Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Третій Універсал Центральної Ради




Поняття і терміни

Автономізація-процес досягнення автономії, зокрема поступове усвідомлення українцями необхідності самоуправління.

Самостійники-учасникиукраїнськогонаціональногоруху, якіпрагнулиствореннянезалежноїУкраїнськоїдержави

Універсали УЦР-закони, актиконституційногозначення, якіприймалаУкраїнська Центральна Рада під час Українськоїреволюції

ГенеральнийСекретаріат-перший український уряд, створений Центральною Радою у червні 1917 р. внаслідокприйняттяПершогоУніверсалу

Вільне козацтво-національні добровільні військово-міліційні формування часів національно-визвольних змагань 1917 — 1921 років, що діяли в Україні та на Кубані

Народнийсекретаріат-перший радянський уряд УНР, створенийбільшовиками на І Всеукраїнськомуз’їзді рад у Харкові у грудні 1917 р.

Персоналії

Михайло Грушевський (1866–1934) політичний і державний діяч, історик, голова Наукового товариства ім. Т. Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.

Володимир Винниченко (1880-1951) Громадсько-політичний діяч, письменник, автор мемуарно-публіцистичного твору «Відродження нації», один із засновників УСДРП, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР.

Сергій Єфремов (1876—1939) Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, один із засновників УРП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, секретар міжнаціональних справ Генерального Секретаріату УЦР, з вересня 1917 очолював Українську партію соціалістів-федералістів, віце-президент ВУАН (1922-1928рр.), репресований як один із керівників СВУ.

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ В УКРАЇНІ У 1917 — НА ПОЧАТКУ 1918 Р.

Після повалення самодержавства й зречення престолу імператора Миколи ІІ під час Лютневої революції в Петрограді (23 лютого — 2 березня 1917 р.) в Росії встановилося двовладдя: поряд ізТимчасовим урядом, сформованим із представників буржуазних партій кадетів і октябристів, діялиРади робітничих і солдатських депутатів, провідну роль у яких відігравали російські меншовики, есери, більшовики.                                                                                                                                             Під впливом Лютневої революції в Україні розгорнулася національно-демократична революція, яку очолилаУкраїнська Центральна Рада, створена4 (17) березня 1917 р. у Києві представниками українських політичних партій (ТУП, УСДРП, УПСР, УНП), наукових,культурно просвітницьких,військових та студентських організацій.                                                                                                                           Лідерами УЦР стали Михайло Грушевський (голова УЦР),Володимир Винниченко (голова Гене

рального секретаріату), Сергій Єфремов (Генеральний секретар міжнаціональних справ),Симон Петлюра (Генеральний секретар військових справ).                                                                         Діяльність УЦР була зосереджена на вирішенні національного питання, однак єдиної думки про майбутній статус України не було: «самостійники» (М. Міхновський) виступали за проголошення незалежності України,«автономісти» (М. Грушевський, В. Винниченко) виступали за автономію України у складі федеративної Росії.                                                                                                         Вимогу УЦР до Тимчасового уряду про надання Україні автономії у складі Росії підтримали учас-никиукраїнських маніфестаційу Петрограді та Києві, Всеукраїнського Національного конгресу та IВсеукраїнського військового з’їзду.

ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ ПОЛІТИЧНИХ СИЛ УКРАЇНИ ЩОДО САМОВИЗНАЧЕННЯУКРАЇНЦІВ (УНІВЕРСАЛИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ)

Етапи складного і суперечливого шляху України до державної незалежності знаменували собою чотири універсали Центральної Ради.

Перший Універсал Центральної Ради. Проголошення автономії України

Прийняття Першого Універсалу стало наслідком спроб Української Центральної Ради знайти взаємопорозуміння з Тимчасовим урядом. 16 травня 1917 р. УЦР відрядила до Петрограду делегацію на чолі зВ. Винниченком, яка вручила Тимчасовому уряду вимогу про проголошення автономії України у складі федеративної Росії. Однак Тимчасовий уряд відмовився визнати право України на автономію.

10 червня 1917 р. на ІІ Всеукраїнському військовому з’їздіУкраїнська Центральна Рада проти волі Тимчасового уряду видала Перший Універсал«До українського народу, на Україні та поза Україною сущого».

•УЦР проголосила автономію України у складі федеративної Росії.

•УЦР оголосила себе найвищим державним органом України, правомочним приймати акти конституційного значення — Універсали.

•УЦР повідомила про намір скликати Всеукраїнські Установчі збори, які мають право приймати закони України.

Прийняття Першого Універсалу сприяло зростанню авторитету Української Центральної Ради і подальшому піднесенню Української революції. 15 червня 1917 р. Виконавчий Комітет УЦР утворив перший український уряд — Генеральний секретаріат,який очолив В. Винниченко.

Другий Універсал Центральної Ради. Розкол в українському національному русі

Під час переговорів делегаціїТимчасового уряду вдалося змусити УЦР піти на компроміс і відмовитися від деяких положень Першого Універсалу.

3 липня 1917 p. Українська Центральна Рада прийнялаДругий Універсал, у якому були викладені основні засади компромісу УЦР і Тимчасового уряду.

•Тимчасовий уряд визнавав автономію України у складі федеративної Росії, однак УЦР відмовлялася від самочинного проголошення автономії України до прийняття цього рішення на Всеросійських Установчих зборах.

•Тимчасовий уряд визнавав УЦР і Генеральний секретаріат вищими органами влади в Україні, однак територія, на яку поширювалася влада Центральної Ради і Генерального Секретаріату, не окреслювалася, УЦР мала поповнитися представниками національних меншин, що проживали в Україні, повноваження Генерального секретаріату не уточнювалися, а його склад затверджувався Тимчасовим урядом.

•Тимчасовий уряд погодився на українізацію армії, однак під контролем російського командування.

Компроміс Української Центральної Ради і Тимчасового уряду викликав незадоволення певних політичних сил як в Росії, так і в Україні. В Петрограді проти компромісу з УЦР виступили кадети, які вийшли зі складу Тимчасового уряду на знак протесту проти надання Україні автономії.

В Києві у ніч з 4 на 5 липня 1917 р. відбувся організованийсамостійниками збройний виступ українського полку ім. П. Полуботка, учасники якого намагалися примусити УЦР відмовитися від Другого Універсалу й проголосити незалежність України. Після придушення військами УЦР виступу самостійників полуботківців було заарештовано і відправлено на фронт.

ПРОГОЛОШЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Третій Універсал Центральної Ради

Повалення Тимчасового уряду в Роciї та прихід до влади бiльшовикiв у результаті жовтневого перевороту в Петрограді 25 жовтня 1917 р. спонукали їх до поширення радянської влади на територію України. Перед Українською Центральною Радою стало питання: «або визнати петроградський Уряд Народних Комісарів і йти з ним разом, розділяючи всю його соціальну і політичну програму, або вести цілком самостійну політику. УЦР обрала другий шлях.

7 (20) листопада 1917 р. УЦР прийняла ІІІ Універсал.

•УЦР проголосила створення Української Народної Республіки (УНР) у межах 9 губерній (Київської, Подільської, Волинської, Чернігівської, Полтавської, Харківської, Катеринославської, Херсонської, Таврійської (без Криму) у складі федеративної Росії.

•Вищими органами влади в УНР визнавалися Центральна Рада і Генеральний секретаріат.

•УЦР уперше визначила практичну програму перебудови українського суспільства на демократичних засадах, яка передбачала ліквідацію поміщицького землеволодіння і передачу земель селянам без викупу, встановлення державного контролю над виробництвом, запровадження 8-годинногоробочого дня, забезпечення демократичних прав і свобод, визнання рівноправності національних меншин.

•УЦР призначила 27 грудня 1917 р. днем виборів до Всеукраїнських Установчих зборів, а 9 січня 1918 р. — днем їх скликання.

УЦР не вдалося налагодити рівноправні відносини із сусідніми державами, зокрема Росією, і домогтися визнання УНР державами Антанти. Помилки УЦР прискорили розкол українського суспільства.










Последнее изменение этой страницы: 2018-04-12; просмотров: 211.

stydopedya.ru не претендует на авторское право материалов, которые вылажены, но предоставляет бесплатный доступ к ним. В случае нарушения авторского права или персональных данных напишите сюда...