ПЕРЕБУВАННЯ В РОДИНАХ КОЛЕГІАНТІВ НВК

ВРАЖЕННЯ ГІМНАЗИСТІВ ЗІ СТРИЯ

▲ Насамперед я хочу сказати, що перебуваю тут вдруге і не перестаю дивуватися красою цього міста та колегіуму. В мене за ці два роки назбиралося безліч спогадів і вражень, які неможливо забути. Як не дивно, а цього року тут дещо помінялось, а саме додалося багато нових речей. Коли говорити про сам колегіум, то в мене, чесно кажучи, немає слів: неймовірно все красиве і в гарному стані, одним словом, все по-сучасному і так, як це має бути. Новоград Волинський дуже затишне місто, в якому є багато пам’яток історії. Дуже сподобалися люди, які тут навчаються і не забувають про свою школу і її статус. Особливо вражає самовіддача учнів. Вони не лінуються віддати свій вільний час на благо колегіуму: створюють газети, прибирають від сміття територію і місто, ходять в походи, одним словом організація на найвищому рівні. І вчителі намагаються зробити навчальний процес якомога комфортнішим і приємним.

Ярослав Бурак, 10Ф клас, Стрий

▲Мені дуже сподобалося у Новограді. Ми приїхали сюди і нас прийняли у теплі сім’ї: давши місце проживання, теплоту та щирість! Прокинувшись зранку ми попрямували до колегіуму, і тут починаються дійсно цікаві речі! Порівнявши дві школи ми побачили, що тут дійсно цікаво, молодь прагне вчитися, допомагати іншим, тут тебе насправді дружньо приймають, піклуються про тебе, чого нам дійсно не вистачає у нашій школі-гімназії. У середині школі я побачив зовсім іншу країну: сучасну, досконалу та приємну, де можна не лише вчитися, але й відпочити на перервах, випити теплого чаю чи кави, посидіти на цікаво виконаних вручну лавках. Можна прочитати цікаву газету «No Comments», дізнавшись багато різного про школу і що у ній відбувається. У цій газеті написано про учнів, про їхні зайнятості, проведення вільного часу, шкільні новинки та інше. Також є відеоновини та онлайн газета, де ми не тільки маємо змогу прочитати, але й подивитися цікаві сюжети. Взагалі мені дуже сподобалося у цій школі: я побачив багато-багато нового, познайомився з новими людьми, які були відвертими, щирими та компанійськими!

Андрій Довгий, 10 клас, Стрий

▲Насамперед хочу сказати, що у мене склалися добрі враження про Новоград-Волинський колегіум! Нашій гімназії ще потрібно багато часу, щоб вийти на рівень, на якому знаходиться ваш колегіум. У вас багато різних гуртків, газета, онлайн газета, відеоновини… Я б хотів, і все зроблю для того, щоб у нас у гімназії теж це було. Але ще потрібно додати, що люди, які тут живуть, є дуже добрими та привітними. Також хочу подякувати за те що мене дружньо та тепло прийняли у сім’ю. Дякую Вам за все! І чекаю Вас у Стрию!

Григорій Сомик, 10(6)Ф клас, гімназія ім. А. Шептицького

ВРАЖЕННЯ УЧНІВ ТА КОЛЕГІАНТІВ НВК

▲Стрий – Новоград FOREVER!!! Нові знайомства – це завжди дуже цікаво, особливо коли це знайомство з учнями з інших міст. Вже вкотре у рідних стінах колегіуму ми приймаємо гостей зі Стрия. Я вже вдруге приймаю гостя, який цього разу трішки змінився (не буду казати, в який бік). Але можу зауважити, що відносини склалися. Щодо інших гімназистів, які приїхали до нас, то виявилося, що це надзвичайно приємні, веселі, відкриті, щирі люди. Нажаль, час минає! Шкода, що вони прихали на так мало днів. Так не хотілося розлучатися, адже у ці два дні було весело!! Без спілкування людина не може нормально жити, а завдяки таким зустрічам ми знаходимо нових друзів. Тяжко було розставатися, але я сподіваюсь, що це наша ще не остання зустріч.)))

Олег Гривнак, 10 клас

▲Після перерви в один рік я знову приймала участь у проекті "People to People". В принципі, все дуже подобалось, хоча були випадки, які майже перекреслили гарний відпочинок та враження від нього. Цього року у мене перебувала Наталія Бугера. Дуже освічена і приємна дівчина. Ми легко знайшли спільну мову і мали про що поспілкуватись. А взагалі лише за пару днів ми усі здружилися і особисто у мене є досить велике бажання побачитися з усіма ще не раз. Отже, з нетерпінням чекаю зустрічі зі стриянами і бажаю, аби наступна наша зустріч стала ще кращою, ніж ця.

Анастасія Бойко, 11 клас

▲Ось вже восьмий рік поспіль, як Новоград-Волинський колегіум підтримує дружні стосунки зі Стрийською гімназією. Особисто я вперше приймаю гостю зі Стрия. Мені було дуже цікаво поспілкуватися зі своїми однолітками з іншого регіону, дізнатися про їхні традиції, захоплення. Хотілося б відмітити, що їхня мова дещо відрізняється від нашої. Відчувається сильний дух українського слова та Галичини. Незважаючи на такий короткий проміжок часу, ми встигли звикнути один до одного. На сьогоднішній день ми маємо змогу підтримувати зв’язки щодня, в цьому допомагає така річ як «vkontakte.ru». Я приймала у себе Софію Гавриляк, і поспілкувавшись, виявилося, що у нас є багато спільних інтересів. Маю надію, що нинішнє наше тісне спілкування в подальшому переросте в справжню дружбу. Як не дивно, Соня була зачарована краєвидами нашого міста, його історичними пам’ятками. Також їй надзвичайно сподобався колегіум, особливо колегіумний блок. Шкода, що час плине так швидко, і все хороше рано чи пізно закінчується. З нетерпінням чекатиму поїздки до Стрия та надзвичайно гарного, старовинного міста Львова. 

Вікторія Алексюк, 10 клас

▲Лише одна думка про недавній приїзд наших друзів зі Стрия викликає в мене багато позитивних емоцій і посмішку на обличчі!!! Насправді це дуже цікаво спілкуватися з людьми з іншої області, в яких свої звичаї, традиції… Я вперше за багато років приймала у себе дівчинку зі Стрия. Уляна дуже мила, ніжна, з нею приємно спілкуватися. Коли я розмовляла з нею, то мені було дуже цікаво її слухати, адже деякі слова звучать у них не так, як у нас (чесно кажучи, для нас це був шок=)). Також ми знайшли одна в одній багато спільного: виявляється, нам обом дуже подобається фантастика!) За її словами, в школі їй дуже сподобалось! Найбільше її вразила велика кількість рослин. Дуже гарно провели час колегіанти і стрияни і в колі друзів, коли збиралися після школи. Ми показали нашим гостям історичні пам'ятки міста. Але наш час швидко пройшов… Наші гості вже мали від'їжджати… Прощання було для нас випробуванням: ніхто не хотів їхати! Зараз моє спілкування з Уляною продовжується, напевно, як і в інших моїх друзів, котрі приймали стриян. А спілкуємось ми в мережі «Вконтакте». Я вважаю, що така організація, яка діє у нас в колегіумі - це дуже корисно! Адже ніхто не відмовиться завести нових друзів, спілкуватися з цікавими людьми і, звісно, зовсім скоро відвідати місто Стрий!!!))

Аліна Подорожна, 10 клас

▲Вже вісім років ми зустрічаємо наших друзів зі Стрия у стінах колегіуму. Ми робимо все можливе, щоб вони згадували з посмішкою на обличчі про ті дні, які ми провели разом. Але цього року постала проблема, яка дуже здивувала мене. Кількість охочих приймати стриян була більшою, ніж самих гостей. хоча раніше проблема була діаметрально протилежною. Було досить важко знайти колегіантів, які зважаться прийняти гостей. Але найцікавіше, що стрияни стверджували в один голос, що бажаючих можна знайти багато, але гімназисти навіть не знають, до кого звертатись, щоб поїхати. І взагалі, майже всю інформацію вони отримували не від своїх вчителів, а від учнів колегіуму, які підтримують стосунки ще з часів попередніх зустрічей. Я сподівалась познайомитись з цікавими людьми, знайти нових друзів, і, звичайно, поїздка у Львів та Стрий виглядала досить цікаво. Все почалося в четвер, о третій годині ночі... Зустріч на вокзалі, знайомство, приїзд додому. Звичайно ж, не обійшлося без чашечки чаю і розмови. Ранок, сніданок, школа, відвідування відкритих уроків, презентації діяльності коглегіумних класів, інтелектуальна гра. Найцікавіше почалося ввечері, коли ми зібралися великою компанією і провели весело час, хоча й трохи замерзли. Традиційно, в п`ятницю відбувся День науки. Стрияни мали змогу брати участь в олімпіадах, перевірити свій рівень знань з різних предметів. Але все добре рано чи пізно закінчується. Дуже сумно було прощатись з нашими гостями, але поїзд рушив з місця і повіз наших друзів до їх домівок. Ну що ж, чекаємо наступної зустрічі...

Ніна Антонюк, 10 клас

▲Починаючи з 2002 року гімназисти з міста Стрий і ми, колегіанти, гостюємо один в одного. Цього року вони знову приїздили до нас. Коли нам повідомили про їхній приїзд, я одразу ж захотіла когось прийняти з учнів. Я порадилась з батьками і вони мене підтримали. Я з нетерпінням чекала їхнього приїзду. Для мене це був хвилюючий момент, адже я приймала вперше. Ще до приїзду стриян багато з нас вже були з ними знайомі віртуально. Добре, що зараз є інтернет... І ось, коли нарешті настав цей довгоочікуваний день, всі ми поїхали зустрічати наших гостей вночі на вокзал. Було дуже приємно познайомитись з усіма ними. Я навіть не уявляла, що буде так весело та цікаво. Ми гуляли разом, ділились враженнями, веселились... Також вони показали гарні результати на шкільних олімпіадах. Мені дуже сподобалось, як стрияни розмовляють чистою українською мовою, навіть я разом з ними почала говорити українською. Всі вони дуже класні. Я досі із захопленням згадую нашу зустріч... Ніколи їх не забуду! Новоград-Стрий Forever!!!

Ольга Козакевич, 9А клас

▲Для мене особисто зустріч з гостями зі Стрия розпочалася не тоді, коли потяг прибув на перон Новоград-Волинського вокзалу, а на кілька днів раніше. Ще до приїзду гостей було чимало і приємних новин (можливість прийняти 18 чоловік), і не дуже радісних (гості пробудуть у нас лише два дні, і приїде їх лише чотирнадцять). Приймаю я не вперше, тому була впевнена відсотків на 90, що мене чекають попереду два дуже веселих дні і очікування гостей було сповнене радісного передчуття. Перший день прийому був досить довгим, адже розпочався він о третій годині ночі, і пощастило тим, хто не любить поговорити, а от Оля і я провели декілька годин в дуже приємній і дружній розмові, і не зогляділись, як був уже ранок. Декілька годин сну – і до школи, де на мене чекали уроки, а на гостей - екскурсія по колегіуму. Потім були і прогулянка по місту, і олімпіади, і концерт... Оскільки часу було ну дуже-дуже замало, ми не встигали навіть спокійно поїсти і майже завжди кудись запізнювались. І в тому поспіхові так швидко прийшов час прощатись з гостями і везти їх на вокзал, що в це було важко повірити. Хоча моя мама і пропонувала Олі пожити в нас на канікулах, вона, на жаль, відмовилась, адже її вдома теж чекала родина. І, вже традиційно, мене очікували прощання, обійми, обіцянки не забувати і чекати зустрічі вже в Стрию. Інтуїція моя мене не підвела, і я вкотре впевнилась, що стрияни – надзвичайно відкриті, щирі, добрі люди. Я буду з нетерпінням чекати весни і поїздки до міста Стрий, де на мене чекають друзі. І хочеться вкотре подякувати Едуарду Ільгамовичу, без якого ця співпраця була б неможливою. А ще хочеться побажати всім наступним поколінням колегіантів наснаги для того, щоб ця співпраця продовжувала існувати та процвітати.

Аліна Кравчук, 10 клас

▲Щороку наприкінці першої чверті навчального року до нас приїздять учні зі Стрия та Житомира, мета яких - взяти участь у шкільних олімпіадах. Але, на мою думку, це не тільки олімпіади, а й нові знайомства, друзі. І саме цього року я приймала ученицю зі Стрийської гімназії Ольгу Бурак. Це було для мене вперше. Спочатку - трохи боязко, бо я не знала, як все це буде. У мене виникало дуже багато запитань, на які я однозначно не могла відповісти, а саме: чи буде все влаштовувати, чи сподобається їжа, чи буде цікаво їй зі мною.... І ось цей день настав. Побачивши Олю, я зрозуміла, що вона така, як і я. За ці два дні ми дуже зблизилися. У нас з`явилися спільні інтереси, спільні бажання та ще багато чого спільного, до речі, мене це дуже вразило. Через деякий час потрібно було вже їхати додому, але так не хотілося цього. Я дуже сумую за нею, але точно знаю, що ми скоро побачимося!

Анастасія Пацюрко, 9А клас

▲Цього року я вперше приймав гостя зі Стрия! Скажу відверто: мені дуже сподобалося! По-перше, це нові знайомства! Ну, і зрозуміло, що це початок нової дружби! Ми весело провели час! Дуже цікаво порівняти рівень життя на Західній Україні з рівнем нашого життя! Особисто мені було цікаво дізнатися про їхні умови навчання! Вони істотно відрізняються від наших! Ми настільки здружилися, що навіть чекаємо один одного в гості окремо від проекту «Новоград-Стрий»! Ми спілкуємося майже щодня! НЕ можу дочекатися візиту до Стрия! Новоград-Стрий Forever!!!!

Максим Порядко, 10 клас

▲Відбулася остання для мене зустріч зі стриянами: хочу сказати, що за цей час ми добре потоваришували, стали гарними друзями. До мене Соня приїжджала вже вдруге, тому я з нетерпінням чекала її приїзду, ще з минулого року. Часу на спілкування, як завжди, було мало, тому ми намагалися використовувати його на повну, що нам добре вдалося - стільки емоцій, радощів я ще не отримувала! Щодо самого прийому стриян, то все, як завжди, було нормально. Ми трішки відійшли від старої програми - був організований футбольний матч!!! Були і конфлікти, які не хочеться зараз обговорювати, бо вони того не варті, просто кожен зробив свої висновки - на тому й крапка. Проте, так чи інакше, зустріч знову відбулася - ми знову раді, адже стрияни стали для нас майже родичами))) Сподіваюсь, що цей проект буде продовжувати своє існування ще багато років…

Катя Колесник, 11 клас