Відмінювання прикметників. Способи творення прикметників. Не з прикметниками. Букви н- та нн у прикметниках. Написання складних прикметників

До м'якої групи належать більшість прикметників:

а) на -дній, -тній: безодній, будній, городній, задній, (але: природний); братній, всесвітній, досвітній, достатній, незабутній, новітній, самодостатній, самотній (але: самітний), старосвітній, суботній, хатній;

б) на -жній, -шній: ближній, дорожній, заміжня, мужній, нижній, подовжній, подружній, порожній, справжній, художній; машній, завтрашній, зовнішній, колишній, , торішній, тутешній;

в) інші: безкрайній, верхній, вечірній, давній, дальній, древній, крайній, осінній, останній, пізній, ранній, синій, сторонній, безкраїй, довгошиїй, довговіїй.

Слід розрізняти прикметникидружній (належний другові, сповнений почуття дружби: дружній погляд) і дружний (зв'язаний дружбою, злагоджений: дружний гурт).

Ознаки обох груп мають при відмінюванні прикметники на -лиций:блідолиций, довголиций, круглолиций тощо.

Усі інші прикметники належать до твердої групи.

111. Випишіть словосполучення «іменник + прикметники», визначте групу прикметників.

Мій рідний край – це дім, мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. Втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною…

Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця.

Вивчіть

Прикметники змінюються за відмінками, родами (в однині) і числами. На відміну від іменників, закінчення в усіх прикметниках однотипні. Є лише деякі відмінності у вживанні ита і в закінченнях прикметників твердої і м'якої груп.

У називному відмінку чоловічого роду нульове закінчення мають присвійні прикметники на зразок батьків, материн. Прикметники в середньому роді мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, тільки в називному й знахідному відмінках у твердій групі вони мають закінчення -е, а в м'якій -є: біле, синє.

Прикметники на -лиций здебільшого відмінюються, як прикметники твердої групи. У них лише перед голосними а, о, у кінцевий звук [ц] стає м'яким[ц´].