Тема 21. Утворення Республіки Індії

П л а н

1. Правове становище індійських князівств та система управління Британською Індією за Законом про управління Індією 1935 року.

2. Боротьба індійців за незалежність у 1936-1946 роках.

3. Опрацювання і прийняття Акту про незалежність Індії 1947 року.

4. Конституція Індії 1949 року:

а) опрацювання, прийняття і набуття чинності Конституцією Індії;

б) система органів влади і управління за Конституцією Індії.

5. Історичне значення Конституції Індії 1949 року.

Література:

Акт о правительственном строе Индии, 1935 года // Конституции буржуазных стран. – М.-Л.: Соцэкгиз, 1936. – Т.IV: Британская империя, доминионы, Индия, Филиппины. – С.248-330.

Конституция Индии: Пер. с англ. – М.: Изд. иностр. лит., 1956.

Азад А.К. Индия добивается свободы. Автобиографический очерк: Пер. с англ. – М.: Изд. иностр. лит., 1961.

Антонова К.А., Бонгард-Левин Г.М., Котовский Г.Г. История Индии. – М.: Мысль, 1979.

Басу Д.Д. Основы конституционного права Индии: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1986.

Гопал С. Джавахарлал Неру: Биография: В 3 т. Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1989. – Т.1: 1889-1947; 1990. – Т.ІІ: 1947-1956.

Криворучко О.В. Акт про незалежність Індії 1947 року (історико-правовий аспект). – Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 1997.

Практичні завдання

1. Складіть схему суб’єктів федерації за Конституцією Індії 1949 р.

2. Складіть таблицю повноважень органів державної влади і управління.

ПОТОЧНИЙ (МОДУЛЬНИЙ) ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

ОПИС ПРЕДМЕТА КУРСУ

Навчальна дисципліна «Історія держави і права зарубіжних країн» складається з 3 змістовних модулів:

Змістовний модуль I. Держава і право зарубіжних країн за стародавніх часів та у період Середньовіччя.

Тема № 1 Предмет і метод науки „Історія держави і права зарубіжних країн” та її місце в системі юридичних наук.

Тема № 2 Історія держави і права країн Стародавнього Сходу.

Тема № 3 Антична держава і право.

Тема № 4 Ранньофеодальна монархія в країнах Європи.

Тема № 5 Станово-представницька та абсолютна монархія в країнах Європи.

Тема № 6 Феодальна держава і право в країнах Азії та Африки.

Змістовний модуль II. Держава і право зарубіжних країн Нового часу.

Тема № 7 Буржуазна революція в Англії, її особливості.

Тема № 8 Війна за незалежність у Північній Америці.

Тема № 9 Буржуазна революція 1789-1794 рр. у Франції.

Тема № 10 Буржуазна революція 1848-1849 рр. в Німеччині.

Тема № 11 Виникнення буржуазної конституційної монархії в Англії.

Тема № 12 Соціально-політичний розвиток та право у Франції в 1795-1870 рр.

Тема № 13 Колоніальні імперії.

Тема № 14 Громадянська війна 1861-1865 рр. у США. Законодавчі акти уряду А. Лінкольна.

Тема № 15 Утворення Німецької імперії 1871 р.

Тема № 16 Виникнення і розвиток англосаксонської та континентальної систем права.

Змістовний модуль III. Держава і право зарубіжних країн Новітнього часу.

Тема № 17 Третя республіка у Франції.

Тема № 18 Розвиток державного ладу США у XIX – першій половині XX століття.

Тема № 19 „Новий курс” президента Ф. Рузвельта та його наслідки.

Тема № 20 Веймарська республіка в Німеччині.

Тема № 21 Встановлення та механізм фашистської диктатури.

Тема № 22 „Народний фронт” у Франції, його значення.

Тема № 23 Зміни в державному ладі Англії у XX столітті.

Тема № 24 Четверта і П’ята Республіка у Франції.

Тема № 25 Розпад колоніальних імперій і утворення нових незалежних. держав. Конституційний розвиток Індії.

Тема № 26 Суспільно-політичний розвиток та право Японії в XX ст.

Тема № 27 Національні держави Центральної та Південно-Східної Європи.

Тема № 28 Нові тенденції та зміни з розвитку правових систем.

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об'єктом оцінювання знань студентів є відповідні частини навчальної програми з дисципліни «Історії держави і права зарубіжних країн», засвоєння якої відповідно перевіряється під час поточного модульного контролю (ПМК).

Завданням поточного модульного контролю (ПМК) є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу змістовного модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь застосовувати отримані знання з історії держави і права зарубіжних країн при вирішенні професійних завдань.

Об'єктами поточного модульного контролю знань студентів з історії держави і права зарубіжних країн є систематичність та активність роботи та успішність на семінарських заняттях, виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів поточного модульного контролю (ПМК) здійснюється викладачем наприкінці вивчення кожного змістовного модулю.

Критеріями оцінювання поточного модульного контролю (ПМК) є:

а) якісна успішність на семінарських заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, активність та рівень знань при обговоренні питань), самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань; підготовка конспектів навчальних чи наукових текстів; інші форми робіт – від 0 до 14 балів;

б) оцінка за модульну контрольну роботу (у тому числі у формі тестів) – від 0 до 5 балів.

Виконання модульних контрольних завдань може проводитися у формі тестів (з використанням комп'ютерних технологій), відповідей на теоретичні питання, розв'язання практичних занять під час проведення контрольних робіт, виконання індивідуальних завдань тощо.

Конкретний перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року, що передує їх проведенню.

Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю (ПМК), оформляється під час останнього семінарського заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК складає 36 балів. Кожен модуль оцінюється у 12 балів. Результати поточного модульного контролю (ПМК) знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмета і враховуються (при необхідності) при виставленні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

В разі невиконання завдань поточного модульного контролю (ПМК), з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана (викладача), скласти їх до останнього семінарського заняття. Час та порядок складання визначає викладач.