїться, а від лихого слова ніколи …

1.11.Від теплого слова і лід розмерзає …

1.12.Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.…

1.13.Впік мене тим словом, не треба й вогню…

1.14.Гостре словечко коле сердечко …

1.15.Де мало слів, там там більше правди …

1.16.Діла говорять голосніше, як слова …

1.17.Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться …

1.18.Добре слово краще, ніж ніж готові гроші. …

1.19.Добрим словом мур проб'єш, а лихим і в двері не ввійдеш.…

1.20.За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся…

1.21.З пісні слова не викидають і свого не вставляють. …

1.22.І від солодких слів буває гірко. …

1.23.Кого не б'є слово, тому тому й палиця не поможе …

1.24.Коня керують уздами, а чоловіка словами.…

1.25.Красне слово — золотий золотий ключ …

1.26.Лагідні слова роблять приятелів, а острі слова - завзятих ворогів.…

1.27.Краще переконувати словами, як кулаками. …

1.28.М'які слова і камінь крушать. …

1.29.На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся…

1.30.Не гріє мене кожух,  лиш слово гріє й тішить …

1.31.Не кидай слова на вітер …

1.32.Не так то він діє, як тим словом сіє …

1.33.Шабля ранить тіло, а слово душу. …

1.34.Слово — не полова, язик — не помело.…

1.35.Слова пристають, як горох до стінки. …

1.36.Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. …

1.37.Слово — вітер, письмо — грунт…

1.38.Слово до ради, а руки — до звади…

1.39.Слово до слова — зложиться мова …

1.40.Слово може врятувати людину, слово може і вбити …

1.41.Слово старше, ніж гроші …

1.42.Удар забувається, а слово пам'ятається.…

1.43.Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує …

1.44.Чиєсь одне слово губить діло …

1.45.Щире слово, добре діло душу й серце обігріло …

1.46.Як овечка: …

1.47.Балакун, мов дірява бочка, вiн нiчого в собi не держить …

1.48.Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть …

1.49.Перше погадай, потім повідай. …

1.50.Що кому треба, той той про те і теребить. …

1.51.Байка байкою, а борщ стигне. …

1.52.Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив  …

1.53.Не те гріх, що в рот, а те, що з рота

1.54.Язик до Києва доведе, а в Києві а іноді - й до кия та. …

1.55.Дурний язик попереду розуму біжить.

1.56.Дурний язик — голові не приятель.

 

Завдання 2. До кожного афоризму Г.С. Сковороди доберіть прислів’я-відповідник:

2.1.Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись – значить, не жити, а бути мертвим.

 

Байдужий сидить у хаті, доки лихо не загляне у вікно.

 

 

2.2.Надмір породжує пересит, пересит – нудьгу, нудьга ж – душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим.

 

Грошей багацько, а щастя мало.

 

 

2.3.Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

 

стався до інших людей так, як хотів би, щоб вони ставилися до тебе.

 

2.4.Не все те отрута, що неприємне на смак.

Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

 

 

2.5.Бери вершину – і матимеш середину.

 

Праця, праця і праця — ось три віковічні скарби

 

 

2.6.З усіх утрат втрата часу найтяжча.

 

Вершок часу — це вершок золота

 

 

2.7.Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.

 

Дурень ганяється за втіхами і знаходить розчарування, а мудрець тільки уникає горя.

 

 

2.8.Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.

 

Зовнішність оманлива.

 

2.9.Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.

 

Коли початок добрий, усе добре.

 

 

2.10.Уподібнюйся пальмі: чим міцніше стискає її скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.

 

У страху очі великі

 

 

2.11.Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.

 

Не все те золото, що блищить.

 

 

2.12.Немає нічого не безпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отрутнішого від удаваного друга.

 

Бійся не мудрого ворога, а лихого приятеля.

 

 

2.13.Мудрець мусить і з гною вибирати золото.

 

Ніщо не є більше тяжким для мудрої людини й ніщо не доставляє йому більшого занепокоєння, чим необхідність витрачати на дрібниці й марні речі більше часу, чим вони того заслуговують

 

 

2.14.Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.

 

Клин клином вишибають

 

2.15.Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

 

Вершок часу — це вершок золота

 

 

2.16.Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

 

тільки дурня зорі тягнуть, мудреця вони ведуть

 

 

2.17.Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

 

Хто виробляє, той не керує, хто керує, той не виробляє

 

2.18.Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

Радше впадь, але не зрадь.

 

 

2.19.Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

2.20.Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

2.21.Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

2.22.Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.

2.23.Що вподобав, на те й перетворився.

2.24.Не за обличчя судіть, а за серце.

2.25.Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній вовк, хоч обличчя людське.

2.26.Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

2.27.Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?

2.28.Тінь яблуні не заважає.

2.29.Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Завдання 3. Напишіть по п’ять прислів’їв:

3.1.про мову

3.2.про працю

3.3.про добро

3.4.про їжу та хліб

3.5.про розум, знання та уміння

3.6.про життя

3.7.про тварин

3.8.про птахів

3.9.про взаємини між людьми, дружбу і товаришування

3.10.про природу та її явища

3.11.про воду

3.12.про старість та життєвий досвід

3.13.про сім'ю та родинне життя

3.14.про пісню

3.15.про господарство і господарів

3.16.про здоров'я, болячки та все, що з тим в парі йде

3.17.про біду

3.18.про любов та кохання

3.19.про красу та її цінність

3.20.про те, що людині шкодить, а чоловіка губить

3.21.про час та його супутників (дні тижня, місяці, пори року)

 

Завдання 4. «Збери» прислів’я:

4.1.сидить, байдужий, доки, у хаті, не загляне, лихо, у вікно.

4.2.не, наше, де, пропадало.

4.3.чи так, то й так, аби, було, добре.

4.4.чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт.

4.5.чи книш, аби хліб, чи пиріг.

4.6.про, Семене, мене, як Галька, скаже.

4.7.буде, нехай, гречка.

4.8.чий, не походив, бугай, а, наше, телятко.

4.9.чи, тепло кожух, чи свитка, аби було.

4.10.чи програв, аби свіжі гроші, чи виграв.

4.11.хоч рачки, аби, додому, хоч скачки, прийшов.

4.12.грім, не гряне, дядько, не перехреститься.

4.13.не доглянеш,боком,оком, так заплатиш.

4.14.після,траву, їж, нас, хоч, вовк.

Завдання 5. Розкрити зміст прислів’я «Заліз у багатство – забув і братство». Обсягроботи – 0,5 сторінки.

 










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 246.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...