Новонароджені / Діти раннього віку.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені М.І.ПИРОГОВА

”Затверджено”

на методичній нараді

кафедри педіатрії № 1

Завідувач кафедри

Професор Каблукова О. К ________

підпис

”________”__________2008 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Вінниця-2008

Актуальність теми.

Захворювання гастродуоденальної зони у дітей посідають одне з провідних місць у структурі захворюваності дитячого населення. Рівень захворюваності на гастродуоденальну патологію – 220-280 (до 300) на 1000 дитячого населення. Серед усіх гастроентерологічних захворювань їх частка складає 70-75%. Нині спостерігається омолодження гастродуоденальної патології – захворювання проявляються у дітей у більш ранньому віці, ніж у їх батьків і мають важчий перебіг. Окрім того, не діагностована та не пролікована функціональна диспепсія (ФД) стає фоном для формування органічної патології – хронічного гастродуоденіту (ХГД) та виразкової хвороби (ВХ).

2. Конкретні цілі:

- вміти провести клінічну оцінку анамнестичних та клінічних даних в аспекті сучасних уявлень про етіологію та патогенез ФД, ХГД, ВХ;

- вміти провести клінічне обстеження дитини з метою виявлення симптомів хронічної гастродуоденальної патології, провести їх клінічну інтерпретацію;

- скласти план обстеження дитини та трактувати його результати;

- проаналізувати клініко-анамнестичні дані та результати додаткових методів обстеження з метою постановки клінічного діагнозу згідно класифікації та обґрунтувати його;

- провести диференціальний діагноз ФД, ХГД, ВХ;

- вміти призначити лікування дитині: режим, дієтотерапію, антигелікобактерну терапію при ХГД та ВХ, а також патогенетичне, симптоматичне та фізіотерапевтичне лікування.

- вміти виписати рецепт дитині на препарати антигелікобактерної терапії, антисекреторні препарати (Н2-гістаміноблокатори, ІПП, блокатори М1-холінорецепторів), антациди, прокінетики і інші лікарські препарати, які використовуються у лікуванні функціональних та органічних захворювань шлунку і 12-палої кишки у дітей; розрахувати дозу з урахуванням м.т., віку.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

4.2. Теоретичні питання до заняття.

1. Класифікація гастродуоденальної патології, значення у педіатрії.

2. Функціональна диспепсія. Визначення, Римські критерії ІІІ (2006) діагностики ФД.

3. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика ФД.

4. Лікування ФД, диспансеризація.

5. Хронічний гастрит, гастродуоденіт. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальний діагноз.

6. Виразкова хвороба. Визначення, етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, диференціальний діагноз.

7. Лікування ХГ, ХГД, ВХ: режим, дієтотерапія.

8. Антигелікобактерна терапія – схеми, препарати, тривалість.

9. Патогенетичне лікування ХГД, ВХ: антисекреторні препарати, антациди, гастропротектори та репаранти.

10. Симптоматичне та фізіотерапевтичне лікування при ХГД і ВХ.

11. Диспансеризація.

4.3. Практична робота (завдання), яка виконується на занятті.

1. Робота з тестовими завданнями.

2. Робота студентів біля ліжка дітей, хворих на ФД, ХГД, ВХ:

- збір анамнезу та клінічне обстеження з метою виявлення симптомів ФД, ХГД, ВХ;

- складання плану обстеження хворої дитини;

- інтерпретація результатів додаткових методів обстеження;

- постановка клінічного діагнозу ФД, ХГД, ВХ згідно класифікації.

- складання плану лікування дитини

3. Клінічний розбір показового випадку.

4. Розв’язування ситуаційних задач.

5. Виписування рецептів на лікарські препарати конкретній дитині.

Зміст теми.

Вичерпно викладений у наступних джерелах: кафедральні лекції по даній темі, методичні розробки, навчальна та наукова література, інформація в мережі Internet.

Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей (ФГР).

Удосконалена класифікація і нові критерії діагностики ФГР у дітей прийняті у 2006 році у Римі –Римські критерії ІІІ (2006).

ФГР розділені на дві групи:

G. Дитячі функціональні гастроінтестинальні розлади:

Новонароджені / Діти раннього віку.

G1. Регургітація у немовлят.

G2 .Синдром румінації у немовлят.

G3. Синдром циклічної блювоти.

G4. Кольки у немовлят.

G5 Функціональна диспепсія.

G6. Дишезія у немовлят.

G7. Функціональний закреп.

Н. Дитячі функціональні гастроінтестинальні розлади:

Діти / Підлітки.

Н1. Блювота і аерофагія.

Н1а. Синдром румінації у підлітків.

Н1b. Синдром циклічної блювоти.

Н1с. Аерофагія.

Н2а. Функціональна диспепсія.

Н2в. Синдром подразненого кишківника. – і т.д.

Функціональна диспепсія.

Відповідно до Римських критеріїв ІІІ (2006) „Функціональна диспепсія визначається як наявність ознак диспепсії, що спостерігаються в гастродуоденальній області за відсутності будь-яких органічних, системних або метаболічних захворювань, які могли б пояснити ці ознаки”.

Римські критерії ІІІ (2006) діагностики ФД у дітей.

1. Постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині живота (вище пупка).

2. Не зменшується після дефекації або не пов'язаний зі зміною частоти або характеру стільця (тобто, не синдром подразненого кишківника).

3. Відсутні докази запального, метаболічного або неопластичного процесу, а також анатомічні зміни, здатні пояснити виявлені ознаки захворювання.

Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, принаймні, 2 місяців до встановлення діагнозу.

Лікування

Індивідуальний підхід до хворого з ФД – ключовий момент лікування.

1. Дієта – стіл №1 за Певзнером 5-7 днів (при симптомах підвищеної КФШ), в подальшому - №5 тривалістю 3-6 міс.

ІІ. Психотерапевтична корекція з залученням психоневролога (седативні препарати, транквілізатори або ж адаптогени).

ІІІ. Патогенетичне лікування (прокінетики, спазмолітики, антисекреторні).

ІY. Симптоматичне лікування: при сильних болях – белатамінал, беластезін.

Y. Фітотерапія.

YI. Фізіотерапія.

YII. Лікувальна фізкультура.

Термін диспансерного нагляду – 3 роки.

Хронічний гастрит, гастродуоденіт.

Етіологія.

Згідно із сучасними уявленнями про етіологію та патогенез ХГ, ХГД провідною причиною розвитку цих захворювань є гелікобактерна інфекція (Helicobacter pylori –HP).

У розвитку ХГ, ХГД відіграють роль наступні екзогенні чинники:

 - аліментарні (нерегулярне харчування, їда наспіх, зловживання їжею „фаст-фуд”, відсутність сніданків та ін.)

 - нервово-психічні

 - куріння

 - ксенобіонти

 - лікарські препарати

 - харчова алергія

А також ендогенні чинники:

 - дуоденогастральний рефлюкс

 - аутоімунні процеси (у дітей - рідко)

 - паразитарні інвазії.

Патогенез ХГД.

Обумовлений дією НР та агресивних факторів на слизову.

Клініка

Характерні три основні синдроми.

1). Больовий синдром (гастралгічний) – біль у епігастрії і (чи) пілородуоденальній зоні, зв’язаний з вживанням їжі (до, під час, через 10-15хв. або через 1-1,5год. після вживання).

2). Диспептичний синдром (тошнота, блювання, відрижка, печія та ін.).

3). Астеновегетативний синдром (швидка втомлюваність, емоційна лабільність, головні болі, порушення сну, підвищена збудливість).

Характеристика больового синдрому залежить від локалізації процесу, його поширеності, секреторної функції шлунку.

Прояви диспептичного синдрому визначаються також характером шлункової секреції.

Виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки.

Етіологія.

Виразкова хвороба – поліетіологічне захворювання

1. .Провідна роль у розвитку ВХ належить Helicobacter pylori (HР).

2. Генетична схильність.

3. Аліментарні чинники: вживання їжі наспіх, зловживання сухою, грубою їжею, порушення кількісного і якісного характеру їжі та її температури і ін.

4. Нервово - психічні чинники: переживання, стресові ситуації, переважання негативних емоцій.

5. Деякі лікарські препарати: ГК, НПЗС і ін.

Патогенез.

В основі патогенезу ВХ лежить порушення рівноваги між факторами агресіїi шлункового соку і факторами захисту слизової оболонки шлунку і 12-палої кишки.

Клініка виразкової хвороби 12-палої кишки.

Біль – провідний клінічний симптом. Описаний на початку 20-сторіччя Мойніганом – мойнігановський ритм болей: біль натще – після вживання їжі зникнення чи значне зменшення болю - поява болю через 1,5-2год.

Характеристика болю:

 · виникає натще („голодний”), нічний, пізній (через 1,5-2год. після їди);

 · інтенсивний, тривалий, стійкий,

 · локалізується у пілородуоденальній зоні, може ірадіювати у праву лопатку.

Диспептичний синдром – печія, відрижка кислим, блювання, яке приносить полегшення, схильність до закрепів, апетит у більшості дітей нормальний.

Симптоми ваготонії – гіпергідроз, холодний піт, артеріальна гіпотонія.

Астеновегетативний синдром - емоційна лабільність, підвищена дратівливість, втомлюваність, розлади сну.

Характерна сезонність загострень.

Додаткові методи діагностики хронічного гастродуоденіту,

виразкової хвороби

Інструментальні:

1). Фіброгастродуоденоскопія – найбільш інформативний метод. Дозволяє визначити локалізацію, поширеність процесу, характер морфологічних змін, а також секреторні та моторні порушення.

2). Інтрагастральна рН-метрія (у нормі рН у фундальному відділі – 1,9-2,9; у пілоричному – 5,5-6,0.

3). УЗД органів черевної порожнини.

4). Електрогастрографія.

5). Фракційне дослідження шлункового соку нині практично не проводиться.

6). Рентгенографія з барієм також не проводиться.

Лабораторні:

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Біохімічне дослідження сироватки крові - печінкові проби, панкреатичні ферменти, сечовина і креатинін, протеїнограма.

4. Аналіз сечі на діастазу.

5. Аналіз калу на приховану кров.

6. Дослідження на дисбактеріоз.

7. Аналіз калу на яйця глистів, зішкребок на ентеробіоз.

Діагностика гелікобактеріозу.

· Неінвазивні методи.

· Інвазивні методи.

Неінвазивні – визначається мікроб, чи його антигени, чи антитіла.

Матеріал: кров, нігті, фекалії.

1). Дихальні уреазні тести – визначення продуктів сечовини, які утворюються під впливом уреази, у повітрі, що видихається:

 - аміачний;

 - визначення СО2.

З цією метою використовується Аеротест, Хелікотест.

2). Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – визначення і ідентифікація НР по ДНК в слюні, фекаліях, нігтях (а також у біоптаті).

3). Сучасні імуноферментні методи:

 - визначення антигелікобактерних антитіл у сироватці крові (>16од./мл);

 - імуноферментний аналіз з допомогою „стул-тесту” – визначення антигену НР у фекаліях (для первинної діагностики та контролю ерадикації НР).

Інвазивні – для дослідження береться біоптат з антрального відділу.

1. мікроскопія мазків-відпечатків при спеціальному фарбуванні;

2. мікробіологічне дослідження;

3. експрес-методи: а) НР-уреазний метод. Оснований на дії уреази НР на сечовину→ зміна рН середовища збагаченого сечовиною, в яке занурюється біоптат → зміна забарвлення середовища. Використовується Хелікотест, Де-нол–-тест. Результат через декілька хв. – 2год.

б) експрес-метод визначення антитіл у капілярній крові з допомогою стрип-тесту (необхідно 2 краплі крові, результат через 10хв.).

Лікування хронічного гастродуоденіту та виразкової хвороби.

Головна мета лікування – досягнення тривалої та стійкої ремісії з наступним повним одужанням.

Основні напрямки лікування:

1. Режим.

2. Дієтотерапія.

3. Етіологічне лікування з метою ерадикації НР.

4. Патогенетичне лікування спрямоване з, одного боку, на зменшення факторів агресії, а з іншого боку - на збільшення факторів захисту.

5. Симптоматичне лікування.

6. Інші немедикаментозні методи лікування.

Диспансеризація.

Термін диспансерного нагляду при ХГД та ВХ – 5 років.

Два рази на рік (осінь, весна) проводиться протирецидивне лікування.

Санаторно-курортне лікування через 6міс-1рік від початку ремісії у санаторіях гастроентерологічного профілю (Моршин, Миргород, Сатанів. Поляна Квасова)

6. Матеріали для самоконтролю по темі: „Функціональні і органічні захворювання шлунку та 12-палої кишки”.

А. Тести.

1. Римські критерії ІІІ (2006) діагностики функціональної диспепсії у дітей включають:

А. Постійний чи рецидивуючий біль у верхній частині живота (вище пупка) по середній лінії.

В. Дискомфорт, локалізований у верхній частині живота.

С. Біль не зменшується після дефекації і не зв’язаний зі зміною частоти чи характеру стулу.

Д. Відсутні докази запального, метаболічного чи неопластичного процесу, а також анатомічні зміни, які здатні пояснити виявлені симптоми хвороби.

Е. Все вищеперераховане.

2. У розвитку функціональної диспепсії у дітей відіграють роль наступні патогенетичні механізми:

А. Розлади нервової та гуморальної регуляції шлунку.

В. Порушення моторно-евакуаторної функції шлунку.

С. Порушення тонусу шлунку.

Д. Порушення секреторної функції.

Е. Все перераховане.

3. Препаратом вибору при лікуванні функціональної диспепсії у дітей є:

А. Метоклопрамід.

В. Домперидон.

С. Маалокс.

Д. Но-шпа.

Е. Ранітидин.

4. До факторів агресії гастродуоденальної слизової належать наступні, окрім:

А. Гіперпродукція соляної кислоти.

В. Гіперпродукція пепсину.

С. Локальний синтез простагландинів.

Д. Ваготонія.

Е. Гелікобактерна інфекція.

5. У дівчинки 12 років упродовж 2-х років спостерігаються скарги на біль в животі, переважно після порушення дієти, тошноту, печію, відрижку кислим. Яке дослідження є найбільш доцільним для верифікації діагнозу?

А. Фракційне дослідження вмісту шлунку.

В. Інтрагастральна рН-метрія.

С. Ультразвукове дослідження.

Д. Фіброгастродуоденоскопія.

Е. Контраста рентгеноскопія шлунку.

6. 12-річний хлопчик упродовж місяця скаржиться на біль у верхній частині живота, який виникає у різний час: вранці натще, вночі, через 1-1,5 години після вживання їжі. Реакція Грегерсена позитивна. Відмічається емоційна лабільність. Температура тіла нормальна. Схильність до закрепів. У батька хлопчика також спостерігаються часті болі у животі. Найбільш ймовірний діагноз?

А. Апендицит.

В. Дивертикул Мекеля.

С. Дискінезія жовчовивідних шляхів.

Д. Виразкова хвороба.

Е. Неспецифічний виразковий коліт.

7. Хлопчик 14-и років у стаціонарі скаржиться на біль в епігастрії вранці, натще, а також тошноту. Два роки назад отримував лікування з приводу виразкової хвороби 12-палої кишки. Який етіологічний чинник найбільш можливий?

А. Helicobacter pylori.

В. Аліментарний фактор.

С. Стресові ситуації.

Д. Харчова алергія.

Е. Гельмінтоз.

8. У хлопчика 9 років зі скаргами на біль в епігастрії натще, в нічний час, блювання, тошноту, печію, головний біль, у результаті клініко-параклінічного обстеження діагностована виразкова хвороба шлунку. Вкажіть порядковий номер дієти, з якої Ви почнете дієтичне харчування.

А. 1в протягом 1,5 тижня.

В. 1б протягом 2 тижнів.

С. 1а протягом 1 тижня.

Д. 1а протягом 1 місяця.

Е. 5 протягом 3 тижнів.

9. Найбільш оптимальна схема антигелікобактерної терапії, спрямованої на ерадикацію H.pylori у дітей, наступна:

А. Амоксицилін (кларитроміцин) – Де-нол – ІПП.

В. Де-нол-флемоксин-кларитроміцин-ІПП.

С. Флемоксин-кларитроміцин-ІПП.

Д. Флемоксин-кларитроміцин-ранітидин.

Е. Флемоксин-фуразолідон.

10. Препарати патогенетичної терапії, які використовуються у лікуванні хронічного гастродуоденіту у дітей, наступні, окрім:

А. Фамотидин.

В. Маалокс.

С. Гастроцепін.

Д. Омепразол.

Е. Німесулід.

11. Для якого захворювання характерна наявність секреторних і (або) моторних порушень шлунку при відсутності запально-деструктивних змін?

А. Виразкова хвороба шлунку

В. Функціональна диспепсія.

С. Хронічний гастрит.

Д. Хронічний гастродуоденіт.

Е. Гострий гастрит.

12. Основною характеристикою больового синдрому при функціональній диспепсії є:

А. Локальна чутливість у епігастрії.

В. Виникнення болю через 1-1,5 год. після вживання їжі.

С. Поліморфізм та відсутність чіткої локалізації.

Д. Мойнігановський ритм болей.

Е. Біль натще та голодний.

13. Хронічний гастрит – це рецидивуюче запалення, яке характеризується:

А. Стадійністю та поступовим розвитком атрофії залозистого апарату.

В. Наявністю виразкового дефекту на СОШ.

С. Відсутністю ендоскопічних змін на СОШ.

Д. Відсутність прогресування захворювання.

Е. Все вищеперераховане.

14. Основними додатковими обстеженнями для верифікації діагнозу при ураженні шлунку та 12-палої кишки є:

А. УЗД та електрогастрографія.

В. ФГДС та УЗД.

С. Інтрагастральна рН-метрія та Rg-дослідження.

Д. ФГДС та інтрагастральна рН-метрія.

Е. Фракційне дослідження шлункового соку.

15. Серед інфекційних агентів при виразковій хворобі 12-палої кишки у дітей найчастіше виявляють:

А. Staphylococcus aureus

В. Candida albicans

С. Helicobacter pylori

Д. Proteus mirabilis

Е. Е. coli

16. Найефективніша комбінація антигелікобактерних препаратів для ерадикації Н.pylori є:

А. Монотерапія препаратом з групи Н2-гістаміноблокаторів.

В. Н2-гістаміноблокатор у поєднанні з метронідазолом.

С. Фітотерапія.

Д. Потрійна однотижнева терапія де-нолом у поєднанні з амоксициліном і фуразолідоном.

Е. Метронідазол у поєднанні з амоксилом та клацидом.

17. Спадкова схильність при ВХ 12-палої кишки у дітей становить:

А. Менше 25%.

В. 30-40%

С. 55-75%.

Д. 85-100%

Е. Не характерна.

18. Найчастіше ускладнення при ерозійно-виразкових хворобах шлунку та 12-палої кишки у дитячому віці – це:

А. Кровотеча.

В. Перфорація.

С. Стеноз.

Д. Пенетрація.

Е. Перитоніт.

19. Завершальним етапом при лікуванні хронічних запально-деструктивних захворювань гастродуоденальної системи повинно бути:

А. Відновлення морфологічної структури СОШ та ДПК.

В. Відновлення функціональної спроможності СОШ та ДПК.

С. Купірування больового синдрому.

Д. Зниження кислотності шлункового соку.

Е. Ліквідація диспептичного синдрому.

20. Запорукою збереження тривалої стійкої ремісії хронічного гастриту (гастродуоденіту) та ВХ на етапі диспансеризації є:

А. Дотримання дієти.

В. Регулярний огляд педіатра.

С. Своєчасне протирецидивне лікування.

Д. Санаторно-курортне лікування.

Е. Все вищеперераховане.

Б. Задачі для самоконтролю

№1. Хлопчик 7 років (м.т.23 кг), поступив у лікарню зі скаргами на біль у верхній частині живота, відрижку. Біль носить переймоподібний характер, виникає у різний час доби, рідко пов'язаний з вживанням Їжі – після переїдання. Апетит нормальний. Біль іноді проходить самостійно або після прийому спазмолітиків. Відмічені симптоми спостерігаються періодично більше трьох місяців. При огляді – хлопчик емоційно лабільний, надмірно збудливий. Шкіра блідо-рожевого кольору. Зі сторони ОД і ССС – без патології. При пальпації живіт м’який, не болючий. Печінка на рівні реберної дуги. Стул нормальний.

Проведена ФГДС – патологічних відхилень зі сторони стравоходу і шлунку не виявлено.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на домперидон.

№2. Коля 11 років (32 кг). Поступив у дитячу клініку зі скаргами на біль у животі, який виникає після вживання їжі відразу або через 1-1,5 год., біль буває також голодним; відрижку кислим, загальну слабкість, підвищену втомлюваність. Захворів близько 2-х років назад. Оскільки біль був не частим, за медичною допомогою не звертався і не лікувався. Біль посилювався при порушенні харчування, а також після хвилювань. Останні 2 тижні хлопчик відмічає інтенсивний біль у животі, нудоту, блювання. При огляді дитина бліда. Язик обкладений. Живіт м’який, болючий у епігастрії та в пілородуоденальній зоні. Печінка не збільшена. Позитивний симптом Ортнера, болючість у точці Кера. Відмічається схильність до закрепів.

ФГДС – стравохід і кардія без змін. У шлунку мутний секрет, в антральному відділі слизова різко гіперемована, закиди жовчі. Слизова ДПК гіперемована, з поодинокими ерозіями на передній стінці цибулини. НР-тест (+).

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на ранітидин.

№3. Саша 6 років (м.т.20кг), скаржиться на біль у животі вище пупка. Мама хлопчика відмічає, що біль турбує протягом дня у різний час (вночі не буває), не пов'язаний з вживанням їжі. Причину болю вказати не може. Періодично буває тошнота, дуже рідко – блювання. Біль у животі спостерігається декілька місяців. Обстеження на гельмінтоз дало негативний результат. Проводилися також обстеження сечі на ацетон – реакція ( - ). При огляді хлопчик дуже активний, емоційний. Шкіра блідо-рожева, чиста. Язик не обкладений. Живіт м’який, злегка болючий при пальпації. Печінка не збільшена. Пухирні симптоми негативні. Стул нормальний.

УЗД органів черевної порожнини – патології не виявлено.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на ріабал.

№4. Вася 13 років (м.т. 38 кг), звернувся до лікаря зі скаргами на біль у животі, який виникає натще, після вживання їжі, буває вночі; відрижку кислим, печію.

Хлопчик хворіє другий рік, коли вперше з’явилися періодичний короткотривалий біль у животі, тошнота. Не лікувався. Останні 6 міс. стан погіршився, з’явилися вищезазначені скарги. При пальпації живота відмічається болючість в епігастральній і, більш виражена, у пілородуоденальній зоні. Симптом Менделя позитивний. Печінка не збільшена, пухирні симптоми негативні. Стул нормальний, схильність до закрепів.

Проведена ФГДС: стравохід і кардія без змін. Слизова шлунку гіперемована. На передній стінці цибулини 12-палої кишки виразка 0,8 см в діаметрі, покрита фібрином, слизова різко гіперемована. НР-тест – позитивний.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на фамотидин.

№5. Сергій 10 років (30 кг), поступив у лікарню зі скаргами на періодичний інтенсивний біль у епігастральній ділянці, який виникає після переїдання, буває натще, періодично супроводжується тошнотою; відчуття важкості, дискомфорту, швидкого насичення після вживання невеликої кількості їжі. Зі слів хлопчика, біль іноді виникає гостро під час занять у школі, на уроках фізкультури. Хоча відмічені симптоми спостерігаються близько півроку, за медичною допомогою не звертався, оскільки біль короткотривалий, проходить сам або після прийому но-шпи.

Проведена ФГДС – стравохід без патологічних відхилень. У шлунку збільшена кількість секрету, слизова рожева, без змін. Відмічаються дуодено-гастральні рефлюкси з закидом жовчі.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на дуспаталін.

№6. Хлопчик 13 років (40 кг), поступив у лікарню зі скаргами на біль у животі, пов'язаний з вживанням їжі – виникає через 1,5 – 2 год. після їжі, буває голодний, періодичне блювання, печію. Хворіє більше року - турбували періодичні болі у животі після вживання їжі, відрижка кислим. Останні 2 тижні стан погіршився: біль став інтенсивним, не знімався спазмолітиками, з’явився у нічний час.

Із анамнезу: хлопчик харчується нерегулярно, зловживає їжею „фаст-фуд”. Батько хлопчика страждає на виразкову хворобу.

При огляді відмічається блідість шкіри. При пальпації живота – болючість у епігастрії та пілородуоденальній зоні. Симптом Менделя позитивний. Закрепи.

Заг. аналіз крові: Нв-105г/л, лейк. 6,8 10 9/л, ШОЕ 10 мм/год.

ФГДС: на задній стінці цибулини 12-палої кишки „свіжа” виразка 1,0 см у діаметрі, слизова шлунку і 12-палої кишки гіперемована. НР-тест-позитивний.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на ланзопразол.

№7. Толя 14 років (45 кг), лікується у гастроентерологічному відділенні 3-й тиждень у зв’язку з загостренням захворювання шлунку. Поступив зі скаргами на інтенсивний біль у епігастрії, який виникає через 1-1,5 год. після їжі, печію, відрижку кислим, повторне блювання. Хворіє 2 роки. Шість місяців назад лікувався у стаціонарі. Дієти не дотримувався, харчувався нерегулярно. Спадковість обтяжена: батько і дід страждають на ВХ. При пальпації живота зберігається помірна болючість у пілородуоденальній зоні. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги, позитивний симптом Ортнера, болючість у точці Кера. У хлопчика спостерігаються закрепи.

ФГДС (повторно) – стравохід і кардія без особливостей. У шлунку мутний секрет, жовч, слизова гіперемована. Слизова ДПК гіперемована, на задній стінці виразковий дефект у стадії рубцювання. НР-тест позитивний.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини на час поступлення.

4. Випишіть рецепт дитині на сукральфат.

№8. Діма 13 років (м.т.37 кг). Скарги на загальну слабкість, головокружіння, постійний біль у животі, який посилюється через 2 год. після вживання їжі, блювання. Хворіє на виразкову хворобу 1 рік. Лікувався у стаціонарі 3 місяці назад. Дієти не дотримувався. Тиждень назад розпочалося загострення хвороби, зумовлене грубим дієтичним порушенням. Поступив у лікарню у зв’язку з різким погіршенням стану. При огляді шкіра і слизові бліді, губи сухі. Язик обкладений білим нашаруванням. Тони серця послаблені, тахікардія. АТ 85/50 мм рт.ст. Живіт при пальпації дещо напружений, болючий в епігастральній та пілородуоденальній зоні. Кал протягом 2-х діб темного кольору.

Загальний аналіз крові: НВ -90 г/л, ер. -2,5*10 12/л, ШОЕ -14мм/год.

ФГДС. Стравохід і кардія без змін. У шлунку мутний, темний секрет. Слизова антрального відділу шлунку різко гіперемована. На передній стінці цибулини 12-палої кишки виразка, яка кровоточить, слизова гіперемована.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на де-нол.

№9. Оля 12 років (30 кг). Поступила у дитячу клініку зі скаргами на біль у животі, який виникає після вживання їжі відразу або через 1-1,5 год., біль буває також голодним; відрижку кислим, тошноту, блювання, загальну слабкість, підвищену втомлюваність. Захворіла близько року назад. Оскільки біль був не сильним, за медичною допомогою не зверталася і не лікувалася. Біль посилювався при порушенні режиму харчування, хвилюваннях. Останній тиждень дівчинка відмічає інтенсивний біль у животі, у зв’язку з чим звернулася за медичною допомогою. При огляді дитина бліда. Язик обкладений білим нашаруванням. При пальпації живіт м’який, болючий у епігастрії та в пілородуоденальній зоні. Відмічається схильність до закрепів.

ФГДС – стравохід і кардія без змін. У шлунку мутний секрет, слизова гіперемована, закиди жовчі. Слизова 12-палої кишки різко гіперемована з поодинокими ерозіями на передній стінці цибулини. НР-тест позитивний.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на клацид.

№10. Аліна 12 років (32кг), поступила у клініку зі скаргами на періодичний біль у животі, нерізко виражений, який виникає після вживання їжі або через 1-2 год., відрижку кислим, тошноту. Хворіє 2 роки, не лікувалася. Спадковість обтяжена – мама хворіє гастритом.

При огляді бліда, зниженої вгодованості. Язик обкладений білим нашаруванням. Живіт при пальпації м’який, болючий в епігастральній та пілородуоденальній зоні. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги, пухирні симптоми негативні. Стул нормальний.

ФГДС. Патологічних відхилень зі сторони стравоходу не виявлено. Слизова шлунку на всьому протязі різко гіперемована Перистальтика нормальна. Слизова 12-палої кишки гіперемована. НР- тест слабо позитивний.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на гастроцепін.

№11. Діма 11 років ( 30 кг), поступив у лікарню зі скаргами на біль у животі, зрідка блювання після їжі, відрижку кислим, печію. поганий апетит. Біль у животі турбує з 7-річного віку – короткотривалий, інтенсивний, пов'язаний з емоційним навантаженням, переживаннями. Лікування недостатнє – спазмолітики, дієта. В останні місяці біль посилився, виникає після вживання їжі, ще більше посилюється через 1,5 год. Бувають болі натще.

При огляді відмічається блідість та підвищена вологість шкіри. Язик обкладений. Живіт при пальпації напружений, болючий у епігастрії та пілородуоденальній зоні. Відмічає схильність до закрепів.

ФГДС. Стравохід і кардія без змін. Слизова шлунку гіперемована, з поодинокими ерозіями, закиди жовчі з 12-палої кишки. Слизова ДПК гіперемована, ерозії на передній стінці. НР-тест позитивний.

1. Поставте діагноз, обґрунтуйте.

2. Складіть план обстеження.

3. Призначте лікування дитини.

4. Випишіть рецепт дитині на маалокс.

Література.

Основна:

1. Конспект лекції та методичні розробки кафедри.
2. Майданник В.Г. Педиатрия.-Харьков: Фолио, 2006.- 1125с.
3. Шабалов Н.П. Детские болезни.- С-Петербург: Сотис.-2006.-1080с.
4. Медицина дитинства/ За ред. акад.П.С.Мощича.- Київ: Здоров’я, 1994.
5. Сміян І.С. Лекції з педіатрії.-Тернопіль: Підручники і посібники, 2006.-767с.
6. Дитячі хвороби. За редакцією В.М.Сідельникова, В.В.Бережного.-К.:Здоров’я. 1999 -734с.
7. Педіатрія/За редакцією О.В. Тяжкої. –Вінниця: Нова книга, 2007-700с.

Додаткова:

1. Ю.В.Белоусов. Гастроентерологія дитячого віку.-Київ, 2007.-438с.

2. Ю.В Білоусов, Л.Г.Волошина, Н.В.Павленко та ін. Захворювання органів травлення у дітей (стандарти діагностики та лікування). - Харків: ВД „ІНЖЕК”, 2007.- 123с.

3. Ю.В.Белоусов, О.Ю.Белоусова. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей.- Харків: ВД „ІНЖЕК”, 2005.- 252с.

1. Детская гастроэнтерология (избранные главы) / Под ред. А.А. Баранова. – М.,2002.-589с.
2. Белоусов А.С., Водолагин В.Д., Жаков В.П. Диагностика, дифференциальная диагностика и лечение органов пищеварения.-М.:Медицина, 2002.-424с.
3. Критерії діагностики та принципи лікування хронічних захворювань гастродуоденальної зони у дітей: Методичні рекомендації/ Лук’янова О.М., Денисова М.Ф., Тараховський М.Л. та ін.-Київ, 2000.-32с.

Еталони відповідей на тести по темі: „Функціональні і органічні захворювання шлунку та 12-палої кишки”.

1. - Е

2. - Е

3. - В

4. - С

5. - Д

6. - Д

7. - А

8. - С

9. - А

10. - Е

11. В

12. С

13. А

14. Д

15. С

16. Д

17. С

18. А

19. А

20. Е

Еталони відповідей на ситуаційні задачі по темі „Функціональні і органічні захворювання шлунку та 12-палої кишки”.

№1. 1). Функціональна диспепсія.

4). Domperidonum (Motilium). Табл. 0,01. По 1/3 табл. 2 рази на добу за 15-20хв. до їжі (0,3мг/кг чи 2,5мг/10кг м.т.

№2. 1). Хронічний НР-асоційований гастродуоденіт з поверхневим антральним гастритом та ерозивним бульбітом, з підвищеною секрецією, період загострення.

Супутній діагноз: Дискінезія жовчовивідних шляхів.

4). Ranitidini. Табл. 0,15, 0,3. По 0,15 2 рази на добу або 2 табл.1раз на ніч (2-4мг/кг).

№3. 1). Функціональна диспепсія.

4). Prifini bromidi (Riabal). Табл. 0,03, амп. 2мл (7,5мг в 1мл), сироп у фл. 60мл (7,5мг/5мл). По 5-10мл (1/2 табл.) 3-4 рази на добу (1мг/кг).

№4. 1). Виразкова хвороба 12-палої кишки з локалізацією виразки на передній стінці цибулини, з підвищеною кислотністю, період загострення, неускладнена форма.

Супутній діагноз: Хронічний поверхневий гастродуоденіт.

4). Famotidin. Табл. 0,02; 0,04. По 0.015мг 2 рази або 0,03мг 1 раз перед сном (0,8мг/кг).

№5. 1). Функціональна диспепсія.

4). Mebeverinum (Duspatalin). Табл. 0,135; капс. 0,2. По 1/2 табл. 2 рази за 20 хв. до їжі (2,5мг/кг).

№6. 1). Виразкова хвороба 12-палої кишки з локалізацією „свіжої” виразки на задній стінці цибулини, з підвищеною кислотністю, період загострення, неускладнена форма.

Супутній діагноз: Хронічний поверхневий гастродуоденіт. Дефіцитна анемія І ст.

4). Lansoprazolum ((Lanzap). Капсули 0,03. По 1/3 капс. 2 рази на добу (0,5мг/кг).

№7. 1). Виразкова хвороба 12-палої кишки з локалізацією виразки на задній стінці цибулини у стадії рубцювання, з підвищеною кислотністю, період неповної клінічної ремісії, неускладнена форма.

Супутній діагноз: Хронічний поверхневий гастродуоденіт. Дискінезія жовчовивідних шляхів.

4). Sucralfatum (Venter). Табл. 1г; гран. в пак. 1г. По 0,5-1г 4 рази за 1год. до їжі (40-80мг/кг).

№8. 1). Виразкова хвороба 12-палої кишки з локалізацією „свіжої” виразки, що кровоточить на передній стінці цибулини, з підвищеною кислотністю, період загострення, ускладнена форма.

Ускладнення: Шлункова кровотеча. Постгеморагічна анемія.

Супутній діагноз: Хронічний антральний гастрит. Дуоденіт.

4). Bismuti subcitras (De nol). Табл. 0,12. По 1табл. 3 рази за 30 хв. до їжі, 4-й раз перед сном або 2табл. 2 рази.

№9. 1). Хронічний НР-асоційований гастродуоденіт з поверхневим дифузним гастритом та ерозивним дуоденітом, з підвищеною секрецією, період загострення.

4). Clarithromycinum. Табл. 0,25; 0,5. По 1/2табл. (0,25) 2 рази на добу (7,5мг/кг).

№10. 1). Хронічний дифузний поверхневий гастродуоденіт, асоційований з гелікобактерною інфекцією, з підвищеною секрецією, період загострення.

4). Pirenzepinum (Gastrocepin). Табл. 0,025, 0,05; амп. 0,5% р-р 2мл. По 1/2 табл. 2 рази на добу за 30 хв. до їди (5-10мг 2 рази на добу).

№11. 1). Хронічний дифузний ерозивний гастродуоденіт, асоційований з гелікобактерною інфекцією, з підвищеною секрецією, період загострення.

4). Maalox. Табл. №30, сусп. в пак 15мл, сусп. у фл. 250мл. По 1-2 табл. (15мл) 3 рази, через 1-1,5год після їжі.